РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ В 1648-1649 рр.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

1648 р., вересень

Битва під Пилявцями.

1648 р., вересень - жовтень

Облога українським військом Львова і Замостя.

1648 - 1668 рр.

Правління в Речі Посполитій короля Яна ІІ Казимира.

1648 р., грудень

Урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва.

1649 р., червень - серпень

Облога українським військом фортеці Збараж.

1649 р., серпень

Зборівська битва. Укладення Зборівського перемир'я.

ОСОБИСТІСТЬ

Черкаський полковник Максим Кривоніс був найвизначнішим полководцем після Богдана Хмельницького на першому етапі Національно-визвольної війни. Про долю ж цієї людини за передвоєнних часів відомо мало. Одні дослідники вважають, що народився він у наддніпрянському місті Вільшаній, у сім`ї ремісника-кушніра. Інші дотримуються думки, що походив Максим із міщан, з Острога чи Могилева. Деякі твердять, що був він за походженням шляхтичем, адже з джерел відомо про рід українських православних шляхтичів Кривоносів з Підляшшя.

Брак вірогідних даних про Кривоноса пояснюється, можливо, тим, що тривалий час він служив найманцем десь в іноземних арміях, а в Україні з'явився напередодні Визвольної війни. Як би там не було, але в боротьбі за волю українського народу Максим брав найактивнішу участь. Свій хист полководця він виявив у всіх битвах 1648 р. Був незмінним помічником Хмельницького у формуванні військових загонів із повсталих селян і міщан. Максим Кривоніс постійно виступав проти будь-яких угод з урядом Речі Посполитої, задля цілковитого звільнення України. Помер у листопаді 1648 р. у таборі під Замостям від чуми.

БИТВА ПІД ПИЛЯВЦЯМИ

Пилявецька битва відбулася 11-13 вересня 1648 р.

  • Союзне козацько-татарське військо на чолі з Богданом Хмельницьким зійшлося з польською армією під орудою гетьмана Миколая Потоцького неподалік містечка Пилявці поблизу Старокостянтинова (нині село Пилява Хмельницької обл.).

Центральним пунктом битви була гребля через річку. У перший день вона двічі переходила з руки в руки, але з третьої спроби полякам удалося захопити її.

  • Вирішальна битва розпочалася 13 вересня. Вранці українські, кримсько-татарські та ногайські загони вишикувалися бойовим порядком. Війська Хмельницького потужним ударом відбили греблю. Незабаром козаки почали переслідувати ворога. Польське командування не спромоглося забезпечити організованого відступу. Покидавши зброю та залишивши боєприпаси, польське військо накивало п’ятами.
  • Пилявецька битва завершилася для польської армії ганебною поразкою.

ПОХІД УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА В ГАЛИЧИНУ

  • 26 вересня 1648 р. розпочалася облога Львова.
  • 5 жовтня загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок - фортецю на високому пагорбі.
  • Львівська міська верхівка, зрозумівши безвихідь свого становища, почала переговори.
  • Гетьман вимагав від польського командування та міської влади капітулювати і видати козакам їхніх запеклих ворогів - Ярему Вишневецького, Олександра Конецпольського та інших.
  • Проте, дізнавшись, що ті таємно втекли до Замостя, наказав припинити облогу і, дочекавшись викупу для сплати ординцям, рушив на Замостя та оточив фортецю.
  • Незабаром Хмельницький отримав викуп і 14 листопада зняв облогу з Замостя.

Причини припинення воєнних дій та відступу української армії з-під Замостя

  1. Складне становище армії:
    • боєздатного війська налічувалося не більш як 30 тис.;
    • гостро відчувалася нестача гармат, боєприпасів і харчів;
    • давалася взнаки загальна втома.
  2. Наближення зими.
  3. Спалах епідемії чуми.
  4. Повернення татар до Криму і загроза нападу на Київщину й Чернігівщину литовської армії.
  5. Не вичерпаними були військові сили Польщі.
  • Зваживши на все, Богдан Хмельницький погодився з рішенням ради і настроями старшини та уклав перемир'я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром.
  • Однак, укладаючи мир під Замостям, гетьман не збирався припиняти збройної боротьби взагалі. Він планував навесні 1649 р. знову зібрати військо, покликати татар на допомогу й поновити воєнні дії.

Внаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя на початку листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено від польського панування.

ПРОГРАМА РОЗБУДОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • 23 грудня 1648 р. Богдан Хмельницький урочисто в‘їхав до Києва.
  • Назустріч українським полкам вийшли Єрусалимський патріарх Паїсій, який перебував тоді у Києві, і Київський митрополит Сильвестр Косів.
  • На початку 1649 р. Богдан Хмельницький оприлюднив свої наміри щодо війни проти Речі Посполитої. Це сталося в лютому, під час переговорів у Переяславі, з королівським посольством. У відповідь на умови перемир‘я, запропоновані польськими послами, гетьман сформулював остаточну мету війни.

Промова Хмельницького тлумачиться дослідниками як програма розбудови Української держави

  • Гетьман обґрунтував право українців на створення незалежної від Речі Посполитої держави в етнічних межах їхнього проживання.
  • Сформулював положення про соборність Української держави.
  • Розглянув козацьку Україну як спадкоємницю Київської Русі.

ВІДНОВЛЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ 1649 р. ЗБАРАЗЬКО-ЗБОРІВСЬКА КАМПАНІЯ

  • Навесні 1649 р. польські війська, порушивши умови перемир'я, розпочали воєнні дії.
  • Польські війська для виступу проти козаків збиралися під Старокостянтиновом. Звістка про те, що туди ось-ось має підійти військо Хмельницького, виявилася несподіванкою для польського командування. Поляки вирішили відступати.
  • Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. Частина загонів зайняла Збаразький замок, а решта неподалік почала зводити табір. Та закінчити його не встигли, бо 30 червня підійшла українська і татарська кіннота. Спалахнув бій. Збараж і польський табір під його стінами було взято в щільну облогу.
  • 27 липня козаки розпочали генеральний наступ. Бій тривав три години; поляки запекло боронилися. Наступного дня Хмельницький отримав повідомлення, що з Варшави під Збараж вирушило головне польське військо на чолі з Яном Казимиром. Зваживши на цю обставину, гетьман вирішив змінити перебіг воєнних операцій. Основна частина козацького війська, очолена Хмельницьким, непомітно для ворога відійшла з-під Збаража і рушила назустріч королю.

Зборівська битва (біля Зборова, нині Тернопільської обл.) відбулося 5-6 серпня 1649 р.

  • У ніч проти 6 серпня Хмельницький оточив польський табір та містечко Зборів. Зранку 6 серпня козацькі полки одночасно штурмували Зборів, греблю та мости на Стрипі, щоб розірвати зв'язок між Зборовом та королівським табором. Коли, нарешті, місто було здобуте, козаки всі сили спрямували проти королівського табору.
  • Польські вояки почали масово тікати. Ті, що залишилися, були в безнадійному становищі.
  • Хмельницький міг остаточно добити польську армію. Але кримський хан Іслам-Ґірей порушив попередню домовленість і перейшов на бік короля Речі Посполитої.

Неможливість вести війну одночасно проти Польщі й проти Кримського ханства спонукала Богдана Хмельницького укласти мирний договір з Польщею.

Укладення зборівського договору 8 серпня 1649 р.

Зборівський мирний договір

  • Договір передбачав перехід під владу гетьмана територій колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.
  • На цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а державні посади мали обіймати лише православні.
  • Встановлено реєстр у 40 тис. козаків.
  • Усім учасникам війни оголошувалася амністія.
  • Шляхта поверталася до своїх володінь.
  • Селяни мусили виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників.

Місце Зборівського договору в подіях Національно-визвольної війни

  • Зборівський мирний договір, укладений під тиском обставин, відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни.
  • Проте він мав виняткове значення для піднесення ідеї української державності, бо вперше в історії українсько-польських відносин Україна одержувала з боку Польщі визнання певної самостійності як козацька держава. Це давало змогу гетьманському урядові продовжувати боротьбу за незалежність.
  • Водночас Зборівський договір не задовольняв ні поляків, ні українців: поляки вважали, що вони дали козакам забагато, а козаки були переконані, що дістали мало. Війна припинилася лише тимчасово.