Центр Києва (конспект)

Перед нами центр Києва з висоти пташиного польоту. Місцевість, що її охоплює наш зір, являє собою плато, перерізане долиною Хрещатика. На південь від нього, ближче до нас,— Липки, за Хрещатиком — Верхнє місто. У західній частині панорами — найближчі до Хрещатика квартали Нової Забудови, у східній — смуга наддніпрянських парків.

Головна вулиця міста, Хрещатик, виникла відносно недавно: перші будинки на ній з’явилися у 1790-ті роки. Завдяки тому, що вулиця лежала посеред колись відокремлених частин Києва — Верхнього міста, Подолу та Печерська — сюди у середині XIX ст. переноситься діловий та адміністративний центр міста. З 1870-х років тут виростають багатоповерхові будинки з магазинами, готелями, банками, кав’ярнями, будівлі міської думи, біржі, критого ринку. На вулицю невеликої довжини (1200 м) було «нанизано» три площі — їхні сучасні назви Європейська, Бессарабська площі, та Майдан Незалежності.

Архітектурне обличчя Хрещатика, сформоване до революції, зберігалося майже без змін аж до Другої світової війни. На шостий день нацистської окупації, 24 вересня 1941 р., на Хрещатику почали вибухати будинки, заздалегідь заміновані радянськими саперами. Внаслідок вибухів та пожежі більшість будівель центру перетворилися на руїни.

У 1950-ті роки Хрещатик був відбудований як новий ансамбль, архітектура якого відзначається урочистістю і пишним оздобленням. Її характерною прикметою є обличкування стін золотавими керамічними плитками, а нижніх поверхів — гранітними брилами. Ширина вулиці у порівнянні з довоєнним часом стала вдвічі більшою. Її парний бік утворено адміністративними будівлями, що стоять впритул одна до одної, а непарний — житловими будинками, у розривах між якими проглядають схили Липок. Найпомітніші будівлі ансамблю — Міська рада та висотний житловий будинок, увінчаний вежечкою зі шпилем. У 1970—80-ті роки оновлення Хрещатика тривало: тоді постали Будинок профспілок та Музей Леніна (тепер Український дім). Останні великі зміни на Хрещатику відбулися на початку ХХІ ст., коли було реконструйовано головну площу міста та держави — Майдан Незалежності, в центрі якого спорудили монумент Незалежності України. У підземному просторі створено великий торговельно-розважальний центр «Глобус».

У результаті всіх змін від дореволюційного Хрещатика залишилося чотири банківські будинки початку ХХ ст. (у кварталі між Європейською площею та Майданом Незалежності) та один квартал між вулицею Б. Хмельницького та бульваром Т. Шевченка.