§ 35. Географія зовнішніх економічних зв’язків України (підручник)

§ 35. Географія зовнішнішніх економічних зв’язків України

1.     Які галузі національного господарства України виробляють експортну продукцію?

2.     Які галузі та виробництва в Україні потребують сировини та палива, завезених із-за кордону?

3.     В які країни і регіони світу спрямована сучасна трудова міграція українців?

 

За часів СРСР господарство України було залучене до системи міжнародних економічних відносин. Однак зовнішньоекономічні зв'язки українських підприємств і організацій поширювалися, здебільшого, на колишні соціалістичні країни і ряд країн, що розвиваються. З початку 90-х років XX ст. Україна ввійшла у світове господарство як повноправний учасник. Розширюється коло зовнішньоекономічних партнерів, урізноманітнюються форми зв'язків з ними.

 

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ. Зовнішню торгівлю товарами Україна здійснює більш як із 160 країнами. Зовнішньоторговельний обіг у 2004 р. досяг максимального рівня — понад 60 млрд дол., при цьому експорт товарів значно випереджав їх імпорт. Активне сальдо торгівлі сприяє зростанню валютних резервів держави, воно формується під час торгівлі з більшістю країн-зовнішньоторговельних партнерів. Натомість у торгівлі з такими високорозвиненими країнами, як Австрія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія, Україна має пасивне сальдо. Найбільш відчутне відставання експорту від імпорту у товар­ному обміні з Туркменистаном і Росією — основними постачальника­ми в Україну енергоносіїв.

У міжнародному поділі праці Україна виділяється, насамперед, си­ровинними, капітало- та матеріаломісткими галузями (добувна промисловість, сільське господарство та галузі, що розвиваються на їх базі), а тому структура її експорту недосконала — 4/5 в ній становлять сировинні товари та продукція первинної переробки.

 

Мал. Зовнішні економічні зв’язки

Таблиця. Зовнішня торгівля товарами з основними партнерами України,

у млн дол. США

 

 

Основу експорту складають чорні метали та вироби з них (прокат, труби), на які припадає 40% валютних надходжень від експорту, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (азотні добрива, продукти неорганічної хімії), мінеральні продукти (залізна і марганцева руда, концентрати, вугілля, цемент і будівельні матеріали, сіль та ін.), сільськогосподарські та продовольчі товари (цукор І вироби з нього, зерно, олія, м'ясо, молоко і молокопродукти та ін.). Експорт машин, устаткування і транспортних засобів складає близько 17% загального його обсягу.

 

Мал. Автомобілі КРАЗ експортують до багатьох країн світу

 

Основу імпортних надходжень становлять мінеральні продукти (понад 37%), насамперед паливо (природний газ, вугілля, нафта та продукти її перегонки), машини, устаткування і транспортні засоби. В Україну завозиться також продукція хімічної, фармацевтичної, харчової і легкої, деревообробної і целюлозно-паперової галузей.

 

Мал. Частина паперу імпортується з-за кордону

 

Зовнішньоторговельними партнерами України є країни різних регіонів і частин світу. Майже третина всього експорту та половина імпорту України припадає на країни колишнього СРСР, насамперед Росію, яка є основним партнером у зовнішній торгівлі. Далі йдуть Туркменистан, Білорусь, Казахстан і Молдова. Серед інших європейських країн найбільше експортно-імпортних операцій здійснюється з Німеччиною, Італією, Польщею та Угорщиною, а серед країн інших регіонів світу — з Туреччиною, Китаєм та США.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ. Торгівля послугами посідає помітне місце в міжнародній торгівлі України: у 2004 р. їх експорт становив 5,3 млрд дол., а імпорт — 2,1 млрд дол. Найбільша питома вага серед послуг, які надавалися Україною іншим країнам, припадає на транспортні послуг (фрахт морських суден, транзит через її територію нафти, природного газу, інших вантажів, пасажирів), послуг зв'язку, різ­них ділових, професійних та технічних послуг.

КРЕДИТНО-ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ. Україна як держава з перехідним типом господарської системи потребує значного фінансового забезпечення економічних реформ. З цією метою країна співпрацює з міжнародними валютними і кредитно-фінансовими організаціями — Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським банком реконструкції і розвитку. Крім цього вона отримує позики і кредити від центральних і комерційних банків економічно розвинутих країн — Німеччини, США, Італії, Франції, Японії та ін. В результаті формується державний борг України зовнішнім кредито­рам, тому важливим завданням уряду є вміле його обслуговування.

У системі міжнародних кредитно-фінансових відносин дуже велике значення для країни має ввіз і вивіз капіталів. Україна виступає здебільшого імпортером капіталів, оскільки її можливості вкладати їх в економіку інших країн надзвичайно обмежені.

Найбільш ефективними є прямі іноземні інвестиції в українську економіку, тобто вкладання закордонними компаніями, підприємствами, банками тощо капіталів у грошовій або товарній формі в конкретні галузі економіки, створення за їх участю високорентабельних спільних підприємств та організацій, які працюють на прибуток. Серед найбільших інвесторів Укра­їни — США, Кіпр, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, Росія, Швейцарія, Австрія. Найпривабливішими галузями української економіки для іноземних капіталовкладників є торгівля, харчова промисловість, машинобудування і металообробка, фінансова діяльність. Однак обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну поки що незначні: при загальній потребі у декілька десятків млрд. дол. в економіку країни наразі вкладено 8,3 млрд дол. закордонних інвестицій. Потенційних зарубіжних партнерів відлякує економічна й соціальна нестабільність у країні, відсутність стійкого інвестиційного законодавства, корупція серед державних чиновників тощо.

МІЖНАРОДНЕ КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО. За участю іноземного капіталу в Україні створюються спільні підприємства, які характеризуються різною величиною статутного фонду, кількістю зайнятих працівників, профілем діяльності тощо.

Досить розвиненою і перспективною формою зовнішньоекономіч­ної діяльності підприємств нашої країни є кооперування виробництва, що поширене здебільшого в машинобудуванні. Міждержавне кооперування — це встановлення тісних зв'язків між підприємствами різних країн, що спільно виготовляють певну продукцію. Такі великі комп­лекси, як Південний машинобудівний завод у Дніпропетровську (випуск ракетоносіїв), Запорізький завод авіадвигунів "Мотор-Січ" чи Київський авіаційний завод ім. О.Антонова, мають численні вироб­ничі зв'язки із партнерами з країн колишнього СРСР, насамперед, російськими підприємствами. Між ними налагоджується кооперування і в науково-технічній сфері.

В цілому Україна має значні перспективи розвитку різних форм міжнародного науково-технічного співробітництва: від підготовки зарубіжних спеціалістів у вищих навчальних закладах до участі у спільній зі США, Росією та Норвегією програмі "Морський старт" (запуск космічних кораблів з океану на базі українських ракетоносіїв "Зеніт").

МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ І РУХ РОБОЧОЇ СИЛИ. Виїзд громадян України за її межі з метою відпочинку чи заробітку, як і в'їзд на ЇЇ територію громадян інших країн з цією ж метою, супроводжується міждержавними валютно-фінансовими потоками, тому міждержавний рух туристів і робочої сили також належить до зовнішньоекономічних зв'язків. Щорічно українські курорти, будинки відпочинку, туристичні бази, дитячі табори, а також власники приватних будинків приймають сотні тисяч відпочиваючих із країн колишнього СРСР, насамперед Росії й Білорусі. Найбільше їх приваблюють Чорноморсько-Азовське узбережжя, особливо Південний берег Криму, а також Карпати. Через низький рівень обслуговування притік іноземних туристів в Україну із-за меж колишнього СРСР надзвичайно низький. Здебільшого громадяни цих країн здійснюють ділові поїздки в Україну. Натомість зростає кількість українських громадян, які відпочивають у країнах Середземномор'я (Туреччина, Кіпр, Єгипет, Чорногорія, Іспанія, Фран­ція, Італія), країнах Середньої Європи, Америки.

Останнім часом Україна стала значним постачальником робочої сили в Росію, постсоціалістичні країни Центральної Європи (Польщу, Чехію), економічно розвинені країни Південної і Західної Європи (Італію, Іспанію, Португалію, Грецію, Німеччину, Велику Британію та ін.). Як трудові мігранти чимало громадян України потрапляють в Ізраїль, США, Канаду, Аргентину, Австралію та ін. За офіційними даними за межами країни на заробітках перебувають понад 5 млн українців: багато з них нелегально і без гарантованого робочого місця.

Масова трудова еміграція з України є в наш час надзвичайно боліс­ним і суперечливим явищем. З однієї сторони, вона до певної міри розв'язує проблему безробіття в Україні, приносить грошові надходження в країну. З іншого — заробітчанство за кордоном нерідко ніве­чить долі людей, піддає ризику їх здоров'я і навіть життя.

З України виїжджає працездатне населення, значна частина якого є ви­сококваліфікованими спеціалістами. Докорінно змінити цю ситуацію може розвиток вітчизняної економіки, підняття рівня доходів населення.

 

Запам’ятайте

У міжнародному поділі праці Україна виділяється, насамперед, сировинними, капітало- та матеріаломісткими галузями, тому структура її експорту недосконала.

Основу експорту складають чорні метали та вироби з них, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, мінеральні продукти, сільськогосподарські та продовольчі товари

Основу імпорту становлять мінеральні продукти, насамперед паливо, машини, устаткування і транспортні засоби, продукція фармацевтичної, харчової і легкої, деревообробної і целюлозно-паперової галузей.

Міждержавний рух робочої сили став вагомою формою зовнішньоекономічних відносин України на сучасному етапі її розвитку.

 

Запитання і завдання

1. Якими показниками характеризується зовнішня торгівля України?

2. Використовуючи рисунок 20, охарактеризуйте товарну структуру зовнішньої торгівлі України.

3. Які країни є основними зовнішньоторговельними партнерами України? Чому?

4. Назвіть інші форми зовнішніх економічних зв'язків. У чому полягає їх значення для господарства країни?