§ 9. Заняття населення Давнього Єгипту (підручник)

§ 9. Заняття населення Давнього Єгипту

1. Зрошувальне землеробство

Основою багатства Єгипту було сільське господарство. Але за умов спекотного клімату і недостатньої кількості дощів (вони випадали дуже рідко) землеробство єгиптян цілком залежало від розливів Нілу. Поступово єгиптяни навчилися підводити воду до ділянок землі в роки, коли рівень води під час розливу був невисокий. Якщо води було багато і вона загрожувала затопити поля, її відводили. Для цього єгиптяни будували канали, що давало змогу розширити територію, придатну для землеробства.

Перші відомості про канали сягають ХХІІ-ХХІ ст. до н.е. Найдовший з них сягав 2 тис. км. Відвойовувати землю в пустелі єгиптянам допомагали нескладні механізми.

Висоту води в Нілі єгиптяни вимірювали за допомогою «ніломірів» споруд із каменю, всередині яких були спеціальні пристрої.

Для підняття води на підвищені ділянки з XV ст. до н.е. єгиптяни почали використовувати «шадуф». Пристрій був схожий на журавель біля колодязя в українських селах. Шадуф мав вигляд роздвоєної опори з прикріпленою довгою жердиною, з одного кінця якої був камінь, а з другого цебер для води. З IV ст. до н.е. почали застосовувати спіральні гвинти у циліндрі, які піднімали воду. Пізніше цей пристрій отримав назву «Архімедів гвинт». Згодом для піднімання води застосовували механічне колесо.

 

Цікаво знати

Рік у єгиптян поділявся на три пори по чотири місяці. Сезон розливу (19 липня - середина листопада) – «ахет», потім сезон звільнення від води (середина листопада - середина березня) – «перет» і сезон «шему» – збирання врожаю (середина березня - 19 липня).

 

Документ

З молитви давніх єгиптян до Нілу

...Слава тобі, Ніле, що приходиш у мирі. Щоб дати життя Єгипту, ... твої хвилі розливаються по садах, які створило сонце, ти втамовуєш усе, що прагне небесної вологи; коли ти спустишся на землю, їй бог дає зерно і закипають роботи в майстернях. Ти – творець пшениці і ячменю, тобою тримаються храми...

 

Запитання до документу

Чому давні єгиптяни зверталися з молитвами до Нілу і називали його «творцем пшениці і ячменю»?

 

Обробіток землі був для єгиптян важливим настільки, що оранку в листопаді, коли вода спадала, починав особисто фараон. Спочатку землю обробляли примітивним плугом. Потім її розпушували мотикою, а грудки розбивали дерев'яним молотом. Мотики виготовляли з дерева, пізніше – з металу. У дельті зерно висівали прямо в намул, потім виганяли худобу, яка втоптувала його.

Врожай збирали у березні-квітні за допомогою серпа. Колоски зрізали посередині стебла та в'язали у снопи. На току тварини (вівці чи віслюки) копитами обмолочували колоски. Частина обмолоченого зерна залишалася у тих, хто обробляв землю, а інша до наступного року зберігалася в храмах і царських зерносховищах для майбутнього посіву. Запаси використовували для їжі, якщо рік був неврожайний.

Єгиптяни вирощували ячмінь, льон, пшеницю, часник, огірки. Із пшениці випікали хліб і готували пиво.

Вирощували давні єгиптяни також виноград та садові культури. Центрами виноградарства і виноробства були дельта Нілу та оази. Виготовляли єгиптяни біле й червоне вина, у які додавали мед та спеції.

Невтомна праця людей, теплий клімат і Ніл робили Єгипет житницею Давнього Сходу.

 

2. Ремесла

У добу Давнього царства значного розвитку досягли ремесла. Про це свідчать малюнки в єгипетських пірамідах, на яких зображені столяри, каменярі, шевці, ткачі, ковалі, гончарі, та вироби давніх майстрів, знайдені пізніше археологами.

Праця ремісників була спрямована на задоволення повсякденних потреб як багатих, так і незаможних єгиптян.

Давнім видом ремесла було ткацтво. Відомості про нього трапляються в єгипетських міфах. Вважалося, що винайшла це ремесло та навчила його людей богиня Ізіда. Найвищого розвитку ткацтво набуло за доби Нового царства (1552-1069 рр. до н. е.).

У цей час єгиптяни навчилися виготовляти високоякісні тканини з льону та фарбувати їх. Одяг робили тільки з лляних тканин. Інші матеріали вважалися нечистими. Поширеними кольорами були червоний, синій, зелений, але улюбленим кольором лишався білий.

Високого рівня у Давньому Єгипті досягло гончарство. Займатися цим ремеслом люди почали ще до об’єднання номів у єдину державу. Спочатку гончарі змішували глину з водою. Потім вони вимішували її ногами, додаючи для міцності солому та пісок. Після цього глина потрапляла на гончарний круг.

Під умілими руками ремісника вона перетворювалася на чаші, кубки, глечики та інші предмети, потрібні єгиптянам у побуті. Готові вироби просушували та прикрашали малюнками. Закінчувався процес випалюванням у цегляних печах.

Єгиптяни вміли гарно обробляти камінь, дерево, виготовляти скло, були добре обізнані з металургією та ковальством. Поступово вони навчилися виплавляти з руди мідь і олово. Єгиптяни також плавили золото, поклади якого вони відкрили в Нубійській пустелі. Руду переплавляли на метали в горнах. На початку Давнього царства, яке існувало в епоху міді й бронзи, кам’яні знаряддя праці поступово були замінені мідними. Пізніше, коли єгиптяни розкрили секрет виготовлення й обробки бронзи, знаряддя праці стали переважно бронзовими. Ремісничі інструменти були різноманітні, але завжди прості. Найбільш складними вважалися теслярські й столярні інструменти, зокрема сокири, долота та ін. Ковалі у своїй роботі застосовували молотки, щипці.

 

3. Полювання й рибальство

Урізноманітнювали їжу єгиптяни за допомогою полювання. Залежно від того, на кого полювали, використовували різні засоби. Найпоширенішим був великий лук. Для полювання на крокодилів і бегемотів застосовували багри. Крім м’яса, цінним джерелом харчування єгиптян була риба. У водах Нілу водилися сом, окунь, кефаль, короп, вугор тощо. Але в деяких номах певні види риб було заборонено їсти, бо їх вважали священними. Інколи це призводило до військових конфліктів з номами, де цю рибу вживали.

Для рибальства жителі долини Нілу використовували різні знаряддя. У гробницях знайдено зображення сцен риболовлі сітками, звичайними гачками, гарпунами, остями. Гарпуни виготовляли із кістки. Використовували також вудочки з гачками із кістки та бронзи. Рибалки зазвичай розташовувалися на березі Нілу, але ловили рибу і з човнів. Так давні єгиптяни поступово освоювали багатства річки та навчилися плавати по ній.

Єгиптяни будували маленькі човни із папірусу і великі баржі, що перевозили кам’яні брили масою кілька сотень тонн. З часом вони, оволодівши мистецтвом будувати великі кораблі, що рухалися за допомогою вітрил і весел, навчилися плавати у відкритому морі. Їхні подорожі, зокрема, зображені на рельєфі в храмі цариці Хатшепсут у Дейр-ель-Бахрі.

 

Єгипетський корабель

 

За допомогою річкових човнів під час повені люди діставалися до міст і селищ на острівцях. Ніл був шляхом, який поєднував усі частини країни та допомагав спілкуватися із сусідами.

Корабель фараона Хуфу має довжину 43,3 м і ширину до 5,6 м. Човен був призначений для перевезення померлого фараона у загробному житті. Конструкція човна виконана без жодного цвяха – лише мотузяні кріплення.

 

Запитання і завдання

1 Які природні властивості річки Ніл використали єгиптяни на свою користь?

2. Чому Єгипет називали «Даром Нілу»?

3. Чому колір води у Нілі під час повеней змінювався?

4. Коли в Єгипті з'явилися перші землероби?

5. Опишіть, як давні єгиптяни обробляли землю.

6. Які пристрої використовувалися для штучного зрошення полів?

7. Які ремесла були поширені в Давньому Єгипті?

8. Опишіть роботу давньоєгипетського гончара.

9. Поясніть, чому способи обробітку землі у єгиптян протягом тисячоліть були дуже простими (втоптували зерна в розпушений примітивним плугом ґрунт, обмолочували за допомогою тварин тощо).