Тема 25. ДІЯЛЬНІСТЬ БІЛЬШОВИКІВ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ.

Тема 25. ДІЯЛЬНІСТЬ БІЛЬШОВИКІВ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ.

  1. Освітня політика радянського уряду. Ставлення більшовиків до діяльності культурно-освітніх громадських організацій.
  2. Вплив українських радянських урядів на стан науки
  3. Культурно-ідеологічний вплив більшовиків на мистецтво та релігійне життя.
  • Основні терміни та поняття теми

Народний комісаріат освіти, «єдина трудова школа», робітничі факультети, Народний комісаріат агітації і пропаганди

  • Основні дати

лютий 1919 р., січень 1919 р серпень 1919 р, 1919-1920 рр. ,1920 р.

  1. Якою була діяльність українських урядів в галузі освіти?
  2. Якою була діяльність українських урядів в галузі мистецтва?
  3. Якою було ставлення українських урядів до релігійного життя?


1. Освітня політика радянського уряду. Ставлення більшовиків до діяльності культурно-освітніх громадських організацій.

  1. Якою була політика радянського уряду в галузі освіти?
  2. Яким було ставлення радянської влади до діяльності культурно-освітніх громадських організацій?
  3. Чому?


Після встановлення радянської влади почалися так звані соціалістичні перетворення в усіх сферах життя українського суспільства. Не обминули вони і культуру. Правлячий режим добре розумів, що культура може стати важливим чинником у подальшій політичній боротьбі. Радянське керівництво вважало за доцільне поширювати здобутки загальнолюдської культури, але надавало їм ідеологічного забарвлення.

У 1919 р. на значній частині українських земель було встановлено радянську владу. Освітню справу очолив Народний комісаріат освіти. Основна його діяльність була направлена на перетворення шкільних закладів різних типів, зокрема приватних гімназій та ліцеїв на стандартизовану державну установу з семирічним навчанням – «єдину трудову школу», яка мала поширення в радянській Росії. Навчання у такій школі проголошувалося в два ступені: перший – охоплював дітей віком з 8 до 13 років (чотири класи), другий – з 14 до 17 років (три класи). Особливий наголос робився на трудовому характері навчально-виховного процесу, поєднанні навчання з продуктивною працею. Після закінчення семирічки діти могли продовжити навчання у професійно-технічних школах і технікумах.

Звернімося до джерел

З декларації Тимчасового робітничо-селянського уряду України «Про завдання Радянської влади в галузі освіти»26 січня 1919 р.

...Так как просвещение масс является одним из первых условий осознания этими массами своих классовых революционных задач, то Временное рабоче-крестьянское правительство уделит самое серьезное внимание организации школьного и внешкольного образования. Создание единой трудовой школы, открытие широкого доступа к университетам и специальному образованию рабочим и крестьянским массам, организация народных университетов – вот в существенных чертах педагогическая программа Временного правительства. Газ. Известия Временного рабоче-крестьянского правительства Украины. – 1919. - 26 січня.

Хто автор документа? Чи можемо ми довіряти йому? В чому за текстом документа значення просвіти мас? Якими є основні заходи, плановані радянською владою? Як вони характеризують її політику?

З постанови Народного Комісаріату освіти УСРР “Про середню школу”.1 лютого 1919 р.

Народний комісаріат освіти України постановив:


    1. Все внутрішнє життя ... в рамках постанов центральної та місцевої влади середніх шкільних закладів усіх видів переходить до відання педагогічних рад, поповнених представниками від старших класів – учнів числом 1/3 (складу), педагогів, 2 представники від нижчих службовців ...
    2. Учням надається повне право утворювати різні учнівські організації ...

    1. Посади директорів, інспекторів, директрис, інспектрис та завідуючих касуються.
    2. Натомість встановлюються посади голови педагогічної ради, товариша голови та секретаря ...

    1. По всіх шкільних закладах касуються перехідні та випускні іспити. ,
    2. Касується також видача атестацій.
    3. Замість атестацій видаються посвідчення про слухання курсу , школи.
    4. Вжиток бальної системи для оцінки знань та поводження учнів касується ...
    5. Курс восьмого класу вважати закінченим і випуск провести в найближчі дні, видавши учням посвідчення про прослухання курсу школи: сьомий клас в біжучому шкільному році вважати випускним.
    6. Касується обов'язкове навчання латинської мови ...
Які основні заходи передбачені документом? Чи можемо ми вважати їх педагогічними? Чому вони пропонувались? До чого, на вашу думку могла привести їх послідовна реалізація? Поясніть.

Але через рік позиція Народного секретаріату освіти змінилася. Враховуючи матеріальну скруту більшості українських сімей, у забезпеченні навчання і виховання дітей, а також велику кількість безпритульних, освітянське керівництво запропонувало реорганізувати школу першого ступеня, поклавши в її основу дитячий будинок, в якому дитина перебувала не тільки під постійним контролем, а й підпадала під вплив виховної системи, основаної на комуністичній ідеології. Школу другого ступеня мали заступити професійно-технічні навчальні заклади, де підлітки залучалися до реального процесу виробництва і мали випускатися фахівцями з необхідних державі робітничих та селянських професій. Порівняно з 1917 р. кількість учнів у загальноосвітніх школах зросла з 1,7 до 2,25 млн чол. На кінець 1920 р. в Україні нараховувалося 21,9 тис. загальноосвітніх шкіл. Майже в половині шкіл навчання відбувалося українською мовою.

Звернімося до джерел

Із декрету ВУЦВК про застосування в усіх установах української мови нарівні з великоруською (1920 р.)

На всій території Української СРР, в усіх цивільних і військових установах повинна застосовуватись українська мова нарівні з великоруською. Ніяка перевага великоруській мові неприпустима. Всі установи, як цивільні, так і військові, зобов'язані приймати заяви та інші справи як на великоруській, так і на українській мовах, і за відмовлення або ухиляння від прийому винні притягатимуться за всією суворістю військово-революційних законів.

3 постанови РНК про українську мову в школах і радянських установах (1920 р.)

Рада Народних Комісарів постановляє:

  1. Доручити Наркомосові терміново розробити план широкого розвитку виховних і освітніх закладів усіх ступенів і розрядів з українською мовою викладання.
  2. Негайно запровадити обов'язкове вивчення української мови в усіх учбово-виховних закладах з українською мовою викладання.
  3. Поставити в обов'язок Державному видавництву подбати про видання, за погодженням з Наркомосом, достатньої кількості підручників українською мовою, так само, як- і художньої літератури і всіх інших видань.
  4. Наркомпродові і Наркомзему свою популярну і пропагандистську літературу видавати переважно українською мовою.
  5. Поставити в обов'язок виконкомам мати в кожному губернському місті не менше однієї української газети.
  6. Наркомосові через його місцеві органи негайно ж організувати в усіх губернських і повітових містах вечірні школи для навчання української мови радянських службовців.
  7. Поставити в обов'язок усім радянським установам подбати про залучення співробітників, які знають українську мову і можуть нею задовольняти запити населення.
Про що йдеться в документі? Чи передбачалося цими документами перетворення української мови не єдину державну? Поясніть свою думку спираючись на наданні історичні джерела? Якою , на ваш погляд, була мета цих постанов?

Значні зміни сталися з приходом до влади більшовиків і у вищій школі.

Звернімося до джерел

Декрет РНК України «Про вступ у вищу школу»

Двері вищої школи відкриті для всіх охочих отримати вищу освіту.
Відповідно до цього:

  1. Під час вступу до вищої школи забороняється вимагати дипломи.
  2. Забороняється вимагати які б то не було посвідчення, окрім посвідчення особи і віку.
  3. У всі вищі школи приймаються особи незалежно від статі, що досягли 16 років.

Голова Ради Народних Комісарів України Х.Раковський. Народний комісар Освіти В.Затонський.

Якими є основні положення документа? Про які зміни у вищій освіти він свідчить? Якими мали бути, на вашу думку, наслідки таких змін для української культури?

У березні 1919 р. Народний комісаріат освіти УСРР розпочав демократизацію управління вищою освітою. Вона, в основному, зводилася до ліквідації автономії навчальних закладів та закріплення за ними комісарів. Водночас обмежувались повноваження вчених факультетських рад, вони почали формуватися наполовину із студентів. Окрім того, більшовики взяли курс на ліквідацію університетів як осередків буржуазних настроїв у суспільстві. На базі університетських факультетів започатковувалися інститути - галузеві навчальні заклади інститути народної освіти, які мали готувати вчителів для шкіл. Для підготовки селянської і робочої молоді до навчання у ВНЗ в 1920 р. були відкриті робітничі факультети (робфаки). Тільки у 1920 р. в Україні відкрилося 20 інститутів, 48 технікумів і близько сотні курсів педагогічного профілю. В кінці 1920 р. в Україні діяло 13 робфаків, 38 ВНЗ, в яких навчалося понад 57 тис. студентів і слухачів, що у декілька разів перевищувало дореволюційну кількість студентів. За цей рік було випущено тільки 3 тис. спеціалістів з вищою освітою.

Звернімося до джерел

Декрет Ради Народних Комісарів УСРР «Про скасування плати за навчання в школах». 4 березня 1919 р.

Плата за навчання в школах усіх типів скасовується незалежно від відомства, що в ньому вони перебувають.
Для шкіл всіх типів, крім вищої, постанова ця набуває чинності з 1 вересня 1919 р.
Для вищих шкіл – зі березня 1919 р.

Про що йдеться в документі?Які можливості і кому надавала така політика радянської влади в галузі освіти?

Радянська влада, як і всі державні утворення, що діяли в Україні у 1918-1921 рр. прагнули використати у власних інтересах величезний потяг мас до культури. Ідеологізація культури почалася зі створення в лютому 1919 р. Народному комісаріату агітації і пропаганди в українському радянському уряді. Він почав регулярний випуск радянських періодичних видань. Газети і журнали видавалися російською і українською мовами. Сумарна кількість віддрукованої у 1920 р. пропагандистської продукції перевищила 18,5 млн. примірників. При цьому «буржуазні» газети закривалися.

Більшовики прагнули поставити «Просвіти» під свій контроль, перетворивши їх на знаряддя комуністичного виховання. Проте перебудувати діяльність «Просвіт» не вдалося і більшовики в 1921 р. пішли на їх знищення. Протягом громадянської війни більшовики створили свою систему культурно-просвітницьких закладів, яких до кінця 1920 р. налічувалося близько 15 тис. Це були: клуби, народні будинки, бібліотеки тощо . У липні 1920 р. було затверджене положення про хату-читальню як опорний пункт просвітньої роботи в селах.

У 1920 р. була створена республіканська комісія по боротьбі з неписьменністю, яку очолив голова ВУЦВК Г.Петровський. Разом з нею Народний комісаріат освіти дістав право залучати до навчання неписьменних на засадах трудової повинності всіх грамотних громадян, які звільнялися від воєнної мобілізації. У цей час в Україні діяло 7 тис. вечірніх шкіл і гуртків, де навчалося понад 200 тис. людей у віці від 8 до 50 років. Результати ліквідації неписьменності були підведені демографічним переписом 1920 р. Якщо до революції серед мешканців України грамотних нараховувалося 27,9%, то наприкінці 1920 р. – 51,9%.

Отже, в період визвольних змагань в Україні здійснювався активний процес формування національної системи освіти. Політика різних урядів сприяла розбудові цього процесу, але кожен з них намагався трансформувати в ньому свої ідеологічні принципи і підпорядковувати його власним інтересам.

Культура і духовне життя в Україні 1917 - 1920 рр.

2. Вплив українських радянських урядів на стан науки

  1. Як ставилася радянська влада до розвитку науки та вчених?
  2. Які галузі науки розвивалися?
  3. Чому?


Політична нестабільність, постійна зміна влади та брак коштів не давали можливості розгорнути повномасштабну діяльність Академії. У лютому 1919 р. з встановленням у Києві радянської влади президент Української академії наук В.Вернадський та секретар Академії А.Кримський звернулися до Народного комісару освіти В.Затонському з клопотанням про виділення приміщення під Академію та надання їй матеріальної і фінансової допомоги. Розпорядженням нової влади це прохання значною мірою було задоволено. Академія одержала один з кращих будинків по вул. Володимирській – садиба пансіону графині Левашової (тепер у цьому будинку розміщується президія Національної академії наук).

УАН була поділена на три відділи. На чолі першого відділу стояли Д.Багалій, С.Єфремов, А.Кримський. Об’єктом досліджень його кафедр було духовне життя і культура українського народу. У другому відділі УАН зосереджувалися установи фізико-математичного і природничого профілю. Третій відділ УАН мав соціально-економічний профіль досліджень.

Найбільш продуктивно працювали у цей час ті відділи, які не були пов’язані з великими матеріальними витратами на дослідницьку роботу, зокрема історико-філологічний, об’єктом досліджень якого було духовне життя та культура українського народу. У 1919-1920 рр. Академія наук розробила «Найновіші правила українського правопису». Окрім того, було започатковано академічне видання творів Т.Шевченка та І.Франка, розгорнулася активна підготовка до видання словників. Ефективно працювала при УАН комісія по вивченню природних багатств України, яку очолив В.Вернадський.

Проте, водночас з підтримкою науковців, радянська влада почала проти деяких вчених політичні репресії. Зокрема, було заарештовано академіка С.Єфремова позбавлено громадянських прав В.Косинського, окремі науковці, не бажаючи поступатися своїми політичними поглядами, вимушені були емігрувати.

3. Культурно-ідеологічеий вплив більшовиків на мистецтво та релігійне життя

  1. Яким був культурно-ідеологічний вплив радянської влади на розвиток мистецтва? Чому?
  2. Як більшовики ставилися до релігійного життя? Чому?


Прихід до влади більшовиків позначився у театральній сфері націоналізаціями, перейменуваннями та закриттям «ідейно-ворожих» закладів. У серпні 1919 р. уряд УСРР перетворив на державні усі кращі театри.

Звернімося до джерел

Постанова Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 18 січня 1919 р. “О передаче всех театров и кинематографов в ведение отдела просвещения“

  1. Все театры и кинематографы передать в ведение отдела просвещения.
  2. Возложить на отдел просвещения обязанность разработать инструкцию местным советам о порядке заведования театрами и кинематографами.
Як ви думаєте, чому радянській владі були потрібні державні заклади культури? Як це відбивало загальний напрям культурних перетворень радянської влади?

Навесні 1919 р. театр драми і опери і «Молодий театр у Києві» були об’єднані у перший театр Української Радянської Республіки ім. Шевченко. Однією з кращих вистав об'єднаного колективу була інсценізація поеми великого Кобзаря «Гайдамаки» (автор інсценізації та постановник Лесь Курбас). На сцені цього театру виросли такі видатні українські митці, як художник А.Петрицький, актори Г.Юра, В.Чистякова, В.Василько, О.Ватуля, П.Самійленко, П.Долина та інші.

У січні 1920 р. у Вінниці було засновано Новий драматичний театр ім. І.Франка, на чолі якого став Гнат Юра. Згодом цей театр переїхав до Києва став одним з провідних в Україні.

Прометей. Зразок радянського монументального мистецтва. Кам'янське. 1919 р.

Більшовики надавали великого значення монументальній пропаганді. Щоб революційна ідея в монументальній пропаганді знаходила шлях до умів і сердець, її часто пов'язували з національною традицією. У травні 1919 р. уряд радянської України прийняв декрет «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам».

Звернімося до джерел

Декрет РНК УРСР від 7 травня 1919 р. «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам»

  1. Пам’ячники, збудовані царям та царським посіпакам, що не становлять вартості ні історичного, ні з художнього боку, зносяться з майданів та вулиць і почасти переносяться до музейних склепів, а почасти утилізуються.
  2. Всеукраїнському комітетові охорони пам’ятників мистецтва та старовини наказується цей декрет здійснити.
Чому радянська влада видала цей документ? Наскільки виправданим було знищення пам’ятників? До яких наслідків це мало призвести?

Найбільш тиражованими виявилися в Україні пам'ятники К.Марксу і Т.Шевченку. Замість високохудожніх пам’ятників коронованим особам почали масово відкриватись монументи видатним революціонерам. Переважна більшість таких споруд не мали художньої цінності. Вони були потрібні новій владі як ідеологічний символ.

У січні 1919 р. при Народному комісаріаті освіти УСРР було створено Всеукраїнський комітет кіно. Він узяв під суворий контроль виготовлення і прокат фільмів, кіноапаратуру, запаси імпортної плівки.

Більшовики негативно ставилися до релігії. Члени партії заборонялося вірити в Бога. Народний комісаріат агітації та пропаганди разом з Народним комісаріатом освіти розгорнули у пресі та у навчальних закладах атеїстичну войовничу пропаганду, розглядаючи релігію як спосіб утримання пригноблених під владою експлуататорів. Для того щоб позбавити населення від релігійного впливу більшовики відокремили церкву від держави та школи. Радянська влада розгорнула репресії проти священників які не визнавали її законність. Одночасно, розуміючи що більшість населення є віруючими, влада проголосила свободу совісті.

  1. Які напрями розвитку культури були основними в політиці радянської влади в Україні?
  2. Якою була мета культурницької політики більшовиків?
  3. Чим характеризувався розвиток вищої освіти і науки в перші роки існування УСРР?
  4. Які відносини склалися між радянською владою і Українською Академією наук? Чому? Кого з її діячів ви знаєте?
  5. Які напрями наукових досліджень були основними в цей період?
  6. Які явища були характерні для розвитку літератури та мистецтва? Які завдання вирішували українські радянські уряди в галузі культури?
  7. Як ви думаєте, чи сприяла діяльність більшовиків розвитку української культури, чому? Поясніть свою думку.


<< Тема 24. ПОДВИЖНИЦТВО ТВОРЦІВ ТА ДІЯЧІВ КУЛЬТУРИ, ЇХ ВНЕСОК У ВІТЧИЗНЯНУ Й СВІТОВУ КУЛЬТУРУ В 1917-1921 РР. Тема 26. НАШ КРАЙ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus