§ 22. Франція (підручник)

§ 22. Франція

Пригадайте:

1.Які були причини революції в Англії?

2. Чому республіканський лад не зумів утвердитисяв Англії?

3. Які зміни відбулися в економіці Англії після революції?

 

1. Абсолютизм за Людовіка XIV

Формування абсолютної монархії було завершено за Людовіка XIV (1643—1715 рр.). Людовіка проголосили королем у 5-річному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактичним правителем був її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Мазаріні. Він обіймав цю посаду 18 років, продовжуючи політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.

За Мазаріні було успішно закінчено Тридцятилітню війну, Франція домоглася панівного становища в Європі.

Для успішного ведення війни були потрібні чималі кошти, тож Мазаріні запроваджував нові податки. Це викликало незадоволення, з якого скористалася аристократія, щоб повернути свої давні права. Цей рух дістав назву Фронда. Мазаріні спромігся успішно подолати Фронду.

Після смерті Мазаріні король заявив, що не збирається призначати нового першого міністра та управлятиме сам. Своєю наступною діяльністю Людовік XIV довів, що він є керівником, гідним могутньої європейської держави.

Першою сферою, в якій король навів лад, були державні фінанси. Він наказав заарештувати генерального інтенданта Фуше за зловживання і кинути його до в'язниці. Новим міністром фінансів було призначено і Жана Батиста Кольбера. Успіхи в економіці за роки правління Людовіка XIV пов'язані саме з діяльністю цього міністра фінансів. Кольбер сприяв розвиткові промисловості, підтримував торгівлю шляхом вспровадження високого мита. Прокладалися нові дороги. Створювалися торгівельні компанії. Його називали батьком французького флоту. Запроваджувалася чітка система звітності витрат і доходів. Було проведено реформу армії. Всіх офіцерів призначав король. Військо дістало уніформу й нове озброєння, було збільшено кількість полків і модернізовано артилерію. У розпорядженні короля була добре озброєна армія з 550 тис. вояків, найчисленніша в тогочасній Європі. Крім того було проведено деяка систематизація законів країни, що дозволило впорядкувати судову систему. Але король не схвалив планів Кольберу по знищенню внутрішніх митних кордонів, поширення податків на дворян, зменшення кількості монастирів.

Міцні фінанси, надійна армія — ось те, на що спиралася королівська абсолютна влада за Людовіка XIV.

Вся вища судова влада також належала королю. За таємним наказом Людовіка XIV дозволялося ув'язнити будь-кого без суду і відправити до паризької в'язниці Бастилії. Її лиховісні мури стали символом необмеженої королівської влади. Навіть відносини з католицькою церквою Людовік XIV побудував на її повній залежності від короля. Нантський едикт 1685 р. було скасовано, кальвінізм заборонено, а сотні тисяч гугенотів мусили виїхати з Франції.

Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка XIV була відображенням його прагнень до особистої слави та бажання стати арбітром у європейських справах. Людовік XIV докладав чимало зусиль, щоб перешкодити Габсбургам панувати в Європі. Водночас він намагався збільшити територію своєї держави, загарбавши землі сусідів. За 54 роки самостійного правління Людовіка XIV Франція впродовж 33 років вела війни. У 1667—1668 рр. Людовік XIV завоював Іспанські Нідерланди. Війна 1672—1678 рр. за загарбання Голландії закінчилася для Франції поразкою. Причиною цієї та наступних поразок Людовіка XIV стало те, що європейські держави (католицькі й протестантські) об'єдналися проти Франції.

Незважаючи на поразки, за роки правління Людовіка XIV абсолютна монархія у Франції досягла свого розквіту.

 

2. Двір „Короля Сонця”

Друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст. – період розквіту королівських дворів у Європі. Але взірцем королівського двору був двір „Короля Сонця”. Для себе Людовік XIV наказав побудувати за 18 км від Парижа, у Версалі, розкішну резиденцію. Королівський палац, оточений парками й майданами, мав нагадувати всім і кожному про велич його володаря. Навіть статую античного бога Юпітера було виліплено з обличчям Людовіка XІV. Сучасники приписували йому вислів “Держава — це я!”.

Коли король здійснював прогулянку по місту, вулиці оціплювалися і люди могли подивитися на короля з далеку. Коли королівська карета рухалася через місто, то всі мали чекати на колінах, поки вона не проїде. А якщо у кареті нікого не було, то карате віддавалися особливі почесті.

Людовік XIV вважав, що життя короля має бути публічним6 королі мають народжуватися і вмирати на очах у підданих. З цією метою він запровадив цілу систему церемоній, які супроводжвали життя короля. Кожен день о 10 годині вечера Людовік XIV вечеряв у присутності двору, який супроводжувався музикою. Придворний композитор написав спеціальну „Симфонію для вечерь короля”. Королівський стіл накривався навпроти каміну, а монарху у золоченій шкатульці тонкої ювелірної роботи підносилися ложка, вилка і ніж. З відціля і пійшов вислів „поставити прибор”.

Спальня короля була у центрі палацу, біля неї оберталося безліч народу. Існувала спеціальна церемонія вставання короля. Коли король вставав, то до його покоїв можна було заходити у такому порядку: члени королівської родини, потім – урядовці, згодом – особи, що мають посади при дворі, а на завершення – придворні. Стукати у двері королівських покоїв не дозволялося, лише шкребтися. Щоб вийти з кімнати, де знаходиться король, потрібно щоб двері відкрили спеціальні привратники. Коли кожен ранок король направлявся у часовню, у придворних була можливість поспілкуватися з королем або подати якесь прохання. Тому вихід короля зі спальні збирав багато придворних.

Церемонії, палаци, бали, утримання великого двору потребували величезних витрат. Оскільки абсолютний монарх вважав себе володарем усієї країни, то він не обмежував себе у витратах, які лягали важким тягарем на тих, хто сплачував податки. Астрономічні витрати королівського двору були однією з причин поразок Людовіка XIV наприкінці його життя.

 

Цікаво знати

Згідно церемоніалу навіть смерть короля мала бути прилюдною. Згідно з традицією помраючого короля у походній кроваті поставили по центру кімнати, щоб придворні і члени королівської родини могли бути присутніми при його смерті. 1 вересня 1715 р. Людовік XIV помер. Після цього впродов тижня 72 священика, змінюючи один одного, молилися біля труни короля.

 

3. Людовік ХV

По смерті Людовік XIV, який пережим свого сина і онука, його наступником став правнук Людовік XV (1715-1774 рр.). Він зійшов на королівський трон у 5 років і тривалий час країною правили його міністри. Коли король підріс, то всю свою молоду енергію спрямував у розваги з любовницями. Найбільший вплив на короля мала маркіза де Помпадур, до порад якої він беззаперечно дослухався. Таким чином Людовік XV виявився вкрай нерозсудливим правителем. Він віддавав переваги розвагам, а не кропіткій державній праці, яка б вивела Францію з кризи. Його абсолютно не хвилювало майбутне країни. Неодноразово він заявляв, що „на наш вік хватить”, „після нас хоч потоп”. Для покриття своїх витрат король щедро торгував державними посадами. Коли йому говорили про важке становище народу, він говорив, що на їх місці він би обурився, але нічого не робив для покращення становища в країні. За правління Людовіка ХV переслідувалися просвітителі, а створена ними „Енциклопедія” знищувалася. Його влада була настільки необмеженою, що у його руках була доля будь якого підданого. Але французький абсолютизм опинився у глибокій кризі, з якої він так і не зміг знайти вихід.

 

Документи. Факти. Коментарі

1. Із придворного регламенту Людовіка ХІV

„Коли король встає з ліжка, обер-камергер або перший камер-юнкер або хтось інший з вищих придворних подає халад його величеству, а перший камердинер підтримує його. Якби не було нікого з перерахованих, то халат подавав би перший камердинер.

Коли сорочка подана королю, то перший камердинер надіває  правий рукав, а перший камердинер гардеробу – лівий...

У вечері, коли роздівають його величність, головний начальник гардеробу подає йому нічний комзол, згодом ковпак і головну косинку та запитує, який одяг король буде вдівати завтра.

У ліжку короля перший комердинер і перший камердинер гардеробу розвязують підв`язки – перший на правій нозі, другий – на лівому – і передають підв`язки: одну камердинеру, другу – завідуючому гардеробу.

Коли король міняє одежу, начальник гардеробу показує йому кармани знятого одягу, перекладуючи їх уміст у кармани нового одягу”.

 

Поміркуйте:

Чому так докладно описувалися обов`язки придворних?

 

2. Людовик XIV. Витяг із “Творів”

“Що ж до осіб, котрі повинні були допомагати мені в моїй праці, то я вирішив не брати зовсім першого міністра; і якщо зі мною погодитесь ви, ... то це ім'я назавжди зникне у Франції, бо немає нічого негіднішого, ніж бачити в руках одного всі королівські функції, а в руках іншого — самий лише королівський титул.

Заради цього необхідно було розділити мою довіру і виконання моїх приписів, не віддаючи їх нікому повністю...

Ніхто не може розділяти вашої праці, не маючи деякої частки вашої влади. Залишайте іншому лише те, що вам неможливо утримати, тому що, хоч би як ви оберігалися, завжди від вас вислизне більше, ніж хотілося...

Коли працюєш для держави — працюєш на себе. Благо одного складає славу іншого. Коли перше щасливе, високо піднесене й могутнє, тоді той, хто є причиною цього щастя, набуває слави і, відповідно, повинен більше, ніж його підлеглі стосовно до нього і до самих себе, користуватися всім, що є найбільш приємним у житті”.

 

Поміркуйте:

Як Людовік XIV оцінював роль і місце короля в державі?

 

Запитання і завдання

1.Схарактеризуйте правління Людовіка XIV:

а) Яку мету ставив він перед собою?

б) Якими були основні заходи його політики?

в) Якими були наслідки його правління?

2. Що таке абсолютизм? Наведіть факти, що підтверджують завершення формування абсолютної монархії у Франції за Людовіка XIV.

3.Чим внутрішня політика за Людовіка ХІV була схожою з його попередниками, а чим різнилася?

4. Які етапи правління Людовіка ХІV можна виділити? Дайте їм характеристику.

5. Які були підсумки правління Людовіка ХІV?

6. З якою метою Людовік ХІV перетворив своє життя на суцільний спектакль, який спостерігали його піддані?

7. Чи закономірним явищем була поява такого короля як Людовік ХV?

8. У чому проявлялася криза французького абсолютизму?

 

Запам'ятайте дати:

1643—1715 рр. – правління Людовіка ХІV

1685 р. – скасування Нантського едикту