§ 27. Китайські імперії Цінь і Хань

§ 27. Китайські імперії Цінь і Хань

1. Імперія Цінь

У 246 р. до н.е. ціньським правителем стає царевич Ін Чжен. За допомогою досвідчених радників і  воєначальників він створив величезну добре навчену і озброєну армію. Завдяки цьому Ін Чжену до 221 р.до н.е. вдалося у кровопролитних війнах розбити поодинці решту китайських царств і об’єднати увесь Китай під своєю владою. З цього моменту почала своє існування єдина загальнокитайська імперія Цінь. Спеціальним указом Ін Чжен був проголошений Цінь Шіхуанді – "Першим володарем" – імператором династії Цінь. Він оголосив, що його син буде "Другим володарем Цінь", а далі піде третій і так десятки тисяч інших його спадкоємців. Щоб знищити саму згадку про колишні царства, було ліквідовано кордони та самі, назви колишніх царств. Територія держави була поділена на тридцять шість областей на чолі з намісниками. Все населення Піднебесної, яке раніше ділилося на цінців, вейців, чусців і т.д., отримало назву "чорноголові". Спеціальним указом імператора вся зброя в піднебесній була вилучена у населення. Всі піддані віднині повинні були користуватися єдиною монетою і мірами ваги, мати єдині закони і стиль письма.

Незабаром після створення імперії Цінь Шіхуан-ді мобілізував 500-тисячну армію і розпочав походи проти сусідніх країн. До Китайської держави були приєднані великі області на півночі, заході та півдні країни, населені некитайськими народностями.

Щоб захистити країну від спустошливих набігів кочівників, імператор почав будівництво Великої Китайської стіни. її будували з утрамбованої землі, цегли та кам'яних брил.

Китайський народ склав похмурі легенди про це. Будівництво велося силами трьохсоттисячної армії. На допомогу їй було кинуто велику кількість засуджених злочинців, державних рабів і вільних общинників, які відбували трудову повинність. Багато людей загинуло від виснаження і непосильної праці. їх заривали тут же, біля стіни. Це – "найдовше кладовище у світі". Однак не бачена в історії світового будівництва споруда була завершена.

 

Цікаво знати

Велика Китайська стіна простяглася на тисячі кілометрів (6 450 км). Висота стіни досягала від 6,5 до 10 м, ширина 5,4 м, щоб на ній могли роз'їхатися дві зустрічні колісниці, в стіні є оглядові щілини та бійниці. Через кожні 2,5-З км розташовувались підвищення для сторожової вежі. Внизу у вежі жили воїни, а на верхньому поверсі вони несли свою службу. У них напоготові лежав хмиз для вогню. Якщо воїни помічали небезпеку, вони відразу розпалювали багаття. На сусідніх вежах, побачивши цей знак, теж підпалювали хмиз. Так сигнал надходив туди, де у повній бойовій готовності знаходився великий загін. Він відразу поспішав на допомогу.

 

Надзвичайна жорстокість Цінь Шіхуан-ді зробила його ім'я ненависним у країні. У народі ходила приказка: "Епан, Епан! Здохни Цінь Шіхуан!" За найменшу провину людину били по п'ятах бамбуковою палицею чи відрізували ніс. Якщо злочин здавався більш серйозним, могли стратити, живцем зварити в казані.

За провину однієї людини карали всіх його родичів, а також декілька сусідських сімей.

Вчених імператор у душі глибоко зневажав і ненавидів. Тисячі вчених були кинуті на каторжне будівництво Великої Китайської стіни, а 460 учених були живцем закопані.

Цінь Шіхуан-ді дуже боявся змов. Він ночував то в одному палаці, то в іншому, щоб ніхто не знав, де він.

У 210 р. до н.е. Цінь Шіхуан-ді помер. Наступним імператором став його молодший син. Він, як і його батько, боявся змов і розпочав своє правління зі страти своїх братів, сестер і знаменитих полководців. Тим часом становище народу погіршувалось. Люди масово вмирали з голоду, з відчаю заподіювали собі смерть. Терпінню народу прийшов кінець. Озброївшись палицями і мотиками, люди зібрались у загони. На придушення повстань кинули армію, але багато воїнів переходило на бік повстанців. "Усі чотири сторони світу збунтувалися проти династії Цінь", – писав історик. Переляканий імператор наклав на себе руки. Не вдалося спадкоємцям Цінь Шіхуан-ді правити "десятки тисяч поколінь". Ціньська династія проіснувала лише 14 років. У 207 р. до н.е. народ скинув ненависних гнобителів. Новим правителям довелось піти на поступки народу, полегшити його становище.

 

2. Імперія Хань

Династія Хань прийшла до влади в результаті народних повстань. Одним із вождів був сільський староста Лю Ван. У 207 р. до н.е. він скинув останнього представника династії Цінь і  заснував нову династію Хань, яка правила Китаєм з 207 р. до н.е. до 220 р. н.е.

Серед помічників Лю Бана було багато вчених. За їх порадою, китайський правитель пішов на деякі поступки народу. Спершу він відмінив криваві ціньські закони, припинив великі будівництва, які розорювали країну. Було звільнено безліч людей, яких перетворили у рабів за борги та злочини. Для селян Лю Бан зменшив у 20 разів розмір земельного податку. Народу було роздано заповідні ліси, парки та водоймища ціньських правителів.

Китайські імператори вважали, що всі навколишні народи повинні їм підкорятися. Як тільки династія Хань зміцніла, її правителі почали завойовницькі війни проти степових кочівників – гунів, а також проти гірських племен Індокитаю. Звичайно ці війни завершувались перемогою Китаю і пограбуванням завойованих земель. Під час одного з завойовницьких походів китайське військо досягло Фергани (місто в Середній Азії). У ІІ ст. до н.е. був прокладений шлях з Китаю через Середню Азію та Персію до Середземного моря, який згодом дістав назву Великого Шовкового шляху. Цим шляхом з Китаю на Захід шовк, порцеляна та інші ремісничі вироби високої якості. У зворотному напрямку завозилися коні, шерстяні вироби, пурпурові тканини, скло, ювелірні вироби.

Завдяки цьому шляху в Китай було завезено люцерну, квасолю, гранат, виноград, горіх, шафран.

Однак проведення широких завойовницьких походів вимагало великих коштів. Податки і повинності досягли величезних розмірів. Подушний податок стягувався навіть з дітей і стариків. Це викликало масові випадки в бідняцьких сім'ях вбивства немовлят, хворих та стариків. Від непосильних податків багато селян тікало в ліси та гори і займалось розбоєм. У країні часто спалахували стихійні народні бунти.

У 8 р. н.е. владу в Китаї силою захопив Ван Ман. Він пообіцяв народу повернення до давно минулих часів „Золотого віку”, коли не було ні багатих, ні бідних.

Проте реформи Ван Мана зазнали невдачі. "Усе вийшло навпаки, ніж думав китайський правитель". Продукти й товари зникли з базарів. Різко зросли ціни (рис подорожчав у 50 разів). Зросли спекуляція та карбування фальшивих монет. Були збільшені податки.

 

3. Повстання "Червонобрових"

У 18 р. н.е. через неврожай основні райони Китаю спіткав голод. У країні почалися заворушення. У голоді звинувачували Ван Мана. Незабаром ці заворушення переросли в могутнє повстання, яке охопило всю країну. Вождь повстанців готуючись до головного бою, наказав своїм воїнам пофарбувати брови в червоний колір, щоб відрізнити своїх від військ Ван Мана. Тому це повстання отримало назву "Чімей", тобто "Червонобрових".

У 23 р. н.е. повстанці заволоділи столицею царства Хань. Ван Мана було вбито. Увесь його рід повстанці вирізали. Імператором оголосили одного з потомків династії Хань. Проте "Червоноброві" не змирилися з цим і вбили його. Вони обрали царем бідного пастуха. Тим часом на сході Китаю імператором був проголошений ще один представник династії Хань.

Між повстанцями та військами імператора боротьба тривала більш двох років. "Червоноброві" зазнали поразки, і повстання було жорстоко придушене. У цьому повстанні загинула велика кількість населення Китаю.

 

4. Повстання "Жовтих пов'язок" і падіння династії Хань

У 184 р. н.е. в Китаї спалахнуло велике селянське повстання. На його чолі стояли три брати ченці Чжан. Вони закликали скинути царство гноблення та побудувати "Жовте царство справедливості". Брати Чжан були популярні в народі, і їх дуже поважали. Вони були оголошені народ ними героями. Повстанці пов'язували свої голови жовтими пов'язками на знак боротьби за встановлення "Жовтого царства справедливості". Тому це повстання ввійшло в історію під назвою повстання "Жовтих пов'язок". Воно охопило майже всю східну частину Китаю. Війська повстанців брали штурмом міста, спустошували склади и приватні володіння, відпускали на волю в'язнів та рабів.

Цар кинув проти повстанців добірне військо, яке було навербоване переважно з кочівників. Це військо не знало, що таке милосердя. Царські воїни в крові потопили повстання. На знак перемоги біля головних воріт столиці була складена величезна гора з сотні тисяч відрубаних голів повстанців.

Між переможцями розпочався поділ влади. Їхні міжусобиці завершилися загибеллю (крахом) Ханьської імперії. У 220 р. н.е. вона розпалася на три царства.

 

Документ

Народні пісні Стародавнього Китаю. (Із "Книги пісень")

Тут відображено цикл сільськогосподарських робіт китайських хліборобів.

У шостім місяці їмо ми жовті сливи.                 Ми на покрівлю вдень зберемо пирію,

у сьомім варимо ми овочі, боби,                       Вночі ж ми будемо сукати вірьовки.

Збираємо фініки у восьмім.                                Полагодимо скоро ми наш дім,

І жати рис ми будемо в десятім.                        А там вже знову сіяти пора.

Для сивобрових стариків                                    Тук, тук! У місяці другому ми колемо

Вина наваримо молодого.                                  багато льоду.

У сьомім гарбуза почнемо їсти,                          А в третьому – увесь цей лід ми у

У восьмому зриватимемо гарбуз,                     льодовню перенесемо.

В дев'ятім хмиз і очерет                                       в четвертий місяць ми встаємо рано –

Збирати будемо й насіння конопель –            Цибулю і ягнят підносимо духам.

Чоловіків щоб наших годувати.                         В десятім іній, холоднеча.

В дев'ятому утоптуємо ми тік,                            В десятому ми прибираємо площу

В десятому несемо снопи:                                  І кілька глечиків з вином ми ставимо,

Горох і ранній, пізній хліб.                                   Овечок ріжемо і ягнят.

Ще й прядиво, пшеницю, просо,сорго.            Приходимо усі у царський дім –

Ой! Хлібороби-чоловіченьки!                             Беремо з вином ріг носорога

Ми разом урожай зібрали,                                  і довгого життя бажаємо.

Візьмімося ж за діло в домі:                


 

Запитання і завдання

1. Як і кому вдалося об'єднати весь Китай під своєю владою?

2. Чи можна припустити, якими причинами були викликані завойовницькі війни Китаю? Чи були характерні завойовницькі війни для інших країн Стародавнього Сходу? Свою відповідь аргументуйте.

3. Які реформи провів всередині країни Цінь Шіхуан-ді?               

4. Розкажіть про Велику Китайську стіну. Як і з якою метою вона була побудована? Що вона собою являла?

5. Чому ім'я Цінь Шіхуан-ді стало ненависним в країні?

6. Чи могли народні повстання в Китаї мати остаточний успіх? Як би виглядав цей успіх? Якою була б подальша доля Китаю?

7. Назвіть коли було утворено єдину китайську державу?

8. Яку назву мала перша імператорська династія Китаю?

9. Як китайці називали (називають) свою країну?

10. Чим правління династії Хань відрізнялося від правління династії Цінь?

11. Розкажіть про великі народні повстання у Китаї. Чим вони завершились?

 

 

<< § 26. Утворення держави в Стародавньому Китаї § 28. Культура Стародавнього Китаю >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus