§ 10. Структура давньоєгипетського суспільства

§ 10. Структура давньоєгипетського суспільства

Єгиптяни сприймали людину як маленьку частинку, що посідає своє чітко визначене місце у великому суспільному організмі. Землероби забезпечували продуктами харчування всю країну. Ремісники виробляли речі повсякденного вжитку, робітники працювали на будівництві храмів і пірамід. Писці підраховували розміри врожаю та визначали податки. Фараон, військові та жерці керували всією державною системою. Належність жителя до тієї чи іншої верстви визначалася роботою, яку він виконував. Але навіть землероб чи ремісник, маючи здібності, здобувши освіту, міг стати писцем, чиновником, жерцем.

 

Поняття і терміни

Податок – грошовий чи натуральний платіж для утримання держави.

Верства (або соціальний стан) населення – частина народу з чітко визначеними правами й обов'язками.

Ієрархія – поділ суспільства на верстви (соціальні стани) й підпорядкування нижчих за становищем у суспільстві – вищим.

 

1. Фараон і чиновники

На чолі держави стояв фараон. Нижчу за фараоном сходинку в суспільній ієрархії займали вищі чиновники. Зазвичай фараон призначав на ці посади своїх синів і доньок або інших родичів. Серед чиновників вирізнявся головний «міністр» чаті. Він обіймав найвищу адміністративну посаду в країні й звітував тільки перед фараоном. Нижче стояли правителі номів. На їхні плечі лягала вся надзвичайно складна система управління будівництвом пірамід, каналів, зрошувальної системи, загалом життям общин, які входили до номів. Військом керували воєначальники.

 

2. Жерці

Майже кожне місто Єгипту мало своїх богів. На їх честь будували храми, якими опікувалися жерці. Найвищою посадою вважалася посада верховного жерця слуги бога. Ним часто був сам фараон. Наступну сходинку посідав жрець, що управляв храмами. Верховному жерцю підкорялися так звані нижчі жерці уабу. Вони виконували повсякденні ритуали, опікувалися станом храму та потребами богів. Серед уабу вирізнялися: жерці-астрономи, які спостерігали за зірками й намагалися пророкувати майбутнє; жерці, які стежили за розпорядком дня у храмі; читці, що проговорювали священні молитви; переписувачі папірусів; господарники, які опікувалися сільськогосподарськими угіддями, бібліотеками та ін.

 

3. Писці

Поважними чиновниками були писці. Вони мали багато обов'язків: записували рішення, прийняті фараоном, визначали рівень води у Нілі під час повені та у водосховищах. Також писці повинні були перевіряти межі полів після розливів річки, обліковувати врожай, здійснювати контроль за кількістю худоби, вина та ін. Інколи вони складали угоди, писали приватні листи, записували ритуальні слова та молитви. На їхні плечі лягало визначення та збирання податків.

Становище людини, що вміла писати, у суспільстві було високим, бо письменних було небагато, а письмо було дуже складним. Писці весь час носили із собою приладдя для письма: дерев'яну дощечку з фарбами, посудину з водою для їх розведення та очеретяні палички, якими й накреслювали ієрогліфи.

 

4. Селяни й ремісники

Переважну частину жителів Давнього Єгипту становила вільні землероби. Вони об'єднувалися для обробітку «гаслі, будівництва та використання зрошувальної системи, утворюючи землеробські общини. Саме землероби вигону вали велику кількість обов'язкових робіт: споруджували піраміди, палаци, гробниці. Ще одним їхнім обов'язком перед державою була служба у війську фараона. Важливою ланкою у суспільному житті були ремісники, які забезпечували жителів Єгипту всім необхідним.

 

Документ

З біографії Метена

[Спадщина, отримана Метеном.] Було дано йому майно батька його Інпуеманха, судді і писця: не було (ні) зерна, (ні) майна всякого домашнього, а були люди й дрібна худоба.

[Кар'єра Метена.] Він був настановлений першим писарем харчових складів, начальником майна харчових складів ... був номархом Бичачого ному, після того як (був) суддею Бичачого йому ... був настановлений начальником усього царського льону, він був настановлений правителем селищ ..., правителем великого укріплення ..., номархом Саїса...

 

Запитання до документа

Чого міг досягти в Давньому Єгипті нащадок судді і писця? Обґрунтуйте свою думку.

 

Поняття і терміни

Армія – військова організація, яка слугувала для захисту кордонів країни від нападів ворогів та для захоплення нових територій.

Трофей – майно й полонені, захоплені на війні.

 

5. Воїни Єгипту

Армія Давнього Єгипту складалася з піхоти та бойових колісниць. Військо фараони збирали за потребою. Інколи армія налічувала кілька тисяч осіб, а інколи досягала десятків тисяч. Військо набирали з селян. До нього потрапляв один із ста дорослих чоловіків. Командували армією старші офіцери. Основним завданням війська була охорона кордонів країни.

За часів Нового царства армія стала професійною, її основу становили воїни, які побували у битвах і військових сутичках. За свою службу вони отримували рабів, трофеї, земельні наділи. Часто єгипетське військо посилювалося найманцями, наприклад нубійцями, які жили на півдні держави.

Єгипетська піхота була основою війська. За Нового царства вона складалася з легко- та важкоозброєних воїнів. Перші вміло орудували луком і стрілами. Другі озброювалися легким серпастим або важким прямим мечами. Поширеними були короткі списи та списи для метання дротики. Але головною зброєю лишався лук. Єгипетська піхота мала захисні обладунки, що складалися з грубої тканини, якою обгортали тіло, шкіряних або бронзових шоломів. Тіло захищав щит, який мав заокруглений верх. Піхота поділялася на більші й менші підрозділи чисельністю 250 і 50 осіб.

 

Єгипетське військо

 

Колісниці з'явилися в Єгипті за Нового царства. їх робили з дерева, і вони були надзвичайно легкими. Важила колісниця всього 34 кг. Отже, підняти її могла навіть одна людина.

На колісниці було два воїни. Один управляв нею, другий нищив ворогів, стріляючи з лука, кидаючи дротики або застосовуючи під час рукопашного бою серпастий меч чи сокиру. На правій руці візника був закріплений щит, який захищав і його, і воїна. Візник мав шолом і довгий плащ з бронзовими накладками. Воїн був прив'язаний до колісниці шкіряними поясами, і тому обидві руки його лишалися вільними для ведення бою. Інколи колісниці яскраво прикрашали. Найбільш розкішною завжди була Ієрогліф бойова колісниця фараона. її розписували яскравими фарбами на золотому тлі.

Для захисту кордонів країни будували фортеці, але лише на півночі та на півдні. Із заходу та сходу Єгипет був захищений скелями та пустелями. Єгипетські фортеці мали форму круга, квадрата або прямокутника і захищалися ровами. Поряд із мурами будували башти з майданчиком для воїнів.

Одним з прикладів інженерного мистецтва давніх єгиптян є фортеця Абідос у Верхньому Єгипті. Вона мала форму прямокутника зі сторонами 125 і 68 м. Висота мурів сягала 11 м, а товщина становила 2 м.

 

6. Раби

Рабів називали «живі мертві» або «живі для вбивства». Така назва говорить про те, що спочатку це були військовополонені. Рабами також могли стати збіднілі селяни за борги на певний час, і злочинці. Переважно рабів використовували на важких роботах у землеробстві, копальнях, армії. Рабство не завжди було пожиттєвим. Раби-іноземці щогли отримати свободу, вступивши до армії. Єгипетські селяни, які потрапили в рабство за борги, ставали вільними, відпрацювавши їх.

 

Запитання і завдання

1. Чим у Давньому Єгипті займалися жерці?

2. Розкажіть про основні обов'язки писця.

3. Опишіть один день із життя єгипетського селянина.

4. З яких частин складалася єгипетська армія?

5. Користуючись текстом опишіть давньоєгипетську фортецю.

6. Чому давньоєгипетське суспільство не змогло б існувати без фараона, жерців, писців, чиновників, військових, селян?

 

 

<< § 9. Заняття населення Давнього Єгипту § 11. Розквіт Давньоєгипетської держави >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus