§ 6. Первісна культура та вірування людей (підручник)

§ 6. Первісна культура та вірування людей

1. Практичні знання первісної людини

Першими знаннями, що їх нагромаджували люди ще за часів кам'яного віку, були знання про навколишній світ. Саме вони давали можливість людині виживати. Обробляючи різні породи каменю, людина дізнавалася про їхні властивості. Тому вже в енеоліті первісні ремісники знали способи обробляння більшості мінералів, руд і метеоритного заліза. У середньому палеоліті люди навчилися виготовляти з природних матеріалів фарби.

Нагромаджували медичні знання. Поховання неандертальців у Ля Феррасі у Франції та в Шанідарі в Ірані дають підстави стверджувати, що вже тоді люди лікували переломи, рани, використовували лікувальні властивості трав. У часи мезоліту первісні медики, роль яких виконували шамани й чаклуни, вміли робити ампутацію кінцівок.

Первісна людина прекрасно знала поведінку диких звірів і птахів. З часом розширювалися знання про анатомію тварин. Про це свідчать наскальні розписи в печерах, на яких зображено тварин у так званому рентгенівському стилі. Первісні художники малювали тіло тварини з внутрішніми органами та скелетом. Знання про тваринний і рослинний світ сприяли виникненню та розвитку землеробства і скотарства.

Математичні знання почали формуватися у палеоліті. Тоді первісна людина лічила, наносячи відповідні позначки (насічки, крапки, хрестики) на спеціальні кістки. Свідченням можливих арифметичних розрахунків у палеоліті є, наприклад, спис із 20 насічками, згрупованими по 5 насічок, знайдений у Дольні Вестоніце (Чехія). Лічбу застосовували у розподілі здобичі. Очевидно, саме у зв'язку із цим первісні люди навчилися виконувати найпростіші арифметичні дії – додавання і віднімання. На стінах палеолітичних печер вони малювали геометричні фігури, прикрашали ними різні вироби. Пізніше, в неоліті й енеоліті, первісна людина будувала житло правильної геометричної форми.

Дивовижні знання з астрономії мала первісна людина ще з часів палеоліту. Спостерігаючи за рухом Сонця, Місяця та роздивляючись зоряне небо, люди змогли скласти перші найпростіші календарі. Саме таким календарем вважають учені браслети з геометричним орнаментом, знайдені у Мізині (Україна). А на пластині з Мальти (Росія) нанесено 244 ямки у центрі й по 122 по боках. Якщо додати центральну і ліву чи праву частину, дістанемо 366 – число, кількості днів у високосному році. Календарі визначали дати проведення ритуалів, пов'язаних з господарством первісних людей, релігійних свят.

У палеоліті з'явилася «дописемність» – піктографія. Це малюнки-знаки, що використовувалися для передавання певної інформації, спілкування. Можливо, символи на кераміці, стінах печер, кам'яних і кістяних предметах є записами давніх переказів, які нам ніколи не вдасться прочитати. Саме з піктограм і розвинулося пізніше ієрогліфічне письмо.

В енеоліті вражаючих розмірів набуло будівництво гробниць, храмів, астрономічних обсерваторій. У III тис. до н.е. в Європі будували культові споруди – кромлехи (кола з вертикально вкопаних каменів) й менгіри (довгі ряди вертикальних каменів).

 

Цікаво знати

Найбільш дивовижною давньою пам'яткою є Стоунхендж у Великій Британії. Тут поєднано три споруди різного часу. Найдавніша з них – утворене валом і ровом коло діаметром 115 метрів. Посередині кола – кільце із 56 ям. Пізніше посередині кільця були збудовані два кола з вертикально поставлених каменів (38 пар). Третю споруду було зведено в епоху бронзи, близько 3,5 тис. років тому. Це закопані в землю тесані камені висотою близько 8,5 м і масою близько 26 т. На них також лежать камені. Споруди Стоунхенджа слугували давнім жителям цих місць для визначення часу рівнодення, змін сезонів, років, передбачення сонячних затемнень. Давні обсерваторії, крім Великої Британії, знайдено у багатьох куточках світу.

 

2. Первісні форми релігії

Нагромадженням практичних знань про світ і неможливість пояснити велику кількість явищ зумовило появу релігійних уявлень. Релігія віра людини в надприродні сили та існування богів. За допомогою їх людина намагалася пояснити те загадкове та незрозуміле, а можливо й лякаюче, що існувало у природі. Перші релігійні вірування з’явилися в середньому палеоліті (150-35 тис. років тому) у неандертальців. До первісних форм релігії належать: тотемізм, фетишизм, магія, анімізм.

Тотемізм (від індіан. ототем його рід) – віра у походження роду від спільного предка – тварини, рослини чи і птаха. Пращура вважали захисником роду, просили у нього допомоги у полюванні. Тварину-тотем не можна було вбивати. їй поклонялися, зображали на стінах печер, вирізьблювали з каменю та кістки.

Фетишизм (від португ. feitigo – талісман) – наділення неживих предметів надприродними властивостями. Люди вірили, що фетиш міг захистити від злих сил, подарувати удачу. Фетишем могла бути будь-яка річ. її носили із собою, тримали у помешканні, клали у поховання. Поклоніння предметам збереглося й донині. У храмах можна побачити ікони, скульптури богів, яких сучасна людина наділяє надприродними властивостями.

Магія (від грецьк. mageia – чаклунство) – віра у можливість впливати на навколишній світ за допомогою ворожіння, заклинань, замовлянь. На думку первісної людини, магічні дії могли викликати дощ, допомогти у полюванні або завдати шкоди ворогам.

Виникнення анімізму (від лат. anima – душа) було пов'язане з намаганням зрозуміти, чому людина, яка нещодавно рухалась, розмовляла, раптом ставала нерухомою і холодною. Первісна людина пояснювала це тим, що з тіла пішла душа. Вважалося, що, втративши тіло, душа шукала нового притулку. Не знайшовши його, вона змушена була блукати вічно, лякаючи родичів або чинячи їм кривди. Із цим віруванням пов'язаний звичай ховати небіжчиків. А оскільки первісна людина вважала, що у потойбічному світі дух живе так само, як і на землі, то небіжчика забезпечували їжею, знаряддями праці тощо. Якщо померлий за життя був вождем, то після смерті він мав особливу пошану. Таким чином анімізм – це наділення живих істот та неживих предметів душею, яка живе самостійно.

Не кожна людина знала, як говорити з духами, задобрити чи вигнати їх. З часом з'явилися шамани, чаклуни, жерці, які знали замовляння, закляття. їх кликали, коли хворіла людина чи помирала худоба. Від імені роду, племені вони спілкувалися з душами та духами предків. Усі ці форми релігії тісно переплелися між собою, що зрештою привело до появи культу богів. Культ – спосіб поклоніння богам.

 

3. Мистецтво

Пізнання навколишнього світу та духовні надбання знайшли своє відображення в унікальному, інколи незбагненному мистецтві первісної людини.

Палеолітичне мистецтво складається з двох основних груп творів: малі форти – дрібна скульптура, різьблення, розпис на предметах господарського призначення, на кістці, рогові, кам'яних плитах тощо; монументальне мистецтво – наскальні, найчастіше печерні, розписи, графіка, рельєф.

Землеробське населення неоліту залишило по собі велику кількість кам'яних і глиняних скульптур, які прикрашали житла та місця поклоніння богам. Останнє засвідчує, що статуетки мали й магічне призначення. Знайдено численні жіночі зображення, прикрашені різноманітними орнаментами та розписом. Пізніше, в енеоліті, більше виявлено фігурок чоловіків. Часто трапляються скульптурні зображення биків, леопардів, кіз.

У середньому палеоліті людина навчилася виготовляти фарби з природних матеріалів: червону, жовту, коричневу – із вохри, темно-буру – із окису марганцю, чорну – із деревного вугілля. Розводили фарби водою або тваринним жиром у морських мушлях та кістяних скриньках. Найчастіше малювали одним кольором. Але малюнки печер Ласко і Фон де Гом (Франція) виконано двома кольорами, в Альтамірі – трьома.

1

2

Малюнок з печери Ласко

 

Малюнок з печери Альтаміра

 

 

   

 

Цікаво знати

Відкрив печерні фрески Альтаміри (Іспанія) Марселіно де Саутуола в 1875 р. У 1880 р. він виступив із заявою, що це – палеолітичні зображення. Саутуолу звинуватили у підробці, вчені не припускали, що люди палеоліту були такі талановиті. Але наступні відкриття підтвердили давність фресок.

 

Первісна людина, на відміну від сучасних художників, не завжди приділяла увагу розміру та зовнішній схожості зображуваних предметів чи тварин. Тому для нас ці образи не завжди зрозумілі.

Відомим є зображення бізона, вбитої людини і пташки, яке було знайдено у печері Ласко. Цей майже дитячий малюнок сповнений трагізму. Напевне, на ньому зображено невдале полювання людини, під час якого помирають і мисливець, і його здобич. Цікаво, що в палеолітичному мистецтві майже немає нерухомих фігур. Рух зображали положенням ніг, нахилом тіла чи голови. Первісні майстри вміли передати швидкі рухи тварин.

Нагромаджені у кам'яному віці та за доби міді й бронзи знання і досвід, а також досягнення первісних митців стали основою для подальшого руху людства до цивілізації.

 

4. Релігійні уявлення та розвиток мистецтва у давню добу на теренах України

Свідченням поширення релігійних уявлень на теренах України стали знахідки людських поховань, знайдені у печері Киїк-Коба, та інших місцях у Криму. Померлих ховали у спеціальних ямах, у скороченому вигляді, на боці. Це свідчить про появу у неандертальців найпростіших уявлень про існування у людини душі та життя у потойбічному світі, властивих майже усьому давньому людству. Поховання влаштовували у межах житла, що свідчило про відсутність у тогочасної людини жаху до померлого (за стародавніми уявленнями вважали, що вони заснули) і віру у збереження кровних зв’язків останніх із живими.

У середньому палеоліті з’явилися перші зразки первісного мистецтва на наших землях. Найдавнішими творами мистецтва людини є зображення на кістках тварин. На дністровській стоянці у с. Молодове знайдено лопатку мамонта із композицією, у центрі якої стилізована фігура оленя в оточенні хвилястих ліній, трикутників й слідів багатьох ударів. Деякі вчені вважають, що ця знахідка пов’язана з давніми ритуалами мисливської магії.

Високого рівня духовного розвитку досяг у час пізнього палеоліту (35-11 тис. років тому) кроманьйонець. Первісне мистецтво тоді було тісно пов’язано із магічними обрядами, які здійснювалися у спеціальних місцях. Залишки такої споруди відкрито на стоянці Мізин. Тут було знайдено фігурки та “шумливий” браслет з кісток мамонта, що одягався під час магічних церемоній. Серед знахідок також є набір розмальованих мамонтових кісток і молоток з рогу північного оленя, що використовувалися як ударні музичні інструменти. Сучасні вчені спробували відтворити магічне звучання цих первісних музичних інструментів і записали їх на грамплатівку. Розмальований череп і ударні молотки знайдено також на стоянці у Межиріччях.

Одним з найвідоміших святилищ на території України, де протягом тривалого часу (від пізнього палеоліту до доби бронзи) відбувалися магічні обряди, є гроти Кам’яної Могили поблизу Мелітополя.

Віра в існування у людини душі та її життя у потойбічному світі розвивалося й у мезоліті. Серед поховань людей цієї доби зустрічаються завалені зверху камінням. Ймовірно, це було зроблено одноплемінниками з метою недопущення повернення душі померлих. У знайдених на Дніпропетровщині могильниках кістяки посипані вохрою – природною червоною фарбою. Цей обряд, вважають вчені, уособлював віру людини в очисну силу вогню. У гротах Кам’яної Могили знайдено кам’яні гальки та плитки, вкриті геометричними візерунками із слідами суцільного фарбування вохрою. Це були так звані чуринги, які мали важливе містичне призначення і вважалися вмістилищем душі людини.

Знайшли відображення у духовному світі людини зміни, які відбувалися за неоліту. Серед землеробсько-скотарських племен набув поширення культ матері-землі, про що свідчать чисельні знахідки речей, необхідних у потойбічному житті, тепер замість зброї викладали глиняний посуд і знаряддя праці. У релігійних уявленнях мисливців головне місце, як і раніше, займав культ тварин, що були об’єктами полювання. Під час поховань здійснювались тризни, які супроводжувалися биттям глиняних посудин, наповнених жертовною стравою. Про ускладнення релігійних уявлень населення Подніпров’я свідчать знахідки поховань, де у одній ямі знаходилось близько 40 черепів померлих, а всі інші кістки були прикопані у другій ямі поряд. У багатьох могильниках знайдено кістяки, які свідчать, що померлих перед похованням було міцно зв’язано. Можливо, живі відчували так перед померлими і в такий спосіб намагалися їх знешкодити.

Проявами естетичних уподобань людини неоліту є знахідки різноманітних прикрас. Одяг, пояси та головні убори прикрашали нашивними пластинками, вирізаними з іклів вепра та вкритими орнаментом. Окрасою жінок були намиста із полірованої кістки, черепашок та напівкоштовного каміння. Широкого поширення за неоліту набув звичай прикрашати речі орнаментом. Ним вкривали не лише кам’яні вироби та кераміку, але, ймовірно, речі з дерева та шкіри, які не збереглися до наших часів.

 

Запитання і завдання

1. Що сприяло нагромадженню практичних знань первісною людиною?

2. Чому первісна людина наділяла неживі предмети надприродними властивостями?

3. Які причини появи релігії?

4. Охарактеризуйте перші форми релігійних вірувань. Що з вірувань первісних людей дійшло до нашого часу?

5. Що зображали первісні люди на своїх малюнках?

6. Як розвивалося духовне і релігійне життя первісних людей на теренах України?

 

 

Узагальнення за темою

Первісними ми називаємо часи, коли людство подолало шлях від появи перших людей до формування цивілізації.

Первісна історія людства поділяється на періоди: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, епоха міді й бронзи, ранній залізний вік.

Первісні люди відрізнялись від інших тварин прямоходінням, складними рухами рук, розвинутим головним мозком.

За «неолітичної революції» відбувся перехід людини від полювання і збиральництва до землеробства та скотарства.

У первісні часи виникли перші об'єднання людей – сім'я, рід, община, плем'я.

За доби міді й бронзи виникли перші держави у світі.

Найзначнішими відкриттями первісної людини були опанування вогню, приручення диких тварин та їх використання у господарстві, винайдення лука й стріл, гончарного круга, ткацтва, колеса.

За первісних часів виник обмін, який став основою для зародження торгівлі.

У первісності зародилися наукові знання та релігійні вірування.