Полтавська область

 

Утворена 22 вересня 1937 року

Площа - 28,8 тис. кв. км, 5 % території України, 6 місце серед її областей

Центр області - м. Полтава

Територія - 83,4 кв. км

Населення міста – 318,0 тис. жителів

 

 

Кількість адміністративних районів - 25

Міст - 15, у тому числі міст обласного підпорядкування - 5

Найбільші міста області: Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, Гадяч

Селищ міського типу - 21

Сільських поселень - 1 816

 

 

Кількість населення – 1 505,1 тис. жителів (на 1.08.09 р.)

Густота населення – 52,3 жителів на 1 кв. км

Міське: 913,7 тис. жителів

Сільське: 591,4 тис. жителів

 

 

Національний склад: українці – 91,4%, росіяни - 7,2%, білоруси – 0,4%

 

 

Загальні відомості

Лежить на Придніпровській низовині. Поверхня рівнинна, похилена загалом на південний захід. Найбільше підвищена північно-східна частина області – Полтавська рівнина (до 202 м) з широкими долинами лівих приток Дніпра. У межиріччях трапляються підняття, зумовлені соляними структурами (Висачківський горб), поширені прохідні долини та степові блюдця. Область багата на корисні копалини, з яких найбільше значення мають родовища природного газу і нафти (Дніпровсько-Донецька нафто-газоносна область) та залізної руди (Кременчуцький залізорудний район). Виявлено поклади граніту і гранодіориту на півдні; по всій території – глини та піски, подекуди торф. Є джерела мінеральних лікувальних вод (Миргород, Велика Багачка, Нові Санжари). Клімат помірно-континентальний з помірно холодною зимою (-6,5°, -7,5° у січні) і теплим літом (+20°, +21° у липні). Тут спостерігаються суховії влітку, взимку – ожеледь та промерзання ґрунту. Кількість опадів – 450-565 мм на рік, переважно влітку. В області протікає 62 річки завдовжки понад 10 км, які належать до басейну Дніпра. Найбільші з них – Сула з Оржицею та Удаєм, Псел з Хоролом і Говтвою, Ворскла. В області близько 1 225 ставків. Ґрунти переважно – чорноземи типові та звичайні (70% площі області). На півдні – чорноземи солонцюваті та лучно-чорноземні глибокосолонцюваті в комплексі з солонцями. Значну площу області займають сірі лісові й опідзолені  та торфово-болотні ґрунти. Природна степова рослинність майже не збереглася. Ліси і лісосмуги займають 7,5% території, насаджені при берегах річок, у балках та на піщаних дюнах. Тваринний світ представлений близько 400 видами, з яких: ссавців – 56, птахів – понад 300 видів, земноводних – 11, плазунів – 11. Несприятливі природні процеси: лінійна і площинна ерозія, подекуди зсуви та шишаки; заплави річок і прохідні долини перезволожені і заболочені; є суфозійно-просадні явища; забруднення ґрунтів і водойм у місцях розвідки та видобування нафти та газу. На території області знаходиться 340 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з них державного значення: 19 заказників, пам'ятка природи, дендропарк, 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, регіональний ландшафтний парк, 51 заповідне урочище.

 

 

Історична довідка

Стоянка давньої людини знайдена біля с. Гінці Лубенського району. Знахідки, що свідчать про поселення скіфів-землеробів, згаданих Геродотом, виявлено в Полтаві та на території Полтавського району. Багато срібних та золотих речей часів ранньослов'янських племен знайдено в Новосанжарському районі. У X-XIII ст., за часів Київської Русі, Полтавщина входила до складу Переяславського князівства. Тут, на степовому прикордонні, постали укріплені міста – Лубни, Пирятин, Хорол та інші для захисту від нападів половців. Тоді ж засновано і нинішній адміністративний центр – місто Полтава, яке згадується в літописі 1174 р. Після монголо-татарської навали, у XIV ст. Полтавщина потрапила під владу Литви, а пізніше – Польщі (XVI ст.). Од середини XVII ст. Полтавська земля – ядро Української козацької держави. Тут утворюються козацькі полки: Полтавський, Миргородський, Гадяцький, Лубенський. У 1708-1709 рр. полтавські землі були ареною воєнного змагання між Швецією та Росією. У 1709 р. під Полтавою було розбито війська Карла XII і гетьмана Івана Мазепи. Ця подія поклала край автономії Української козацької держави. Наприкінці XVIII ст. Полтавщина входить до Чернігівського намісництва, у 1802 р. створено Полтавську губернію, до якої входило 10 повітів. У роки національно-визвольних змагань і громадянської війни 1917-1920 рр., у роки голодомору 1932-1933 рр. та під час Другої світової війни 1941-1945 рр. Полтавська земля зазнала тяжких випробувань. Після проголошення незалежності України в області відроджуються народні традиції, яскравим прикладом чого є Сорочинський ярмарок.

 

<< Одеська область Рівненська область >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus