§ 13. Культура Давнього Єгипту

§ 13. Культура Давнього Єгипту

Давні єгиптяни створили дивовижну за багатством і оригінальністю цивілізацію. Після загибелі вона була схована під товщею віковічного піску пустелі. Допомогли її відкрити вчені, що прийшли з вояками французької армії імператора Наполеона наприкінці XVIII на початку XIX ст. Тоді світ дізнався про одну з найдавніших цивілізацій та її досягнення у медицині, астрономії, математиці. Стали відомими імена будівників деяких пірамід та митців, що прикрасили стіни гробниць дивовижними малюнками.

 

1. Писемність

Мовою давніх єгиптян у сучасному світі жоден народ не розмовляє, вона відома як письмова пам'ятка, що її зберегла історія. Такі мови називають мертвими. Єгиптяни одні з перших навчилися позначати звуки та слова певними знаками. Знаків для позначення літер, складів, слів і навіть фраз було багато сотень, називалися вони ієрогліфами. Чітко визначеного напрямку письма у них не було. Писали єгиптяни зліва направо, зверху вниз або навпаки.

Ієрогліфи прикрашали стіни храмів і гробниць, саркофаги фараонів, розповідаючи про діяння царів та богів. Відомо близько 1 000 таких знаків, з них найпоширеніших – близько 700-800. Запам'ятати всі знаки було дуже важко, тому письменних людей в Єгипті було мало. В основному володіли грамотою жерці та писці. Оволодівали грамотою в школі писців тільки хлопчики з шестирічного віку. Навчання тривало дванадцять років. За цей час вони вивчали близько 700 ієрогліфів.

Єгиптяни писали на різних матеріалах: глині, камені, тканині, дереві. Але найбільш поширеним був папірус. Тростину нарізали тоненькими смужками, потім склеювали хрест-навхрест, просушували та пресували. Виходили величезні сувої їх довжина інколи сягала кількох десятків метрів. Папірус був цупкіший за сучасний папір.

Після завоювання Єгипту арабами ієрогліфічне письмо було забуте.

А вперше невідомі письмена на камені побачили у 1799 р. солдати французької армії. Текст на знайденому під час робіт у фортеці Розета дивовижному камені французький імператор Наполеон наказав скопіювати і відіслати до Європи. Одна з копій потрапила до рук французького вченого Жана Франсуа Шампольйона. Він побачив, що перші 14 рядків були написані давньоєгипетськими ієрогліфами, наступні 32 рядки давньоєгипетським скорописом і, нарешті, 54 рядки давньогрецькою мовою. Вчений припустив, що ці написи однакові за змістом, але викарбувані трьома видами письма. Тоді, використовуючи відому йому давньогрецьку мову, він зіставив дві частини напису і розшифрував перші ієрогліфи, які позначали імена фараонів. Але це був тільки перший крок до пізнання таємниці давньоєгипетського письма. Інші вчені продовжили справу Ж.Шампольйона. і таємниці, що їх приховували ієрогліфи, було розкрито.

 

Цікаво знати

У 196 p. до н.е. єгипетські жерці видали постанову про увічнення коронації царя Птолемея V. Текст постанови був вирізаний на камені з чорного базальту ієрогліфами, демотичним письмом (скорописом) та грецькою мовою. Цей камінь названо Розетським, за назвою місця, де його було знайдено.

 

Поняття і терміни

Ієрогліфи – давні малюнкові знаки письма.

 

2. Наукові знання єгиптян

Математика. У повсякденному житті єгиптян постійно виникала потреба проводити підрахунки: вимірювати рівень води, будувати канали, дамби й піраміди, вести облік урожаю.

Для цього давні єгиптяни використовували чотири арифметичні дії: додавання, віднімання, множення та ділення. Для чисел у них існували спеціальні позначення. Одиниці зображали рисочками, десятки значками у вигляді підкови, сотні у вигляді скрученої мотузки, тисячі лотоса. десятки тисяч зігнутого пальця, сотні тисяч – птаха, мільйони фігурою сидячого бога. Тому, наприклад, число 50 складалося з п'яти знаків 10.

Астрономія. Єгиптяни спостерігали за зірками й планетами і навчилися фіксувати сонячні та місячні затемнення. Знали планети: Венеру, Марс, Меркурій, Сатурн, Юпітер. Єгиптяни поділили зоряне небо на 36 сузір'їв, створили карту зоряного неба.

Астрономічні знання застосовували, проектуючи піраміди і храми. На основі спостережень за зірками вже в III тис. до н.е. єгиптяни створили власний сонячний календар. За ним рік мав 365 днів і поділявся на дванадцять частин. Кожна з них мала по 30 днів. П'ять днів, що лишалися, додавали в кінець року. Вони були святковими. Давньоєгипетський рік розпочинався 19 липня, коли сходила зірка Сиріус та розливався Ніл.

Медицина. З розвитком бальзамування єгиптяни досягли успіхів у галузі медицини. Вони здійснювали розтини небіжчиків, тому добре знали анатомію. Зокрема, зробили відкриття, що організмом керує не серце, а мозок. Давні єгиптяни могли лікувати різні хвороби, а також за допомогою медичних інструментів здійснювати складні хірургічні операції. Поряд з цим єгипетська медицина була тісно пов'язана з магією. Єгиптяни вважали, що молитвою або замовлянням можна відлякати недугу.

 

3. Мистецтво

Архітектура. Оскільки, відповідно до вірувань єгиптян, земне життя було лише «містком» до потойбічного, то житлові будинки вважалися тимчасовим помешканням. їх споруджували з цегли-сирцю, умебльовували тільки необхідним. На відміну від них, «вічні помешкання» храми та гробниці будували надзвичайно міцними. Їх зводили з каменю або висікали у скелях. Не випадково єгиптяни дали їм назву «храми мільйонів років».

Починаючи із Середнього царства, замість пірамід єгипетські царі почали будувати храми-усипальниці. Найвідоміші з них, що збереглися до нашого часу, є в містах Луксорі, Карнаці, Абідосі, Абу-Сімбелі. Упродовж 2 000 років будувався комплекс храмів у Карнаці. Алея бараного-лових сфінксів зустрічала набожного єгиптянина. Пройшовши кілька дворів, він потрапляв до величного залу, оточеного безліччю колон і скульптур, висота яких сягала 20 м. Храм вважали житлом бога, тому в нього могли увійти тільки цар і жерці.

За Нового царства фараонів почали ховати у гробницях, витесаних у скелях поблизу Фів, на глибині майже 90 м. Ця місцевість дістала назву «Долина царів». Найбільш відомою є гробниця фараона Тутанхамона, одна з небагатьох, що не була пограбована. Відкриття гробниці надало можливість скласти уявлення про матеріальний світ єгиптян: речі, якими вони користувалися, одяг. Мумія фараона містилася в одному з восьми саркофагів, вкладених один в один. У труні Тутанхамона був віночок польових квітів. Унікальними були храми, які постали за правління династії Птолемеїв: храм Ісіди на о.Філе, храм Гора у Едфу.

Скульптура. Давньоєгипетські статуї виготовлені з різноманітного каменю. Рідше для цього використовували дерево, мідь, золото та срібло. Статуї мали різні розміри від зовсім невеличких до гігантських. Часто скульптури розфарбовували, щоб передати колір шкіри, одягу, прикрас. Існували певні непорушні правила створення фігур.

Скульптуру фараона завжди вирізняли великі розміри, урочиста поза, складені на колінах руки, накладна борода, символи царської влади. Жерців, чиновників, писців, ремісників, селян зображали надзвичайно реалістично.

У Давньому Єгипті скульптури мали релігійне значення, їх ставили біля храмів, клали у гробниці й піраміди. Вони позначали конкретну людину, і тому на них викарбовували ієрогліф з іменем. Прикладом величних скульптур є чотири гігантські (21 м) сидячі скульптури Рамзеса II і шість стоячих скульптур (10 м) фараона та його дружини в Абу-Сімбелі.

Поширеним скульптурним зображенням був Сфінкс істота з головою людини чи тварини й тілом лева. Єгиптяни вважали це створіння священним.

Можливо, Сфінкс охороняв померлих царів, наводячи жах на простих смертних. Біля пірамід у Гізі у величному спокої завмер витесаний із скелі Сфінкс з обличчям царя Хефрена. Вражають його розміри. У довжину він сягає 73 м, у висоту 20 м.

Живопис. Майстерність художників Давнього Єгипту вражає не тільки багатством тем і образів, а й технікою виконання і тільки їм притаманними композиційними прийомами у створенні художніх образів.

Уважний глядач помітить, що єгиптяни зображали фігури людей залежно від їхнього становища у суспільстві. Так, фігура фараона була завжди більшою за інші. Постаті людей, за звичаями єгиптян, зображали повернутими до глядача, голови і ноги у профіль. Надзвичайно реалістично виходили у давньоєгипетських художників тварини. На стінах гробниць і храмів бачимо сільськогосподарських тварин, птахів, риб. Ще в Давньому царстві єгиптяни любили зображати сцени з сільського життя. У гробницях завжди стіни були заповнені зображенням богів, сценами, що показували життя в потойбічному світі.

Ми не знаємо більшості імен художників, що лишили свої численні творіння на стінах гробниць, храмів і палаців. Вчені вважають, що настінні малюнки виконувала ціла бригада ремісників з чітко визначеними обов'язками. Спочатку до роботи брався «той, хто виражає форму»: він, дотримуючись правил, малював контури майбутньої картини. Наступний ремісник поглиблював контури, створюючи рельєф.

Після цього інші художники під керівництвом «бригадира» дерев'яними чи очеретяними «пензлями» розмальовували площину зображення. За палітру їм слугувала кам'яна дощечка, на якій вони розводили фарби із подрібненого каменю чи іншого природного матеріалу: з малахіту отримували зелену фарбу, із вохри червону і коричневу, із вугілля чорну.

Музика. Вже за доби Давнього царства існували ударні, струнні та духові музичні інструменти. Найдавнішим ударним інструментом були дерев'яні «калатала», якими відбивали такт. Пізніше з'явилися барабани різної форми та розмірів. Традиційним інструментом була арфа, яка мала форму лука. її виготовляли з дерева. Надзвичайно розкішно оздоблювали арфи, призначені для палацу фараона. Арфу прикрашали позолотою, живописом, чеканкою й символічними фігурками.

 

Цікаво знати

У Давньому Єгипті і чоловіки і жінки використовували косметику. За кількістю фарби на обличчі можна було визначити суспільне становище єгиптянина. Тіні для очей, рум'яна, губну помаду, ароматичні мазі й рідини багаті єгиптяни зберігали в спеціальних посудинах, виготовлених вмілими майстрами із золота або коштовного каменю. Такі посудини, зазвичай, дарували на Новий рік, 19 липня.

 

Цікаво знати

У 1922 р. англієць Говард Картер знайшов засипаний вхід в гробницю. Тільки в одному із залів гробниці Тутанхамона археологи знайшли 3 500 різних коштовних предметів. Загальна маса золота – 600 кг. Серед них маска Тутанхамона виготовлена із золота. Її маса сягає 10 кг. Тепер вона зберігається у Каїрському музеї (Єгипет).

 

Запитання і завдання

1. Завдяки чому вдалося прочитати ієрогліфи?

2. Як єгиптяни на письмі позначали числа?

3. Які правила існували у живопису та скульптурі єгиптян?

4. Назвіть найвеличніші храми Давнього Єгипту.

5. У якому з видів мистецтва єгиптяни досягли, на ваш погляд, найбільших успіхів? Обґрунтуйте свою думку.

 

 

Узагальнення за темою

Єгиптяни збудували систему іригаційних споруд, приборкавши Ніл, завдяки чому країна стала житницею Давнього Сходу. Залишили світові величні піраміди й храми.

Створили карти зоряного неба та сонячний календар, за яким рік мав 365 днів і поділявся на 12 місяців по 30 днів у кожному. Він подібний до календаря, яким ми користуємося.

Досягли визначних успіхів у галузі медицини. Оволоділи мистецтвом муміфікації.

<< § 12. Релігія Давнього Єгипту § 14. Природа і населення Південного Дворіччя >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus