§ 31. Ахейська (Мікенська) палацова цивілізація

§ 31. Ахейська (Мікенська) палацова цивілізація

1. Перекази про ахейців

Давнім джерелом знань про Ахейську цивілізацію були міфи й легенди давніх греків, що сформувалися на основі ахейських переказів. Так, міф про аргонавтів (тих, що пливуть на кораблі «Арго»), хоч і не називає їх ахейцями, розповідає про подорож за золотим руном до Колхіди онука бога вітрів Еола – героя Ясона та його товаришів. У дитинстві його позбавили царської влади й віддали на виховання кентавру Хірону. Коли Ясон досягнув повноліття, він вирішив повернути собі трон, захоплений його дядьком Пелієм. Той погодився передати владу, якщо Ясон добуде золоте руно. Багато років Ясон разом з аргонавтами блукав безкраїми морями та казковими країнами, долаючи безліч перешкод і здійснюючи велику кількість подвигів. Нарешті Ясон досяг Колхіди. З допомогою богів та дочки царя цієї країни Медеї герой зміг пройти випробування – запрягти міднорогих биків, засіяти поле зубами дракона та здолати воїнів, які виростали з них, перехитрити дракона. Винагородою йому було золоте руно, яке він після багатьох пригод і привіз до Еллади.

Міф про Троянську війну вже безпосередньо вказує на ахейців, які воювали з троянцями. Приводом до військового конфлікту стало викрадення сином царя Трої – Парісом, дружини царя міста Спарта – Єлени. Довго ахейці, очолювані царем Мікен Агамемноном, намагалися взяти Трою, але їм це не вдавалося. Тоді цар острова Ітаки Одіссей запропонував перехитрити троянців. Було побудовано велетенського дерев'яного коня, порожнього всередині. Ахейці сіли в кораблі й вдали, що відступають. Троянці зраділи закінченню війни. Вони вийшли за мури міста, де їх зустрів один з ахейських воїнів, який пояснив, що кінь є подарунком богині Афіни. Троянці йому повірили й втягли дерев'яного коня до міста. Уночі, коли жителі спали. з коня на землю спустилися Одіссей та 30 найкращих ахейських воїнів. Вони відчинили міську браму і впустили основні військові сили. Так було захоплено Трою та повернуто до Спарти царицю Єлену.

У напівказкову оповідь повірив німецький археолог Генріх Шліман, який присвятив своє життя пошукам міфічного, як тоді вважали, міста Трої. Йому належить першість у відкритті й дослідженні Трої. Відкриттям Трої довів, що в поемах Гомера відображені реальні історичні події. У 1874 р. відкрив Мікени.

 

2. Археологічні відкриття Ахейської цивілізації

У 1870 р. Г.Шліман розкопав та дослідив руїни давньої Трої на півострові Мала Азія (територія сучасної Туреччини). Він розкрив могутні мури міст, що в різний час існували тут. Серед знахідок Г.Шлімана – скарб із золотих речей, який він вважав багатствами царя Трої Пріама. Як з'ясувалося пізніше, його знахідка належала правителеві, що жив за тисячу років до Пріама.

Крім Трої, Г.Шліман дослідив Мікени. Дослідження археолога допомогли описати давньогрецькі міста та палаци правителів і довели наявність високорозвинутої Ахейської цивілізації.

Палац царя Мікен розташовувався на акрополі, який захищали міцні мури, що простягалися майже на 900 м і мали товщину від 6 до 10 м. Вони були побудовані з величезних кам'яних блоків масою близько 6 т кожний. Головним входом до палацу слугували «Левові ворота». Вони символізували могутність Мікенської держави. Ворота, споруджені із чотирьох монолітів, прикрашала трикутна брила з рельєфом, який зображав двох левиць, що охороняли вхід. Від воріт звивалася на вершину пагорба дорога, яка сполучала їх із царським палацом. Його центром був мегарон – зала для свят і бенкетів з вогнищем посередині. Навкруг неї розміщувалися кімнати, комори, коридори. Навколо вогнища стояли чотири колони – опори для даху, що мав отвір, через який виходив дим.

 

Поняття і терміни

Акрополь (у перекладі з грец. – «верхнє місто») – підвищена та укріплена частина давньогрецького міста, яка слугувала фортецею та притулком для населення на час війни, тут знаходилися храми найвеличніших грецьких богів.

 

Шліман знайшов та дослідив також дев'ять гробниць. Найвідомішою з них є «Скарбниця Атрея». Це підземне приміщення висотою понад 13 м було споруджене у схилі пагорба. Здавна вважалося, що тут зосереджені казкові багатства мікенських царів Атрея й Агамемнона. Виявилося, що й справді поховання практично засипані виробами із золота й коштовного каміння. У першій гробниці Шліман та його експедиція знайшли золоті лаврові вінки і 15 золотих діадем, у другій – понад 700 золотих пластин із зображеннями тварин, медуз, восьминогів, золоті прикраси. Вони виконані з дивовижною майстерністю і засвідчують високий рівень розвитку ювелірного мистецтва.

