Черкаська область

 

Утворена 7 січня 1954 року

Площа - 20,9 тис. кв. км, 3,5 % території України, 18 місце серед її областей

Адміністративний центр - м. Черкаси.

Територія - 75,0 кв. км

Населення міста – 290,9 тис. жителів

 

 

Кількість адміністративних районів - 20

Міст - 16, у тому числі міст обласного підпорядкування - 6

Найбільші міста області: Черкаси,  Умань, Сміла, Золотоноша, Канів, Корсунь-Шевченківський

Селищ міського типу - 15

Сільських поселень - 824

 

 

Кількість населення – 1 299,8 тис. жителів (на 1.08.09 р.)

Густота населення – 62,2 жителів на 1 кв. км

Міське: 725,2 тис. жителів

Сільське: 574,6 тис. жителів

 

 

Національний склад: українці – 93,1%, росіяни – 5,4%, білоруси –  0,3%

 

 

Загальні відомості

Лежить в центральній частині України, в середній течії Дніпра. За характером рельєфу область поділяється на дві частини – височинну правобережну та низовинну лівобережну. Правобережна частина, зі значним розвитком ерозійних форм рельєфу, лежить у межах Придніпровської височини (266 м). Уздовж долини Дніпра між селами Трахтемировом і Хмільнею смугою понад 70 км завдовжки простягаються Канівські гори (80-253 м), а на правобережжі р. Вільшанки простягається Мошногірський кряж (160-180 м). Лівобережна частина області розлягається на Придніпровській низовині і являє собою плоску, погорбовану, терасовану рівнину (80-150 м), подекуди заболочену. Серед корисних копалин переважають нерудні, зокрема: буре вугілля (частина Дніпровського буровугільного басейну), торф, будівельні матеріали (різноманітні граніти, лабрадорити, пісковики, гнейси, кварцові піски). Понад 400 родовищ різних глин, зокрема бентонітових. Є поклади каолінів, бокситів, графіту. Можлива розробка нових родовищ фосфоритів, апатитів, покладів титану та золота. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод, виявлені джерела радонових вод. Клімат помірно-континентальний з м'якою зимою (-5,9° у січні) і теплим, дещо посушливим літом (+20° у липні). Річна кількість опадів становить 450-520 мм. В області 181 річка завдовжки понад 10 км. Головна водна артерія – Дніпро з притоками (Рось, Вільшанка і Тясмин – праві, Сула та Супій – ліві). Річки Гірський Тікич та Гнилий Тікич належать до басейну Південного Бугу. На території області – 33 водосховища, у тому числі частини Канівського та Кременчуцького водосховищ, понад 650 заплавних озер і ставків. Ґрунти – переважно чорноземи типові малогумусні та слабогумусні, під лісами – ясно-сірі, сірі лісові та темно-сірі опідзолені ґрунти. Є алювіальні піщані та піщано-глинисті ґрунти (на лівобережжі річок), а у заболочених заплавах – торфові. Ліси займають 15% території області. Бори, субори, дубово-грабові гаї утворюють лісові масиви в долинах Дніпра та Тясмину. Дубово-грабові ліси трапляються серед розораних ділянок на вододілах та схилах балок. Заплавні ліси з вільхи, верби, тополі ростуть у долинах річок на перезволожених ділянках. Тваринний світ області різноманітний, але нечисленний. Налічується 41 вид ссавців, 275 – птахів, 39 – риб, 11 – земноводних і 8 видів плазунів. Серед несприятливих природних процесів – площинний змив та глибинна ерозія, абразія та зсувні явища по берегах водойм, суфозія на вододілах та на лесових терасах Лівобережжя.

Меліорації: створення яружно-балкових протиерозійних та водозахисних (вздовж річок) лісонасаджень, заліснення пісків. В області 411 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з яких державного значення: 1 природний заповідник, 4 заказники та 1 філія, 6 пам'яток природи, дендропарк "Софіївка", зоопарк, 6 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, філія регіонального ландшафтного парку, 40 заповідних урочищ.

 

 

Історична довідка

На території  області було знайдено понад 100 залишків поселень трипільської культури, близько сотні городищ та курганних могильників скіфських часів. Черкащина входила до складу земель, де на початку нової ери сформувалося ядро ранніх східнослов'янських племен, а за часів Київської Русі входила до Київського князівства. У 1239-1240 рр. ці землі було спустошено монголо-татарами. У 1384 р. з'являються перші згадки про м. Черкаси, яке з кінця XV ст. стало одним із центрів формування українського козацтва. 16 травня 1648 р. під Корсунем відбулася одна з визначальних битв Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Резиденцією українських гетьманів у 1648-1676 рр. був Чигирин. Черкащина була одним з основних районів формування гайдамацьких загонів на Україні та розвитку гайдамацького руху, який досяг найбільшого піднесення у 1768 р. і увійшов в історію під назвою "Коліївщина". З 1797 р. Правобережна Черкащина увійшла до складу Київської, а Лівобережна – Малоросійської губерній. Область називають Шевченковим краєм, видатний українець народився в с. Моринцях Звенигородського району і похований на Чернечій горі поблизу Канева. В м. Умані розташований всесвітньовідомий парк "Софіївка", створений на замовлення графа С. Потоцького і названий на честь його дружини Софії. З часу утворення Черкаської області в 1954 р. (до того входила до складу Київщини) її межі незмінні.

 

 

<< Хмельницька область Чернівецька область >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus