Херсонська область

 

Утворена 30 березня 1944 року

Площа - 28,5 тис. кв. км, 4,7 % території України, 7 місце серед її областей

Адміністративний центр - м. Херсон

Територія - 206 кв. км

Населення міста – 347,0 тис. жителів

 

 

Кількість адміністративних районів - 18

Міст - 9, у тому числі міст обласного підпорядкування - 3

Найбільші міста області: Херсон, Нова Каховка, Каховка, Цюрупинськ, Генічеськ

Селищ міського типу - 31

Сільських поселень - 659

 

 

Кількість населення - 1 096,4 тис. жителів (на 1.08.09 р.)

Густота населення – 38,5 жителів на 1 кв. км

Міське: 669,6 тис. жителів

Сільське: 426,7 тис. жителів

 

 

Національний склад: українці – 82,0%, росіяни – 14,1%, білоруси – 0,7%, татари – 0,5%, молдовани – 0,4%, вірмени – 0,4%

 

 

Загальні відомості

Лежить в нижній течії Дніпра на півдні України, в межах Причорноморської низовини, омивається Чорним і Азовським морями та затокою Сиваш. Поверхня – слабохвиляста рівнина, нахилена на південь. Північна частина має висоти 50-90 м, південна – 10-50 м. Узбережжя Азовського моря і затоки Сиваш підіймається над рівнем моря на 5-10 м. Поверхня південної частини переважно рівнинна, порушена подами (6-8 м глибиною) та балками-розлогами (глибина – 10-15 м), а також штучними насипами-могилами (до 20 м висотою). На лівому березі Дніпра простягаються смугою завдовжки 140 км Олешківські піски з дюнами (висота 8-15 м). Берегова лінія морів порізана мілководними затоками і лиманами, які відокремлюють невеликі півострови та довгі вузькі піщані коси.

З корисних копалин найбільш поширені вапняки, черепашники, глини, піски, солі Сиваша, ропа, лікувальні грязі. Є торф, газ, боксити. Клімат – помірно-континентальний з м'якою малосніжною зимою (-3°, -5° у січні) та жарким посушливим літом (+21,5°, +23,5° у липні). Річна кількість опадів незначна (300-410 мм на рік). З періодичністю 2-3 роки весною і восени бувають посухи та суховії. Річок довжиною понад 10 км всього 6. Головна річка – Дніпро (нижня течія) з притокою Інгульцем. Поблизу гирла Дніпро поділяється на рукави і утворює Дніпровські плавні. В долинах річок є невеликі ставки, озера, на Дніпрі – Каховське водосховище. У південній частині області прокладено канали: Північнокримський, Каховський та Краснознам'янський. Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи південні малогумусні і слабогумусні, які змінюються чорноземами південними солонцюватими, а південніше – каштановими солонцюватими ґрунтами.  Для області характерні лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові ґрунти, а також солоді подів. На Олешківських пісках ґрунти дернові та глинисто-піщані в комплексі з слабогумусованими пісками і чорноземними піщаними ґрунтами, що утворюють кучугури. У плавнях Дніпра – торфово-болотні, у заплаві Інгульця – лучні ґрунти. На піщаних островах і косах – глинисто-піщані та супіщані ґрунти. Природні степи збереглися лише в долинах річок і на схилах балок. Степи вкриті типчаково-ковиловим різнотрав'ям, у заплавах і подах – луки. Нижньодніпровські піски засаджені соснами, садами, виноградниками. На піщаних аренах – дубові і березові гайки, ксерофітні злаки. Тваринний світ різноманітний: ссавців – до 70 видів, птахів – близько 300, земноводних – 8, плазунів – 11, риб – 182.

Несприятливі природні та природно-антропогенні явища: ерозія, засолення ґрунтів, зсуви, дефляція, замулювання водойм, абразія берегів водосховища. Меліорації: створення полезахисних, водоохоронних і протиерозійних лісосмуг, залісення пісків, поліпшення луків. У Херсонській області 73 території та об'єкти природно-заповідного фонду, серед яких державного значення: 2 біосферні заповідники, Національний природний парк, 5 заказників, дендрологічний парк, 10 заповідних урочищ.

 

 

Історична довідка

Перші поселення на території теперішньої області з'явилися ще за часів пізнього палеоліту. У VII-ІІІ ст. до н. е. херсонські степи входили до Скіфської держави. У середні віки у степах Херсонщини панували кочові народи: печеніги, половці, татари.

У XVI ст. ці землі починають відвойовувати й заселяти козаки, які здійснювали численні походи проти турків і татар. У 1709-1734 рр. на нижньому Дніпрі існували Кам'янська (біля с. Новокаїри), а згодом Олешківська (біля м. Цюрупинська) Січі. Місто Херсон виникло після закінчення російсько-турецької війни в 1778 р на місці невеликого військового форту. В 1783 р. зі стапелів Херсонської верфі зійшов перший фрегат. У ХІХ ст. починається землеробська колонізація південноукраїнських степів. Окрім українців на Херсонщину прибувають переселенці з інших регіонів Російської імперії та іноземці. У ті часи більша частина сучасної Херсонщини входила до Таврійської губернії з центром у Сімферополі, а Херсонська губернія лежала на захід від Дніпра. За радянських часів більша частина цих земель була включена до Миколаївської області, і лише у повоєнні роки утворено сучасну Херсонську область на землях, вилучених у Миколаївської та Запорізької областей.