§ 9. Культура Київської Русі

      Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:

      про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови;

      як розвивалася усна народна та музична творчість;

      якими були здобутки архітектури та образотворчого мистецтва;

      що таке «кирилиця», «билини», «скоморохи», «архітектура», «фреска», «мозаїка», «ікона», «іконопис».

     

Завдання на повторення

1.   Коли і як було охрещено Київську Русь?

2.   Які народні казки, перекази й билини доби Київської Русі ви знаєте?

3.   Які архітектурні пам’ятки Київської Русі, що збереглися до нашого часу, вам відомі?

 

1.   Виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Школи. Поява власної писемності мала надзвичайно важливе значення для розвитку східнослов’янської спільноти. Збереглися повідомлення про те, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X ст., згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами». Слов’янський просвітник Кирило Солунський повідомляв, що на початку 60-х рр. ІХ ст. він бачив у Херсонесі писані «руськими письменами» Євангеліє та Псалтир.

Підтвердження існування «руських письмен» можна знайти в літописних описах змісту русько-візантійських угод 911 та 944 рр. Перший указує на руський звичай писати духовні заповіти на випадок смерті, а в другому вимагається, щоб купці, які прибували з Русі до Константинополя, мали при собі спеціальні грамоти, підписані князем.

Після запровадження християнства на Русі поширилася винайдена учнями братів-просвітників Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Одночасно з’явилася церковнослов’янська (або старослов’янська) мова, яка витиснула з ужитку давнішу живу народну мову.

 

Просвітники Кирило і Мефодій. Ікона

 

      Терміни та поняття

Кирилиця — слов’янська абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітника Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов’янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо.

 

Численні археологічні знахідки свідчать про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі. Понад 400 написів знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній зі стін собору вирізьблено абетку з 27 літер: 23 грецьких і чотирьох слов’янських — б, ж, ш, щ.

 

Цікаві факти

Виявлена на стіні Михайлівського вівтаря Софійського собору так звана «Софійська абетка» викликала великий інтерес у дослідників. Її відкриття С. О. Висоцький висловив думку, що вона відображає один із перехідних етапів східнослов’янської писемності, коли до грецького алфавіту почали додавати букви для передачі особливостей слов’янської мови. Імовірно, це ті руські письмена, якими користувалися на Русі ще за часів Аскольда і Діра.

 

Найважливішою характеристикою становлення будь-якого народу є формування власної мови. Чимало уваги приділено вченими проблемі розвитку української мови. На думку українських мовознавців, наприкінці III ст. до н. е.— на початку I ст. н. е. в слов’янському середовищі відбувалося поступове формування західнослов’янської і східнослов’янської мовних територій. У I—V ст. на східнослов’янській мовній території з’являються ознаки, притаманні майбутнім східнослов’янським мовам.

Існує думка, що спочатку східнослов’янський мовний масив розпався на дві групи: північну і південну, що відповідали землям ільменських словенів і полян. Північ була, завдяки своєму розташуванню, сприятливою до впливів із західнофінського світу та Прибалтики. На Півдні в VI—VII ст. почали увиразнюватися ознаки майбутньої української мови. Зокрема, тут стали використовувати в мові «м’який» г.

Берестяні грамоти. Писала. Воскова дошка

 

У писемних пам’ятках Київської Русі, створених в XI ст., дослідники прослідковують формування елементів, притаманних українській мові. Наприклад, досить часто переписувачі книг плутали літери ь (ять) та і, û та и. У «Повісті минулих літ» літописець часто змішував українські слова, які, імовірно, були притаманні живій розмовній мові, із церковнослов’янськими. Тут часто можна зустріти українські слова «жито», «рілля», «сочевиця», «зоря», «подружжя», «наймит», «орати», «вабити», «мед», «страва».

Завершальний період формування української мови, на думку вчених, розпочався в XI ст. і тривав до кінця XIII ст.

За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод удома опанував п’ять іноземних мов.

Осередками освіти на Русі були церкви і монастирі, які також сприяли розвитку літератури та мистецтва.

 

2.   Усна народна та музична творчість. Краще зрозуміти духовне життя східних слов’ян дозволяє усна народна та музична творчість доби Київської Русі. Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.

     

Терміни та поняття

Билина — староруська епічна пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів.

 

У билинах оспівувалися військові перемоги київських князів та їхніх дружин. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошою Поповичем та Добринею Микитичем захищає Київську Русь від ворогів.

Чимало інформації можна отримати за історичними переказами.

     

Документи розповідають

Історичний переказ «Змієві вали»

Вали ці зроблені змієм, який пожирав людей. Якось цей змій побачив двох святих — Кузьму і Дем’яна, погнався за ними, щоб їх з’їсти. Кузьма і Дем’ян (вони були ковалями) встигли сховатися в кузню, де й зачинилися. Змій пролизав залізні двері кузні й просунув туди язика. Тоді Дем’ян схопив кліщами змія за язика. Змій почав просити, щоб його відпустили.

— Досить,— казав він,— будемо миритись: хай буде вашою половина світу, а половина моєю. Я не буду чіпати вашої сторони, а ви — моєї. Переділимося!

— А як же ділитися? — кажуть Кузьма і Дем’ян.— Ми можемо не узнати межі: ти будеш показувати, що те твоя половина, а ми — що наша. Краще переорати пополам землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей; бери тільки своїх!

Кузьма і Дем’ян сказали тут же, що самі вони не в силі орати плугом. Тоді змій сказав, що він переоре світ сам. На тому й погодились.

Кузьма і Дем’ян запрягли змія в плуг, а самі пішли за ним і переорали так світ від моря до моря. Та виявилося, що борозна була невелика, малопомітна. Тоді змій повернув удруге в склад орати по тому місцю, так що вал вийшов удвічі вищим за попередній. Дотягнувши до синього моря, змій дуже стомився, його мучила така сильна спрага, що він обпився води і тріснув.

Запитання до документа

1.   Історія виникнення якої споруди описана в переказі?

2.   Чому, на вашу думку, русичі могли назвати укріплення, споруджені для захисту Русі від нападів печенігів, «Змієвими валами»?

 

 

Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни і нового року, відзначенням свят урожаю і сонця, обрядами весілля і похорону.

Загадки, прислів’я і приказки в стислій і дотепній формі відображають життєвий досвід і мудрість народу.

До доби Київської Русі належить виникнення відомих усім казок про Бабу-Ягу, Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка та багато інших. У них русичі висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду.

     

Цікаві факти

Народні казки можуть бути джерелом інформації про дійсні історичні події. Зокрема, в сюжеті казки «Летючий корабель» є багато спільного з наведеною в «Повісті минулих літ» розповіддю про помсту княгині Ольги древлянам за вбивство свого чоловіка.

Імена героїв казок часто допомагають зрозуміти, якими були їхні вчинки в уявленні русичів. Зокрема, ім’я відомого казкового персонажа Кощія Безсмертного походить від руського слова «кощій», яке на Русі було синонімом слова «кочовик».

Існує чимало свідчень про те, що на Русі була для свого часу добре розвинута музична творчість. Згадки про неї є в літописах, на малюнках Софійського собору в Києві.

 

Танці скоморохів. Малюнок із літопису.

 

Відомо, що на Русі були поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах. На міських площах та в князівських палацах виступали скоморохи.

     

Терміни та поняття

Скоморохи — мандрівні середньовічні актори і музиканти на Русі.

 

Скоморохи виступали з танцями, водили дресированих ведмедів та інших тварин. Із писемних джерел та за археологічними знахідками відомо, якими були тогочасні музичні інструменти. Це гуслі, сопілки, гудки й бубни. На одній зі стін Софійського собору в Києві зображено цілий ансамбль із семи виконавців.

 

Зображення музик і танцюристів на фресках Софійського собору в Києві та музичні інструменти часів Київської Русі.

 

В.Васнецов Гуслярі.

В.Васнецов. Баян

Після прийняття християнства церква стала засуджувати й переслідувати скоморохів за їхні «сатанинські» забави. Православна церква сприяла поширенню на Русі хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу стало одним з обов’язкових предметів, що вивчався в тогочасній школі.

 

3.   Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва. Археологічні і літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Київської Русі.

 

      Терміни та поняття

Архітектура — мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель; будівельне мистецтво.

 

Зокрема, кожен із великих руських «градів» мав досить складну для свого часу систему оборонних укріплень. Вони складалися з валів, насипаних на дерев’яні кліті й оточених глибоким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами.

 

Десятинна церква. Реконструкція північного боку.

 

Аналіз літописних свідчень дозволив дослідникам зробити висновок, що першою кам’яною світською спорудою в Києві був імовірно, палац княгині Ольги. Першою кам’яною церковною спорудою Київської Русі, як ви вже знаєте, уважається Десятинна церква, збудована на Старокиївській горі наприкінці X ст. Вона стала кращою будівлею «міста Володимира». Завдяки археологічним розкопкам ми знаємо, що це був великий храм, внутрішній простір якого перекривався зводами у формі хреста, а літопис повідомляє, що він мав багато куполів. Підлога була прикрашена мозаїкою з кольорового мармуру надзвичайної краси, а стіни розписані фресками.

«Місто Володимира»    

 

Терміни та поняття

Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

Фреска — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.

 

У Києві археологи також виявили залишки двох князівських палаців із повздовжніми фасадними галереями, збудованих наприкінці X — на початку XI ст.

Справжнім шедевром архітектури Київської Русі вважається Софійський собор у Києві. Закладаючи собор, князь Ярослав залишив йому центральне і найвище місце в «місті Ярослава». Тому через які б ворота мандрівник не входив у Київ, йому перш за все було видно багатокупольну споруду Софійського собору. Зовні собор вирізнявся винятковою красою. Це був величний хрестово-купольний храм, внутрішній простір якого складався з п’яти нефів — повздовжних просторів між рядами стовпів. Із півночі, заходу й півдня його оточував подвійний ряд галерей, а зверху він був увінчаний тринадцятьма куполами.

Мозаїка Марії-Оранти в Софійському соборі.

 

Мозаїка Христа-Пантократора в Софійському соборі в Києві.

 

Уражають різноманітністю образів мозаїки і фрески Софійського собору. На чільних місцях у храмі були розташовані мозаїки Христа-Пантократора (Вседержителя) і Марії-Оранти (Богоматері-Заступниці). У мозаїках Софійського собору руські майстри використали смальту (кольорове скло) 177 відтінків. Близько 3000 м2 у соборі займали фрески. Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають одночасно мозаїки і фрески: за візантійською традицією, їх не поєднували в одному храмі.

Довкола Софійського собору на честь святих захисників князя Ярослава Мудрого і його дружини Інгігерди було засновано монастирі з храмами Георгія та Ірини. Археологічні розкопки виявили, що вони були схожі на Софійський собор, але мали менші розміри. Крім Києва в першій половині XI ст. за прикладом Софії Київської були зведені однойменні собори в Полоцьку та Новгороді.

 

Софійський собор у Новгороді. Сучасний вигляд.

Спасо-Преображенського собору в Чернігові. Сучасний вигляд.

 

У X — на початку XI ст. в храмобудівництві Київської Русі переважали візантійські традиції. Їх можна побачити в будівлях Десятинної церкви в Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові (1031—1036). Зведення Софійського собору стало своєрідною перехідною межею й унаочнило появу нових слов’янських традицій в архітектурі Київської Русі.

До яскравих і неповторних явищ образотворчого мистецтва Київської Русі, крім мозаїк і фресок, належить іконопис.

     

Терміни та поняття

Ікона — у православ’ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма, якому поклоняються віруючі. Батьківщина ікон — Візантія. На Русі ікони писалися на дошках.

Іконопис — мистецтво малювання ікон.

 

Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але невдовзі на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійського канону (твердо встановленого правила, що служило зразком) іконопису, який оберігався православною церквою, але ніколи не копіювали візантійські ікони.

 

В. Васнецов. Іконописець Аліпій.

 

      Цікаві факти

Кольори, які використовуються в іконописі, мають певне значення. Найвище місце за своїм значенням займає золотий або жовтий, який символізує Царство небесне. Чим ближче до золотого був розташований на іконі інший колір, тим він є вагомішим. Білий колір означає Преображення Господнє — той стан, коли земна людська природа перетворюється на вищу, духовну. Синій символізує небеса, а блакитний і зелений — усе земне. Пурпурний колір використовують для зображення царської влади. Червоний мав два значення: божественної енергії, життєдайної сили і перемоги, а також зображення святих мучеників, які пролили свою кров за віру Христову. Єдиним кольором, що мав негативне значення, уважався чорний. Він символізував скорботу або пекло. На іконах його намагалися використовувати дуже рідко.

     

 

Висновки. Писемність у східних слов’ян виникла задовго до прийняття християнства. Після охрещення Русі князем Володимиром існуюча система письма стала витіснятися кирилицею.

      Дослідження загального ходу мовного розвитку на східнослов’янській території дозволили вченим визначити явища, які свідчать про формування української мови.

      До вагомих здобутків культури Русі належать її усна народна та музична творчість. У них убачають витоки сучасного українського фольклору.

      Високого рівня розвитку досягли архітектура й образотворче мистецтво Київської Русі. Руські будівничі та художники використовували у своїй творчості надбання майстрів Візантії, розвиваючи й удосконалюючи їхні творчі прийоми.

     

Запам’ятайте дати

XI — кінець XIII ст.— завершальний період формування української мови.

 

Запитання і завдання  

Перевірте себе

1.   До якого століття належать перші повідомлення про наявність власної писемності у східних слов’ян?

2.   Що таке кирилиця?

3.   За правління якого князя на Русі було відкрито першу школу для князівських і боярських дітей?

4.   Про що розповідалося в руських билинах?

5.   Кого на Русі називали скоморохами?

6.   Як ставилася до скоморохів православна церква?

7.   Яку назву мала перша кам’яна церква на Русі?

8.   Що таке мозаїка?

9.   Що таке фреска?

      Подумайте і дайте відповідь

1.   Як виникла східнослов’янська писемність?

2.   Як відбувався процес становлення української мови?

3.   Назвіть факти, які свідчать про досягнення освіти на Русі.

4.   Яку роль для вивчення духовного життя Київської Русі відіграє усна народна та музична творчість?

5.   Охарактеризуйте розвиток руської архітектури та образотворчого мистецтва.

      Виконайте завдання

Складіть таблицю «Досягнення культури Київської Русі».

Галузь культури

Основні досягнення

 

 

 

      Для допитливих

Використовуючи додаткову літературу або ресурси Інтернету, підготуйте повідомлення за темою «Софія Київська — перлина архітектури Київської Русі».

 

 

Запитання та завдання для узагальнення за темою «Київська Русь наприкінці X — у першій половині XI ст.»

1.   Складіть перелік подій з історії Київської Русі кінця X — першої половини XI ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2.   Поясніть значення понять і термінів «Змієві вали», «шлюбна дипломатія», «Руська правда», «монастир», «соціальна верства», «фреска», «мозаїка», «ікона».

3.   Яку роль відіграло для Київської Русі запровадження християнства?

4.   За розвитком Київської Русі кінця X — першої половини XI ст. розкрийте роль князівської влади в державному житті.

5.   Якими, на вашу думку, є підстави для того, щоб стверджувати, що культура Київської Русі досягла високого рівня розвитку?

6.   Виконайте завдання за історичною картою:

1)  Як змінилася територія Київської Русі наприкінці X — у першій половині XI ст. в порівнянні з попереднім періодом її розвитку?

2)  Назвіть території, приєднані до Київської Русі за князювання Володимира та Ярослава.

3)  Покажіть на карті основні походи Володимира та Ярослава.

7.   Назвіть роки правління князів Володимира та Ярослава. Порівняйте їхню внутрішню і зовнішню політику. Визначте її значення та наслідки.

8.   Складіть характеристики Володимира і Ярослава як особистостей та історичних діячів.

9.   Наведіть факти, які підтверджують думку, що за князювання Володимира та Ярослава Київська Русь досягла свого розквіту.

 

Тестові завдання до теми «Київська Русь наприкінці X — у першій половині XI ст.»

1.   Володимир став єдиновладним правителем Русі:

а) 977 р.; б) 980 р.; в) 981 р.

2.   Систему укріплень «Змієві вали» було збудовано для захисту від нападів:

а) хозарів; б) печенігів; в) візантійців.

3.   Князь Володимир розпочав запроваджувати християнство як державну релігію Київської Русі:

а) 978 р.; б) 981 р.; в) 988 р.

4.   Перше писане зведення норм давньоруського права мало назву:

а) «Устав земляний»; б) «Повість минулих літ»; в) «Руська правда».

5.   На місці біля Києва, де князь Ярослав Мудрий розбив печенігів, було збудовано:

а) Десятинну церкву; б) Софійський собор; в) Києво-Печерський монастир.

6.   Установіть відповідність між доньками князя Ярослава та європейськими правителями, за яких вони вийшли заміж.

1) Анна

а) угорський король Андрій І

2) Анастасія

б) норвезький король Гаральд ІІІ

3) Єлизавета

в) французький король Генріх I

7.   До складу князівської ради входили представники таких соціальних верств:

а) смерди; б) бояри; в) старші дружинники; г) рядовичі; д) закупи; е) міська знать; є) вище духовенство.

8.   Народні збори всього дорослого вільного населення, які приймали рішення з важливих громадських і державних справ, називалися:

в) вічем; б) князівською радою; в) старшою дружиною.

9.   Найбільшою частиною населення Київської Русі були:

а) бояри; б) ремісники; в) смерди.

10.      Мандрівних середньовічних акторів і музикантів на Русі називали:

а) холопами; б) закупами; в) скоморохами.

11.      Картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці,— це:

а) мозаїка; б) фреска; в) ікона.

12.      Першим кам’яним храмом Київської Русі вважається:

а) Десятинна церква; б) Софійський собор; в) Києво-Печерський монастир.

 

<< § 8. Суспільний, політичний устрій та господарське життя Київської Русі наприкінці X — у першій половині XI ст. § 10. Київська Русь за правління Ярославичів >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus