§ 2. Завоювання Нового Світу

§ 2. Завоювання Нового Світу

Поміркуйте:

1.Де пролягали основні торговельні шляхи з країнами Сходу до XVI ст. ?

2.Що вам відомо про рівень суспільного розвитку народів доколумбової Америки?

3. Якими були уявлення про Землю в середні віки?

 

1. Конкістадори у Новому Світі

У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська корона вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася тієї небезпечної сили, якою були чисельні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині і забезпечувала нове джерело прибутків.

Попервах іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини, прянощів.

З 1510 р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки – освоєння земель континенту. У 1517—1518 рр. загони Ернана де Кордоби і Хуана Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, піраміди, кам'яні храми, вкриті дивовижними візерунками. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці увижалися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що золоті речі майя отримують із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.

На завоювання держави ацтеків рушив у 1519 р. загін іспанців на чолі з Фернандо Кортесом, що налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, Кортес наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.

 

Цікаво знати

Загарбання загоном Кортеса держави ацтеків було однією з найуспішніших воєнних операцій у світовій історії. Кортес із відносно невеликими втратами підкорив цілу державу. Правитель ацтеків Монтесума зустрів іспанців як друзів і запросив їх до столиці своєї держави — Теночтітлана, що була розташована посеред озера. Одначе Кортес плекав чорні заміри. Коли Монтесума зі своїми наближеними увійшов до палацу, де оселився Кортес, іспанці раптово зачинили ворота палацу й захопили Монтесуму в полон. У палаці іспанці знайшли скарбницю ацтеків, де ті століттями накопичували коштовності, й пограбували її.

У “ніч смутку” ацтеки спробували звільнити свого правителя, але іспанці вбили Монтесуму. Кортес наказав відступати. Коли іспанці, атаковані ацтеками, у великій паніці скупчилися на містку через дамбу, він обвалився. У провалля падали коні, поранені іспанці. Коли купа тіл виповнила провалля, Кортес вирвався по тілах колишніх товаришів із пастки, забравши скарби. У “ніч смутку” Кортес втратив армію й товаришів, але отримав золото. Згодом, складаючи звіт про події тієї ночі королю Іспанії, він, однак, написав, що втратив у водах озера всі скарби ацтеків.

Через рік Ф. Кортес повернувся і знову захопив столицю ацтеків. Місто Теночтітлан було зруйновано, а на його руїнах Кортес заснував нову столицю — Мехіко.

Кортес став намісником “Нової Іспанії” (так іспанці називали Мексику). Протягом кількох років він захопив усю Мексику. Іспанці стали володарями чи не найбагатших у світі золотих і срібних копалень. Одначе на шляху до повного підкорення країни на Кортеса чекало розчарування. Племінник Монтесуми, останній правитель ацтеків Куаутемок сховав більшу частину золота, й ніякі тортури не примусили його розкрити таємницю. Того золота не знайдено й дотепер.

 

Одночасно з завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили до Південної Америки, вздовж її Тихоокеанського узбережжя. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків.

Завоювання держави інків у 1532 р. здійснив конкістадор Франсиско Пісарро з загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці.

Пісарро хитрощами захопив у полон “верховного інку” Атахуальпу, знищивши при цьому три тисячі інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглася. Коли Атахуальпа зрозумів, що іспанців найбільше цікавить золото, він запропонував за свою свободу нечуваний викуп: наповнити кімнату у 35 кв. м на висоту піднятої руки золотом, а дещо меншу кімнату — наповнити сріблом двічі. Пісарро згодився на це. Два місяці збирали інки коштовності, щоб звільнити свого правителя. За приблизними оцінками, викуп становив 60 центнерів золота і 120 центнерів срібла. Проте це не врятувало життя Атахуальпи — Пісарро наказав його стратити.

Після смерті “верховного інки” загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми і палаци. Все награбоване золото вони розплавляли, знищуючи унікальні витвори мистецтва інків.

Внаслідок завоювань у Південній Америці було встановлено владу іспанських колонізаторів.

 

2. Перші колонії. Індіанці після великих географічних відкриттів

На відкриті землі Нового Світу ринули шукачі пригод і легкої поживи. Завойовані землі вони перетворювали на колонії — території, економічно й політично залежні від метрополії – країни, яка володіла колоніями.

Вогнем і мечем підкоряли вони нові землі. Жорстокість конкістадорів викликала обурення навіть серед самих іспанців. Свідок цих подій іспанський єпископ де лас Касас писав: “Коли іспанці здобували індіанські поселення, жертвами їх люті ставали старі, діти і жінки... Вони заганяли індіанців, як баранів, в огороджене місце і змагались один з одним, хто краще розрубає індіанця навпіл з одного удару...”. Така “політика” іспанців щодо індіанців призвела до катастрофічного зменшення місцевого населення. На 1630 р. у Центральній Америці зосталося лише 3% населення, яке жило там у доколумбову еру.

У тих, кому пощастило врятуватися, іспанці відбирали землі, а самих індіанців примушували працювати в копальнях, видобуваючи золото і срібло. Індіанці невдовзі вмирали, вбивали себе і своїх близьких, щоб не бути рабами. Католицькі священики силою навертали їх до християнства. Тих, хто не бажав зректися віри своїх предків, катували, спалювали живцем.

Індіанці дедалі більше вимирали від непідсильної праці, голоду, хвороб. Для того щоб замінити померлих на важких роботах, до Америки почали завозити чорношкірих рабів з Африки. За одного чорношкірого раба на невільницьких ринках Бразилії у XVI ст. платили у 15 разів більше, ніж за раба-індіанця. Із тисяч рабів, яких захоплювали в Африці та везли на суднах через океан, виживало не більше ніж половина, але й це забезпечувало торговцям “живим товаром” нечуваний зиск. Работоргівля стала вигідною справою й тривала в Америці до першої половини XIX ст.

 

Цікаво знати

Мабуть, не дивно, що мільйони корінних мешканців Америки відмовилися святкувати 500-річчя її відкриття Колумбом. “Для нас, індіанців Америки, — кажуть вони, — немає мови взагалі про “зустріч двох культур”, — було вторгнення, відчуження наших територій та колоніальне поневолення”. В історичній пам'яті цих народів назавжди вкарбувався жах від злочинів новоявлених поневолювачів. Конкісту вони розглядають виключно як злочин проти людяності.

 

3. Наслідки і значення Великих географічних відкриттів

Географічні відкриття справили величезний вплив на економічне життя всієї Європи. Якщо раніше Головні торговельні шляхи пролягли через Середземне і Балтійське море, то тепер вони перемістилися в океани. Виникла світова торгівля, що налаштовувала зв'язки між окремими материками. На відкриті континенти, до колоній везли вироби з заліза, зброю, тканини тощо. До країн Європи з Америки та Азії довозили тютюн, каву, чай, какао, прянощі, золото, срібло, коштовності. Почалося формування світового ринку як складової частини економіки нового суспільства.

Місце Італії як найбільш розвиненої торговельної країни в Європі посіли спершу Португалія та Іспанія, а згодом — Нідерланди та Англія. Новими центрам ділової активності стали такі європейські міста як Кадіс  і Севілья в Іспанії, Антверпен і Амстердам у Нідерландах, Лондон в Англії.

Європейці навчилися вирощувати дивовижні культури — кукурудзу, тютюн, томати. Використання в їжу картоплі, маїсу, цукру, земляних горіхів, тропічних фруктів, м'яса індички виявилося дуже корисним. Крім того продовольчі ресурси континенту збільшилися вдвічі.  Із поширенням картоплі європейці нарешті позбулися загрози голоду. Кукурудза стала поживною їжею для людей та добрим кормом для худоби. Розвиток виробництва цукру у Бразилії та його експорт до Європи мали наслідком появу нових галузей харчової промисловості. Солодощі стали доступні не лише заможним, а й простим людям. У меню європейців з'явилися різноманітні рибні страви.

Безпосереднім наслідком відкриттів стало також створення колоніальної системи. Першими створили колоніальні імперії Португалія та Іспанія, згодом — Голландія, Англія, Франція. Володіння колоніями приносило країнам-колонізаторам величезні прибутки та сприяло розвиткові їхньої економіки.

Одним із найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів стала “революція цін”. У 40-х рр. XVI ст. ціна багатьох товарів почала стрімко зростати, дивуючи та обурюючи звиклих до усталених цін жителів Європи. Ціна хліба в XVI ст. зросла в 5—7 разів. Європейці звинувачували скупників, спекулянтів у завищенні цін, але причина дорожнечі полягала в тому, що кількість золота і срібла, завезеного до Європи з Америки та Індії, була надзвичайно великою. За приблизними підрахунками, до 1600 р. вона становила близько 186 т золота і 16 тис. т срібла. Це призвело до значного здешевлення золотих і срібних грошей та відповідного зростання цін на товари, що, своєю чергою, і зумовило значне зростання вартості життя.

У країнах Європи ціни зростали по-різному. Найбільше і найшвидше вони зросли в Іспанії, наприкінці XVI ст. вп'ятеро перевищивши ціни початку століття. В інших країнах — Німеччині, Англії, Нідерландах — ціни почали зростати лише з другої половини XVI ст. Тут процес відбувався набагато повільніше: у середньому ціни зросли у 2,5 рази.

У “революції цін” були і свої жертви, і свої переможці. Це стало поштовхом до аграрної революції в країнах Східної та Центральної Європи. Сеньйори, прагнучи збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, захоплювали селянські та громадські землі, створювали на них великі маєтки. Селяни втрачали землю — єдине джерело свого існування. Замість оброку або грошової ренти за користування землею сеньйора вони мусили відробляти панщину. Велика кількість селян кидала своє господарство і йшла шукати працю у міста.

Наплив дорогоцінних металів, збільшення попиту на ремісничі вироби завдяки заснуванню колоній у Новому Світі привели до виникнення нових підприємств, мануфактур, на яких завдяки поділу праці виготовлялося набагато більше продукції, ніж у ремісничих майстернях.

Епоха Великих географічних відкриттів охопила порівняно невеликий відтинок часу — від кінця XV до середини XVII ст. Півтора століття — незначний термін в історії людства, але за цей час сталися величезні зміни в уявленнях людей про світ, що їх оточував. На карті світу з'явилися нові континенти, острови, торговельні шляхи. Вже ніхто не мав сумнівів у тому, що Земля є кулею. Великі географічні відкриття стали поштовхом до нових досліджень. Розпочиналися пошуки легендарного Південного материка (Австралії), відомого з міфів сивої давнини. З'явився величезний матеріал для розвитку інших природничих наук — географії, біології, астрономії, фізики, хімії.

Людський розум заглиблювався дедалі більше в невідоме. Розпочиналася нова епоха в історії людства...

Географічні відкриття змінили звичну для європейців картину світу. Вперше вони відчули, наскільки величезним і різноманітним є навколишній світ. Він не закінчувався на березі Європи, омиванім океанськими хвилями, а розпросторювався дуже далеко.

Великі географічні відкриття викликали далекосяжні зміни у багатьох сферах життя тогочасної Європи, започаткували нові часи у світовій історії.

 

Документи. Факти. Коментарі

1. З “Історії Індій” Бартоломе де лас Касаса (друга половина XVI ст.)

“Індіанці... працювали в ті часи неперервно, і на всіх важливих роботах над ними ставили жорстоких наглядачів — іспанців... Ці наглядачі поводились з ними так суворо, жорстоко й нелюдяно, не даючи їм хвилини перепочинку ані вдень, ані вночі, що нагадували служителів пекла. Вони били індіанців палицями і дрюками, лупцювали їх поза вухами, хльостали батогами, били ногами, і ті не чули від них ласкавіших слів, аніж “собака”; і тоді, вимучені неперервним знущанням і грубою поведінкою наглядачів... і нестерпною працею без усякого відпочинку, усвідомлюючи, що в них немає ніякого майбутнього, крім неминучої смерті..., вони стали тікати в ліси і гори, намагаючись сховатися там, але натомість іспанці утворювали спеціальну поліцію, яка полювала за бідолашними і повертала їх назад...

Таке становище було спричинено тим, що іспанці в той час намагались якомога скоріше добувати золото і дуже спішно проводили всі необхідні для цього роботи (а добування золота було незмінною і головною метою і турботою). Це тягло за собою виснаження і загибель індіанців, які звикли працювати мало, бо родюча земля не вимагала майже ніякої роботи і давала їм продукти харчування..., а тепер ці люди слабкого здоров'я були поставлені на неймовірно тяжкі, виснажливі роботи і працювали безперестану. За шість–вісім місяців, поки група індіанців видобувала золото в копальнях..., помирала чверть, а то й третина робітників.

Переконавшись, що йдеться до загибелі всіх індіанців..., і не переймаючись при цьому нічим іншим, окрім свого збагачення, яке хотіли зробити ще більшим, іспанці вирішили, що було б непогано... привезти сюди замість померлих мешканців цих островів якомога більше рабів з інших місць”.

 

Поміркуйте:

Якими методами обходилися іспанці з індіанцями?

 

Запитання і завдання

1. Дайте оцінку діям іспанців під час завоювання Мексики та Перу.

2. Знайдіть спільне й відмінне в діях іспанців в Америці та португальців в Азії.

3.Якими були наслідки великих географічних відкриттів для індіанців?

4.Схарактеризуйте зміни у розвитку торгівлі внаслідок великих географічних відкриттів.

5.Що таке “революція цін”? Якими були її наслідки? Хто виграв, а хто програв від неї?

6. Як вплинули географічні відкриття на розвиток наукових знань?

7. Складіть план розповіді “Значення для Європи великих географічних відкриттів” і підготуйте відповідь за ним.

 

Запам'ятайте дати:

1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота

1519 р. – захоплення Фернандо Кортесом держави ацтеків

1532 р. – завоювання Франсиско Пісарро Імперії інків

 

 

<< § 1. Відкриття європейців § 3. Матеріальний світ і суспільство >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus