§ 22. Життя і робота річок

Тема 8. Внутрішні води

Як ви вже знаєте, внутрішні води нашої держави – це всі води суходолу і частина прибережних морських вод, що знаходяться в межах державних кордонів України. До внутрішніх вод суходолу належать ті, що знаходяться на його поверхні (поверхневі води) і в надрах землі (підземні води). Поверхневі води в Україні зосереджені в річках, озерах, каналах і штучних водоймах (ставах, водосховищах), болотах. Найбільші обсяги поверхневих вод містяться у річках.

 

§ 22. Життя і робота річок

 

1.     Пригадайте, яке живлення мають річки.

2.     Як різниться характер течії рівнинних і гірських річок?

 

КІЛЬКІСТЬ І ДОВЖИНА РІЧОК. Наче густе блакитне мереживо обплітають річки й струмки нашу землю, збираючи воду з усіх куточків і несучи її до морів. Загалом в Україні понад 63 тис. природних водотоків. Серед них найбільше струмків (довжиною менше 10 км) і малих річок (завдовжки до 100 км). Середніх річок (від 100 до 500 км) – трохи більше ста, а великих (довжиною понад 500 км) – лише 14.

Розподіл річок по території країни залежить, насамперед, від рельєфу та клімату. Найбільша густота річкової мережі в Українських Карпатах і Кримських горах, найменша – на Причорноморській низовині. У найбільш посушливій її частині – між Дніпром і затокою Сиваш – постійних водотоків взагалі немає, а тимчасові утворюються лише під час танення снігу або зливових дощів.

 

Рекорди України

Найдовша річка України і третя за довжиною в Європі (після Волги і Дунаю) – Дніпро завдовжки 2 201 км (протяжність в межах України – 981 км).

 

РІВНИННІ ТА ГІРСЬКІ РІЧКИ. Напрямок і швидкість течії річок визначає рельєф. За цими ознаками річки поділяють на рівнинні та гірські. Більшість річок України є рівнинними, у тому числі й найдовші – Дніпро і Південний Буг із притоками, що входять до їх річкових систем. Гірськими є деякі річки Українських Карпат і невеликі річки Південного берега Криму. Більшість річок, що беруть початок у Карпатах та на північних схилах Головного пасма Кримських гір, є гірсько-рівнинними (Дністер, Тиса, Прут та їх притоки, Салгир та ін.).

Рельєф визначає і падіння та похил річок. Падінням річки називається різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла. Похил річки – це відношення її падіння до довжини. Наприклад, витік р. Сули, яка має довжину 363 км, знаходиться на висоті 155 м над рівнем моря, а гирло (місце впадіння в Дніпро) – на висоті 80 м. Отже, її падіння становить: 155 – 80 = 75 м, а середній похил дорівнює: 75 м : 363 км = 21 см/км. Похил річки показує на скільки метрів чи сантиметрів в середньому падає річка на кожний кілометр своєї довжини. Сула має незначне падіння і похил, тому її течія повільна. Такі показники характерні для рівнинних річок. Натомість гірські річки мають великі величини падіння і похилу, тому їх течія швидка й бурхлива. Порівняйте: падіння карпатської р. Лімниці становить 1 185 м, а похил 9,7 м/км.

 

Мал. Гірська річка в Карпатах

 

ЖИВЛЕННЯ І РЕЖИМ РІЧОК. Кліматичні умови території України визначають надходження води в річкові системи, тобто їх живлення. В Україні річки мають змішаний тип живлення. Основна частка в ньому припадає на атмосферні опади (сніг і дощ): ними річки поповнюються переважно навесні і влітку. Загалом у річках рівнинної частини країни переважає снігове живлення, а в гірських – дощове. Живлення підземними водами становить не більш як 20% і переважає взимку. У степовій зоні влітку окремі малі річки пересихають.

Режим річки – це особливості її поведінки впродовж року (зміна рівня і кількості води, період замерзання тощо). Рівень води в річці то піднімається, то опускається залежно від сезонного характеру живлення. Повінь – тривале підняття рівня води, яке повторюється з року в рік в один і той самий сезон – на річках рівнинної частини України настає навесні під час танення снігу. Вона триває від 10 днів на малих річках до півтора місяця – на великих. Тоді вода на тривалий час затоплює заплаву річки. Паводок – значне і швидке підняття води в річці, яке відбувається у різні пори року внаслідок раптових відлиг або сильних злив. Паводки упродовж усього року трапляються в Карпатах, Прикарпатті і Закарпатті. Річки там мають неширокі заплави, тому рівень води в них швидко піднімається. На гірських річках Криму паводки характерні здебільшого навесні та взимку. На річках рівнинної території України паводки бувають рідше. Межень – найнижчий рівень води у річках – буває переважно при літніх посухах і в морозні зими.

Взимку річки в Україні вкриваються кригою. Льодостав (суцільний льодовий покрив) встановлюється в грудні і триває зазвичай 2 – 3 місяці. На гірських річках стійкий льодовий покрив не утворюється через швидку течію.

Живлення і режим річок впливають на їх стік. Річковий стік – це об’єм води, що протікає через поперечний переріз річки за певний період часу (наприклад, за рік). Найбільший річний стік мають Дунай, Дніпро, Дністер. Серед малих і середніх річок більший річний стік у річок півночі й заходу країни, де надмірне й достатнє зволоження. Значно менший він у річок, що збирають воду у районах з недостатнім зволоженням (на півдні).

 

Рекорди України

Найбагатоводнішою річкою в Україні є Дунай, річний стік якого становить близько 123 км3, що вдвічі більше, ніж у Дніпра.

 

РОБОТА РІЧОК. Річки виконують велику роботу: руйнують (розмивають і змивають) гірські породи, переносять частинки цих порід і відкладають їх у вигляді наносів уздовж русла чи в гирлі. Результатом їх довготривалої роботи є формування річкових долин і дельт.

Чим більший похил річки, тим більшу руйнівну роботу вона виконує. Процес руйнування річкою гірських порід називається річковою ерозією. У верхів’ях, де більший похил і швидша течія, річка головним чином врізається в земну поверхню, поглиблюючи свою долину. У середній частині та в пониззі, де похил і швидкість течії річки зменшуються, переважає відкладання принесених порід, підмивання берегів і розмивання схилів долини. Внаслідок цього долина річки розширюється. Річка починає “блукати” по долині, звиватися, утворюючи петлеподібні вигини – меандри. Вода сильно підмиває круті береги, а біля пологих відкладаються наноси. З них утворюються пляжі – пологі намивні береги. Після тривалого підмивання берегів вигини річища стають дедалі крутішими, а перемички біля їх основи звужуються. Під час повені чи паводку вода може розмити перемичку і річка отримає нове випрямлене русло. А вигин старого русла стане старицею – озером серпоподібної форми, що поступово перетвориться на болото внаслідок заростання.

Внаслідок ерозії виробляються тераси – пологі ділянки зі схилами-уступами. Вони є залишками колишніх днищ долини, що були тоді, коли річка текла на вищому рівні. Річки України мають до 7 терас, найбільше їх – в долині Дністра та його приток – 11.

Рівнинні річки мають широкі (іноді до кількох кілометрів) річкові долини переважно з пологими схилами. Русло в них звивисте, з меандрами, рукавами, протоками, островами, на заплавах багато стариць. Для гірських річок характерні здебільшого вузькі, глибокі долини з крутими схилами. Їх русла слабозвивисті, кам'янисті, з порогами та водоспадами. На окремих ділянках річка може утворювати каньйон – вузьку, глибоку долину з майже прямовисними схилами й вузьким дном. Каньйони формуються в гірських районах Криму й Карпат і на височинах, які зазнали тектонічного підняття. Наприклад, каньйони мають ліві притоки Дністра – Смотрич, що стікають з Подільської височини.

 

Мал. Каньйон на р. Смотрич у Кам’янці-Подільському

 

В результаті руйнівної роботи річка має не тільки рідкий (водний), але й твердий стік. Ним називають увесь твердий матеріал, який переноситься річкою у завислому і розчиненому вигляді. Від кількості речовин, що містяться в 1 м3 води, залежить каламутність води. Найвищі показники твердого стоку і каламутності води мають гірські річки Українських Карпат і Криму, а також ті, що перетинають височини лісостепу і степу. Найменший твердий стік у річок лісової зони. Твердий стік поступово відкладається у вигляді наносів нижче за течією і виноситься головними річками в моря чи озера. Там він нагромаджується на дні або ж відкладається у гирлах річок у вигляді островів, що творять дельту. Дельти мають найбільші річки України – Дунай і Дніпро.

Річки в Україні є основними джерелами гідроенергії та води для населення і господарства, транспортними шляхами. Їхні береги – прекрасні місця відпочинку.

 

Дивовижна Україна

Про водну ерозію

Дія води (головно пливучої) така ж важлива як дія вітру. Пливуча вода риє собі русла, збирається в них, поглиблює їх та розширює. Як сильно й успішно працює вода – знає кожний, що дивиться на балки-водориї. Їх дуже багато по всій Україні.

Степан Рудницький, 1917 р.

 

Рекорди України

Найбільшу в Україні дельту і одну з найбільших в Європі утворює Дунай. Її площа становить 5 640 км2. Щороку дельта висувається в Чорне море на 30 м. Вона порізана численними протоками, вкрита озерами, поросла очеретом. Це – дунайські плавні.

 

Рекорди України

Найглибшим в Україні є Великий каньйон Криму завглибшки 230 – 320 м і завдовжки понад 3 км, який місцями звужується до 3 м. Розташований каньйон, дном якого тече річка Аузун-Узень, на північному схилі Ай-Петрінської яйли.

 

 

Мал. Робота річки

 

Мал. Схема річкової долини

 

Запам’ятайте

Падіння річки – це різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла. Похил річки – це відношення її падіння до довжини.

Річний річковий стік – це об’єм води, що протікає через поперечний переріз річки за рік.

Річкова ерозія – це процес руйнування річкою гірських порід.

Твердий стік – це завислий і розчинений у воді твердий матеріал, який переноситься річкою.

 

Запитання і завдання

1. Розкажіть, як залежить характер течії річки і формування її долини від рельєфу.

2. Визначте похил Дніпра в межах України, якщо відомо, що на білорусько-українському кордоні його русло знаходиться на висоті 108 м над рівнем моря.

3. Яке живлення мають річки України?

4. Як впливають живлення і режим річок на їх річний стік?

5. Яку роботу виконують річки?

6*. Для характеристики річкового стоку використовують показник витрати води в річці – об’єму води, що протікає через поперечний переріз річки за 1 с. Його обчислюють за формулою: Q = Sv, де Q – витрата води (у м3/с), S – площа поперечного перерізу річки (у м2), v – швидкість течії річки (у м/с). Обчисліть витрату води в річці, якщо поперечний переріз її русла має вигляд трапеції, ширина водної поверхні становить 56 м, ширина дна 34 м, середня глибина – 2,5 м, а швидкість течії – 0,4 м/с.

 

  

<< § 21. Небезпечні атмосферні явища та прогноз погоди § 23. Основні річкові басейни >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus