КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. РОЗВИТОК ОСВІТИ ТА НАУКИ

ЗАСАДНИЧІ ТЕЗИ

  • Києво-Могилянська академія - перший і найславетніший університет на східнослов’янських землях.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

1491 р.

Видання у Кракові Швайпольтом Фіолем перших українських друкованих книжок.

1556-1561 рр.

Створення Пересопницького Євангелія.

1574 р.

Видання Іваном Федоровичем у Львові Апостола та "Букваря".

1576-1578 рр.

Заснування князем Костянтином Острозьким друкарні та школи, виникнення Острозького літературно-наукового гуртка.

1581 р.

В Острозі Іваном Федоровичем видано Острозьку Біблію.

1586 р.

Заснування у Львові Успенського братства та Успенської школи.

1591 р.

Видання друкарнею Львівського братства "Адельфотеса" - підручника церковнослов’янської та грецької мов.

1596 р.

Друкарнею Віленського братства видано три навчальні книжки Лаврентія Зизанія: "Буквар", "Лексис", "Граматика".

1615 р.

Шляхтянка Галшка Гулевичівна подарувала Київському братству свій "двір із пляцем" на Подолі. Початок діяльності Братської школи в Києві.

1616 р.

Друкарні Києво-Печерського монастиря видає першу книгу "Часослов", розраховану і для шкільного вжитку.

1617 р.

Заснування Луцького Хрестовоздвиженського братства та братської школи при ньому.

1646 р.

Друкарнею Києво-Печерської лаври видано Требник Петра Могили.

розвиток української мови

Протягом XVI - першої половини XVII ст. відбувалися важливі зрушення в розвитку української мови. Вони стосувалися насамперед мови літературної. Від часів Київської Русі тривала традиція заснування двох літературних мов: книжна староукраїнська (у другій половині XVI ст. її називали прóстою мовою) та слов'яно-руська.

Прóста мова була наближена до мови розмовної, використовувалася вона надзвичайно широко. Нею писалися найрізноманітніші судові та урядові документи, полемічні ораторсько-проповідницькі твори, повчальна поезія, літописи.

Мова слов'яно-руська - український різновид церковнослов’янської мови. Церковні книжки й надалі писалися церковнослов’янською мовою, яку тоді називали слов'яно-руською. І хоч вона також зазнавала впливів розмовної мови українців, проте залишалася незрозумілою народові.

ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ

Від другої половини XVI ст. почали з'являтися переклади прóстою мовою церковних текстів:

  • Пересопницьке Євангеліє (1556-1561);
  • Крехівський Апостол (60-х рр. XVI ст.);
  • Волинське Євангеліє (1571) тощо.

Першою відомою книгою Святого Письма тогочасною книжною українською мовою є Пересопницьке Євангеліє.

  • Переклад грецьких та церковнослов’янських текстів чотирьох Євангелій здійснив архімандрит Пересопницького монастиря ієромонах Григорій. Списав переклад син протопопа із Сянока Михайло.
  • Рукопис виготовлено на пергаменті з уживанням чорного чорнила та кіновару. 482 його аркуші оправлено в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом.
  • Книгу оздоблено вишуканими малюнками-мініатюрами, а також заставками, кінцівками, ініціалами, багатьма орнаментами, у яких відчутні мотиви доби Відродження.
  • У пам’ятці засвідчено фонетичні, граматичні, лексичні й синтаксичні особливості живої української мови XVI ст.

Освіта. Стан шкільництва

  • За традицією школи діяли при церквах і монастирях. Спеціально підготовлені дяки навчали дітей письму церковнослов’янською мовою, основам арифметики, молитвам, співу. Спочатку такі школи існували в найбільших містах, згодом їх кількість зростала: у другій половині XVI ст. вони діяли у Львові, Стрию, Рівному, Кременці, Заблудові, Володимирі-Волинському, на Житомирщині.
  • Розгортання реформаційного руху зумовило появу протестантських шкіл. Вони, зокрема, були засновані в Гощі, Белзі, Львові, Берестечку, Хмільнику.
  • Створювали свої школи та колегіуми і єзуїти. Головну мету виховної діяльності єзуїтські навчальні заклади вбачали в наверненні якомога більшої кількості українців до католицької віри.

Острозька академія

Нові риси розвитку освіти найяскравіше втілилися в діяльності острозького культурно-освітнього осередку. Його було створено 1576 р. з ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького.

  • Головну мету власної діяльності він вбачав у відродженні української культури на засадах православ’я. З цією метою не пізніше 1578 р. в Острозі було створено школу. Давні слов'янські традиції поєднувалися тут із надбанням тогочасного європейського шкільництва.
  • В Острозькій школі ґрунтовно вивчалися мови - церковнослов’янська, грецька й латина. Викладалися в ній і "сім вільних наук" - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.
  • Шкільна програма, за якою здійснювалося навчання в Острозькій школі, передбачала початкову і середню освіту з елементами вищої. Власне, тому сучасники називали Острозьку школу і школою, і колегіумом, і академією. То була перша в Україні "слов'яно-греко-латинська" вища школа в Україні та на східнослов’янських землях.
  • Першим ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький - знавець літератури, поет, письменник. На запрошення Костянтина Острозького він прибув до Острога та очолив гурток учених, які готували до друку Острозьку Біблію. Герасим Смотрицький був головним перекладачем і редактором цього видання.

Братські школи

Освітянські й виховні ідеї Острозької академії були підхоплені братствами. Необхідність протидіяти наступові католицької культури спричинила появу братських шкіл.

  • Перша така школа з'явилась у Львові 1586 р., а незабаром їх почали створювати скрізь по Україні. На початку XVI ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Навчатися у них мали право діти усіх станів. Утримувалися школи коштом братств. Діти незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.
  • Головне призначення братських шкіл - давати добру освіту і виховувати відданість давнім традиціям та батьківській вірі. Саме тому велика увага в таких школах приділялася вивченню церковнослов’янської та книжної української мов. Традиційно вивчали і грецьку мову. За тих часів важко було обійтися і без латини - мови західноєвропейської науки й дипломатії.
  • Братські школи, так само як і Острозька школа, були слов'яно-греко-латинськими. Крім названих мов, у них учні опановували вже згадані "сім вільних наук".
  • У 1615 р. постала братська школа в Києві. До її заснування доклали зусиль вчені, письменники, й поети, провідні діячі православної церкви, які гуртувалися навколо архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького.
  • Першим ректором Київської братської школи був Йов Борецький.
  • Восени 1631 р. в Києві виникла ще одна школа - Лаврська. Заснував її архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. Об’єднана школа почала діяти у вересні 1632 р. Називалася вона колегією.

Києво-Могилянська академія

  • Київська колегія (незабаром Києво-Могилянська академія) була вищим навчальним закладом.
  • Повний курс навчання тривав 12 років. Усього в академії було вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. Основу навчальних предметів становили ті ж таки "сім вільних наук".
  • У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська.
  • Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною.
  • Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови.
  • Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу.

РОЗВИТОК КНИГОВИДАННЯ

Заснування постійного книговидання в Україні пов'язують з іменем московського першодрукаря Іваном Федоровича (Федорова).

  • Зазнавши переслідувань у Московії, він на початку 70-х рр. XVI ст. прибув до Львова.
  • У 1574 р. у Львові Іван Федорович видав Апостол і перший український друкований підручник для навчання грамоти - "Буквар".
  • У 1581 р. в Острозі Федорович видав справжній шедевр серед стародруків - Острозьку Біблію.
  • До середини XVII ст. в Україні діяло 25 друкарень в 17 різних містах та селах.
  • Спершу було чимало малих приватних друкарень, але поступово видання книжок зосередилось у найбільших друкарнях - Києво-Печерської лаври, Львівського братства, Михайла Сльозки, Львівського єзуїтського колегіуму.
  • Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала друкарня Києво-Печерської лаври.
  • Її заснував 1615 р. архімандрит лаври Єлисей Плетенецький.
  • Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р.; протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг - насамперед богослужебна література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо.
  • Найуславленіше видання того часу - Требник Петра Могили.
  • У 1638 р. у друкарні вийшла Тератургіма монаха печерського монастиря Афанасія Кальнофойського - неоціненне джерело з історії славетної обителі.
  • Друкарня Києво-Печерської лаври проіснувала понад 300 років. Видані в ній богослужебні книги мали свої особливості. Вони здебільшого містили передмови, післямови, присвяти, віршовані вставки, виразною рисою яких був український характер, що позначилось на мові видань та їх оформленні.