§ 13-14. Узагальнення за темою „Релігійне та культурне життя середньовічної Європи” (підручник)

§ 13 - 14. Узагальнення за темою „Релігійне та культурне життя середньовічної Європи”

 

Підведемо підсумки

Епоха Великого переселення народів зруйнувала античний світ. Одним з того, що вціліло була християнська церква. ІV-V ст. стали важливими для християнської церкви. Вона виробила Символ віри – важливіші догмати християнського вчення, відкинувши всі єретичні.

Духівництво вважалося першим станом середньовічного суспільства. Бо вони виконували роботу, яку була важніше за будь-які інші земні справи – піклувалися про спасіння людських душ.

Саме тому не рахуючись із витратами ресурсів, сил і часу, європейці будували величезні собори і численні церкви, віддавали духівництву десятину — десяту частину врожаю та інших прибутків. Бажаючи врятувати свої душі, багаті та бідні дарували церкві своє майно і земельні володіння. Навіть більше, суспільство віддавало церкві найбільш здібних і освічених синів, які присвячували життя служінню Богові. Перший стан був єдиним, який поповнювався вихідцями з різних станів суспільства. Майже всі відомі вчені й мислителі, як і значна частина письменників і поетів, художників, музикантів, належали до духівництва.

У 1054 р. у колись єдиній християнський церкві стався розкол, східне (візантійське) християнство відділилося від західного (римського). Утворилися православна і католицька церкви. Католицьку церкву очолив Папа Римський, а у православна церква не мала єдиного лідера і була залежною від світської влади.

Християнська церква на Заході швидко зрозуміла, що може відігравати самостійну роль, маючи величезні ресурси. Спираючись на це, Римські Папи в Х – ХІІІ ст. повели боротьбу за об’єднання всього християнського світу під своїм верховенством. Поступово церква стала найбільшим землевласником у Європі, а життя верхівки церкви ні чим не відрізнялась від світських феодалів. Духівництво стало вже не обмежуватися у своїй діяльності лише церковною службою та молитвами. Вони здійснювали правосуддя, брали участь в управлінні державою, виконували феодальні функції, навчали в школах та університетах, фінансували королівські заходи тощо. Для багатьох молитва стала лише другорядним заняттям.

 

Християнська церква в Європі VI-XIII ст.

 

Яскравою сторінкою Середніх віків були хрестові походи. 27 листопада 1095 р. Папа Римський Уран ІІ у Клермоні закликав християн звільнити Гроб Господній. У Святу Землю рушило християнське воїнство від простих людей до монархів. В результаті Першого хрестового походу в Палестині постали чотири держави хрестоносців. Загалом відбулося вісім походів. Проте вже четвертий показав, що ідея священної війни проти ворогів християнства втратила будь-яку привабливість, а хрестовий рух втратив сенс. У 1291 р. пала остання фортеця хрестоносців у Палестині.

Хрестові походи породили таке явище як духовно-рицарські ордена. Які стали вагомими чинниками середньовічної історії.

У ХІІІ ст. католицька церква досягла вершини своєї могутності. Але саме в цей час їй стала загрожувати давня небезпека – єресь. Різні єретичні вчення швидко ширилися Європою. Для боротьби проти них церква застосовувала будь-які засоби: переконання, проповіді, інквізицію, хрестові походи. Але приборкати єресь церква так остаточно і не змогла.

ХІV ст. стало кризовим для католицької церкви.  Папи Римські втрачають свою колишню могутність. Навіть на 70 років потрапляють у полон до французьких королів (Авіньйонське полонення). Остаточно могутність пап підірвала Велика схизма.

Розбрат у церкві примусив задуматися. Чи правильним шляхом йшло суспільство до Бога. Знову спалахнув рух єретиків. Найсильніший рух за оновлення церкви спалахнув у Чехії і був пов`язаний з вченням Яна Гуса. Хоча рух вдалося приборкати, негаразди Католицької церкви на цьому не скінчилися. Але то вже інша історія.

Культура середньовіччя була тісно пов’язана з релігією і церквою. Бо саме релігія визначала світогляд середньовічної людини.

Перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. Проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. Перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «Каролінгського відродження» (Період правління Карла Великого).

У наступні два століття (ІХ-Х ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вона „замкнулася” за мурами монастирів. Тут за мурами роздуми монахів породили схоластику – метод логічного мислення і пізнання. Схоласти прагнули пізнати, як взаємозв’язані Бог, Всесвіт і людина. Вершиною середньовічної схоластики стала діяльність Фоми Аквінського (1225 – 1274).

Освічених людей у середні віки було відносно небагато. Піднесення Європи, що почалось у X ст., викликало потяг до знань і потребу в освічених людях. Освіта почала виходити за межі монастирів. Починаючи з XI ст. в Європі зароджувалися вищі школи, що їх згодом назвали університетами. У них вивчали сім “вільних наук” — граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію. Остання містила географію, астрологію, музику. Перші три науки складали “тривіум”, наступні чотири — “квадривіум”.

Зосередженість у Середні віки на вивченні лише Святого Письма не задовольняла людей, які замислювалися над пізнанням навколишнього світу. Так у Середні віки зароджуються дослідні знання, які стали підґрунтям для виникнення науки.

У Середні віки була багатою літературна творчість. Вона брала свій початок з героїчного епосу раннього середньовіччя. Рицарські романи, поезія трубадурів і мінезингерів стали візитними картками епохи.

У середні віки книги були рідкістю. Вони були дорогими і переписувалися від руки. Але наприкінці Середніх віків сталася справжня революція. Завдяки поширенню паперу і винаходу книгодрукування (1445 р.) Йоганом Гутенбергом книга стала доступної для більш широкого круга людей.

Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний. Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

Середньовічні храми прикрашалися фресками, іконами, скульптурами, згодом стали використовуватися і вітражі.

У ХІV-ХV ст. почалася епоха Відродження. Батьківщиною її в силу історичних обставин стала Італія. В основі культури відродження був гуманізм. На той час під гуманізмом розумілося все те, що допомагає зрозуміти і вивчити людину. Культура Відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину і її чесноти. Людина була поставлена у центрі світотворення.

 

Завдання для узагальнення

  1. Які були причини і наслідки християнізації Європи?
  2. Визначте хронологічну послідовність ключових подій історії християнської церкви в Європі.
  3. Поясніть значення понять і термінів: єретик, інквізиція, Відродження, гуманізм, теологія, схоластика, алхімія.
  4. Складіть історичний портрет на вибір. Алкуїн, Абеляр, Фома Аквінський, Данте, Гутенберг, Петрарка, Ботічеллі, Боккаччо.
  5. Наведіть приклади могутності католицької церкви у ХІІ-ХІІІ ст.
  6. Виконайте завдання за історичною картою:
    • Через які держави проходив шлях хрестоносців під час Першого хрестового походу?
    • Вкажіть на карті межі держав хрестоносців на Близькому Сході.
    • Визначте міст, яке було захоплено хрестоносцями під час Четвертого хрестового походу.
    • З’ясуйте, правителі яких держав брали участь у хрестових походах.
    • Зазначте міста: 1) де відбувся заклик Папи Римського до хрестових походів; 2) де знаходиться Гроб Господній; 3) де тривалий час були у полоні Папи Римські..
    • Проведіть межу, поділу християнського світу між католиками і православними.
    • За які землі велась боротьба між християнами та мусульманами в Середні віки.     
  1. Дайте докладний опис одного з пам’яток середньовічної культури.
  2. Заповніть таблицю: „Культура Середньовіччя”

Галузь

Основні досягнення

Освіта

 

Література, літописання

 

Архітектура

 

Мистецтво

 

  1. Між Східною і Західною церквами з самого початку існували відмінності. Чому з часом вони продовжували накопичуватися і призвели до розколу 1054 р.?
  2. Поясніть, навіщо Папі Римському була потрібна власна держава, якщо він і так був главою всіх християн-католиків.
  3. Чи могли відбутися Хрестові походи до реформ Папи Римського Григорія VІІ? Свої міркування обґрунтуйте.
  4. Коли Ричард І Левине Серце збирався до Хрестового походу, то він обклав всю країну величезним податком і навіть був готовий продати Лондон, лиш би був покупець. Чи варті були такі витрати заради походу в Палестину?
  5. Чому європейці не змогли утримати Палестину, але змогли відвоювати у маврів Іспанію?
  6. Поясніть, чому колони для храму у Аахені, який будувався за часів Карла Великого, довелося вести з Італії.