Визначними знахідками стали золота корона з 36 золотими листочками, золоті посмертні маски мікенських царів та золоті пластини, які вішали на груди померлим і які, на думку давніх греків, мали захищати небіжчиків від різних негараздів у потойбічному світі. Найвідомішою маскою з колекції Шлімана стала «маска Агамемнона». Вона доводить, що давні греки – суворі воїни – високо цінували прекрасне, а їхні майстри могли передати характер людини у мистецьких витворах. Скарби, знайдені в царських гробницях і гробницях заможних ахейців, є також свідченням поділу тогочасного суспільства на багатих і бідних.

У 1884 р. археолог розпочав дослідження ще одного міста Ахейської цивілізації – Тіринфа, батьківщини легендарного Геракла. Шліман знайшов залишки величного палацу, спорудженого, як і палац у Мікенах, з велетенських кам'яних брил. У нижній частині палацу розташовувалися господарські приміщення і стайні, у верхній – з товщиною стін 11 м і висотою 16 м – жив правитель. Усі приміщення були побілені, а стіни прикрашені розписами.

 

Ахейські колісниці

 

3. Розквіт і занепад Ахейської палацової цивілізації

Давня цивілізація з центром у Мікенах була створена прийшлими кочівниками – ахейцями. Вони з'явилися на Балканському півострові у XXI ст. до н.е. Рівень їхнього економічного і політичного розвитку на той час був нижчим у порівнянні з місцевим населенням. Ахейці одягалися в грубий одяг з вовни, виготовляли простий глиняний посуд і зброю з бронзи. Згодом вони багато чого навчилися у місцевих племен: вирощувати виноград і оливи, будувати кораблі й виготовляти якісну кераміку, зводити будівлі з каменю.

 

Ахейський корабель

 

Місто Мікени ахейці заснували у XIX ст. до н.е. Захопивши в XVI ст. до н.е. о. Крит, ахейці вивезли звідти не лише предмети мистецтва, а й найкращих критських майстрів. І вже через 100 років новий палац у Мікенах був прикрашений фресками у критському стилі. На цій підставі, а ще й тому, що палац мікенського царя, так само як і критський палац, був центром, навколо якого зосереджувалось усе життя міста, цивілізацію назвали палацовою.

У XV ст. до н.е. Мікени досягли найвищого розквіту й перетворилися на найбільший політичний, економічний та культурний центр Еллади. Тоді ж ахейці почали активно освоювати простори Середземномор'я та Малої Азії. Під час подорожей вони ознайомилися з фінікійською та єгипетською культурами та запозичили у цих народів любов до знань і книг, секрети виготовлення фарб.

У цей час виникають десятки нових міст, серед яких були Фіви й Афіни. Так само як і Мікени, вони мали укріплення, акрополі та палаци. Царі нових міст-держав вели постійну боротьбу між собою за панування в Греції. Проте найвпливовішими були царі Мікен, які панували над іншими містами-державами.

Близько XIV ст. до н.е. було засновано місто Трою. Вчені вважають, що в першій половині XIII ст. до н.е. Троя була зруйнована могутнім землетрусом. Але на цьому біди багатої Трої не закінчилися. Близько 1270 р. до н.е. царі грецьких міст-держав на чолі з мікенським царем Агамемноном розпочали тривалу війну проти Трої. За свідченням Гомера, вона тривала 10 років. Тому можна припустити, що війна закінчилася близько 1260 р. до н.е. Підтверджують це й археологи, які доводять, що в цей час Троя перебувала в тривалій облозі. Війна закінчилася поразкою царя Трої Пріама і взяттям Трої.

 

Троянська війна 1240-1230 рр. до н.е.

 

Поняття і терміни

Ритон – посудина для пиття у вигляді рогу. Часто завершувалася скульптурним зображенням.

 

Після перемоги над Троєю Мікени починають втрачати свій вплив на ахейські міста-держави. Їхній союз розпадається. Ослабленням роз'єднаних ахейських держав скористалися дорійці – племена, що постійно загрожували їхнім кордонам. У середині XII ст. до н.е. вони захопили територію Греції. Племена дорійців не знали, що таке державний устрій, у них не було писемності, але вони вміли обробляти залізо й виготовляти з нього зброю і мали добре організовану армію, яка складалася з важкої піхоти та кінноти.

На відміну від ахейців, дорійці не переймали культуру завойованих, а нищили її. Захоплені квітучі міста ахейців – Мікени, Афіни, Тіринф, Пілос та інші – були зруйновані. Учені, митці й ремісники змушені були залишити батьківщину. Поступово занепали торгівля, кораблебудування, зруйнувалося те, чим пишались ахейці, – водогони, дороги, мости й палаци. Зникли фрески, була забута писемність. Людей, які вміли писати й читати, переслідували як злочинців або чаклунів. Отже, усі досягнення Ахейської палацової цивілізації були втрачені, а грецьку культуру було відкинуто на століття назад.

 

Запитання і завдання

1. Назвіть найбільші міста Ахейської цивілізації.

2. На який час припадають розквіт і занепад Мікенської цивілізації?

3. Як історія Ахейської цивілізації відображена у грецьких міфах?

4. Які були причини занепаду Ахейської цивілізації? Чому кочівники-дорійці змогли перемогти цивілізованих ахейців?

 

 

<< § 30. Мінойська (Критська) палацова цивілізація § 32. Греція в XI-VI ст. до н. е.  >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus