Паливна промисловість

Паливна промисловість об‘єднує в собі виробництва, які займаються видобутком і переробкою мінерального палива.

Теплота згоряння різних видів палива неоднакова. Найвищу теплотворну здатність мають нафта та газ. Але цінність палива залежить не тільки від його теплотворної здатності, а й від можливостей його використання: витрат на видобуток, переробку, транспортування тощо. Тому нафту та газ можна вважати найбільш економічними енергоносіями (видобуток та транспортування трубопроводами є відносно дешевими). Але надра України небагаті на ці ресурси. У 2006 році видобуток нафти та газу в Дніпровсько-Донецькому, Причорноморсько-Кримському і Передкарпатському нафтогазоносних регіонах становить 4,6 млн тонн нафти та до 21,1 млрд м3 газу, що лише на 15-20 % покриває потреби держави. Решту Україна імпортує з Росії (нафта та газ) і Туркменістану (газ). Втім, наша країна має перспективні нафтогазоносні площі на шельфі Чорного моря та у глибоких пластах Карпатського регіону, розробка яких у майбутньому відчутно послабить енергетичну залежність держави від Росії.

Потужна нафтопереробна промисловість України, представлена заводами у Лисичанську, Кременчуці, Дрогобичі, Надвірній, Херсоні, Одесі, забезпечує не тільки потреби держави в бензині та дизпаливі, а й дає можливість здійснювати експорт світлих нафтопродуктів.

Провідне місце серед видів палива посідає кам‘яне вугілля, запаси якого зосереджені в Донбасі і Львівсько-Волинському басейні, та буре вугілля Дніпровського басейну. Донецьке вугілля має високу собівартість, обумовлену значною глибиною залягання і невеликою потужністю пластів. Буре вугілля Дніпровського басейну видобувається переважно менш затратним відкритим (кар‘єрним) способом, але воно має і значно меншу теплотворну здатність. Запаси вугілля Львівсько-Волинського басейну незначні, тому мають в основному регіональне значення. Загалом у загальному видобутку палива країни частка вугілля становить майже 70 %.

Поклади торфу, зосереджені на Поліській низовині, і через свою низьку калорійність використовуються більше як хімічна сировина та добриво, ніж як паливо.

Проблема паливної залежності для будь-якої країни є актуальною. Для нашої держави це питання є особливо болючим з огляду на структуру економіки та великий промисловий потенціал. Вирішення його ведеться в кількох напрямках: диверсифікація джерел постачання енергоносіїв, пошук і розробка нових власних родовищ, запровадження сучасних енергозберігаючих технологій. У той же час, формування сучасної транспортної інфраструктури (трубопроводи, нафтові термінали в портах, танкерний флот) в поєднанні з вигідним географічним положенням дасть Україні можливість не тільки поліпшити власне забезпечення паливом, а і збільшити надходження за транспортування сировини до інших країн.

<< Промисловість Електроенергетика >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus