§ 57. Східнослов`янські племена на території України в І-V ст. (підручник)

Тема 12. Давні слов’яни та їхні сусіди                                                                                         

 

§ 57. Східнослов`янські племена на території України в І-V ст.

1. Походження східних слов`ян

Будь-який з існуючих народів пройшов довгий і складний шлях свого формування. Наші безпосередні предки – східні слов`яни – не виключення у цьому загальному процесі. Для них він розпочався, як вважають вчені, у другій половині ІІІ тисячоліття до н.е.

В історії формування східних слов`ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов`янський і давньослов`янський (слов`янський).

Перший період тривав з третьої чверті ІІІ тис. до н.е. до третьої чверті ІІ тис. до н.е. У цей період між Дніпром та Віслою, південніше прип`ятського Полісся, формується група споріднених племен, яка утворилась в результаті змішування індоєвропейських племен, що займалися переважно скотарством з місцевими землеробськими племенами післятрипільської доби.

Під час другого періоду, який тривав з останньої чверті ІІ тис до н.е. до третьої чверті І тис до н.е., відбувається подальша консолідація праслов`янських племен. Вони усвідомлюють свою окремішність. Освоюють нові райони на лівобережжі Дніпра. У цей період праслов`яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу – кіммерійцями, скіфами. На деякий час вони входять до скіфської держави і відомі нам за письмовими джерелами як сколоти. Завдяки скіфам праслов`ни були втягнуті у цивілізаційні процеси, які відбувались у районах Середземного моря і Близького Сходу.

Після загибелі Великої Скіфії у слов`ян наступив новий етап розвитку. Почало формуватись власне слов`янське суспільство. Вони утворили власні об`єднання племен із своєю соціальною, політичною структурою. У слов`янському суспільстві відбувається розшарування на бідних і багатих. Створюється панівна верхівка. Значну роль у її формуванні відіграли сармати (роксолани). Згодом утворилась перша велика конфедерація слов`янських племен, відома нам під іменем анти (ІV ст. - 602 р.). Після розпаду антського союзу у Середньому Подніпров`ї утворилось ранньополітичне об`єднання “Руська земля”, яка стала основою до становлення першої держави східних слов`ян – Київської Русі.

Комплекси вбрання слов’янських селянина і знатного дружинника

 

2. Господарство слов`ян

Слов’яни вели осілий спосіб життя, що зумовлювало і основне їх заняття – землеробство давало не лише продукти харчування, але створювало можливість для ведення торгівлі. Починаючи з середини І тис. до н.е., надлишки продукції землеробства збувались в античних містах Північного Причорномор`я. Слов`яни сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, боби. Вирощували овочеві культури – ріпу (вона була так само поширена, як в наш час картопля; їли її в пареному вигляді), редьку, цибулю, часник, капусту. Крім цього вирощували льон, коноплі, які були сировиною для ткацтва.

У слов`ян першої половини І тис. до н.е. були поширені дві системи землеробства: підсічно-вогнева і перелогова. Перший спосіб був характерним для лісових районів. Він полягав у тому, що в перший рік вирубували ліс, викорчовували коріння дерев. Після того, як дерева висохли, їх спалювали. Важким суком боронували нове поле, змішуючи попіл з верхнім шаром землі, а тоді сіяли зерно. Оброблена таким чином земля давала високий урожай протягом трьох-чотирьох років. Після цього розчищалася нова ділянка лісу, а старе поле на багато років залишали.

У лісостеповій зоні була поширена перелогова система землеробства. Ділянку землі засівали протягом кількох років, а після її виснаження переходили на іншу. Для обробки землі використовувалась соха із залізним наконечником-лемешем.

Хліб був головною їжею слов`ян. Стародавня слов`янська назва хліба “жито” походить від слов`янського слова “жити”. З хліба слов`яни готували напій – квас. Квас не тільки пили. Ним розм`якшували шкіри для виготовлення шкіряних виробів. Квасом мились у лазні – він замінював мило.

 

Глечик із сільськогосподарським календарем IV ст.

 

Поряд із землеробством значне місце у господарстві східних слов`ян займало скотарство. Вони розводили коней, велику рогату худобу, свиней, кіз, овець, домашню птицю.

Слов`яни також займались рибальством і полюванням. Навколишні ліси, болота були багаті на звірину та птахів, а в річках знаходилось чимало риби. Підсобну роль у господарстві відігравало бортництво (збирання меду диких бджіл).

Господарство спільно вела велика патріархальна сім`я. Земля, що оброблювалась, перебувала у колективній власності і розподілялась між окремими господарствами. Пасовища та ліси належали всій общині.

Слов`янські племена добре знали різноманітні ремесла: залізоробне, гончарне, деревообробне та інші.

Значний вплив на розвиток господарства у період ІІ-V ст. мала провінційно-римська культура. Під її впливом вдосконалювалась землеробська техніка розвивалось ремесло (з`явилось виробництво скла, ювелірних виробів та ін.), внутрішньоплемінна та міжплемінна торгівля.

Римський вплив згладжував етнічні відмінності між різними племенами, які населяли тоді Україну. Про це свідчать пам`ятки черняхівської культури ІІ-V ст.

 

3. Поселення та житло

Слов`янські поселення в основному розміщувались біля річок, де були родючі ґрунти. Поселення були невеликими і частіше всього не мали укріплень. Укріплені городища були поширені в районах, які піддавались нападам кочівників.

Найпоширенішим типом житла на початку нашої ери була хата, стіни якої робилися з лози та глини. Площа такої будівлі сягала 45-50 м.

Наприкінці ІV ст. Відбувся перехід до напівземлянок. Стіни землянок складалися з колод. При будівництві такого житла викопувалась яма глибиною 70-100 см. З колод робився зруб або вони викладались по периметру ями і підпирались стовпами. Покрівля складалась з дерев`яного каркасу та стріхи з очерету або соломи. Облаштування житла було небагатим: лави вздовж стін, стіл, лежанка, піч (іноді відкрите вогнище). Поблизу жител були господарські ями глибиною до двох метрів.

 

Запитання і завдання

1. Де розташована прабатьківщина слов’ян?

2. У яких історичних умовах відбувалося формування слов’ян?

3. Яким було головне заняття слов’ян?

4. Чи можна стверджувати, що слов’яни були осілими землеробськими племенами?

5. Якими були поселяння і житла слов’ян?