Стародавній Київ

Столиця Русі за часів свого розквіту була одним з найбільших міст Європи. Насе-лення Києва у 12 – на початку 13 ст. сягало 50 тисяч осіб. Місто складалося з двох великих частин – Гори та Подолу. Гору захищали дві лінії валів. Першу з них спорудили за Володимира Святославича ("город Володимира"), другу – за Ярослава Мудрого ("город Ярослава"). На Горі були розташовані головні храми, монастирі, княжі та боярські двори. Поділ був заселений ремісниками та купцями. Він лежав у долині Дніпра, на березі його протоки Почайни. Його головну ринкову площу – Торговище – прикрашала церква Богородиці Пирогощої.

З містом були тісно пов'язані його околиці – приміські села, укріплені княжі та боярські двори, монастирі. Серед монастирів найбільшим був Печерський. У перші роки існування його ченці жили в печерах. Згодом храми та келії спорудили на земній поверхні. Серед знаменитих мешканців монастиря – літописець Нестор, іконописець Аліпій, цілитель Агапіт.

 

Знайдіть за картою відповіді на питання

1. Які споруди були розташовані в "городі Володимира" та "городі Ярослава"?

2. Які храми постали в Києві за наступників Ярослава Мудрого?

3. Які місцевості, крім Гори та Подолу, входили до складу стародавнього Києва?

4. Як кияни використовували Почайну?

<< Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Русь за часів роздробленості >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus