Виникнення об’єднаного Іспанського королівства

До початку XIV ст. християнські королівства відвоювали у мусульман більшу частину Піренейського півострова, і Реконкіста на деякий час призупинилася. Держави, що утворилися завдяки Реконкісті, переймалися залагодженням внутрішніх проблем. Королівство Араґон основні свої зусилля спрямувало на встановлення контролю над Західним Середземномор’ям. Воно захопило Балеарські острови, Сицилію і Сардинію, а згодом і Неаполітанське королівство. У королівстві Кастилія вся енергія була спрямована на боротьбу проти іновірців — мусульман та іудеїв. Королівство Португалія вдалося до освоєння просторів Атлантики та узбережжя Африки.

У 1474 р. наступник араґонського престолу Фердинанд узяв шлюб із королевою Кастилії Ізабеллою. 1479 р., коли Фердинанд вступив на престол Араґону, вважається датою об’єднання двох королівств у єдину Іспанію. А втім, процес реального об’єднання Кастилії та Араґону розтягнувся надовго. Обидві частини держави суттєво різнилися. Фердинанд та Ізабелла активно взялися до формування єдиної держави із сильною центральною владою. Різні за характером, вони були єдині у своєму релігійному фанатизмі та прагненні до абсолютної влади. Усе, що заважало цьому, підлягало знищенню: іновірці, місцеві вільності, комунальні права, привілеї дворян тощо. Монархи активно підтримували священну інквізицію. Після зміцнення влади і наповнення скарбниці Фердинанд та Ізабелла приступили до вирішення останнього завдання Реконкісти — завоювання Ґранади — володіння мусульман на крайньому півдні Піренейського півострова.

Після нетривалої війни 2 січня 1492 р. над сторожовою вежею двору ґранадських емірів було піднято іспанський прапор. Умови капітуляції емірату були для арабського населення сприятливими. Вони зберігали свою землю та віру. Проте із моменту завоювання всі обіцянки почали порушуватися. На землях Ґранади шаленіла інквізиція, почалося насильницьке хрещення. У 1502 р. королівське подружжя видало указ, згідно з яким кожен мавр чи єврей повинен був або хреститися, або залишити Іспанію. Цей указ започаткував масовий виїзд із Іспанії мусульман та іудеїв, що призвело до занепаду торгівлі, ремесел, сільського господарства, до знелюднення багатьох теренів.

Ціною об’єднання Іспанії стали сотні тисяч вигнанців та економічний занепад багатьох районів. Ці негативні наслідки на той час не були такими відчутними, вони проявилися дещо пізніше, бо саме тоді Колумб відкрив Америку, з якої до Іспанії ринуло стільки золота і срібла, що занепад економіки нікого особливо не схвилював.

<< Італія в ХІV–ХV ст. Загибель Візантії та поява Османської імперії >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus