§ 52. Місто Рим і життя його мешканців

§ 52. Місто Рим і життя його мешканців

 

Рим VІІ ст. до н.е. - ІV ст. н.е.

 

1. Вічне місто

На початку II ст. до н.е. Рим з невеличкого поселення землеробів перетворився на одне з найбільших міст стародавнього світу. «Вічне місто», як називають Рим, розташоване на берегах річки Тибр на семи пагорбах. Основними з них є Капітолій, Палатин, Квірінал. На вершині Капітолійського пагорба височів храм Юпітера. На Палатині стояли палаци римських імператорів. Між цими трьома пагорбами простягалася центральна площа Риму – форум Романум. По обидва боки форуму в різні часи було збудовано храми, присвячені богам, і громадські будівлі – базиліки. У приміщеннях базилік відбувалися судові засідання, укладалися торговельні договори. На форумі в різні часи встановлювали пам'ятники й скульптури. Форум був місцем народних зборів, тому тут височіла трибуна для виступів ораторів та оголошення державних указів. З боку Капітолійського пагорба до площі підступав будинок державного сховища документів – Табуларій. Це – найдавніша споруда Риму, яка збереглася до наших часів. Трохи нижче на схилі розташовувалися храми Конкордії (Злагоди) та Веспасіана, зведені за доби імперії. На північно-західному боні форуму в II ст. до н.е. побудована базиліка консула Емілія (базиліки мали ім'я політичного або державного діяча, з ініціативи якого їх будували). Поряд з нею розміщувався будинок сенату. На протилежному боці форуму знаходилися базиліка Юлія Цезаря, збудована у І ст. до н.е., та храми, присвячені богам.

Через форум пролягала Священна дорога, яка поєднувала Палатинський пагорб з Капітолієм. На цій дорозі було споруджено тріумфальну арку на честь взяття Титом Єрусалима.

 

Тріумфальна арка імператора Тита

 

У зв'язку із зростанням чисельності населення між Капітолієм і Квіріналом збудували додаткові форуми. На найбільшому з них – форумі Траяна – на одній лінії розташовувалися квадратний двір із кінною статуєю імператора і найбільша римська базиліка Ульпія. Найбільші громадські споруди Риму – цирки, стадіони, амфітеатри будували на околицях міста.

Із-за меж міста тяглися акведуки, що забезпечували його водою. Життєдайна волога подавалася до 400 фонтанів, які слугували також колодязями.

Римляни створили новий тип приватного помешкання – атріум. Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення. У період імперії для плебеїв споруджували багатоповерхові будинки – інсули, а для багатіїв – міські палаци, заміські вілли.

 

2. Римська громада

Структура римського суспільства була складною. Воно поділялося на патриціїв і плебеїв, на вільних і невільників. Вільні ще поділялися на квіринів, латинів, перегринів і вільновідпущеників. Квірини мали право власності на землю, укладання угод, голосу в народних зборах і право обіймати державні посади. Латини мали обмежені права. Перегрини – іноземці – були безправними, але з часом могли одержати права, якщо їх під опіку брали квірини. Вільновідпущеники хоч і вважалися римськими громадянами, але мали тільки право укладати торговельні угоди.

Невільники-раби також поділялися на групи. Найгіршим було становище тих, кого взяли в полон із зброєю в руках. Рабам дозволяли брати участь у релігійних ритуалах. Існувала традиція відпускання рабів на волю. Але загалом рабів вважали «тваринами, що вміють говорити».

 

Цікаво знати

У період найвищого розквіту в м.Рим проживало близько 1 млн. осіб. Щоб розв'язати транспортну проблему перенаселеного міста, Юлій Цезар заборонив громадянам користуватися власними візками. Заможних громадян носили на ношах або вони пересувалися на громадському «таксі», яке мало спеціальний лічильник для оплати.

 

3. Повсякденне життя римлян

День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев'ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до школи, до суду чи до сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста – час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім римляни вечеряли.

Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами – левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору – життя. Вигравши багато боїв, раб-гладіатор міг дістати волю.

Римський дім (домус). Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі, або в палаці, або в атріумі. Атріум – дім заможного римлянина – мав внутрішній двір, оточений з чотирьох сторін критою колонадою (він мав назву перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім'я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос – велика зала для прийомів. У такому будинку з часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Замінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з'явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» – «будь здоровий», а інколи – мозаїчне зображення собаки.

 

4. Римська сім'я та виховання дітей

Право створювати родину було одним із основних прав римського громадянина. Шлюби інших верств населення вважалися незаконними. Якщо батько був громадянином, а мати латинянкою, то дитина мала право на римське громадянство.

На чолі родини стояв батько. Він мав величезну владу. Закон йому дозволяв убивати дітей до трьох років, а якщо вони мали фізичні вади чи слабке здоров'я, то й старших. Жінку в римській родині поважали як господиню дому. Чоловік не міг скривдити її з власної волі. За якісь провини він міг судити дружину тільки разом з родичами.

Народження дитини супроводжувалося багатьма обрядами. Під час однієї з церемоній батько брав дитину на руки, визнаючи таким чином її своєю. Якщо ж батько не визнавав дитину, тоді її залишали на вулиці і вона могла померти або стати рабом. Після визнання малюка сповивали та клали в ліжко. На 8-й або 9-й день від народження маленькому римлянину давали ім'я й дарували різні амулети: меч з ім'ям батька, сокирки з ім'ям матері, зображення зірочок, тварин, які надівали на шию дитині. Складною справою було обрання імені. Дитина відразу отримувала ім'я роду, до нього додавалося особисте ім'я. Їх у латинській мові налічувалося близько 20. Крім того, існували ще й прізвиська. Наприклад, поет Овідій мав прізвисько Назон – носатий, прізвисько Цицерон означало горох.

Родинні звичаї з часом змінювалися. У Римі за часів імперії було поширене усиновлення. Зміцнювалася незалежність римських жінок. Практикувався шлюб, у якому жінка не підпадала під владу чоловіка, були можливими розлучення.

 

Запитання і завдання

1. Коли було засновано місто Рим?

2. На скількох пагорбах воно розташовано?

3. Опишіть структуру і головні споруди Давнього Риму.

4. Якою була структура римської громади? Якій частині мешканців міста жилося найгірше?

5. Складіть опис повсякденного життя мешканця Риму.

 

 

<< § 51. Римська культура § 53. Виникнення християнства >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus