§ 44. Природні умови Італії та виникнення міста Риму (підручник)

Тема 9. Давній Рим у VІІІ-І ст. до н.е.                                                                                             

 

§ 44. Природні умови Італії та виникнення міста Риму

1. Природа і населення Апеннінського півострова

Італія розташована на Апеннінському півострові. З півночі на південь його простягаються Апеннінські гори. Півострів омивають п'ять морів: з півдня – Іонічне та Середземне, із заходу – Тірренське та Ліґурійське, а зі сходу – Адріатичне. Поряд знаходяться великі острови – Сицилія, Корсика, Сардинія. Клімат Італії м'якший ніж у Греції. Від холодних північних вітрів її захищають найвищі в Європі гори – Альпи. Кількість опадів у Середній і Північній Італії достатня. Менше їх випадає у Південній Італії. По території країни протікають досить великі річки – По, Арно та Тибр. На відміну від Греції, в Італії багато територій, придатних для землеробства і скотарства. Давні греки назвали цю країну «Італія» – країна телят. В Апеннінських горах є поклади міді, олова, заліза, золота й срібла. Багата Італія і на будівельний камінь та глину.

Найдавнішим населенням Апеннінського півострова вважають племена ліґурів, сикулів, сіканів тощо. Інші племена прийшли сюди пізніше. Серед прийшлих народів вирізняються італіки, які, можливо, дали назву країні. З часом на основі місцевих і прийшлих племен утворилося дев'ять племен. Серед них – латини, умбри. сабіни та ін. Усе це – землеробські племена, які мали розвинуті металургію, гончарство та інші ремесла. Острів Сицилія населяли переселенці з міста Карфаген.

 

Стародавня Італія

 

2. Етруська цивілізація

У X ст. до н.е. в Італії з'явилися етруски (расени). Вони прибули на Апенніни морем і поступово захопили територію від Тибра до Альп. Заселені ними землі дістали назву «Етрурія».

В етрусків були розвинуті землеробство, скотарство та ремесла. Вони вміли осушувати болота, будувати зрошувальні канали. На своїх полях вирощували пшеницю, овес, ячмінь, льон, гранат та інші культури. Славилися й етруські ремісники. Ткачі мистецьки виготовляли лляні тканини для одягу, вітрил тощо. Гончарі виробляли гарний посуд і вишукані скульптури. Справжніми шедеврами були витвори етруських ювелірів. Із найтонших срібних та золотих елементів, бурштину і дорогоцінного каменю вони виготовляли прикраси.

Етруски були вмілими мореплавцями, їхні кораблі перетинали простори Середземного моря, досягаючи берегів Греції, Карфагена, Фінікії.

Давній народ заснував багато міст. Усі вони мали міцні кам'яні мури та башти. Міста етрусків були чітко сплановані. На прямих вимощених вулицях розташовувалися кам'яні будинки та храми. Етруски мали власну писемність. На території колишньої Етрурії було знайдено понад 9 000 написів, які й до сьогодні не вдалося розшифрувати. Можна лише здогадуватися, що могли б розповісти письмена про життя цього загадкового народу.

Відомо, що Етрурія тривалий час вела боротьбу з латинами за збереження своїх земель. І навіть після підкорення їх латинами у III ст. до н.е. вони намагалися звільнитися з-під їхньої влади. Останнє повстання етрусків було придушене латинами в І ст. до н.е.

Етрусків вважають засновниками міста Риму, яке дало назву майбутній могутній імперії. Археологи знайшли на території Риму залишки кам'яної фортеці, збудованої етрусками у VIII ст. до н.е.

 

3. Виникнення міста Риму

Легенда пов'язує виникнення міста з іменами двох братів-близнюків Ромула і Рема. Їхній дід був царем, якого позбавив влади власний брат. А близнюків він наказав у кошику викинути в Тибр. Та малюки не загинули. Їх вигодувала вовчиця, а виховав пастух. Коли брати підросли, вони, дізнавшись про своє царське походження, повернули собі трон.

 

Капітолійська вовчиця

 

Правити разом братам не довелося. Ромул, обраний богами, став царем. Брати вирішили побудувати місто там, де їх годувала вовчиця. Та вони посварилися, і Ромул убив Рема. Заснованому в 753 р. до н.е. місту він дав власне ім'я Рим.

 

Документ

Діонісій Галікарнаський про владу царя

«...Ромул дав цареві такі права: щоб він очолював священнодійства і жертвопринесення, щоб зберігав закони та звичаї батьків, тяжчі злочини розбирав сам, а легші доручав сенатові; збирав сенат і скликав народ та мав вищу владу під час війни...»

 

Запитання до документа

Які обов’язки перед суспільством мав цар?

 

4. Давньоримське суспільство

Члени давньоримської общини поділялися на патриціїв, плебеїв і рабів. Патриції, що належали до латинських родів, мали право володіти землею і брати участь у народних зборах. Плебеї належали до підкорених латинами народів (зокрема, етрусків) або переселенців. Вони, на відміну від патриціїв, не мали права володіти землею та брати участь у народних зборах. Шлюби між плебеями і патриціями були заборонені.

У давньоримському суспільстві вже тоді була досить складна система управління. З VIII ст. до н.е. римську общину очолював цар – рекс, якого обирали на народних зборах. Він був також військовим вождем і жерцем. Символами влади царя були трон, прикрашений слоновою кісткою і 12 охоронців – лікторів. Хранителем звичаїв і традицій, укладачем особливого календаря, де позначалися сприятливі та несприятливі для Риму дні, був великий понтифік.

 

Ліктори, почесна варта посадових осіб Рима

 

Ще одним органом влади був сенат. Сенат – рада старійшин, куди входили глави родів – патриції. До його складу входили 300 патриціїв з 300 найдавніших родів. Оскільки вважалося, що саме ці 300 родів заснували римську державу, сенаторів називали «батьками». Їхнім основним обов'язком був захист закону від царя і самих громадян Риму. Сенат міг відмовити народним зборам чи цареві у прийнятті рішення, якщо воно суперечило звичаям. Посади сенаторів були по-життєві. На чолі сенату стояв принцепс – найстарший за віком сенатор. Сенат оголошував війну або укладав мир, обговорював законопроекти, відав скарбницею. Коли цар помирав, то до обрання нового правителя сенат щодня за жеребом визначав «виконувача обов'язків». Йому передавали ключі від скарбниці, печатку Риму, символи царської влади.

Голосування у сенаті відбувалося досить незвично для нас: ті, хто виступав за те чи інше рішення, відходили в один бік, хто проти – в інший.

Але вся повнота влади в Римі зосереджувалася не у рекса або сенату, а в народних зборах. Вони ухвалювали закони та здійснювали судочинство. Тут обирали царя, милували засудженні на смерть. Народні збори відбувалися по куріях і мали назву «куріальні коміції». До кожної курії належало 38 родів. Збори відбувалися в центрі міста. Щоб ухвалити рішення, потрібно було більше половини голосів.

 

Поняття і терміни

Пролетарі – найбідніші громадяни Риму, багатством яких були тільки їхні нащадки.

Асе – давньоримська мідна монета.

 

Давньоримська монета

 

5. Реформи Сервія Тулія

З 753 по 509 р. до н.е. у Римі правило шість царів. Передостанній з них, Сервій Туллій (578-534 pp. до н.е.), здійснив реформи, спрямовані на вдосконалення управління державою. До реформи римська держава була поділена на 30 курій за родовою приналежністю. Це не завжди було зручно для управління, оскільки роди могли розташовуватися територіально далеко один від одного. Сервій Туллій визначив чотири територіальних округи (триби). До народних зборів додалися збори по сотнях (центуріях – військово-територіальних підрозділах). Тепер римляни голосували у центуріальних коміціях – зборах воїнів. Усі, хто ніс військову службу, збиралися на збори по центуріях, де і вирішували найважливіші державні справи. Усього налічувалося 193 центурії. Кожна з них мала один голос у народних зборах. Сервій Туллій поділив усіх римських громадян на класи. Залежно від майна і прибутків було виділено вершників, пролетарів та ще п'ять класів. Обов'язком кожного класу було надати для армії певну кількість центурій, тобто сотень воїнів. Найбільше надавали вершники – 80 центурій, І клас – 18, II клас – 22, III клас – 20, IV клас – 22, V клас – 30, пролетарі – 1 центурію. Невдовзі після завершення реформ Сервія Туллія убив Тарквіній Гордий із роду Тарквініїв. Він став останнім римським царем. Тарквіній намагався позбавити римлян права брати участь в управлінні державою. За його правління занепала роль народних зборів. Наслідуючи грецьких тиранів, він прагнув одноособової влади. У 509 р. до н.е., коли повсталий народ вигнав Тарквінія Гордого, закінчилася царська доба в історії Риму.

 

Цікаво знати

Класи римського суспільства за реформами Сервія Туллія

Вершники:

1 клас – 100 000 асів

2 клас – 75 000 асів

З клас – 50 000 асів

4 клас – 25 000 асів

5 клас – 11 000 асів

 

Запитання і завдання

1. Опишіть географічне положення Італії.

2. Чому етруську цивілізацію вважають високорозвиненою?

3. Які права мали цар, сенат, народні збори?

4. У чому полягали реформи Сервія Туллія?

5. Яка була відмінність у соціальному становищі між плебеями і патриціями?