§ 43. Постіндустріальне (інформаційне) суспільство.

Культура у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

 

§ 43. Постіндустріальне (інформаційне) суспільство.  Розвиток освіти та науки

 

1. Постіндустріальне (інформаційне) суспільство та його вплив на розвиток культури

            Сучасний світ увійшов у третє тисячоліття. До цього важливого рубежу людство підійшло з великими досягненнями і великими втратами. Сьогодні всіх цікавить запитання: яке майбутнє чекає нас? Яким шляхом буде розвиватися цивілізація у ХХІ ст.? Прогнозувати майбутнє завжди важко, і тому дослідники дають різні відповіді на ці запитання. Чимало прихильників здобула теорія постіндустріальної цивілізації. Відповідно до неї доба індустріальної цивілізації завершилась і людство (або його значна частина) увійшло до наступного етапу розвитку – постіндустріальної цивілізації.

            Якими є ті тенденції, що притаманні новому етапу цивілізаційного розвитку людства?

 

Основні тенденції розвитку культури у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

-       Розвиток «масової культури», її стрімке поширення, комерціалізація культури;

-       Пошук нових форм естетичного вираження;

-       Розвиток національних культур, взаємопроникнення культур різних регіонів світу, синтез культур;

-       Прискорений розвиток техніки і технології;

-       Прогрес у поширенні інформації, інформаційних технологіях.

 

            Велику роль відіграватиме НТР, досягнення якого повинні якісно змінити усю систему виробництва. У наслідок цього воно стане більше зорієнтованим на задоволення потреб людини, максимально активізує творчі здібності людини, від якої вимагатимуться ґрунтовні знання, вміння самостійно приймати рішення і швидко реагувати на зміни ситуації. Зникнуть притаманні індустріальній цивілізації величезні заводи і фабрики, які завдавали чимало шкоди навколишньому середовищу. Замість них набудуть поширення невеликі підприємства, безвідходні технології, використання синтетичної сировини замість природної. нових джерел енергії, суворе дотримання екологічних норм. Завдяки цьому стане можливим подолання чисельних екологічних проблем, які також стали одним з наслідків індустріалізації.

            Існують підстави для того, щоб стверджувати про початок бурхливої деурбанізації – зменшення кількості населення міст. В індустріальну епоху за містами встановилася роль адміністративних, промислових і культурних центрів. В останній час у розвинутих країнах спостерігається тенденція зростання кількості людей. Що не бажають оселятися у мегаполісах і віддають перевагу проживанню у садибах сільського типу за їхніми межами. Завдяки комп`ютерам та електронним засобам зв`язку людина почуває тут себе відокремленою від зовнішнього світу і може не лише відпочивати, а й  працювати.

            Ймовірно, що постіндустріальна епоха спричинить чимало змін у соціально-політичній сфері. Багато дослідників схиляється до думки, що держава намагатиметься, зменшуючи безпосереднє втручання в економіку і суспільне життя в цілому, займатися перш за все захистом прав людини, врегулюванням соціальних конфліктів. Попередженням правопорушень і підтримкою законності. Державній владі повинна бути притаманна децентралізація, намагання зробити її більш демократичною, наближеною до потреб людини. Збільшаться повноваження регіональних і муніципальних органів.

            Суттєві зміни повинні відбутися у духовній сфері. Наприкінці ХХ ст. спостерігалася криза існуючих систем цінностей. Внаслідок цього розгорнулося відродження інтересу до релігії, яка впродовж тисячоліть була для людини джерелом духовної сили і охоронцем цивілізаційних традицій. Поряд з цим спостерігається розчарування у «масовій культурі» і зростання популярності “високої (елітарної) культури». На підставі цих явищ висуваються прогнози майбутнього духовного оновлення людства.

Важливою тенденцією, що, ймовірно, буде визначати подальший розвиток людства вважається глобалізація (поширення дії певних факторів за межі окремих державних територій у всесвітньому масштабі). Чимало дослідників вбачають у глобалізації ознаку початку формування єдиної планетарної цивілізації. Внаслідок цього суттєво посилюється взаємозалежність локальних цивілізацій, котрі сьогодні вже нездатні вести окреме, ізольоване існування. Події, що відбуваються у тій чи іншій країні досить часто впливають також на долю її сусідів, а інколи і світу в цілому. Глобалізація має як негативні прояви (світові війни, великі економічні кризи, загроза використання зброї масового знищення), так і позитивні аспекти (формування системи “всесвітнього розподілу праці” і світового ринку, посилення авторитету міжнародних організацій. Обмін культурними здобутками і науковими знаннями, поширення оптимальних форм економічного, соціального і політичного життя, вирішальні обмеження сфери військового виробництва).

            Наведені тенденції мають узагальнений характер і на думку тих. Хто їх визначив, є лише тимчасові, а тому у майбутньому можуть сформуватися нові цивілізаційні основи. Якою саме буде цивілізація ХХІ ст.? Що нас чекає: апокаліпсис чи золотий вік? Відповідь на ці питання дасть своєю діяльністю сама людина.

 

2. Розвиток науки і техніки у другій половині ХХ ст.

            Після Другої світової війни розвиток науки і технології набув таких швидких темпів, що отримав назву науково-технічна революція. У період 20-30-х років для подвоєння об`єму наукових знань потрібно було 24 роки, у 1945-1964 рр. – 14 років, наприкінці ХХ ст. – 5-7 років.

            Найбільшим відкриттям людства у ХХ ст. було оволодіння ядерною енергією. Проте це відкриття у першу чергу було використано у військовій сфері. Створення атомної, а згодом, водневої і термоядерної зброї поставило людство перед можливістю повного знищення. Лише у 1956 р. у Великобританії було збудовано ядерний реактор, який було визнано придатним для комерційного використання. Ядерна енергія на кінець століття забезпечувала лише близько 8% світового виробництва енергії. Після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 р.) до атомної енергетики стали відноситися дуже обережно, а деякі країни взагалі відмовилися від її використання (Скандинавські країни та ін.). Атомні програми деяких країн викликають занепокоєння і підозру у всьому світі (КНДР, Іран тощо).

            Повоєнні роки позначилися подальшим розвитком транспорту: залізничного, автомобільного, авіаційного. Основними напрямами розвитку транспорту було збільшення їх вантажності, швидкості та дальності перевезень.

            На кінець ХХ ст. у світі нараховувалося понад 500 млн автомобілів (третина у США). Річний їх випуск сягає 30 млн штук. Швидкість автомобілів порівняно з серединою ХХ ст. зросла у декілька разів.

15

Головний офіс компанії БМВ у Мюнхені

            У залізничному транспорті теж відбулися значні зміни. Зросла мережа залізниць, швидшим став рух потягів (на швидкісних магістралях до 400 км/год), збільшилась їх вантажність. З парової тяги потяги перейшли на електричну, рідке пальне (електровози, тепловози).

17

Швидкісний потяг. Німеччина

 

            Впродовж ХХ ст. постійно зростала вантажність суден. У 70-х роках з`явилися супертанкери водомісткістю понад 500 тис. тонн. Швидкість суден за 50 років зросла в 2 рази. Також з`явилися кораблі, підводні човни з ядерними енергетичними установками, які дають змогу суднам роками борознити морські простори без заправки. Першим таким кораблем став криголам «Ленін», збудований у СРСР.

            Отримав розвиток транспорт на повітряній подушці, який дає змогу рухатися як по воді, так і по суші. У стадії розвитку знаходиться новий вид транспорту – екраноплани (літак-корабель), які зі швидкістю літака можуть долати морські простори.

            Значно зросла і розвинулась транспортна авіація. У 1949 р. в Англії був створений перший прототип реактивного пасажирського літака "Комета". Але поширення набули радянські “Ту-104” (випускалися з 1955 р.) і американські «Боїнг-707» (випускалися з 1958 р.). У 50-ті роки авіація подолала звуковий бар`єр. У 70-ті роки були збудовані пасажирські літаки з надзвуковою швидкістю: радянський “Ту-144” (1975 р.), та франко-британський «Конкорд» (1976 р.), але вони не набули поширення. Перспективнішим виявився напрямок розвитку пасажирської авіації започаткований “Боінгом-747” (1970 р.) – найбільший у світі реактивний пасажирський літак, який за один рейс перевозить понад 500 пасажирів.

20

Франко-Британський Concorde впродовж 30 років здійснював трансатлантичні авіаперевезення

 

            Найвизначніших успіхів у авіатранспортних перевезеннях досягли США та СРСР (згодом Україна, Росія). У конструкторському бюро ім. Антонова (Київ) були створені найбільші транспортні літаки, які успішно літають на всіх континентах: АН-125 «Руслан» (може за один рейс перевезти одразу понад 120 т вантажів) і АН-225 «Мрія» (понад 250 т).

            Повоєнний розвиток ракетної техніки в першу чергу був продиктований створенням ефективних носіїв ядерної зброї. Найбільшого розвитку ракетна техніка отримала в СРСР (згодом в Україні та Росії) та США. Великих успіхів на цьому шляху також досягли Франція, Китай, Японія та ін. Ракетні програми США та СРСР у значній мірі беруть свій початок з ракетної програми нацистської Німеччини по створенню балістичної ракети ФАУ-2. Розвиток ракетної техніки дав можливість здійснити давню мрію людства – політ у космос. Першим своє досягнення у цій сфері продемонстрував СРСР, запустивши у 1957 р. перший штучний супутник (США це здійснили у 1958 р.), а 12 квітня 1961 р. Ю.Гагарін здійснив перший пілотований політ. Також в СРСР відбувся і перший політ жінки-космонавта Терешкової. Проте США першими здійснили у липні 1969 р. пілотований політ на Місяць (загалом на поверхні Місяця побувало 12 астронавтів. Першим з яких був Нейл Армстронг), стали використовувати «космічні човники» – ракети-літаки (програма «Шатл»). Два з «човників» зазнали аварії – «Челенджер»(1986 р.) та «Атлантіс» (2003 р.). У свою чергу СРСР став першим створювати космічні орбітальні станції («Мир»), які давали можливість здійснювати тривалі космічні експерименти, експедиції. Радянські космонавти також поставили рекорд по тривалості перебування у космосі (більше року).

06

Транспортування багаторазового корабля «Боїнгом»

 

            На теперішній час відбувається будівництво міжнародної космічної станції (“Альфа”) і готується міжнародний пілотований політ на планету Марс. Наприкінці ХХ ст. став також розвиватися космічний туризм.

            Крім пілотованих польотів значного масштабу досягли запуски супутників: шпигунів, зв`язку, метео- геологорозвідувальних тощо. На теперішній час значна кількість таких супутників запускається українськими ракетоносіями. Тепер навколо орбіти Землі обертаються тисячі супутників.

            Розвиток авіації, космонавтики та іншої техніки створив стимул для пошуку і створення нових конструктивних матеріалів. З кінця 30-х років ХХ ст. стало можливим завдяки хімії, хімічній фізиці, квантовій механіці, кристалографії створювати матеріали з наперед заданими властивостями, які мають велику міць і стійкість. У 1938 р. майже одночасно в Німеччині та США були створені штучні волокна – капрон, перлон, нейлон, синтетичні смоли, що дозволило створювати принципово нові матеріали. Їх виробництво після Другої світової війни набуло особливо значних масштабів. Так, лише з 1951 до 1966 рр. асортимент хімічної промисловості зріс у 10 разів. На теперішній час у сотні. Найбільшим досягненням стало створення композиційних матеріалів, що дають можливість замінити метали. Не стояла на місці і металургія, яка оволоділа виробництвом легованої сталі (з доданням вольфраму і молібдену), титанових сплавів тощо.

            Хімія, біологія, біохімія не обійшли своєю увагою і сільське господарство, в якому у другій половині ХХ ст. стали активно використовуватися мінеральні добрива, що збільшували плодючість ґрунтів. Також активно стали використовувати різноманітні отрутохімікати, які вибірково діють на шкідливі рослини, бур`яни (гербіциди, пестициди). Завдяки виведенню нових сортів, добривав і отрутохімікатам вдалося збільшити врожайність у період 1930-1990-х років у 2-3 рази. Вагомі досягнення у другій половині ХХ ст. мали місце в генетиці. Лідерство тут посіли США (У СРСР генетика була оголошена лженаукою, а успішні дослідження М. Вавилова були згорнуті). У 1953 р. вчені Кембриджського університету Д.Уотсон і Ф.Крік відкрили молекулу ДНК, що несе в собі програму розвитку організму. У 1972 р. у каліфорнійському університеті досліджувалися можливості зміни структури ДНК, що відкрило шлях до створення штучних організмів. Перший патент у цій області, за створення методу генної інженерії мікроорганізмів, що прискорювало переробку сирої нафти, був виданий у 1980 р. американському вченому А.Чакрабарті. У 1988 р. Гарвардський університет отримав патент на вирощування, за допомогою генетичних маніпуляцій, живої миші. Почалося виведення нових порід тварин і рослин (ГМ – модифікованих). Зокрема, створювалися рослини. Які стійкі до шкідників або мають певно задані властивості. Проте, у багатьох країнах щодо їх вживання є упередженість, навіть існують законодавчі заборони. Мотивується це тим, що немає досліджень, які б дали позитивні результати, що вони не вплинуть у майбутньому на генотип людини.

            На порозі ХХІ ст. були відкриті можливості клонування – штучне вирощування з однієї клітини даної біологічної копії організму донора. Вівця Долі, вирощена шотландськими вченими, стала справжньою сенсацією. Робилися неодноразові заяви про клонування людини. Проте у більшості країн це заборонено законодавчо.

            Розвиток хімії, біології, генетики дав могутній поштовх розвитку медицини. Були створені принципово нові медичні препарати. Людство позбулося багатьох хвороб, навчилося пересаджувати органи, замінювати їх штучними тощо. Розроблені нові методи діагностики. Проте це не врятувало людство від появи нових невиліковних хвороб (СНІД, нетипова пневмонія тощо).

            Значний вплив на сучасну цивілізацію справили досягнення в галузі електроніки. Відразу після Другої світової війни були створені перші електронно-обчислювальні машини (ЕОМ). Хоча вони були громіздкими (ЕОМ ЕНІАК, створена в США у 1946 р. важила 30 т, займала площу 150 м кв. і мала 18 тис. електронних ламп) і виконували лише найпростіші дії, вони дали могутній поштовх у дослідженнях у цій галузі. Вже друге покоління ЕОМ, створене на основі напівпровідникових транзисторів, зменшилося у розмірах, стало швидше працювати і мало більшу пам`ять. Третє покоління ЕОМ було пов`язано з появою інтегральних схем, плат, на яких розміщувалися спочатку декілька десятків, а згодом мільйони напівпровідників, що дало можливість збільшити швидкість роботи до 100 млн операцій за секунду.

            Четверте покоління ЕОМ було створено завдяки винаходу у 1971 р. мікропроцесора на кременевому кристалі-чіпі, розміром менше 1 см кв. Це дало змогу створити персональний комп`ютер. Він значно прискорив технічний прогрес і призвів до кардинальних змін у повсякденному житті.

            П`яте, сучасне, покоління ЕОМ може сприймати і відновлювати не тільки числову, а і графічну інформацію, вести діалог з людиною на базі закладеного програмного забезпечення. Поширення персональних комп`ютерів створило умови для створення комп`ютерної інформаційної сітки, найвідоміша з яких Internet. Це дало можливість майже відразу передавати і сприймати інформацію, вести діалог з будь-яким куточком земної кулі, де є другий комп`ютер.

            Шосте покоління ЕОМ буде мати у якості матеріального носія пам`яті вже не кристалічну основу, а молекули біологічного чи полімерного субстанту (біочіпи), що дасть змогу створити штучний інтелект.

            Розвиток комп`ютерної техніки дав змогу створити промислові роботи, що стали замінювати автоматичні технологічні лінії. На кінець ХХ ст. у світі нараховувалося 300 тис. роботів. Роботи дали змогу значно вдосконалити технологічний процес, замінити людину у багатьох процесах.

            На теперішній час розвиток науки і техніки робить питання, який винахід ХХ ст. є найбільш важливим, недоречним. Будь-які зміни у побуті, суспільстві, цивілізації є матеріалізованим втіленням прогресу у багатьох галузях науки і техніки. Так, за підрахунками американських вчених, мікрочіпи використовуються у 24 тис. найменувань продукції, що випускає американська промисловість.

            Крім названих галузей науки, відбувся прогрес і в інших (математика, астрономія, геодезія, економіка, суспільні науки тощо), які поширили знання людей про світ, суспільство і все, що нас оточує.

 

Цікаво знати

Найважливіші науково-технічні досягнення і відкриття другої половини ХХ ст.

Дата

Найважливіші науково-технічні досягнення і відкриття

1938 р.

Винайдення ксерографування Честором Карлсоном. Перший комерційний варіант машини виготовлено у 1946 р.

1939 р.

Будівництво першого вертольота І.Сікорським (США)

1940 р.

Створення першої радіолокаційної станції (РЛС)

1942 р.

Створення першої електронно-обчислювальної машини Джоном Атанасоффом. Було визнано лише у 1973 р.

1945 р.

Створення першої атомної бомби (США)

1947 р.

Винайдення американським вченим Уіллардом Ліббі методу радіовуглецевого аналізу для визначення віку археологічних та інших знахідок. У 1960 р. за цей винахід отримав Нобелівську премію.

1947 р.

Створення першої мікрохвильової печі інженером Персі Спенсером (США)

1947 р.

Винайдення першого стільникового телефону (США).

1947 р.

Винайдення моментального фото (Едвін Ланд, США)

1947 р.

Винайдення напівпровідникового транзистору. Джон Бардін, Уолтер Браттейн, Вільям Шоклі. У 1956 р. вони отримали Нобелівську премію.

1947 р.

Винайдення Ерлі Таппером пластмасового посуду,. Крім того він винайшов новий спосіб реалізації товару: багаторівневий маркетинг.

1948 р.

Винайдення довгограючих платівок (Пітер Голдмарк)

1949 р.

Винайдення запам`ятовуючого пристрою на магнітних осердях Ан Вонгом (китаєць, працював у США). Заснована ним компанія створила перший у світі настільний калькулятор і міні-комп`ютер.

1950 р.

Створення першої кредитної картки.

1951 р.

Розробка технології по масовій забудові типовими будинками з квартирами з сучасним оздобленням. (Вільям Левіт, США)

1951 р.

Створення перших протизаплідних таблеток біологом Г.Пінкасом (США). У 1960 р. схвалені до використання.

12 серпня 1953 р.

Перше випробування водневої бомби в СРСР

1953 р.

Під керівництвом С.Лебедєва в СРСР побудовано велику електронно-обчислювальну машину ВЕОМ-1

27 червня 1954 р.

Пуск першої у світі атомної електростанції потужністю 5МВт в СРСР в Обнінську (Калузька обл.)

1954 р.

Створення в США першого літака з вертикальним злетом.

1954 р.

Створення першої мови програмування високого рівня – Фортран.

1955 р.

Відкриття першого ресторана швидкого харчування «Макдоналдс» Рей Кроком

22 листопада 1955 р.

Перше у світі випробування авіаційної водневої бомби (СРСР)

1955 р.

Винайдення вакцини від поліоміеліту

1955 р.

Спущено на воду в США першого у світі атомного підводного човна

1956 р.

Винайдення Наріндером Капані оптичних волокон (світловодів) – гнучкі скляні нитки, що пропускають світло, переносячи зображенні із незначними втратами світла.

1956 р.

Введення в експлуатацію першого реактивного літака Ту-104.

1956 р.

Винайдення Малкомом Макліном вантажних стандартних контейнерів для залізничного, автомобільного, морського перевезення.

1957 р.

Запуск першого атомного реактора в США у місті Шиппінгпорт (Пенсільванія)

9 серпня 1957 р.

Спуск на воду першого радянського атомного човна «Ленінський комсомолець».

4 жовтня 1957 р.

Запуск в СРСР першого у світі штучного супутника Землі «Супутник-1»

3 листопада 1957 р.

Виведення на орбіту першого біологічного «Супутник-2» з собакою Лайкою. Собака від перегріву загинула на п`ятій годині польоту.

5 грудня 1957 р.

Спуск на воду в СРСР першого атомного криголаму «Ленін».

Грудень

1957 р.

Запуск в СРСР наймогутнішого на той час прискорювача елементарних частин – синхрофазотрон.

31 січня

1958 р.

Запуск у США першого штучного супутника Землі

«Експлорер –1»

1958 р.

Обґрунтування американськими фізиками Ч.Таунсом і А.Л.Шавловим можливість створення лазера. У 1964 р. було створено діоксидний лазер, який став використовуватися у хірургії.

1958 р.

Винайдення першого електростимулятора слабкого серця Вайлсоном Грейтбетчем

1959 р.

Створення першої у світі інтегральної схеми на пластинці кремнію (Роберт Нойс) і германію (Джек С.Кілбі). Цей винахід є ключовим у сучасній мікроелектроніці.

3 березня

1959 р.

Запуск у США космічної міжпланетної станції «Піонер-4». Зв`язок з нею обірвався на відстані 654 тис. км від Землі. Вона вийшла за межі сонячної системи. На ній містится діск з посланням від землям інопланетянам.

7 жовтня

1959 р.

Радянська міжпланетна автоматична станція «Луна-3» вперше сфотографувала зворотній бік Луни і передала зображення на Землю.

1959 р.

Створення інженером компанії «Вольво» Нілзом Боліним паска безпеки для автомобілів.

1960 р.

За допомогою американських супутників «Ехо», «Кур`єр» вперше встановлено супутниковий телефонний зв`язок між США і Європою.

1961 р.

Віктор Міллз, винахідник арахісової олії і картопляних чіпсів, працюючи у компанії Procter&Gamble створив памперси (одноразові підгузники)

12 квітня

1961 р.

Перший політ людини в космос на космічному кораблі

«Восход-1». Його здійснив Ю.Гагарін (СРСР). Пробув у космосі 108 хв., облетівши один раз Землю.

5 травня

1961 р.

Американський астронавт на кораблі «Меркурій» здійснив суборбітальний політ, піднявшись на 186 км над землею, провівши у польоті 15 хв 22 сек.

6-7 серпня

1961 р.

Радянський космонавт Г.Тітов провів у польоті 25 годин 11 хв., 17 раз облетівши Землю.

20 лютого

1962 р.

Американський астронавт Дж.Гленн на космічному кораблі «Меркурій-6» три рази облетів Землю.

2 листопада

1962 р.

Волзька ГЕС (Самара) досягла проектної потужності 2,53 млн кВт, ставши найпотужнішою електростанцією у світі.

1962 р.

Винайдення модему.

1962 р.

Запуск у США першого телевізійного супутника «Телстар».

1962 р.

Радянський фізик Ю.Денісюк відкрив голографію (об’ємне зображення за допомогою лазера)

1962 р.

Радянський фізик Л.Ландау отримав Нобелівську премію за розробку теорію рідкого гелію.

16 червня

1963 р.

Запуск в СРСР космічного корабля «Восток» з першою жінкою-космонавтом В.Терешковой, яка провела у польоті 60 годин 41 хв.

1963 р.

Винайдення вакцини від кіру.

1964 р.

Нагородження радянських фізиків М.Басова, А.Прохорова, американського Ч.Таунса Нобелівською премією за створення перших квантових генераторів

18-19 березня 1965 р.

Перший вихід радянського космонавтом А.Леонова у відкритий космос (20 хв).

1 березня

1966 р.

Радянська автоматична станція «Венера-3» досягла поверхні Венери.

1966 р.

Радянська автоматична станція «Луна-9» взяла проби ґрунту Місяця, а «Луна-10» стала першим штучним супутником Місяця..

4 листопада

 1967 р.

Відкриття найвищої на той час Останкінської телевежі у Москві. 533 м заввишки (з антеною і прапором 540 м.) вагою 50 тис т. Може витримувати урагани і землетруси у 8 балів.

10 листопада

1967 р.

Запуск найпотужнішого на той час прискорювача протонів у Серпухові (СРСР)

1967 р.

Здійснення першої у світі операції з пересадки серця. Хірург Крістіан Барнард (ПАР)

1968 р.

Винайдення комп`ютерної «миши» (Даглас Ендгелбарт). Масове її використання почалося з 1981 р.

31 грудня

 1968 р.

Перший експериментальний політ пасажирського надзвукового літака Ту-144.

1969 р.

Створення банкоматів

1969 р.

Створення мережі Інтернет

16-24 липня

1969 р.

Створення на навколоземній орбіті першої космічної станції з трьох радянських космічних кораблів «Союз».

20 липня

1969 р.

На Луні вперше висадилися два американські астронавти – Ніл Армстронг і Едвін Олдрін.

1969 р.

Перший політ найбільшого пасажирського літака Боїнг-747 (500 пасажирів)

1969 р.

Створення Інтернету.

27 вересня

1970 р.

Радянська автоматична станція «Луна-16» доставила на Земля 101 г місячного ґрунту.

17 листопада 1970 р.

Приступив до дослідження місяця перший у світі місяцехід «Луноход-1» сконструйований Г.Бабакіним. Здійснював дослідження впродовж 10 місяців, заплановано було три.

1970 р.

Створення першої сонячної печі.

1970 р.

Винайдення Джеймсом Расселом компакт-дисків.

1971 р.

Створення першого мікропроцесора.

1971 р.

Створення автовідповідача.

1972 р.

Винайдення комп`ютерно-томографічного зображення, що дозволило значно покращити медичну діагностику

1972 р.

Створення перших відеоігор. Нолан Бушнелл створив електронну гру в теніс.

1976 р.

Створення першої біотехнологічної компанії.

1976 р.

Створення надзвукового літака «Конкорд» (Англія і Франція)

17 серпня

1977 р.

Радянський криголам «Арктика» вперше досяг Північного полюса.

1978 р.

Перше штучне запліднення. Народження першої дитини в «пробірці».

12-14 квітня

1979 р.

Політ першого багаторазового космічного корабля «Колумбія» (США) створеного в рамках програми «Шаттл».

1981 р.

Введення у Франції в експлуатацію надшвидкісного потягу TGV (400 км на годину).

1982 р.

Пересадка першого штучного серця.

1982 р.

Відкриття віруса СНІДу

1984 р.

Американські астронавти вперше вийшли у відкритий космос не будучи прив`язаними до корабля.

1986 р.

Виведення на навколоземну орбіту радянської станції «Мир» (наприкінці 2000 р. була затоплена в океані)

1991 р.

Створення всесвітньої мережі Інтернет (Wold Wide Web). Яка крім текстових повідомлень може передавати звук і відеозображення.

Березень 1995 р.

Завершення найдовшого польоту у космосі – 437 днів російського космонавта В.Полякова

2000 р.

Початок будівництва на навколоземній орбіті міжнародної космічної станції «Альфа»

 

            Під впливом досягнень науки і техніки відбулися величезні зміни у житті людини. Проте, слід зазначити, що ці зміни мають різний вплив у різних куточках світу.

 

Зміни у житті людей у ХХ ст.

 

Сфера, в якій відбулися зміни

Зміст змін

У промисловості

Перехід до масового виробництва продукції, нових технологій, автоматизація і роботизація виробництва, зростання його обсягу більш ніж у 30 разів

У сільському господарстві

Механізація обробки землі, меліорація, хімізація, запровадження біотехнологій і методів генної інженерії

У науці

Швидкість створення нових знань збільшилась у 10 разів; зрощування науки і виробництва

У медицині

Подвоєння середньої тривалості життя людей, зростання чисельності населення у 3,5 рази, поява нових невиліковних хвороб, модифікація старих, їх стійкість до традиційних ліків

У побуті

Урбанізація, частка міського населення зросла з 10% до 50%. Більша частина населення зайнята у сфері обслуговування і промисловості, насиченість побуту людини технічними засобами

У засобах комунікацій

Розвиток транспорту, освоєння повітряного простору. Створення глобальних мереж передачі інформації (радіо, телебачення, Інтернет)

У воєнно-технічній сфері

Створення зброї масового знищення (хімічна, ядерна, біологічна та ін.).

 

3. Глобальні проблеми людства

            Успіхи світової цивілізації в ХХ ст., що проявилися у зростанні рівня життя людей багатьох регіонів світу, зниження гостроти соціальних проблем у розвинутих країнах, досягнення науково-технічного прогресу, на перший погляд свідчили про можливість безмежного поступового розвитку людства. У той же час на кінець ХХ ст. загострився цілий комплекс проблем, невирішеність яких створює загрозу існування самого людства.

            Поняття глобальні проблеми, які зачіпають життєві інтереси всіх народів світу, вимагають для свого розв`язання колективних зусиль всієї світової громадськості, заявили про себе у весь голос у 50-ті роки ХХ ст.

            Серед глобальних проблем учені виділяють: воєнна загроза людству (загроза знищення людства зброєю масового знищення: ядерна, хімічна, біологічна тощо), екологічна (забруднення навколишнього середовища, яке знищує середовище існування всього живого на землі),поширення нових невиліковних хвороб, тероризм, демографічні проблеми, проблема пошуку енергоносіїв, зменшення природних ресурсів, наркобізнес та організована злочинність, бідність тощо.

            Глобальні проблеми мають спільну об`єднуючу основу і загальнолюдський характер.

            Розв`язувати глобальні проблеми силами однієї держави – неможливо. Тут потрібно співробітництво в загальносвітовому масштабі й тісна конструктивна взаємодія всіх країн. Спільність глобальних проблем для всього людства зумовлює і спільність їх розв`язання. Глобальні питання вимагають і глобальних відповідей. Для їх розв`язання потрібно об`єднання зусиль як урядів країн світу, так і громадськості (рух за мир, екологічні рухи тощо).

 

Проблеми сучасного світу

 

Глобальні проблеми

Не глобальні проблеми

Забруднення навколишнього середовища

Інформаційна безпека

Міжнародний тероризм

Криза традиційних цінностей, сім`ї

Освоєння космосу і Світового океану

Національно-етнічні проблеми

Продовольча проблема

Енергетична проблема

Проблема народонаселення

Проблема подолання відсталості

Проблема сировини

 

Порівняльна позиція на те, яким повинна бути роль людини у світі, наскільки в дійсності серйозні існуючі глобальні проблеми, з якими проблемами людство зіткнеться у найближчому майбутньому і як їх можна вирішити

 

Корнукопіанці

Неомальтузіанці

Роль людини на Землі

Підкорення природи для забезпечення економічного зростання

Співробітництво з природою для забезпечення економічного зростання, що підтримує систему життєзабезпечення Землі

Проблема оточуючого середовища

Перебільшені; можуть бути вирішені за рахунок економічного зростання і технологічних нововведень

Серйозні на теперішній час і можуть бути ще більш серйозними, якщо не перейти до стійкого економічного розвитку

Зростання чисельності населення

Немає необхідності контролювати; люди є найбільш важливим потенціалом для вирішення проблем, що постали.

Люди повинні самостійно вирішувати, скільки мати дітей.

Контроль над народжуваністю необхідний, щоб запобігти локальним, регіональним порушенням системи життєзабезпечення.

Люди повинні бути вільними у вирішенні, скільки мати дітей, але тільки настільки, наскільки вони не порушують прав інших на виживання.

Виснаження і деградація ресурсів

Ми не вичерпаємо ресурси, які потенційно відновлюються, тому що навчимося краще їх використовувати або знайдемо їм заміну

Ми не вичерпаємо ресурси, що не відновлюються, тому що зможемо розвивати нові поклади, експлуатувати більш бідні або знайдемо їм заміну.

Економічне зростання і технічні нововведення знизять швидкість виснаження ресурсів і забруднення середовища до необхідного рівня

У багатьох регіонах вже спостерігається деградація ресурсів, що відновлюються і подальше їх інтенсивне використання може призвести до незворотних процесів.

Ми, мабуть, не зможемо знайти замінника тим ресурсам, що не відновлюються, а запровадження нових може викликати значні економічні труднощі.

Високі темпи використання ресурсів і невиправдано велика кількість відходів в індустріально розвинутих країнах, призводить до регіонального і глобального виснаження ресурсів, забруднення і деградації оточуючого середовища.

Енергетичні ресурси

Покладаються на ядерну енергетику і на не відновлювані ресурси нафти, вугілля і природного газу

Підкреслюють необхідність енергозбереження, використання енергії сонця, вітру і води, а також тих ресурсів біомаси, що відновлюються

Збереження ресурсів

Повторне використання, запровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій є бажаним, але воно не повинно впливати на темпи економічного розвитку.

Ми можемо найти заміну будь-яким видам ресурсів, що рідко зустрічаються, тому збереження не є обов`язковим, крім тих випадків, коли це сприяє економічному росту

Запровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій  є життєво необхідним. Воно є продуктивним у тривалій перспективі і подовжують використання ресурсів, що є обмеженими. До того ж пом`якшують вплив на оточуюче середовище.

Заміну можна і не найти. Або вона виявиться гіршою або значно дорогшою.

Дика природа

Дикорослі рослини і дикі тварини існують для задоволення наших потреб

Передчасне зникнення будь-якого виду дикої природи у результаті діяльності людини невиправдано. Ці потенційно відновлювальні ресурси повинні використовуватися тільки для задоволення життєво важливих потреб, а не забаганок

Контроль за забрудненням

Контроль за забрудненням не повинен впливати на економічне зростання, бо від нього залежить поступлення засобів для контролю за забрудненням.

Ті, хто забруднюють, повинні отримувати дотації і податкові пільги для встановлення обладнання по контролю за забрудненням.

Наголошують, що потрібно здійснювати контроль на виході рівня забруднення вже після того, як воно відбулося.

Відходи економічно доцільно спалювати, затоплювати або захоронювати.

Недостатній контроль за забрудненням завдає значної шкоди, знижує у довготривалій перспективі ефективність економіки.

Ті, хто забруднює, повинні нести витрати по зниженню забруднення до прийнятного рівня. Ціни на товари повинні включати і витрати на контроль за забрудненням, тому що споживачі повинні мати уяву що вони купують і чим користуються. Використання принципу “за все платить платник податків” маскують згубні впливи при виробництві товарів і послуг.

Наголошують, що потрібно здійснювати контроль на вході для запобігання забруднення.

Розглядають відходи як ресурси, які потрібно використовувати повторно.

 

Цікаво знати

            Римський клуб – впливова громадська організація, що створена у 1968 р. групою вчених для обговорення проблем виживання людської цивілізації, якій загрожує ціла низка глобальних проблем. Багато років главою клуба був італійський громадський діяч Ауреліо Печчеі. Саме Печчеі сформував основні завдання організації – розробка досліджень у галузі екології, вичерпності ресурсів, економічного зростання, демографічного вибуху тощо. В числі засновників клуба був Едуард Пестель, відомий німецький вчений, спеціаліст у галузі теорії системного аналізу і автоматизованих методів управління. Перша доповідь римського клуба була названа «Межі зростання», він був підготовлений науково-дослідницькою групою під керівництвом Денніса і Донели Медоуз, співробітників Массачусетського технологічного інституту (США) і опублікована в 1972 р. Доповідь засуджувала нестримне зростання росту виробництва у світі. Друга доповідь з`явилася в 1974 р. і називалася «Людство на перехресті». Його укладачами були Е.Пестель і М.Масарович. У ній на відміну від першої доповіді була висунута як перспективна для людства концепція  органічного зростання, яка ототожнювала світ з живим організмом, де кожен регіон має свої функції у межах єдиного цілого.

            Третя доповідь римського клуба була укладена відомим нідерландським економістом Яном Тінбергером і його групою. Він називався «Перебудова міжнародного порядку» (РІО). Проект РІО виходив з ідеї взаємозалежності всіх країн і народів, необхідність змін у соціально-економічній, політичній і культурній сфері і формування нового світового порядку. Мета цього порядку повинна полягати в тому, щоб, координуючи інтереси всіх країн, як розвинутих, так і тих, що розвиваються. Створити ефективну систему регулювання міжнародних відносин. Для цього повинна бути розв`язана проблема держав-кредиторів і держав-боржників. Тим з них, які у принципі не здатні сплатити накопичені за десятиліття нерівноправного існування на світовому ринку борги, їх слід списати. Світ повинен стати більш справедливим, інакше у нього мало шансів на виживання. Потрібно припинити гонку озброєнь. Немає сенсу і безперспективно витрачати величезні засоби и сили на створення зброї, необхідно спрямувати всі зусилля на раціональне використання ресурсів Землі, збереження природного балансу, досягнення всіма людьми достойного рівня життя.

            Крім Римського клуба існує Пагуошський рух, що заснований рядом сучасних вчених (Бертран Рассел, Альберт Швейцер та ін.). Головним завданням цього руху є обговорення проблеми відповідальності вчених за долю своїх винаходів і відкриттів: вони не повинні використовуватися для зла, повинні слугувати на благо людству.

 

Підсумки

            У 70-ті роки індустріальні країни вступили в етап розвитку, який веде їх до формування нового типу суспільства, яке частіше всього визначають як інформаційне. Існують і інші визначення: нове індустріальне – Д.Гелбрейт, технотронне – З.Бжезинський, постіндустріальне – Д.Белл. Але всі дослідники відзначають його одну ключову рису – інформація стає товаром і формується індустрія виробництва знання, інформації.

            Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства супроводжувався значним поступом і науці та техніці. Який отримав назву науково-технічна революція (НТР).

            Але поступ людства поставив на порядок денний низку проблем, які жодну людину не можуть залишити байдужою, вони зачіпають долю всієї людської цивілізації і кожної людини окремо. Тому ці проблеми і вважаються глобальними. До їх числа відносяться: екологічні, соціальні, політичні, економічні, духовні. Вирішення даних проблем можливе лише шляхом узгоджених зусиль всіх людей.

 

Запитання і завдання:

1.    Що таке постіндустріальне суспільство? Які його основні ознаки, риси?

2.    Які з досягнень людства у другій половині ХХ ст. ви вважаєте найбільш суттєвими? Відповідь обґрунтуйте.

3.    Заповніть таблицю: «Розвиток науки і техніки у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.»

Галузь

Здобутки

Фізика, нові конструктивні матеріали

 

Транспорт

 

Космонавтика

 

Хімія, біохімія, генетика, медицина

 

Електроніка та робототехніка

 

4.    Чи можна назвати ХХ ст. століттям прогресу і панування розуму? Аргументуйте відповідь.

5.    Поясніть, чому прогрес людства супроводжується наростанням і загостренням глобальних проблем свого розвитку.

6.    Як пов`язані між собою проблеми розвитку і екології?

 

<< § 42. 2. Міжнародні відносини кінця ХХ – початку ХХІ ст. § 44. Основні тенденції розвитку культури у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.  >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus