Франція у XVI - першій половині XVII ст. (конспект)

Абсолютизм і громадянські війни у Франції

Франція у XVI ст. була найбільш населеною країною Європи. Чисельність її жителів сягала 15-18 млн чоловік. Її столиця Париж була у ті часи найбільшим містом Європи із населенням 300 тис. жителів. Об'єднання Франції в єдину централізовану державу завершилося наприкінці XV ст.

Переважна більшість населення Франції, жила по селах, і країна залишалася в цілому аграрною. Поступово зростали французькі міста. Столицею французького книгодрукування і банківської справи був Ліон. Найбільшим портовим містом, через яке здійснювалася середземноморська торгівля Франції залишався Марсель. Водночас зростало значення західних і північних портів, розташованих на узбережжі Атлантичного океану.

За правління короля Франциска І (1515-1547 рр.) у Франції стали поширюватися реформаційні ідеї. Наприкінці 30-х рр. дедалі більшої популярності в країні набуває кальвінізм. Французьких кальвіністів називали гугенотами. До 1560 р. їх чисельність зростала, водночас зростала напруга у  відносинах між протестантами і католиками.

У 1562-1598 рр. Францію охопили релігійні громадянські війни. Приводом до них стала різанина гугенотів у місті Вассі, влаштована герцогом Франсуа де Гізом 1 березня 1562 р. Впродовж наступних років у ході війни чергувалися мирні періоди і збройні конфлікти.

Під час Варфоломіївської ночі (23-24 серпня 1572 р.) у Парижі було вбито понад 3 тис. гугенотів. Протягом двох наступних тижнів після цього по всій Франції було винищено близько 30 тис. гугенотів.

Після смерті короля Генріха ІІІ (1574-1589 рр.), який не мав прямих нащадків, лідер гугенотів Генріх Бурбон, король Наваррський став реальним і законним спадкоємцем французького престолу. Він став королем Франції під ім'ям Генріха IV (1594-1610 рр.) після того, як зрікся кальвінізму.

Генріх IV врегулював релігійні суперечки у Франції виданням 1598 р. у місті Нанті едикту, за яким католицизм залишався панівною релігією але гугеноти отримали право займати державні посади і здійснювати свої богослужіння в усіх містах, крім Парижа. Видання Нантського едикту завершило релігійні війни у Франції.

За часів Генріха IV французи розпочали колонізацію Канади. У 1608 р. за підтримки короля Самюель де Шамплейн у гирлі річки Св. Лаврентія заснував Квебек - першу французьку колонію в Америці.

Наступником Генріха IV став Людовік XIII (1610-1643 рр.). Проте, цей період в історії Франції небезпідставно називають "епохою Рішельє" за ім'ям його першого міністра. Кардинал Рішельє (1586-1642рр.) упродовж 18 років фактично правив країною за нерішучого короля. Він послідовно і цілеспрямовано руйнував могутність гугенотів та зміцнював авторитет королівської влади. Франція здолала наслідки внутрішніх чвар попередніх часів і набула нового політичного обличчя - абсолютизму.

Формування абсолютизму завершилося за правління короля ЛюдовікаXIV (1643-1715 рр.). Людовіка XIV за його велич і всемогутність іменували Королем-Сонцем. Вишуканість і розкіш французького королівського двору стала взірцем для всіх європейських монархів. Вважається, що саме в цей час гегемонія у Західній Європі перейшла від Іспанії до Франції.