ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

ЗАСАДНИЧІ ТЕЗИ

  • Берестейську унію не підтримала більшість українців, і вона не призвела до справжньої унії двох церков, а спроби Риму та Польщі використати її в своїх політичних цілях сприяли загостренню боротьби між православними і греко-католиками.
  • В умовах національно-релігійного гніту в Україні гарантом збереження православної віри виступало козацтво.
  • Завдяки козацтву відновлено і офіційно визнано урядом Речі Посполитої православну церковну ієрархію; успішно чинився опір поширенню уніатства та католицизму.
  • Митрополит Петро Могила - видатний просвітитель і організатор церковного життя.

Хронологія подій

1599-1613 рр.

Діяльність уніатського митрополита Іпатія Потія.

1613-1637 рр.

Діяльність уніатського митрополита Йосифа-Вельяміна Рутського.

1615 р.

Заснування Київського братства та школи при ньому. Початок діяльності друкарні Києво-Печерського монастиря, створеної Єлисеєм Плетенецьким.

1620 р.

Відновлення православної ієрархії. Обрання Київським православним митрополитом Йова Борецького.

1632 р.

Прийняття польським сеймом "Статей для заспокоєння руського народу".

1632-1647 рр.

Діяльність православного Київського митрополита Петра Могили.

ПОСТАТІ

Іпатій Потій - Київський і Галицький митрополит, визначний письменник-полеміст, який палко обстоював унію. Один із ініціаторів Берестейської унії 1596 р. Після смерті митрополита М.Рогози (1599) став Київським греко-католицьким митрополитом.

Владислав IV - польський король (1632-1648), син Сигізмунда ІІІ. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, домігся визнання православної української митрополії 1632 р. Коли війна закінчилася, не виконав своїх зобов’язань про пільги козакам. За його правління відбувались повстання Павлюка та повстання під проводом Д.Гуні і Я.Острянина, придушені з великою жорстокістю.

ОСОБИСТІСТЬ

Йов Борецький народився в 70-х рр. XVI ст. в Бірчах на Перемишльщині в сім`ї дрібного шляхтича. Навчався у Львівській братській школі, а потім в одному з європейських університетів. Здобувши освіту, став учителем грецької та латинської мов у Львівській братській школі, ректором якої його було обрано 1604 р. З 1614 р. Борецький - київський священик. Брав участь у заснуванні Київського братства та його школи; Іванові Борецькому випало бути її першим ректором. Чи то під час свого ректорства, чи перегодом Іван Борецький постригся в ченці під іменем Йова. На початку 1618 р. Борецького обрали ігуменом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, а 1620 р. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив його на митрополита.

Петро Могила народився в сім`ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет у грудні 1596 р. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім`я змушена була залишити Молдавію. Відтоді батьківщиною для Петра Могили стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі, Замойській академії та, можливо, ще й у європейських університетах. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С.Потоцького, коронного канцлера і гетьмана С.Жолкевського. Брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся у ченці. З 1627 р. він - архімандрит Києво-Печерської лаври, в 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. У 1631 р. заснував у Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі, внаслідок чого виникла Київська академія. Канонізований православною церквою.

ВПЛИВ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ УНІЇ НА РОЗВИТОК ЦЕРКОВНОГО ЖИТТЯ В УКРАЇНІ

  1. Берестейська унія погіршила становище православної церкви, проте вірною їй залишалася більшість тогочасного українського населення.
  2. Розгортання боротьби за відновлення прав утискуваної церкви, до якої прилучилися представники всіх верств українського суспільства, а очолили їх братства.
    • Широких повноважень братствам надавало право ставропігії, що його деякі з них отримували від східних патріархів.

Примітка. Ставропігія – автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, й користується спеціальними правами.

    • Ставропігійним, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське та київське Богоявленське братства.
    • Право ставропігії мало надзвичайне значення для збереження православної церкви. Адже після Берестейської унії майже всі православні єпископи стали уніатами. Вірними православ’ю залишилися тільки два єпископи: львівський Гедеон Балабан та перемишльський Михайло Копистянський. Після їхньої смерті єдиним православним єпископом був Єремія Тисаровський, який спромігся обійняти Львівську кафедру, запевнивши короля, що він - уніат. Після смерті Єремії польський уряд міг, скориставшись відсутністю єпископів, оголосити православну церкву неіснуючою.
    • Перетворення братств на потужну силу, здатну боротися за православну віру, відбувалося поступово. На початку XVII ст. братства - досить впливові церковні організації. Так, наприклад, вони мали право через своїх священиків відлучати своїх парафіян від церкви, пильнувати дотримання священиками приписів тощо.
    • Діяльністю православних братств опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. За підтримки козацтва 1615 р. у Києві було засноване Богоявленське братство, а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку.
    • Саме за сприяння козацтва 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію.

Греко-католицька церква

Становище

  1. Уніатські єпископи, всупереч запевненням польської влади, не отримали тих самих прав, що їх мало католицьке духівництво, отож досягти рівності церков, як сподівалися прихильники унії, вони не змогли.
  2. До уніатської церкви більшість українського населення ставилась як до чужої, утвореної через зраду батьківської віри. До того ж влада Речі Посполитої підтримувала її в боротьбі проти Української православної церкви.
  3. Ситуація навколо греко-католицької церкви загострювалася й майновими суперечками: як уніати, так і православні, всі церкви й монастирі грецького обряду вважали своїми.
    • Ієрархи греко-католицької церкви вдавалися до енергійних заходів, аби подолати кризу своєї церкви.
    • Іпатій Потій, якого називали "батьком унії", по смерті Михайла Рогози, став митрополитом.
    • Був талановитим проповідником, письменником-полемістом, адміністратором, одначе в боротьбі за унію діяв здебільшого силою.
    • Митрополит Йосиф-Вельямін Рутський доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви.
    • На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення рівня освіти духівництва, наполегливо шукав способів порозумітися з православними, вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков.
    • Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів.
    • Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - Василіанський. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.

ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ІЄРАРХІЇ. МИТРОПОЛИТ ЙОВ БОРЕЦЬКИЙ

  • До відновлення вищої православної ієрархії 1620 р. чимало зусиль доклав Йов Борецький.
  • Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту і книгодрукування.
  • Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її власним коштом.
  • Йов Борецький згуртував навколо себе сузір’я талановитих учених, просвітителів, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького.
  • Близькими сподвижниками митрополита були керманичі козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Олифер Голуб. У боротьбі проти унії Борецький покладався передусім на козацтво.

МИТРОПОЛИТ ПЕТРО МОГИЛА, ЙОГО ЗАХОДИ ЩОДО ВПОРЯДКУВАННЯ ЦЕРКОВНОГО ЖИТТЯ

  • Петро Могила посів митрополичу кафедру 1632 р.
  • Насамперед він домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. 1632 р. щойно обраний польський король Владислав IV підписав "Пункти заспокоєння руського народу", за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Берестейської унії права:
    • за православними визнавалося право мати свого митрополита та єпископів;
    • визначалися умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками щодо церков і земель тощо.

Заходи Петра Могили щодо оновлення церковного життя

  • Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком богослужінь тощо.
    • Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята.
  • Обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків.
  • Збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок.
  • Поверталося майно й землі Українській православній церкві.
  • Відновлення духовних святинь православ’я.
  • Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.

Значення діяльності Петра Могили, спрямованої на розбудову церковного і культурного життя України, неможливо перебільшити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною та авторитетною.

Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного визволення. невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що розпочалася 1648 р., була боротьба за віру.

<< ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI ст. БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. РОЗВИТОК ОСВІТИ ТА НАУКИ >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus