8. Як зростав Київ (підручник)

Територія міста (Як зростав Київ)                                                                                     

 

Ключові питання

            - як змінювалась територія міста?

- Які чинники зумовили ці зміни?

- Коли і чому лівобережжя стало частиною Києва?

 

На прикладі лише однієї площі міста ми побачили, як вона змінювалася протягом століть. А що вже казати про все місто…

Що виникає в нашій уяві при слові «Київ»? Величезне місто, яке розкинулося по обидва береги Дніпра. Але так було не завжди.

Згадаємо: «…І поставили вони град во ім’я брата свого старшого…». Тобто град, місто – це лише укріплення на Горі. Так виникла перша історична частина міста – Старий Київ, Верхнє місто. Дещо пізніше виникла і друга його частина - Поділ. Подолля, Подоліє, як його називають стародавні літописи. А ще пізніше навколо Печерського монастиря почала формуватись третя його частина - Печерськ.

 

Джерело 1

40

Схема давнього Києва (за Г.Логвином)

Завдання:

- Знайдіть на схемі три названі частини давнього міста.

- Подумайте і скажіть, чому саме тут почали вони формуватись.

 

Ці три частини міста доволі слабко були пов’язані між собою й існували немов би окремо. Верхнє місто було адміністративним центром: тут розташовувалася резиденція князя і зосереджувалось управління. Нижнє містоПоділ – було ремісничо-торгівельним центром. А печерський монастир і селище навколо нього тоді були досить далеко за межами міста.

Монгольська навала майже повністю знищила Верхнє місто. Воно більш-менш відбудовується лише в XVII ст.

З 14 ст. місто в складі Литовської, а з 1569 р. – Литовсько-Польської держави, центр воєводства. Але замок воєводи був збудований на Замковій горі (власне, від нього вона і отримала назву; до того її називали Щекавицею), життя в старому місті відроджувалось дуже повільно.

 

Джерело 2

(а) Мартін Груневег (львівський купець). З «Нотаток» (опису Києва. )1584 р.

«Київ лежить у глибокій долині, між високими горами. Він простягся на три сторони, одну сторону трикутника становить Дніпро. Дві інші сторони впираються в гори…»

(б) Із щоденника Еріха Лясоти (австрійський дипломат), кінець XVI ст.

«За чверть милі від міста вниз по Дніпру на горі стоїть Печерський монастир, де живе руський митрополит разом із своїм почтом.»

(в) Із записів Івана Лук’янова (російський офіцер), друга половина XVII ст.

«…У верхньому місті живе воєвода та полковники й стрілецькі полки; а в нижньому місті всі міщани; …тут у них і ратуша і ряди всі, всякі торги…»

 

Поміркуємо:

-      Як описує територію Києва джерело 2(а)? Якій частині міста (див. джерело 1) цей опис відповідає?

-      Як визначає місцезнаходження Печерська джерело 2(б)?

-      Як можна визначити з джерела 2 становище різних частин Києва, їх взаємозв’язок?

-      Зробіть висновки.

 

З другої половини XVII ст. Київ увійшов до складу Російської держави і став прикордонним містом. Тому в XVIIІ - першій половині XIX ст. будується фортеця на Печерську. Це була навіть не фортеця, а ціла низка оборонних і допоміжних споруд. Фортеця все розросталась і розросталась. З її появою змінилось традиційне співвідношення частин міста. Центром Києва став Печерськ – сюди переїхали військові й державні установи, тут була резиденція царського губернатора. В середині XVIIІ ст. збудували і царський палац – щоб царі мали де зупинитись, відвідуючи Київ. Нині це славетний Маріїнський палац.

 

Довідка

- Генеральний план – тобто загальний план розвитку міста в цілому. Передбачає зазвичай правильну – регулярну – забудову цілими кварталами, вулицями, районами.

 

У 1837 р. з’явився перший генеральний план розвитку міста, складений знаменитим архітектором В.Беретті (він збудував будинок Університету). За цим планом три частини міста об’єднувалися, а центром, де вони немов би сходилися, ставав Хрещатик. Печерськ і Верхнє Місто «сходились» на сучасному Майдані Незалежності, а Печерськ і Поділ – на сучасній Європейській площі. План передбачав регулярну забудову – прокладання нових вулиць за певним планом. Ці вулиці, на відміну від старих, які утворювались самі по собі, були прямими й перетиналися під прямим кутом. Крім Хрещатика головними з них ставали Бульвар (нині бульвар Шевченка), Велика Васильківська, Володимирська. На Подолі після пожежі 1811 р., яка майже повністю знищила стару забудову, також було вирішено прокладати нові вулиці й забудовувати їх за планом (див. джерело 4(б))

 

Джерело 3

(а) Зі спогадів М.Ге (відомий російський художник; навчався в Києві в

30-х рр. ХІХ ст.)

«…Київ був не той, як тепер, він був головним чином на Печерську… потім на Подолі й на Старому Києві, який закінчувався біля Золотих Воріт, де був вал… Інше – були пустирі й провалля, які мали різні назви. На одному з пустирів будувався університет, і місце це називалось «Нова забудова»».

(б) З повісті М.Лєскова «Печерські антики» (М.Лєсков – знаменитий російський письменник, жив у Києві в 30-40-х рр. ХІХ ст.; антики – тут старожитності)

«Я знав це миле місто в його дореформеному вигляді, з безліччю дерев’яних будиночків, на кутах яких тоді… вже було вивішено так звані бібіковські дошки. На кожній такій дошці був суворий напис: «зламати в такому-то році…»

Цих нещасних, приречених на злам будиночків було надзвичайно багато… «бібіковські дошки» навели на мене несподіваний сум?... Дивишся – чистенькі віконечка, на них горщики з червоним перцем… в глибині двориків …квокчуть кури, і раптом чомусь і для чогось прийдуть сюди якісь сторонні люди і все це розламають… Для чого це? А куди подінуться ці люди, яким, мабуть, гарно живеться за їх білими фіранками? Може… все це було необхідно, але віддавало якимось неприємною безцеремонністю і грубим самовластям. …Старе місто і Печерськ особливо щедро були прикрашені «бібіковськими дошками», оскільки саме тут повинно було завершитись і …завершилось намічене Бібіковим капітальне перетворення.

Київ тоді сильно відрізнявся від нинішнього… Зовнішність змінилась на краще, тобто місто наповнилось гарними будинками і, так би мовити, європеїзувало, але мені особисто жаль багато чого із старого… Мені жаль, наприклад, позбавленого життя Печерську і оточуючих його урочищ, які були забудовані як попало, але дуже мальовничо».

(в) Д. Бібіков, залишаючи Київ у 1852 р.

«Популярності я не хотів, любові від вас не маю; але ви мене поважаєте; пізніші покоління згадають мою службу в цьому краї».

mhtml:file://C:\Documents%20and%20Settings\komaroff\Рабочий%20стол\Киев_гот\mik_kiev%20Начало%20бульвара%20галерея%20метаморфоз.mht!http://i022.radikal.ru/0803/45/18479409e129.gif 

«Нова забудова» в середині XIX ст.

Вид з району сучасної Бессарабської площі

 

Довідка.

Д.Бібіков – генерал-губернатор Київський в 1837-1852 р. Його іменем було названо новий бульвар, який прорізав місто і став його окрасою. Нині це бульвар Тараса Шевченка. В Київському університеті існувала встановлена Бібіковим стипендія. Дочка Бібікова передала до університетської бібліотеки батькове книжкове зібрання – 14 тис. томів.

 

Поміркуємо

Порівняйте джерела 3(а) і 3(б). Як змінилося місто?

Про яку реформу йдеться в джерелі 3(б)?

Чому з’явилися «бібіковські дошки»? Як ставиться до цього М.Лєсков?

Чому він називає Печерськ «позбавленим життя»?

-       Чи погоджуєтесь ви зі ставленням Лєскова до бурхливої розбудови міста? Поясніть, у чому і чому.

-       Як ви вважаєте, чи справдилось передбачення Д.Бібікова (джерело 3(в),(г). Поясніть свою точку зору.

 

Наприкінці XIX ст. починається бурхливий промисловий розвиток Києва, а разом з цим різко збільшення чисельності його населення. На околицях міста – передмістях, як гриби після дощу, з’являються нові заводи й фабрики, робітничі селища навколо них. Невдовзі вони зливаються з містом.

 

Словничок

Перепис населення – організований державою підрахунок всього населення країни з метою мати точні відомості про його кількість, національний склад, майнове становище. Перші переписи проводились ще в стародавньому світі – для визначення кількості платників податків.

 

Джерело 4

perepis

(а) Перепис 1874 р.

(під час перепису населення 1874 р. було зафіксовано лише 4 передмістя)

.

kiev_old_map

(б) Карта-план Києва 1905 р.

 

Поміркуємо:

- Як ви розумієте, що таке «передмістя»? Які з них зазначені в джерелі 4(а)?

- Знайдіть їх на плані (джерело 4(б)). Які з них залишилися передмістями, а які вже не можна так назвати?

- Вкажіть райони регулярної забудови та обґрунтуйте свою думку. Чому вони збігаються з колишніми передмістями?

- Які висновки можна зробити з порівняння джерел 4(а) і 4(б)?

 

Джерело 5

мрстпативидналевбер1 (21)

   (а) Вид на лівий берег Дніпра з Печерських пагорбів 1890 р. і нині

                                                                                                                      

обол1 (17)

  (б) Вид з Володимирської гірки на Поділ 1890 р. і нині

 

Поміркуємо, роздивляючись і порівнюючи:

- Які відмінності  ви помітили?

- Чим їх можна пояснити?

 

Зростання міста тривало і в ХХ ст., особливо після Другої світової війни, коли житлова проблема стала однією з головних проблем міста. На допомогу прийшли нові технології будівництва. Будинки збирали з готових блоків – приблизно так, як в конструкторі. Будували не окремі будинки, а відразу мікрорайони – з дитячими садками, школами, будинками побуту, магазинами. Так з’явилися житлові масиви – Чоколівський, Відрадний, Микільська Борщагівка. Місто рішуче попрямувало на Лівий берег. А використання так званого гідронамиву дало можливість забудовувати колишні низини, які раніше завжди були заплавами або заливними луками. Так з’являються Русанівка і Березняки, пізніше Харківський масив і Позняки, Оболонь на правому березі.

 

Довідка:

Гідронамив засипання за допомогою спеціальних механізмів низин або боліт піском, який вичерпується з річки – немов би намивання з води: тому гідронамив.

 

Поміркуємо:

- Як ви розумієте, в чому полягала «житлова проблема»?

- Що дало можливість забудовувати лівий берег і низини правого?

- Як ви вважаєте, що позитивного і що негативного у гідронамиві?

 

Працюємо з картою

 

Джерело 6

 

карта59

(а) Карта-схема Києва 1959 р.

 

kart25

(б) Сучасна карта-схема, яка відображає поділ міста на райони,

 їх площу та кількість населення

 

Поміркуємо, підрахуємо:

-       які разючі зміни стались з територією міста?

-       Знайдіть райони  з найбільшою і найменшою площею і кількістю населення. Зробіть припущення, чому саме так?

-       Знайдіть райони, які відповідають історичним трьом найдавнішим частинам міста.

-       Знайдіть наймолодші райони

-       Інколи Святошинський, Деснянський, Оболонський та деякі інші райони називають «спальними». Як ви вважаєте, чому?

-       У якому районі живете ви? Знайдіть його на схемі. Він належить до історичної частини міста чи до новостворених? Що ви знаєте з історії свого району?

 

Запропонуй батькам

- Здійсніть прогулянку в одне з цікавих місць вашого району (парки, центри дозвілля, цікаві споруди, пам’ятники). Складіть розповідь про це. Зробіть повідомлення для друзів. Разом складіть карту «родзинок» вашого району. Інформацію про такі місця, історію та сучасність району вам можуть надати в Районній державній адміністрації.