Гетьман ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ

уКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО У ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ XVII ст.

засадничі тези

  • Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний - блискучий полководець, мудрий політик, талановитий дипломат.
  • Підтримка Війська Запорозького православною церквою та братствами сприяла перетворенню козацтва на провідну верству українського суспільства.
  • Найвагоміший внесок у перемогу під Хотином зробило українське козацтво.
  • Гучні звитяги в морських та суходільних походах козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним сприяли зростанню міжнародного авторитету українського козацтва.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

1616 р.

Взяття запорозькими козаками на чолі з П.Сагайдачним турецької фортеці Кафи.

1618-1648 рр.

Тридцятилітня війна в Європі між двома коаліціями держав: Габсбурзькою католицькою (Австрія, Іспанія, Польща) і протестантською (Англія, Нідерланди, Данія, Франція, Швеція). Участь у воєнних діях українських козаків.

1618 р.

Похід 20-тисячного козацького війська Сагайдачного в Московію на допомогу королевичу Владиславу. Деулінське перемир'я. Приєднання до Польщі Чернігово-Сіверщини та Смоленщини.

1620 р.

Польсько-турецька війна. Поразка польського війська на Цецорських полях у Молдавії.

1620 р.

Відновлення православної ієрархії. Обрання Київським православним митрополитом Йова Борецького.

1621 р.

Хотинська війна. Участь козацького війська під проводом П.Сагайдачного в Хотинській війні на боці Речі Посполитої.

особистість

Справжнє прізвище Петра Конашевича-Сагайдачного - Конашевич. Сагайдачний - це прізвисько, що походить від слова сагайдак - шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. Сагайдачним Петра Конашевича назвали за винятково майстерну стрільбу з лука. Навіть на єдиному його портреті, виконаному сучасником, він зображений із сагайдаком за спиною.

Про дитячі та юнацькі роки Петра Конашевича-Сагайдачного збереглися надзвичайно скупі відомості. Народився між 1577-1578 рр. в с. Кульчиці поблизу Самбора на Львівщині в сім`ї дрібного українського православного шляхтича. Дістав початкову домашню освіту, а згодом навчався в Острозькій академії та Львівській братській школі. Наприкінці XVI ст. подався на Запорожжя, де швидко здобув авторитет. Брав участь у численних походах козаків, а незабаром став їх очолювати. Уславився як видатний державний діяч. За його гетьманування 1617 р. Військо Запорозьке увійшло до Європейської ліги для боротьби проти Порти. Прагнучи створити могутній антитурецький союз, провідну роль в якому гетьман покладав на козацьку республіку, він установив дипломатичні зв’язки з Московською державою, Грузією, Іраном. Блискучий полководець, мудрий політик, талановитий дипломат Петро Конашевич-Сагайдачний здобув заслужену шану сучасників.

МОРСЬКІ ПОХОДИ КОЗАКІВ

  • Літо 1606 р. Від козацьких нападів запалало усе турецьке узбережжя Чорного моря. Козаки завдали удару відразу по трьох найміцніших турецьких фортецях - Акерману, Кілії, Варні. Вкрай занепокоєний султан наказав перетнути Дніпро залізним ланцюгом, залишивши посеред річки браму, на яку з кріпосних веж було націлено гармати.
  • Осінь 1608 р. Запорожці здобули Перекоп, а невдовзі - Ізмаїл, Кілію та Акерман.
  • 1614 р. Флотилія чайок перетнула Чорне море. Висадившись під Трапезундом, козаки переможним походом пройшли по-турецькому узбережжю, здобули Синоп, знищили гарнізон фортеці, арсенал, спалили місто й кораблі турків.
  • 1615 р. На 80 чайках вони рушили на турецьку столицю, де крім флоту, стояла султанська гвардія в 30 тис. вояків. Козаки спалили портові споруди й повернули назад. Розлючений султан вкотре наказав наздогнати й знищити зухвальців. Однак біля Очакова запорожці першими напали на турецьку ескадру, захопили в полон старшого експедиції. Захоплені галери знищили на очах очаківської залоги.
  • 1616 р. Найпотужніший удар козаків. Здобуто Кафу - найбільший невільницький ринок у Криму. Визволено кілька тисяч бранців.

ПОЛІТИЧНА, ВІЙСЬКОВА ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕТРА КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО

Початок гетьманування Сагайдачного випав на 1605 – 1610 рр. На гетьманство його обирали кілька разів.

Заслуги гетьмана:

1. Впорядкував козацьке військо.

  • Вперше створено дисципліновану козацьку армію, озброєну до останнього козака вогнепальною зброєю і тогочасною артилерією.
  • Домігся зростання кількісного складу запорозьких флотилій, у яких чисельність чайок - головних бойових одиниць - досягла кількох сотень.

2. Мав неабиякий дипломатичний хист.

  • Завдяки мирним дипломатичним заходам Сагайдачного поважали при королівському дворі - адже вперше поляки мали справу з авторитетним козацьким ватажком, з яким можна було вести переговори і який умів тримати в покорі козацьку стихію.
  • Неухильно обстоював козацькі права. Усупереч численними домовленостям із польським урядом, які забороняли козакам здійснювати походи проти Туреччини, Сагайдачний вдавався до нових атак, що загострило відносини між Османською імперією та Польщею аж до стану війни. Така ситуація була на користь козацтву: за умов постійної загрози з боку Туреччини Польща не наважувалася знищити козацтво - свого союзника в боротьбі проти турків.

3. Брав участь у тогочасній європейській політиці.

  • Підтримуючи наміри польського королевича Владислава здобути корону Московської держави, на початку літа 1618 р. повів 20-тисячне козацьке військо на Москву. Похід виявився швидким і вдалим.
  • Внаслідок походу 1 грудня 1618 р. в с. Деуліні підписано мирну угоду між Московією та Річчю Посполитою. За угодою перемир'я між двома державами укладалося на 14,5 років; Польща отримала Смоленщину і Чернігово-Сіверську землю.

4. Підтримував православну церкву, приділяв увагу освітнім справам.

  • Ініціатор відновлення 1620 р. вищої ієрархії православної церкви, фактично втраченої після Берестейської унії. Ця акція здійснювалася спільними зусиллями Київського братства й запорозьких козаків, стосунки між якими стали особливо тісними після вступу всього Війська Запорозького до братства.
  • Стояв біля витоків київської братської школи.

УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА В ХОТИНСЬКІЙ ВІЙНІ

Переддень війни. Козацька рада в Сухій Діброві

5-7 червня 1621 р. в урочищі Суха Діброва на Черкащині відбулася спільна рада реєстрового й нереєстрового козацтва, на якій розглядалися пропозиції польського сейму щодо участі козацтва у війні проти Туреччини. Козацька рада ухвалила виступити спільно з поляками за умови виконання польським урядом низки вимог, зокрема:

  • визнання прав козацтва;
  • розширення реєстру;
  • дотримання релігійної рівноправності;
  • підтримки відновленої церковної ієрархії.

Умови мало повідомити королю козацьке посольство, яке очолював Сагайдачний.

Командувати 40-тисячним козацьким військом рада доручила Яцьку Бородавці.

Хід воєнних дій

  • Під Хотинською фортецею (тепер у Чернівецькій області) зійшлися 35-тисячна польська й 250-тисячна турецько-татарська армії. Польське командування з нетерпінням чекало на козацькі загони.
  • Незабаром з Варшави прибув Сагайдачний. Його було обрано гетьманом.
  • Під керівництвом Сагайдачного козаки відбили дев'ять штурмів, здійснили кілька нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними.
  • Основний тягар війни випав на українське козацтво.

П`ятитижневі бої, вирішальну роль у яких відігравала козацька піхота, закінчилися для турецько-татарських сил поразкою. 29 вересня 1621 р. між Річчю Посполитою й Туреччиною було укладено мирний договір.

Наслідки і значення

  • Завдяки Хотинській війні Польща відвернула загрозу втрати чималих територій.
  • Перша гучна перемога над турецькою армією, здобута в суходільних боях, мала величезне міжнародне значення. Вона спростувала думку про непереможність Туреччини і спричинила спалах визвольної боротьби підкорених турками народів.
  • Після Хотинської війни змінилися зовнішньополітичні плани османського уряду: відтоді Туреччина на тривалий час відмовилася від наміру завоювати всю Європу.
  • Позначилася війна і на внутрішньому становищі Османської імперії: розлючені поразкою яничари вбили султана Османа ІІ. Цей заколот став провісником занепаду могутньої імперії.
  • Завдяки героїчним діям у Хотинській війні запорожці здобули загальне визнання у Європі як хоробрі і мужні воїни, які вправно володіють військовим мистецтвом як на суші, так і на воді.
  • Військо Запорозьке активніше виступає як чинник міжнародної політики, як авангард національно-визвольної боротьби українського народу.

Внесок Петра Конашевича-Сагайдачного у розвиток визвольного руху в Україні та згуртування українського суспільства

  • Впорядкування козацького війська, підвищення його боєздатності.
  • Перетворенню козацтва на провідну верству українського суспільства сприяла ідеологічна підтримка Війська Запорозького православною церквою та братствами.
  • Відновлення значення Києва як релігійного, а відтак і духовного центру України.
  • Зростання міжнародного авторитету козаків завдяки їхнім гучним звитягам у морських походах і Хотинській війні.

<< КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. РОЗВИТОК ОСВІТИ ТА НАУКИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ПОВСТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 20-30-Х рр. XVII ст. >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus