§ 30. Мексиканська революція 1910-1917 рр.

§30. Мексиканська революція 1910-1917 pp.

1. Передумови й початок революції в Мексиці

На початку XX ст. Мексика переживала серйозну політичну кризу. Політика диктатора Діаса, який правив країною з 1877 p., призвела до соціального вибуху. Становлення нових капіталістичних відносин у Мексиці відбувалося в умовах гострої боротьби між латифундистами і промисловцями. Промисловці, що були впливовою економічною силою, прагнули політичної влади, яку на той час мали латифундисти. На чолі латифундистів стояв диктатор Діас. Гострим було аграрне питання. До початку століття латифундії поміщиків поглинули традиційні для мексиканського села громадські землі. Латифундії в середньому становили 1,5 тис. кв. км землі. Значні земельні володіння мала й католицька церква. А втім, формувалися сили, опозиційні великим латифундистам, клерикалам, бюрократії, військовим. Назрівали передумови демократичної революції.

Політична криза в країні загострилася у зв'язку з проведенням президентом Діасом у 1910 р. чергової "виборчої кампанії. У минулому такі "вибори" приносили Діасу "одностайне" голосування. Цього разу опозиція мала свого, альтернативного кандидата. Головою опозиції став Франсиско-Ігнасіо Мадеро (1873-1913), син багатого землевласника й капіталіста, який володів металургійними, текстильними та іншими підприємствами. Мадеро навчався у США та Франції. Він видавав газету "Демократ" і очолював національно - ліберальну партію. В опублікованій 1908 р. книзі Мадеро виклав докладну програму демократичних реформ: забезпечення демократичних прав і свобод, конституційних норм управління країною, заохочення розвитку національної промисловості та сільського господарства, реформи армії, боротьба проти монополій, дружба з латиноамериканськими країнами та ін.

Напередодні виборів диктатор Діас заарештував Мадеро і передав його до суду нібито за організацію повстання. Звільнений під заставу, Мадеро втік до США. Звісно, Діас переміг на виборах.

Опозиція почала готуватися до Інших, тепер уже збройних, форм боротьби за владу. Мадеро опублікував документ, у якому вибори президента, що відбулися 26 червня, оголошувалися недійсними, і закликав до збройного повстання 20 листопада 1910 р. У відповідь на цей заклик у різних місцях країни почалися масові виступи. Ці події стали початком мексиканської революції.

Вирішальну роль у повстанні проти Діаса відіграв селянський рух, який охопив усю країну. На півдні Мексики діяла партизанська армія Еміліано Сапати (1883-1919). Він народився в селянській сім'ї. Невдоволений тим, що в селян його села поміщики відібрали громадську землю, Сапата очолив повстання. Коли Мадеро почав боротьбу проти Діаса, Сапата прийшов до нього та одержав звання генерала революційної армії. На півночі Мексики, у штаті Чіуауа, селянське повстання очолив Панчо (Франсиско) Вілья (1878-1923), який теж підтримав Мадеро і теж дістав звання генерала. Завдяки селянському рухові, виступам місь- ких робітників, середніх прошарків суспільства, Мадеро 7 червня 1911 р. вступив до Мехіко. 83-річний диктатор Діас утік із країни. 2 жовтня 1911 р. Мадеро було обрано президентом Мексики.

Е.Сапата

 

До влади доступилася ліберальна опозиція. Але Мадеро відмовився від своєї обіцянки повернути селянам громадські землі. Він вимагав роззброєння селянських армій. Сапата і Вілья, обстоюючи інтереси селян, відмовилися роззброїти свої загони. Між ними та урядовими військами розгорнулися бойові дії. Єдиний революційний фронт розколовся. Цим скористалися клерикали і латифундисти.

2. Диктатура генерала Уерти

Ініціаторами заколоту проти уряду Мадеро виступили військові. Крім того, спроба його керівника послабити вплив іноземного капіталу викликала протест із боку США та загрозу інтервенції. Зрада офіцерів столичного гарнізону дозволила змовникам під керівництвом генерала Уерти здійснити переворот. 18 лютого 1913 р. Мадеро та кількох членів його уряду заарештували. Через кілька днів президента Мадеро та віце-президента П. Суареса було вбито, Національний конгрес розпущено, багатьох депутатів ув'язнено. Уерта став президентом.

Встановлення диктаторського режиму викликало в країні масовий опір. Селянські армії Сапати і Вільї об'єдналися. Знову зазвучала похідна пісня солдат Вільї "Кукарача", яка згодом стала всесвітньо відомою. На боротьбу проти диктатури виступили всі верстви суспільства. Вирішальну роль у поваленні диктатури Уерти відіграли селянські партизанські загони. Вони були перетворені на Визвольну армію півдня під орудою Сапати і Північну дивізію лід проводом Вільї. Повстанці оточили столицю. У липні 1914 р. Уерта зрікся влади.

У грудні, вступивши на чолі своїх військ до столиці, вперше зустрілися Сапата і Вілья. Але вони відмовилися сформувати революційний уряд. Коли Вільї запропонували президентську посаду, він сказав; "Я не настільки освічений, щоби бути президентом. Кепсько буде Мексиці, якщо на чолі її стане неосвічена людина". Тоді президентом було призначено поміркованого за поглядами Гутьєрреса, який фактично саботував реформи Тим часом у м. Веракрус утвердився на посаді голови громадської влади Венустіано Карранса, який одним із перших очолив боротьбу проти Уерти. Це був великий землевласник, міністр в уряді президента Мадеро. Він не підкорявся Уерті та виступав проти американського втручання у справи країни.

Протистояння двох "президентів", Гутьєрреса і Карранси, закінчилося втечею Гутьєрреса з Мехіко.

Карранса зіткнувся з тією ж проблемою, що і його попередники, - проведення аграрної реформи. Вілья і Сапата не спромоглися виробити спільної програми дій і продовжити боротьбу проти латифундистів у своїх штатах. Карранса зволікав із проведенням аграрних реформ, прагнучи остаточно придушити селянський рух. Лише 6 січня 1915 р. він видав перший закон про аграрну реформу, який передбачав повернення селянам громадських земель, пасовищ, водойм. Також він видав низку законів про реформи. Це привернуло до нього нових прихильників. Водночас він продовжував боротьбу проти селянського повстанського руху. На початку 1916 р. цей рух було повністю придушено. Вілья і Сапата загинули від рук найманих убивць.

Уряд Карранси прийняв низку законів, що обмежували діяльність іноземного капіталу, особливо після спроби воєнної інтервенції США. 4 березня 1916 р. 12-тисячний загін генерала Першинга вдерся на мексиканську територію, але антиамериканські настрої у Мексиці змусили США вивести свої війська.

3. Мексиканська конституція

Після розгрому головних сил повстанців у грудні 1916 р було скликано Установчі збори, які 31 січня 1917 р. прийняли нову конституцію, на той час найдемократичнішу в світі. Прийняттям конституції завершилася багаторічна мексиканська революція. Мексика проголошувалася республікою. Головою держави був президент, обираний на 4 роки. Він формував уряд. Парламент (Національний конгрес) складався з палати депутатів і сенату. До сенату обиралися по 2 депутати від кожного штату терміном на 4 роки.

 

Палата депутатів обиралася на 2 роки. Хартія праці, що була складовою конституції, проголошувала такі принципи і права:

   визнання права на створення профспілок;

   проведення страйків та укладення колективних договорів між профспілками і підприємцями;

   створення арбітражних органів для врегулювання конфліктів у промисловості.

За конституцією освіта передавалася державі. Церква відділялася від держави, націоналізовувалася церковна власність. Діяльність церкви обмежувалася конфесійними функціями.

Після схвалення конституції 1917 р.

 

Конституція заклала підмурок для створення в Мексиці стабільної демократичної системи, що існує донині.

Мексиканська революція була першою в XX ст, демократичною революцією, яка завершилася переможно. Одначе вона не завершилася., оскільки не знищила повністю феодальні пережитки.

 

Документи. Факти. Коментарі

1. 3 вимоги "Плану Аяли", виробленого керівниками селянського руху Мексики Е„ Сапатою та іншими. 1911 р„

"Усі землі, ліси і води.., переходять у володіння тих селищ або громадян, які мають відповідні документи на цю власність, але були позбавлені її внаслідок злої волі гнобителів

За будь-яку ціну вони повинні захищати ці володіння, а узурпатори підлягають суду спеціальних трибуналів, що їх буде створено після перемоги революції.

У тих, які прямо чи посередньо вчинять опір, буде конфісковано всі володіння, 2/3 яких підуть на відшкодування воєнних витрат, на пенсії вдовам і сиротам жертв боротьби за цей "План".

 

2. Із заяви Ф Вільї, 1914 р.

"Я урочисто заявляю, що не маю жодних честолюбних намірів, а лише домагаюся торжества наших принципів, а саме: створення демократичного, справедливого уряду - виразника волі народу, який здійснить реформи, потрібні для встановлення нового режиму, заснованого на рівності, правді й справедливості для всіх, режиму, який звільнить знедолені класи від злиднів, принижень і переслідувань, І, зрештою, створення міцного уряду, здатного усунути будь-яку небезпеку для суверенітету і єдності країни."

3. З мексиканської конституції 1917 р.

"Cm. 27, Власність на землі та води в межах національної території належить за правом походження нації, яка мала і має право передавати володіння ними приватним особам.

Лише мексиканці за народженням і мексиканські товариства мають право набувати у володіння землі, води і доступи до них або одержувати концесії на експлуатацію надр, вод і мінерального палива в Мексиканській республіці."

Поміркуйте:

Які ідеали сповідували селянські вожді, як вони були реалізовані в мексиканській конституції 1917р. ?

Запитання і завдання

1.               Назвіть причини та рушійні сили мексиканської революції.

2.       Схарактеризуйте етапи мексиканської революції.

3.       Яку позицію займали США під час революції?

4.               Схарактеризуйте вождів революції.

5.               З'ясуйте основні наслідки революції.

Запам'ятайте дати!

1910- 1917рр. - Революція в Мексиці.

<< § 29. Індія наприкінці XIX - на початку XX ст. Колонізація Африки § 31. Нове співвідношення сил у світі та основні суперечності між великими державами >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus