§ 26. Загальна характеристика сільського господарства (підручник)

ТЕМА 18. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ

 

§ 26. Загальна характеристика сільського господарства

 

1.     Якими показниками характеризуються агрокліматичні ресурси на території України?

2.     Які типи ґрунтів поширені в Україні? Які з них є найбільш родючі?

 

ГАЛУЗЕВИЙ СКЛАД. Сільське господарство — галузь матеріального виробництва, що займається вирощуванням культурних рослин та розведенням домашніх тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Воно включає дві взаємопов'язані великі галузі — рослинництво (його ще називають землеробством) і тваринництво. Рослинництво і тваринництво, в свою чергу, поділяються на мен­ші галузі, підгалузі, виробництва.

Мал. Агропромисловий комплекс

Сільське господарство є первинною ланкою агропромислового комплексу (АПК) і разом із харчовою та деякими галузями легкої промисловості (текстильною, шкіряною, хутровою) становить його основу.

ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ. Сільське господарство належить до найдавніших видів господарської діяльності людини. На території України на рубежі V і ІV тисячоліть до н. е. розвинулося осіле землеробство (трипільська культура). З давніх часів Україна відома своєю сільськогосподарською продукцією серед інших народів і країн. І зараз сільське господарство належить до важливих галузей міжнародної спеціалізації нашої держави.

Розвиток сільського господарства залежить від природно-географіч­них і соціально-економічних передумов. До перших належать земельно-ґрунтові й агрокліматичні ресурси, які загалом дуже сприятливі в Україні.

 

Мал. Поля Дніпропетровщини, Новомосковський р-н

 

Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн гектарів, або 70% загального фонду країни. Структура сільськогосподарських угідь така: 79% — орні землі (рілля) і багаторічні насадження, 13% — пасови­ща, 8% — сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70–80%) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основ­ному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах рік лісової і лісостепової зон.

 

Мал. Сільськогосподарські угіддя

 

Серед соціально-економічних передумов сільськогосподарського виробництва важливу роль відіграють трудові ресурси (сільські райони України ними забезпечені достатньо), особливості землеволодіння, тобто відносини власності на землю, й аграрна політика держави. В Україні тривалий час землею володіли держава і великі колективні господарства, зараз вона — у власності селянських спілок і фермерів. Зміни у землеволодінні відбуваються дуже повільно. Новим по­штовхом для подальшого реформування селянського господарства стало прийняття у 2001 р. Земельного кодексу України, що його спра­ведливо назвали "земельною конституцією". Частка землі, що знаходиться у володінні фермерів (таких в Україні понад 46 тис. господарств) становить тільки 8% від площі сільськогосподарських угідь. Розвиток фермерства та створення кооперативів селян-власників землі дасть змогу значно піднести рівень розвитку сільськогосподарського виробництва у країні. Це вже проявляється в останні роки, коли процеси реформування в сільському господарстві стали більш реальними.

ШЛЯХИ РОЗВИТКУ. Тривалий час сільськогосподарське виробництво розвивалося екс­тенсивним шляхом, тобто за рахунок залучення до нього додаткових земельних площ, особливо ріллі, збільшення поголів'я худоби. Площа орних земель приростала за рахунок зменшення площ інших сільськогосподарських угідь (це негативно впливало на кормову базу тваринництва), а також внаслідок проведення водної меліораціїзрошення та осушення земель. Зрошувальні землі розташовані на півдні України (їх площа — 2,2 млн га). У перезволожених і заболочених районах Полісся і північного лісостепу під осушення залучено 3,3 млн га земель.

Нині територія України належить до найбільш розораних в Європі і світі (рілля становить 1/2 її площі). При цьому розорювалися навіть землі, не дуже придатні для землеробства, наприклад, осушені землі на Поліссі чи осушені заплави річок. Внаслідок цього площі земель збільшувались, але знижувалася їх продуктивність, що не сприяло збіль­шенню обсягів виробництва культур. Збільшення поголів'я худоби спричиняло проблеми її утримання через низькоякісну кормову базу, недостатнє впровадження високопродуктивних порід тварин та ін.

У сучасних умовах екстенсивний шлях ведення сільськогосподарського виробництва має поступитися інтенсивномуотриманню біль­ших врожаїв сільськогосподарських культур внаслідок поліпшення обробітку земель, внесення добрив, використанню отрутохімікатів та ін., піднесенню продуктивності худоби за рахунок селекції, поліпшення кормової бази тощо. Важливо встановити правильні пропорції між рослинництвом і тваринництвом, які забезпечили б виробництво кор­мів.

 

Запам’ятайте

Сільське господарство — галузь матеріального виробництва, що займається вирощуванням культурних рослин та розведенням домашніх тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною.

Розвиток сільського господарства залежить від природно-географічних (земельно-ґрунтові й агрокліматичні) і соціально-економічних передумов. В Україні вони загалом дуже сприятливі.

 

<

Запитання і завдання

1. Розкажіть про галузеву структуру сільського господарства.

2. Охарактеризуйте природно-географічні передумови розвитку сільського господарства України.

3. У чому полягають соціально-економічні передумови розвитку сільського господарства України?

4. Чим різняться між собою екстенсивний і інтенсивний шляхи розвитку сільського господарства? Який з них більш перспективний?