§ 7-8. Узагальнення за темою (підручник)

§ 7-8. Узагальнення за темою

„Народження середньовічного світу. Особливості його розвитку”

 

Підведемо підсумки

 

ІV-VІІ ст. – період Великого переселення народів. Його підсумком стала загибель Західної Римської імперії (476 р.) і виникнення на її теренах варварських королівств. Проте ці королівства виявилися нетривкими утвореннями. Виключенням стало королівство франків, засноване у 486 р. Хлодвігом.

Франки зуміли зупинити просування арабів в Європу (битва при Пуатьє, 732 р.).

У 800 р. король франків Карл Великий став імператором. Була зроблена перша спроба відновити Римську імперію. Але імперія Карла нічим не нагадувала свою попередницю. Король розглядав державу як частину володінь, що йому належать. Основою держави була особиста відданість монарху. Розпад імперії був неминучим. Що і сталося в 843 р. за Верденським договором онуків Карла Великого. На теренах імперії постали три європейські держави: Франція, Італія, Німеччина.

Починаючи з ІХ ст. в Європі утверджується лад, який отримав назву феодальний. Свою назву він бере від назви спадкового володіння, за яке передбачалася військова служба, – феода. Власники феода стали називати феодалами. Вони і стали панівним станом суспільства. Середньовічні мислителі називали їх „тими, хто воюють”.

Символом влади феодала був замок, який одночасно був і помешканням і фортецею.

Між феодалами склалася особлива форма взаємин – васалітету. Сильніші ставали сеньйорами, ті що йшли до них на службу і складали клятву вірності, ставали васалами. Поступово вибудувалася своєрідна драбина (піраміда) з сеньйорів і васалів. На вершині цієї конструкції стояв король. Проте система відносин між васалами і сеньйорами була настільки заплутаною, що породжувала безліч конфліктів. Деякі сеньйори були багатшими і могутнішими за королів, що призвело до такого явища як феодальна роздробленість. Проте згодом королі, спираючись на різні прошарки суспільства повели боротьбу за об’єднання країни під своєю владою. Це призвело до утворення наприкінці Середніх віків централізованих держав і станових монархій.

Найчисельнішим станом середньовічного суспільства було селянство – „ті, що працюють”. Його становище було неповноправним і приниженим. Селяни потрапляли у залежність від феодалів і виконували на їх користь всілякі повинності (оброк і панщину).

Ще одним станом суспільство були „ті, що моляться” – духовенство. Вони виконували, на думку середньовічної людини, головне завдання – піклувалися про спасіння душі людини. Це зумовлювало величезний вплив церкви на життя середньовічної людини і її претензії на владу.

 

Три стани: духівництво, феодали і селяни. Середньовічний малюнок

 

У Х-ХІ ст. в Європі почалося відродження старих і виникнення нових міст. Міста у середні віки були центрами ремесла і торгівлі. Для організації виробництва, торгівлі, захисту від конкуренції ремісники і купці об’єднувалися в цехи і гільдії. Життя мешканців міст значно відрізнялося від інших прошарків середньовічного суспільства. Як наслідок городянин став людиною нового типу.

Міста виникали на землях, що належали сеньйорам. Впродовж декількох століть йшла боротьба міст за незалежність і самоуправління. Деяким містам це вдалося. Вони стали містами-комунами. Символом незалежності міста стала міська ратуша.

У ХІ-ХІІІ ст. Європа переживала господарське піднесення. В результаті внутрішньої колонізації активно освоювалися нові площі для землеробства. З „Європи лісів”, вона перетворилася на „Європу полів”. Зростала чисельність населення. Дещо відступила постійна примара голоду.

 

Економічний розвиток країн Європи і Близького Сходу в XIII-XV ст.

 

У ХІVV ст. середньовічне суспільство охопила криза, на Європу нахлинули всілякі біди і катастрофи. Найстрашнішою стала пандемія чуми середини ХІV ст., яка за три роки знищила чверть населення континенту. Проте кінець світу не настав і життя продовжувалося. Європа вступила в новий етап свого розвитку.

 

           

Чума в Європі (1343 – 1353 рр.)

 

Завдання для узагальнення

  1. Чому лімес не став серйозною перешкодою для проникнення варварів у межі Римської імперії?
  2. Чому палацевий переворот 476 р. вважається кінцем Західної Риської імперії?
  3. Поясніть, чому в Італії остготи і римляни не злилися в один народ, а франки і гало-римське населення досить швидко об’єдналися між собою.
  4. Хлодвіг тривалий час відмовлявся хреститися, незважаючи на всі умовляння дружини-християнки. Як Ви вважаєте, які аргументи „за” чи „проти” щодо прийняття християнства були у Хлодвіга?
  5. Складіть хронологічну таблицю основних подій з історії королівства Франків та імперії Карла Великого.
  6. Поясніть значення понять і термінів: міграція, варварські королівства, алод, бенефіцій, феодалізм, рицар, повинності, феодальна роздробленість, донжон, сеньйор, васал, станова монархія.
  7. Складіть історичний портрет Карла Великого.
  8. Чи був Верденський поділ імперії Карла Великого закономірним явищем?
  9. Виконайте завдання за історичною картою:
    • Покажіть варварські королівства, що утворилися на теренах Західної Римської імперії; території, що опанували франки, після їх переселення за Рейн.
    • Визначте, на території яких сучасних країн розташовувалася імперія Карла Великого.
    • Де був похований Карл Великий?
    • Вкажіть межі поділу імперії Карла Великого.
  10. Порівняйте античне і середньовічне міста. У чому їх головні відмінності?
  11. Які головні зміни у суспільному устрої відбулися у Середні віки у порівнянні з античністю?
  12. Чому правителі варварських королівств запровадили обряд помазання на царство?
  13. Багато правителів варварських королів, а також і сам Карл Великий, весь час пересувалися по своїй країні. Чим був зумовлений такий рухливий спосіб життя монархів?
  14. Завдяки чому франки здобули перемогу у битві при Пуатьє?
  15. Чи можна стверджувати, що в період феодальної роздробленості це час занепаду?