§ 49. Висотна поясність

§ 49. Висотна поясність

 

1.     Пригадайте, що таке висотна поясність.

2.     Які компоненти природи змінюються з висотою?

 

Гори займають майже половину території Євразії. Найбільш яскраво в Європі висотна поясність виявляється на південних схилах Альп, а в Азії – на південних схилах Гімалаїв.

ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ АЛЬП. Альпи розташовані в межах помірного поясу. На їх південних схилах випадає багато опадів – до 3 000 мм за рік. Нижній пояс до висоти 1 000 м утворюють широколисті ліси з дуба, каштана, граба, ясена, бука. Вище ростуть мішані ліси з бука і ялиці, які з висотою змінюються на хвойні ліси, де крім ялиці ростуть ялина, модрина, сосна.

Вище росту дерев у горах заважають сильні вітри, різкі коливання температури повітря та короткий теплий сезон. Тому на висотах понад 2 000 м розташовані субальпійські луки. В їх рослинному покриві переважають високі багаторічні трави. Серед них трапляються зарості ялівцю та рододендрона, який має великі яскраві квіти червоного, лілового, жовтого чи білого кольорів. Поширені криволісся з гірської сосни, гілки якої притиснуті вітрами до землі. Над субальпійськими розташовуються альпійські луки – пояс низькорослих трав, що мають яскраві квіти. Ще вище в холодному кліматі можуть вижити тільки  мохи і лишайники на скелястих виступах. На межі зі сніговою лінією росте едельвейс – травяниста рослина, яка має красиві сніжно-білі квіти у вигляді багатопроменевої зірки. За здатність витримувати високогірний холод і люті вітри ця рослина вважається символом мужності і стійкості. На висоті 3 000 м за сніговою лінією лежить пояс снігів і льодовиків.

Гірські хребти Альп стали прихистком для багатьох тварин, витіснених людиною з рівнин і низькогірних районів. Багато з них узимку мешкають у лісову поясі, а влітку піднімаються вище на високогірні луки. Скелясті схили легко долають серна та гірський козел. До гірських умов пристосувався бабак. Багато птахів – ворона, галка, ластівка, синиця, дятел. У гірських струмках багато риби, серед якої найбільше цінується форель.

Нижній пояс Альп найбільш населений, тому його природна рослинність значною мірою змінена. Його навіть називають культурним поясом. Високогірні луки використовуються як пасовища для худоби. Альпи –найбільш відвідувані численними туристами, мисливцями, спортсменами гори Землі. Тому господарство багатьох альпійських країн базується на туризмі і спорті. Це завдає певної шкоди гірській природі. Для її збереження відновлюють ліси, тваринний світ, створюють заповідники. Одним з найбільших є Гран-Парадізо в Італії.

 

Мал. Схема висотної поясності Альп

 

ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ ГІМАЛАЇВ. У Гімалаях – найвищих горах світу – через їх географічне розташування в субекваторіальному й тропічному поясах та грандіозну висоту спостерігається планетарний максимум висотної поясності. Це означає, що піднімаючись південними схилами від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до високогірної тундри.

Так, біля підніжжя, там де рівнина переходить у передгір’я, тягнеться пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглівтераїв. У цьому поясі ростуть пальми, мімоза, банан, перевиті ліанами. Трави сягають заввишки 5 м. У густих заростях водяться такі великі тварини, як слони, носороги, буйволи. У лісі багато мавп. Із хижаків водяться тигр і леопард. Колись у тераях були поширені озера і болота, що кишіли малярійними комарами. Нині вони здебільшого осушені.

Вище джунглів до висоти 1 200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревовидні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояс субтропічних лісів з вічнозелених (сосна, дуб) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висотах вище 2 000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні  ліси із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3 500 м.

Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними луками і чагарниками з ялівцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпійські луки, де примули, анемони, маки утворюють барвисті травяні килими. На відмітках  5 500 – 6 000 м проходить снігова лінія, за якою – пояс вічних снігів і льодовиків.. Отже, жодні гори світу не мають таких колосальних контрастів ландшафтів, як Гімалаї.

У Гімалаях у верхніх поясах зустрічається чорний гімалайський ведмідь, який на відміну від бурого ведмедя має на грудях на чорному хутрі білу пляму у вигляді літери V. До висоти 5 000 м піднімається сніжний барс, який має дуже гарне пухнасте хутро. У високогір’ях водиться як, густа і довга вовна якого дозволяє витримувати сильний холод. Мускусні олені (кабарги), дикі гірські барани й кози здатні долати скелясті стрімкі уступи. Повсюдно поширені гризуни, особливо підкоришники. Багато птахів, серед яких фазан данфе, дикий індик улар.

Найбільш освоєними людиною є передгір’я і середня смуга південних схилів Гімалаїв, які найсприятливіші для життя. Там розташовані поселення, прокладені дороги. В долинах вирощують рис, а на схилах цитрусові і чайний кущ. У високогір’ях розводять овець і яків (мал.). Вище за 4 500 м постійного населення вже немає.

 

Мал. Схема висотної поясності Гімалаїв

 

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ. У горах Євразії надзвичайно гостро стоїть проблема зведення лісів. Так, у Гімалаях ліс завжди був для населення джерелом палива. Крім того, його випалювали під нові ділянки городів. Знищення лісів для місцевих потреб більш менш компенсувалося природним приростом, поки Гімалаї не стали туристським центром. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Джомолунгми. Варто було лише порушити цілісність гір, і вони покарали людей обвалами та зсувами. Були навіть такі страшні прогнози: якщо ліси на схилах гір будуть і далі вирубуватися, то невдовзі Гімалаї просто сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Добре, що люди вчасно зрозуміли свої помилки. Нині в гімалайських країнах діють програми із заліснення схилів. Наплив туристів і альпіністів, охочих помилуватися красою гір і випробувати свою майстерність при сходженнях на вершини на жаль призводить до забруднення довкілля. 

Для збереження унікальної природи гір створюються заповідники і національні парки. Так, величезну територію, яка прилягає до Евересту, займає національний парк Сагарматха.

 

Запитання і завдання

1. Чому з підняттям у гори змінюються ґрунти та рослинний покрив?

2. Чому в Альпах відсутній гірський пояс тропічних вічнозелених лісів?

3. На скільки Гімалаї вищі за Альпи? Користуючись мал.. на с. .. розкажіть, як змінюються висотні пояси в Гімалаях.

4. Як діяльність людини позначилася на природі гір?

5. У Гімалаях висотна поясність представлена всіма висотними поясами Землі. Жодні гори світу не мають такого різноманіття ландшафтів. Поміркуйте, які два основні чинники обумовили цей планетарний максимум.

 

 

<< § 48. Природні зони § 50. Населення і політична карта >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus