§ 24. Природні зони

§ 24. Органічний світ. Природні зони

 

1. Пригадайте, що таке ендеміки.

2. У межах яких географічних поясів розташовується Австралія?

 

ОРГАНІЧНИЙ СВІТ. Рослини і тварини Австралії не відрізняються багатством видів. Проте вони надзвичайно своєрідні: 75 % рослин і 90 % тварин зустрічаються тільки там. Неповторність органічного світу материка пояснюється тим, що, відокремлений океанами від решти світу, він мільйони років розвивався ізольовано. Природа ніби перетворила Австралію на величезний заповідник, де виникли види, які ніде більше не зустрічаються (ендеміки) та де збереглися ті, що існували ще в минулі геологічні епохи (релікти).

 

Мал. Вологі ліси на східному узбережжі

 

Рослини Австралії унікальні. Австралійським рослинним символом є евкаліпт – дерево, поширене повсюдно: від вологих лісів до сухих пустель і гірських вершин. Їх налічують сотні видів, серед яких і карликові, і гіганти заввишки понад 100 м. У вологому кліматі корені евкаліпта так потужно висмоктують вологу з ґрунту, а потім випаровують її через листя, що він дістав назву “дерево-насос”. Нерідко їх висаджують для осушення заболочених ділянок. Евкаліпти добре пристосовані й до посушливого клімату: їх листя повертається ребром до сонця, що зменшує випаровування. При цьому крона майже не дає тіні, тому евкаліптові ліси напрочуд світлі. Типовими деревами є й акації, яких так само існує багато видів. Ендемічні казуарини мають спадаючі донизу ниткоподібні безлисті гілки. Яскраво-зелені крони деревоподібних папоротей сягають 20 м висоти.

Тварини ще своєрідніші за рослини. Ендеміків серед них – 90 %. На жодному материку не зустрічаються в такій кількості сумчасті – кенгуру, коала, вомбат, тасманійський диявол, сумчаста білка, сумчастий кріт, сумчаста миша та ін. Сумчасті належать до найпримітивніших ссавців. Вони незвичайні тим, що народжують дитинчат крихітними і безпомічними. Мами доношують їх у складці шкіри на животі, що нагадує сумку.

Кенгуру вважається «національною твариною», він зображений на державному гербі Австралії. Серед них є карликові кенгуру-валлабі заввишки 30 см і 2-метрові велетні руді кенгуру. Вони прекрасні бігуни, вірніше стрибуни. Цьому слугують короткі передні й довгі задні лапи та чималий важкий хвіст. Довжина стрибків сягає 9 м. Деякі кенгуру живуть у лісах, інші віддають перевагу відкритим просторам, деревні види вміють лазити по деревах. Сумчастий коала – мешканець евкаліптових лісів. Він живе на деревах і веде нічний малорухливий спосіб життя. Ця симпатична тваринка має густе м’яке хутро, що робить її схожою на плюшевого ведмедика. Сумчастий вовк і тасманійський диявол – дуже рідкісні тварини.

Тільки в Австралії водяться єхидна і качкодзьоб – тварини, які відкладають яйця, як птахи, а вигодовують дитинчат молоком, як ссавці. Єхидна нагадує їжака з 8-сантиметровими голками, але на відміну від нього має довгий дзьоб, за допомогою якого поїдає мурашок. Качкодзьоб такий незвичайний, що видається зібраним із частин різних тварин: тіло, як у щеняти; перетинки між пальцями ніг і дзьоб, як у качки; хвіст, як у бобра. На довершення, задні лапи мають шпори, як у півня. Качкодзьоб добре плаває, вишукуючи дзьобом черв’яків і слимаків у водоймах. Живе у глибоких норах, влаштовуючи вхід тісним. Протискуючись у нього, тварина віджимає воду з шубки і до гнізда добирається майже сухою. Єдиним великим хижаком Австралії на суходолі є дикий собака динго – здичавілий нащадок свійської собаки, яка була завезена ще у стародавні часи з Азії. Динго живуть зграями і полюють на сумчастих. Іноді вони нападають і на свійських тварин, тому їх переслідують фермери.

Різноманітні і так само своєрідні австралійські птахи. Особливо багато папуг: від відомих усім маленьких хвилястих папужок до великих какаду. У лісах водиться лірохвіст, хвіст якого нагадує музичний інструмент ліру. Страус ему трохи менший за африканського (мал.). Він також зображений на гербі Австралії. Меншим за страуса, так само нелітаючим птахом є казуар. Численні райські птахи, які мають красиве яскраве оперення, та сміттєві кури. На водоймах живуть величні чорні лебеді.

В Австралії багато ящірок і змій. У прибережних водах водяться крокодили, морські змії, акули, шипохвостий скат, медуза «морська оса», зустріч з якими вкрай небезпечна. Дивовижна риба цератод, предки якої жили ще в мезозойську еру, двоякодихаюча: вона має зябра і одну легеню.

 

Мал. Райдужні папуги

 

ПРИРОДНІ ЗОНИ. Австралія лежить у межах чотирьох географічних поясів – субекваторіального, тропічного, субтропічного і помірного. Внаслідок зміни зволоженості з півночі на південь і зі сходу на захід, природні зони змінюють одна одну у вигляді півкілець, що оточують внутрішні області.

