Легка промисловість (конспект)

Легка промисловість об‘єднує галузі, що спеціалізуються на виробництві тканин, одягу, взуття, предметів галантереї, а також технічних тканин для інших галузей.

Підприємства галузі орієнтуються на трудові (переважно жіночі) ресурси, споживача та сировину. У сучасних умовах усе більшу вагу для розміщення підприємств набуває транспортний фактор.

Підприємства текстильної галузі орієнтуються як на імпортовану, так і на власну сировину. Працюючі на привізній сировині бавовняні комбінати розташовані у великих містах, через які проходять транспортні шляхи (Херсон, Донецьк, Нікополь, Київ, Харків, Львів). Вовняні тканини випускаються на підприємствах Чернігова, Донецька, Одеси, що працюють на власній та привізній сировині. Лляні тканини випускають у Житомирській, Рівненській, Чернігівській областях, де вирощується льон.

Підприємства трикотажної, швейної, шкіряної і взуттєвої галузей виробляють верхній одяг, білизну, взуття і тому тяжіють до ринків збуту (Київ, Львів, Харків, Одеса, Житомир), якими є великі міста.

Недостатньо розвинена конопляно-джутова промисловість (канати, шнури) повністю працює на привізній сировині (підприємство – в Одесі).

Вироби із хутра в основному надходять із підприємств невеликих міст – Тисмениці (Івано-Франківська обл.), Балти (Одеська обл.), Жмеринки (Вінницька обл.), а також Харкова.

Загалом галузь розвинена недостатньо. Основні її проблеми - необхідність перепрофілювання бавовняних комбінатів на виробництво лляних та інших тканин, забезпеченість підприємств власною сировиною, заміна та модернізація застарілих виробництв.