§ 43. Елліністичні держави в IV-II ст. до н. е. Елліністична культура (підручник)

§ 43. Елліністичні держави в IV-II ст. до н.е. Елліністична культура

1. Боротьба за спадщину Александра Македонського (323-281 рр. до н.е.). Еллінізм

Імперія Александра Македонського невдовзі розпалася на окремі держави, які мали своїх царів і свої династії. їх засновували колишні соратники та командири македонського царя – діадохи. Вони поділили імперію та почали воювати між собою. У 311 р. діадохи уклали угоду про мир. Але вона була порушена, і війни тривали ще майже 50 років. У цій кривавій боротьбі, як у калейдоскопі, змінювались і гинули правителі, зокрема син Александра Македонського – Александр IV, полководець Лісімах та ін. Врешті-решт виникло кілька держав. Серед них наймогутнішими були Македонія, Єгипет династії Птолемеїв та Сирійське царство Селевкідів.

 

Розпад імперії Александра Македонського. Утворення елліністичних держав

 

Держави, що утворилися на уламках великої імперії Александра Македонського, називають елліністичними. Їх політичний устрій поєднував елементи управління східних держав, які керувалися одноособово царями. Основою їхнього життя була грецька (еллінська культура, що доповнювалася здобутками завойованих Александром Македонським народів. Культуру, що виникла внаслідок взаємодоповнення грецької й східних культур,прийнято називати елліністичною.

На неосяжних просторах імперії Александра виниклії міста, що забудовою, архітектурою та управлінням нагадували грецькі поліси. Зі Сходу прийшло поклоніння царям. У військовій сфері греки запозичили використання бойових слонів. У еллінів стали популярними Шива, Кібела, яких шанували на Сході. У свою чергу греки на Схід принесли своїх богів (Зевса, Афіну, Діоніса, Ніку). Під впливом греків східні митці копіювали еллінські зразки в архітектурі, скульптурі та живопису. Тепер коринфські й іонічні колони будували від Греції до Індії. Спільною для народів елліністичного світу була також мова, яка виникла на основі афінського діалекту.

 

2. Розквіт елліністичних держав

 

Елліністичний світ у ІІІ ст. до н.е.

 

Розквіт елліністичних держав припадає на III ст. до н.е.

Елліністична Македонія. Після розпаду імперії Александра Македонського ця держава була економічно слабкою, але за допомогою сильного війська їй вдалося утримувати під своєю владою міста-держави Балканського півострова. Першим царем елліністичної Македонії був полководець. Після його смерті державу охопило полум'я братовбивчих війн і повстань. Розквіту Македонія досягла за династії, яку заснував Антигон II. Це був визначний правитель, який вважав, що царювання – почесний, але важкий обов'язок.

Незважаючи на те, що всі найсильніші грецькі держави повстали проти нього, Антигону II вдавалося успішно протистояти їм і навіть узяти штурмом Афіни, які намагалися звільнитися з-під влади Македонії. За його наступників становище країни ускладнилося. На Македонію зазіхали грецькі міста, повсталі племена, могутній Рим. У 168 р. до н.е. останній цар Македонії – Персей – програв вирішальну битву римлянам і був узятий у полон. Його привезли до Риму і стратили. У 148 р. до н.е. Македонія перетворилася на провінцію Римської республіки.

Елліністичний Єгипет. Засновником нової династії царів Єгипту був Діадох Птолемей І Сотер (близько 360-283 рр. до н.е.). Його син Птолемей II Філадельф (283-246 рр. до н.е.) відбудував занедбаний канал між Нілом і Червоним морем. Це налагодило та розширило торгівлю з Індією та іншими країнами. Цар заснував місто Птоломаїду, жителі якого займалися дресируванням бойових слонів, потрібних у тогочасній війні. Птолемеї створили величезний флот, чисельністю 4 000 кораблів.

Держава Селевкідів. Сирійське царство, створене Селевкідами на уламках імперії Александра Македонського, існувало протягом 312-64 рр. до н.е. Воно займало майже всю територію колишньої імперії, крім Македонії, Греції, Єгипту та Індії. Заснував його син простого македонянина полководець Александра Селевк І (358-281 рр. до н.е.). Він був владним правителем. Йому приписують слова: «Завжди справедливе те, що встановлене царем». Вершини могутності держава досягла за Антиоха III, який правив у 223-187 рр. до н.е. Як колись Александр Македонський, він зміг дійти до Індії. Його онук Антиох IV уславився як будівничий. Він прикрасив столицю – місто Антиохію – чудовими спорудами, сприяв розвитку мистецтва. Але вистояти проти римлян Селевкіди не змогли. У 64 р. до н.е. Сирійське царство захопив Рим.

 

Монета Селевка

 

Поняття і терміни

Сім чудес елліністичного світу: Єгипетські піраміди. Сади Семіраміди. Скульптура Зевса Олімпійського. Храм Артеміди в Ефесі. Колос Родоський. Мавзолей у Галікарнасі.

 

Мавзолей у Галікарнасі

 

3. Культура і наука доби еллінізму

Доба еллінізму залишила багато імен видатних учених і мислителів. Серед них і учень Платона – Аристотель (384-322 р. до н.е.). Поблизу Афін він заснував власну школу – Лікей. Учні здобували знання з літератури, державного устрою, природи під час прогулянок алеями гаю Аполлона Лікейського.

Аристотель вважав, що вивчати навколишній світ можна лише через досвід. На його думку, найкращим державним устроєм є монархія, а найгіршим – тиранія. Ще одним видатним філософом доби еллінізму був Епікур (341-270 рр. до н.е.). Він у 306 р. до н.е. заснував у Афінах власну школу «Сад Епікура». Вона проіснувала близько 800 років. Мета життя, на думку Епікура, полягає у відсутності страждань, у фізичному та духовному здоров'ї. Його основною працею був твір «Пре природу», який складався з 37 книг.

 

Цікаво знати

У 324 р. до н.е. у місті Сузи за наказом Александра Македонського одночасно відбулося 10 000 весіль. Цар ставив за мету об'єднати місцеве населення і завойовників-греків. Одружилися цар, його полководці, прості воїни. Серед них був і Селевк.

 

Документ

Плутарх про Аристотеля

...Цар запросив до себе найзнаменитішого й найвченнішого з грецьких філософів – Аристотеля, а за навчання винагородив його в спосіб якнайкращий і гідний величі цього вченого. Філіпп відбудував рідне місто Аристотеля Стагіру, яке колись сам зруйнував... Александр спочатку захоплювався Аристотелем і навіть любив його не менш, ніж свого батька, бо, як сам казав, одному він завдячує своїм життям, а другому – відчуттям краси життя...

 

Запитання до документа

1. Як Філіпп II віддячив грецькому мудрецю?

2. Чим, за словами Плутарха, Александр завдячував Аристотелеві?

 

Значний внесок у ті часи було зроблено в розвиток математики і техніки. Знання з геометрії узагальнив видатний математик Евклід (III ст. до н.е.) у своїй праці «Начала». Численні відкриття зробив Архімед із Сиракуз (287-211 рр. до н.е.). Він сформулював закон важеля. Архімед казав: «Дайте мені точку опори, і я зрушу Землю». Свої знання він використав для створення багатьох механізмів. Зокрема, створені ним військові машини захищали жителів Сиракуз від нападів ворогів.

Послідовник Архімеда (II ст. до н.е.) створив зубчасте колесо, водяний годинник, насос. Видатним механіком доби еллінізму був Герон Александрійський (150-100 рр. до н.е.). Він сконструював фонтани. Парову машину, винайдену Героном, використовували під час театральних вистав – вона рухала маріонетки й декорації, створюючи враження реальності дійства.

До нашого часу збереглися твори авторів популярних на той час п'єс. Одним з найвідоміших авторів був Менандр (343-291 рр. до н.е.). Він написав понад 100 комедій. Вісім з них перемогли у змаганнях поетів.

Видатним оратором називають Демосфена (384-322 рр. до н.е.). Його ідеалом були демократичні Афіни часів Перікла, де панували народні збори. У своїх неперевершених промовах він виступав проти Філіппа II, царя загарбників-македонян. Такі промови дістали назву філіппіки.

Греки високо цінували мистецтво архітектури і найвидатніші творіння людських рук називали дивами світу. У добу еллінізму було збудовано Маяк на острові Фарос у дельті Нілу, поблизу Александрії Єгипетської. Острів з'єднали із континентом рукотворним насипом. Тут було прокладено рейки, якими у вагонетках підвозили до маяка дрова. Потім їх піднімали на вершину башти, де складали й підпалювали. Вогонь маяка, що мав висоту 135 м, було видно за 60 км. Ще одне диво – триступінчаста гробниця царя Мавсола, яку увінчувала колісниця, запряжена четвіркою коней. Шедевром був також Колос Родоський – гігантська, близько 36 м заввишки, статуя бога Сонця Геліоса на о.Родос в Егейському морі. Двадцять років знадобилося, щоб побудувати це диво. Унікальна Александрійська бібліотека нагадувала собою чудове місто. У ній було облаштовано сховища для книжок, зал для читання, фонтан і навіть зоопарк.

 

Особа

Демосфен походив із багатої родини, але, залишившись без батьків, втратив спадщину. Він вирішив повернути вкрадене майно через суд. Юнаком він боявся виступати перед натовпом. Демосфен подолав цей страх постійною працею над собою. Він виходив на берег моря і намагався говорити голосніше, ніж шумлять хвилі та вітер. Маючи вади дикції, Демосфен подолав їх, набираючи в рот камінців і намагаючись правильно та чітко виголошувати промови.

 

Запитання і завдання

1. Назвіть найбільші елліністичні держави.

2. Назвіть найвидатніших політичних діячів доби еллінізму.

3. Охарактеризуйте добу еллінізму.

4. Опишіть архітектурні пам'ятки доби еллінізму.

5. Чому Демосфен заслуговує на те, щоб залишитися в пам'яті людства?