АР Крим

 

Утворена 12 лютого 1991 року

Площа - 26,1 тис. кв. км, 4,3% території України, 13 місце серед її областей

Столиця АРК - м. Сімферополь

Територія - 104,0 кв. км

Населення міста - 360,5 тис. жителів

 

 

Кількість адміністративних районів - 14

Міст - 16, у тому числі міст республіканського підпорядкування - 11

Найбільші міста республіки: Сімферополь, Керч, Євпаторія, Ялта, Феодосія, Джанкой, Алушта

Селищ міського типу - 56

Сільських поселень - 950

 

 

Кількість населення – 1 966,2 тис. жителів (на 1.08.09 р.)

Густота населення - 75 жителів на 1 кв. км

Міське: 1 236,2 тис. жителів

Сільське: 730,0 тис. жителів

 

 

Національний склад: українці - 24,3%, росіяни - 58,3%, кримські татари - 12,0%, білоруси –1,4%, татари – 0,5%

 

 

Загальні відомості

Республіка займає Кримський півострів, який омивається Чорним, а на сході - Азовським морями. Поверхня північної і центральної частини - низовинна плоска лесова рівнина, на заході підвищена пологими увалами Тарханкутської височини, а на сході переходить у горбогір'я та кільцеподібні вапнякові гребені й грязьові сопки Керченського півострова. На півдні простягається дуга Кримських гір з крутими південними і відносно пологими північними схилами (найбільша висота  1 545 м, г. Роман-Кош). На платоподібних вершинах-яйлах поширені карстові форми рельєфу (лійки, печери, шахти). Схили глибоко розчленовані ущелинами, каньйонами (Великий каньйон Криму, глибина до 320 м). Причорноморський схил Головного пасма утворює дуже розчленовану прибережну смугу, відому під назвою Південний берег Криму. Крим багатий на корисні копалини: залізні руди (Керченський залізорудний басейн), ропи Сиваша та солоних озер, природний газ, флюсові вапняки. Значні поклади: цементних мергелів, а також різноманітних глин, гравію, піску, гіпсу. Клімат на рівнині помірно-континентальний з відносно м'якою малосніжною зимою (-0,1°, -2,4° у січні) і помірно жарким посушливим літом (+22,1°, +23,8° у липні). Опадів – 316-466 мм на рік. Клімат гір перехідний до середземноморського. Зима у передгір'ї м'яка (-0,5° у січні), літо помірно жарке (+21,2° у липні), на Головному пасмі – зима помірно холодна (-3,8°), літо відносно тепле (+15,6°). Опадів у передгір'ї – 500 мм, в горах – 1 100 мм на рік. На південному узбережжі клімат має риси середземноморського з м'якою зимою (+1,8°, +4,8° на заході) і помірно жарким посушливим літом (у серпні +23,2°, +24,4°). Купальний сезон триває з травня по жовтень. Річками Крим небагатий. Всього річок 256 (понад 5 км довжиною) і вони маловодні. Найбільші річки – Салгир, Мокрий Індол, Біюк-Карасу – відносяться до басейну Азовського моря, Чорна, Бельбек, Кача, Альма – до басейну Чорного моря. У горах річки утворюють водоспади (Учансу, Джур-Джур). В Криму понад 50 солоних озер. Створено близько 708 ставків і понад 20 водосховищ. Важливу роль у водопостачанні відіграють канали, найбільший – Північно-Кримський – живить споживачів дніпровською водою. Ґрунти на північному сході каштанові та лучно-каштанові солонцюваті, в центральній частині – чорноземи південні малогумусні і слабо гумусовані, у передгір’ї - чорноземи звичайні і дерново-карбонатні ґрунти, в горах – буроземні, сірі гірсько-лісостепові та коричневі ґрунти. В долинах річок – лучно-чорноземні; поширені солончаки. На схилах гір переважають дубові діброви, букові, грабові і соснові ліси. Тваринний світ налічує 407 видів, з них: ссавців - 57, земноводних - 6, плазунів - 14, птахів - 300, прісноводних риб - 30. Несприятливі природні процеси: на рівнині – площинний змив, засолення ґрунтів; в горах - селі, зсуви, карст; абразія берегів Чорного моря. Меліорації: берегоукріплення, протиселеві заходи, насадження штучних лісів. В Криму 157 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з них державного значення: 6 заповідників, 17 заказників, 13 пам'яток природи, ботанічний сад, 9 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 2 регіональні ландшафтні парки, 10 заповідних урочищ.

У складі РРФСР: з 18.10.1921 р. - Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, з 30.06.1945 р. - Кримська область. У складі УРСР з 19.02.1954 р.

 

 

Історична довідка

Останки перших древніх людей було знайдено біля Сімферополя у гроті Киїк-Коба. У XV-VII ст. до н.е. на півострові жили кіммерійці. У горах жили таври. Від них пішла стародавня назва Криму – Таврика. В IV ст. до н.е. в Криму утворилося Скіфське царство. На узбережжі виникали грецькі колонії. У V ст. до н.е. на Керченському півострові утворилося Боспорське царство. Біля сучасного Севастополя існувало велике грецьке місто Херсонес, яке у I ст. увійшло до складу Римської імперії. На початку нової ери Скіфське царство завоювали ґоти (германські племена), а у IV ст. більшу частину населення Криму знищили гуни. Пізніше тут жили хозари, печеніги, половці. Особливу роль відіграло проникнення християнства на півострів. Звідси київський князь Володимир, здійснивши похід на Херсонес, поширив християнство на Київську Русь. У XIII ст. монголи завоювали Таврику, яка упродовж двох століть була улусом Золотої Орди під назвою Кирим (Крим). З XV ст. утворилося Кримське ханство, яке здійснювало набіги на сусідні держави і займалося работоргівлею. Росія, отримавши перемогу у війні з турками 1768 -1774 рр., включила Крим до свого складу. Тут почали селитися українці, росіяни, болгари, німці. У 1854 - 1855 рр. Крим був головним місцем воєнних дій між Росією, з одного боку, Францією та Англією – з іншого. Під час Другої світової війни кримські землі були місцем жорстоких боїв з німцями. Сьогодні в Автономній Республіці Крим знаходяться найкращі курорти України, місця туризму, відпочинку та оздоровлення.