Зона вологих і перемінно-вологих лісів, що займає північну і північно-східну частини материка, невелика за площею. Там поширені родючі червоні фералітні ґрунти. В лісах ростуть евкаліпти, пальми, фікуси, деревоподібні папороті. Стовбури дерев обвиті ліанами. На гірських схилах ростуть реліктові хвойні дерева – араукарії.

З віддаленням від океану у внутрішні райони материка ліси переходять у рідколісся і савани. У цій зоні утворилися червоні і червоно-бурі ґрунти. Рідколісся формують евкаліпти, під пологом яких ростуть невисокі акації і казуарини. У савані серед густих трав трапляються своєрідні пляшкові дерева, товстий стовбур яких звужується доверху. В ньому дерево нагромаджує вологу, яку потім витрачає у посушливий сезон. Незвичайні й ендемічні трав’яні дерева, які мають прямий короткий стовбур, що увінчаний жмутом вузьких довгих листків, що стирчать в усі боки і нагадують копицю сіна. В цій зоні живуть кенгуру, вомбати, єхидна, багато пташок. Терміти будують в саванах величезні термітники.

Зона пустель і напівпустель займає величезні простори внутрішніх частин материка. Там лежать Велика Піщана пустеля та Велика пустеля Вікторія, назви яких вже свідчать про їхні розміри. Випалену сонцем поверхню вкривають червонуваті піски або розсипища каміння. Такого забарвлення їм надають сполуки заліза, що містяться в породах. Бурі та сіро-бурі ґрунти сформувалися тільки де-не-де. У зниженнях проступають плями солончаків. Рослинність дуже бідна і розріджена. На безплідних рівнинах лише подекуди ростуть кущики лободи, чахлі колючі чагарникові акації та кволі карликові евкаліпти. На сипучих пісках оселяється тільки спиніфекс – кулеподібний злак, типова рослина пустель. Зелені немає, під безжалісним сонцем навіть рослини стають рудуватими. На відміну від пустель Африки, в Австралії немає оазисів, але австралійська пустеля не виглядає такою неживою, як, наприклад, Сахара (мал.). У напівпустелях утворюються непрохідні зарості жорстколистих колючих, густо переплетених, іноді зовсім непрохідних вічнозелених чагарників з кущових евкаліптів і акацій. Такі зарості називають скребом. У пустелях водяться кенгуру, вомбати, собака динго, єхидна, страус ему, ящірки і змії.

 

Мал. Страус ему

 

Мал. Кенгуру на відпочинку

 

Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників займає невеликі площі на крайніх південному заході і південному сході материка. Там на бурих і червоно-жовтих фералітних ґрунтах на берегових рівнинах ростуть евкаліптові ліси.

Зона  мішаних лісів сформувалася тільки на острові Тасманія, південна частина якого заходить у помірний пояс. Там поруч з вічнозеленими листяними деревами (евкаліптом, південним буком) ростуть і хвойні (червона новозеландська сосна), а також деревоподібні папороті.

 

Мал. Коала

 

Мал. Велетенський термітник

Цікава географія

Дерево-кропива

У тропічних лісах Австралії росте кропивне дерево, яке обпікає необережного мандрівника так сильно, що опіки відчутні навіть кілька місяців потому.

 

ЗМІНА ПРИРОДИ ЛЮДИНОЮ. Зміна природи Австралії почалася з появою на материку переселенців. На місці вирубаних лісів з’явилися поля. Характерною ознакою стали пасовища для худоби величезних розмірів. У саванах і напівпустелях через надмірне випасання овець почала зникати рослинність, яка закріплювала піски. Це призвело до розвіювання пісків і перетворення пасовищ на безплідні землі. Наступ на природне середовище існування диких тварин та хижацьке полювання на них спричинили скорочення і навіть повне зникнення деяких видів.

Крім того, завезені переселенцями «іноземні» рослини і тварини порушили екологічну природну рівновагу. Особливо катастрофічні наслідки мало завезення здавалося б сумирних кролів. Природні умови Австралії виявились такими сприятливими для них, що кролі розплодилися у величезній кількості. Вони рили нори на полях, пошкоджували плодові дерева, знищували посіви і поїдали траву, позбавляючи корму не лише овець, а й диких травоїдних тварин. Кролі стали справжнім стихійним лихом для Австралії. З ними почали боротися різними способами: відстрілювали, будували дротяні загорожі, і зрештою вдалися до бактеріологічної зброї – в лабораторіях розвели комарів, заражених смертельним для кролів вірусом. Це значно скоротило їх кількість, проте до кінця проблему не розв’язало. Тому ще наприкінці ХІХ ст. в Австралії було прийнято закони, що забороняють увезення рослин і тварин з інших материків та обмежують вивіз місцевих.

Для охорони унікальної природи Австралії майже 20 % території материка оголошено національними парками і заповідниками.

 

Запитання і завдання 

1. Чому в Австралії так багато ендемічних видів рослин і тварин?

2. Поміркуйте, чому евкаліпти називають деревами без тіні.

3. Які незвичайні тварини мешкають в Австралії?

4. Які природні зони в Австралії дістали найбільше поширення? Чому?

5. Які екологічні наслідки мало переселення в Австралію рослин і тварин з інших материків?

 

 

<< § 23. Клімат. Води суходолу. Ґрунти. Рослинність ітваринний світ. § 25. Населення і політична карта >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus