§ 22. Фізико-географічне положення. Дослідження таосвоєння. Геологічна будова та рельєф.

§ 22. Географічне положення. Геологічна будова. Рельєф

 

1.     Пригадайте, хто відкрив Австралію.

2.     Від якого давнього материка відкололася Австралія?

 

Площа – 7,7 млн км2.                                              

Населення – 19, 5 млн осіб.

Середня висота – 350 м.

Найвища точка над р. м. – г. Косцюшко (2 230 м)

 

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Ще на карті давньогрецького вченого Клавдія Птолемея, що жив у ІІ ст., на південь від тропіка значилася Терра Австраліс Інкогніто Земля Південна Невідома. Назва Австралія у перекладі з латинської означає південна.

Австралія – найменший материк земної кулі. Її іноді називають навіть великим островом. Посередині Австралію перетинає Південний тропік, і вона майже вся, як і Південна Африка, лежить у тропічних широтах Південної півкулі. Розташування більшої частина у спекотному і сухому тропічному кліматичному поясі робить її найсухішим материком земної кулі.

Австралії віддалена від інших материків. Тільки на півночі завдяки островам вона наближена до Азії. Така ізольованість вплинула на формування її природи, обумовивши виняткову своєрідність рослинності і тваринного світу. Крайніми точками материка на півночі є мис Йорк, на півдні мис Південно-Східний, на заході – мис Стіп-Пойнт, на сході – мис Байрон.

З півночі Австралію омиває Арафурське море,  зі сходу – Коралове і Тасманове. Всі вони мають теплі води, що сприяє розвитку коралів. Так, у Кораловому морі простягається Великий Бар’єрний риф – унікальне пасмо коралових підводних хребтів і дрібних островів завдовжки 2 300 км і завширшки до 150 км. Це найбільше на земній кулі скупчення коралів. Він охоплює майже 3 тис. рифів і 300 островів. Його загальна площа близько 350 тис. км2, що більше за площу Великої Британії. У цьому унікальному підводному світі мешкають 400 видів коралів, 4 000 видів молюсків і 1500 видів риб. Дивує те, що „творці” майже 10-метрових коралових споруд – крихітні поліпи. Рифи дуже небезпечні для суден. Разом з тим вони приймають на себе удари грізних океанічних хвиль і гасять їх гігантську силу.

Уздовж північного і східного узбережжя материка протікають теплі Південна Пасатна та Східноавстралійська течії. Холоднішими є води океанів поблизу західних і південних берегів Австралії, де проходять холодні течії – Західноавстралійська та Західних Вітрів. Берегова лінія Австралії порізана слабо. Великих заток лише дві – Карпентарія і Велика Австралійська. Далеко вдається в море півострів Кейп-Йорк. Поблизу материка лежать вже відомі вам великі острови Нова Гвінея, Нова Зеландія і Тасманія. 

 

Мал. Фізична карта Австралії

 

Робота з картою

1.     Визначте координати крайніх точок.

2.     Обчисліть протяжність материка із заходу на схід та з півночі на південь.

3.     До яких океанів належать моря, що омивають береги Австралії?

4.     Знайдіть географічні назви, що пов’язані з іменами дослідників Австралії.

5.     Де розміщуються рівнини?

6.     До яких гір за висотою належать гори Австралії?

 

Мал. В водах біля Великого Бар‘єрного рифу

 

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ. Через віддаленість Австралії від важливих морських шляхів вона стала відомою європейцям пізніше за всі населені материки. Знадобилося майже 15 століть, щоб епітет «невідома» загадкової Землі Південної, про яку писав Птолемей у ІІ ст., був утрачений, а територія, щедро відведена стародавнім географом, набула реальних контурів материка. Ви вже знаєте, що першовідкривачами Австралії були голландські мореплавці. Віллем Янсзон у 1606 р. дістався до її північного узбережжя. Не здогадуючись, що це материк, він поквапився залишити відкриті береги, які видалися йому дуже непривітними. Пізніше Абел Тасман підійшов до Австралії з півдня і встановив, що це – самостійний материк.

На ті часи усі ці відомості зберігалися у таємниці. Тому відкриття материка приписують і відомому англійському мореплавцю Джеймсу Куку. У 1770 р. він дістався до його східного узбережжя і оголосив відкриті землі англійськими володіннями. Згодом почалася колонізація Австралії, що супроводжувалася захопленням земель і знищенням корінного населення.

Першим обплив довкруж Австралії тільки на початку ХІХ ст. англійський дослідник Метью Фліндерс. Саме він запропонував перейменувати її з Нової Голландії (так назвали материк голландці) на Австралію. Усе ХІХ ст. було для Австралії століттям досліджень і географічних відкриттів. Англієць Роберт Берк першим перетнув материк з півночі на південь. Багато досліджень були пов’язані з пошуками пасовищ і води для худоби, а пізніше – з розвідуванням родовищ корисних копалин і прокладанням доріг.

 

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. Австралія, як і Африка, входила до складу давньої Гондвани. В її основі лежить давня докембрійська Австралійська платформа, яка є частиною Індо-Австралійської літосферної плити. Кристалічний фундамент платформи на заході, півночі і в центральній частині виходить на поверхню, утворюючи щити. На решті території фундамент перекритий потужним чохлом осадових порід.

На сході материка до платформи внаслідок горотворчих процесів була приєднана область складчастості, де земна кора зім’ята у складки. Внаслідок рухів земної кори – опускань і підняттів –  від Австралії відділилися острови Нова Гвінея і Тасманія.

РЕЛЬЄФ. Австралія – найнижчий материк: майже половина його поверхні не перевищує 300 м. Оскільки в основі Австралії лежить платформа, то в рельєфі панують рівнини різної висоти. Більшу частину материка займає Західноавстралійське плоскогір’я. Воно має одноманітну вирівняну поверхню з середніми висотами 300–500 м. Проте у місцях, де лежать щити, серед рівнини здіймаються плато і останці – залишки поверхні, зруйнованої тривалим вивітрюванням.

Центральна низовина, яка лежить у прогині материка, є найнижчою частиною Австралії. Її висота не перевищує 100 м над рівнем моря. А в центрі вона навіть увігнута і лежить на 12 м нижче рівня океану.

Вздовж східного узбережжя простягся Великий Вододільний хребет, приурочений до складчастої області. Це старі, сильно зруйновані гори, розбиті на окремі масиви з куполоподібними вершинами. Їх середні висоти становлять 1000 м. Найвищий масив, розташований на півдні, називається Австралійські Альпи. Саме там знаходиться і найвища точка материка – г. Косцюшко (2 230 м). Західні схили хребта пологі і поступово переходять у рівнини, східні – круто обриваються у бік океану. Де-не-де збереглися конуси згаслих вулканів. На відміну від Африки, в Австралії немає ні високих гір, ні діючих вулканів, ні льодовиків. Не буває і землетрусів.

 

Мал. В національному парку Улуру. Через значний вміст заліза в гірській породі скелі мають червоне забарвлення

 

КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Австралія дуже багата на різноманітні корисні копалини. У магматичних і метаморфічних породах фундаменту платформи залягають залізні, мідні, свинцеві, цинкові руди, золото. За запасами залізних руд і руд кольорових металів, а також урану, Австралія займає одне із перших місць у світі.

До осадових порід чохла платформи і передгірних прогинів приурочені поклади нерудних копалин. Родовища кам’яного і бурого вугілля зосереджені на сході материка. Нафту і природний газ добувають на шельфі здебільшого на заході і сході. У північній частині знайдені найбільші у світі поклади бокситів – сировини для виробництва алюмінію.

 

Мал. Вугільний кар’єр в Австралії

 

Запитання і завдання

1. У чому полягають особливості географічного положення Австралії? Як вони пов’язані із своєрідністю природи материка?

2. Хто першим досяг берегів Австралії?

3. Порівняйте рельєф Австралії і Африки та встановіть подібні і відмінні риси.

4. Чим пояснити, що з усіх материків тільки в Австралії немає високих гір, вулканів і льодовиків.

5. Які закономірності розміщення родовищ корисних копалин на території Австралії?

 

Практична робота

1. На контурній карті:

а) позначте і підпишіть назви крайніх точок Австралії;

б) підпишіть моря – Арафурське, Коралове, Тасманове; затоки – Карпентарія, Велика Австралійська; протоку – Торессова; півострів – Кейп-Йорк; острови Тасманія, Нова Зеландія, Нова Гвінея; Великий Бар’єрний риф;

в) зафарбуйте відповідними кольорами форми рельєфу і підпишіть назви: рівнин – Західноавстралійське плоскогір’я, Центральна низовина; гір – Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко, 2 230).

 

 

<< § 21. Країни § 23. Клімат. Води суходолу. Ґрунти. Рослинність ітваринний світ. >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus