§ 19.Стихійні явища. Екологічні проблеми

§ 19. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми

 

1. Пригадайте, які явища природи називають стихійними.

2. Чому природа Африки потребує охорони?

 

СТИХІЙНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ. Стихійні природні явища (землетруси, засухи, повені, урагани тощо) можуть завдавати величезної шкоди населенню. При пануванні тропічного пустельного клімату на великих просторах вічною бідою Африки є засуха тривалий бездощовий період, що призводить до висихання ґрунтів і загибелі рослинності. Засухи завжди супроводжуються неврожаєм. Від нестачі кормів і питної води гине худоба і дикі тварини, від спраги і голоду вмирають люди. Районом частих і тривалих засух є зона Сахель (у перекладі з арабської означає берег, край, тобто край пустелі), розташована на південь від Сахари. Вона тягнеться широкою смугою з заходу на схід через усю Північну Африку.

Небезпечним явищем є ураганний гарячий сухий вітер, що дме в пустелі влітку. Араби називають його «дихання смерті». Коли він дме, температура повітря підвищується до +50 0С, а відносна вологість знижується іноді до 0 %. За таких умов різко збільшується випаровування з організму. У людини починається сильний головний біль і може настати смерть. Нерідко ураганний вітер супроводжується піщаними смерчами і пиловими бурями. Вони зазвичай тривають недовго (до 20 хв.), але мають велику силу і за короткий час переносять величезні маси піску, засипаючи поля, будинки, а іноді й великі поселення. Деякі країни Африки потерпають від повеней. Своєрідним стихійним лихом є нашестя сарани, яка за кілька годин може знищити увесь урожай полів і плантацій.

Цікава географія

Постійні супутники Сахари

На неозорих просторах Сахари постійно дме вітер, що несе величезну кількість пилу. У різних районах Африки його називають по-різному: сірроко, самум, хамсин, харматан, шахалі. Арабське прислів’я каже: «У Сахарі вітер встає і лягає разом із Сонцем». Завдяки йому пилові бурі – постійні супутники пустелі.

 

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ. Ще сто років тому Африку уявляли материком незайманої природи. Проте вже й тоді природа була значно змінена господарською діяльністю людини. На початку ж ХХІ ст. екологічні проблеми, які зароджувалися в часи грабіжницьких походів європейських колонізаторів, загострилися.

Екваторіальні вічнозелені ліси віками вирубувалися задля цінної деревини. Вони також викорчовувалися і випалювалися під поля і пасовища. Випалювання рослин при підсічно-вогняному землеробстві призводить до порушення природного рослинного покриву і погіршення ґрунту. Швидке його виснаження  змушувало вже через 2–3 роки залишати оброблювані землі і розкорчовувати нові ділянки. Нині майже 70 % лісів Африки знищені, а їх залишки продовжують швидко зникати. На місці лісів виникли плантації какао, олійної пальми, бананів, арахісу. Зведення лісів призводить до багатьох негативних наслідків: збільшення кількості повеней, посилення засух, виникнення зсувів ґрунту, зменшення родючості ґрунтів. Відтворення ж лісів відбувається дуже повільно.

Значно змінена і природа саван. Величезні площі там розорані, зайнятті пасовищами. Через надмірне випасання великої рогатої худоби, овець і верблюдів, вирубування дерев і чагарників савани все більше й більше перетворюються на пустелі. Особливо негативні наслідки такого використання земель на півночі, де савана переходить у пустелі. Розширення пустельних площ називається спустеленням. Аерокосмічні знімки, зроблені зі штучних супутників Землі, переконливо засвідчили, що тільки за останні півстоліття Сахара просунулася на південь на 200 км і збільшила свою площу на тисячі квадратних кілометрів. Як же можна запобігти наступу пустелі? На межі з пустелями насаджують лісозахисні смуги, обмежують випасання худоби на територіях з розрідженим рослинним покривом, здійснюють обводнення посушливих районів. Великі зміни природних комплексів відбулися внаслідок видобування корисних копалин.

Із зміною природного середовища пов’язана ще одна проблема – зникнення багатьох видів рослин і тварин. Так, на острові Мадагаскар, де майже повністю знищено природні ліси, половина видів тварин і рослин уже зникла або перебуває під загрозою зникнення. А це стосується ендеміків, тобто видів, яких немає більше ніде на Землі. З часів колонізації материка тварини масового знищувалися під час полювання, що проводилося задля слонової кістки, рогів носорога, крокодилячої шкіри, шкір хижаків, страусових пер. Повністю були знищені білохвостий гну, зебра квагга, яка мала смужки тільки на шиї і морді, що водилися у Південній Африці. Кількість  інших тварин (слонів, носорогів, горил) значно скоротилася.

Тривале колоніальне минуле та нераціональне використання природних ресурсів призвели до серйозного порушення рівноваги між компонентами природних комплексів. Тому в багатьох країнах Африки гостро постали проблеми охорони природи.

НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ. Нині людство розуміє необхідність охорони природи на Землі. З цією метою влаштовуються природоохоронні території – заповідники і національні парки. В них охороняються компоненти природних комплексів (рослини, тварини, гірські породи тощо) і ведеться дослідницька робота. Заповідники мають суворий природоохоронний режим, а в національні парки можуть відвідувати туристи, які зобов’язані дотримуватися встановлених правил. В Африці природоохоронні території займають великі площі (мал.). Вони влаштовані в різних природних комплексах – в горах, на рівнинах, у вологих вічнозелених лісах, саванах, пустелях, на вулканах. Всесвітньовідомими є національні парки Серенгеті, Крюгера, Рувензорі.

Національний природний парк Серенгеті – один з найбільших і найвідоміших у світі. У перекладі з мови  масаїв його назва означає неозора рівнина. Парк  розташований у Східній Африці. Його називають африканським раєм для тварин. На його просторах мешкають тисячні табуни великих копитних (різних видів антилоп, зебр) і хижаки (леви, гепарди, гієни), які збереглися у недоторканому стані такими, якими були з незапам’ятних часів. Національний парк Крюгера – один з найстаріших на материку. Він виник на півдні Африки ще в 1898 р. У цьому краї савани неподільно панують буйволи, слони, носороги, леви, леопарди, гепарди, жирафи, зебри, різні антилопи, з птахів – марабу, птах-секретар. Кожного виду тварин налічують тисячі особин. За їх різноманітністю парк часто порівнюють з Ноєвим ковчегом. Національний парк Нгоронгоро розташований у кратері згаслого вулкана. Там охороняються буйволи, носороги, антилопи, жирафи, бегемоти, різноманітні птахи. У парку Рувензорі охороняються людиноподібні мавпи шимпанзе і горили.

Створення заповідників і національних парків сприяє збереженню рідкісних рослин, унікального тваринного світу та окремих природних комплексів Африки. Завдяки охоронним заходам кількість багатьох видів тварин, що перебували на межі зникнення, відновлена. Найбільша у світі різноманітність видів тварин робить Африку справжнім раєм для екотуристів

Цікава географія

Міждержавний природний парк

Існує грандіозний проект розширення парку Крюгера на території трьох держав Південної Африки, Зімбабве та Мозамбіку, що майже вдвічі збільшить його простір. Це буде спільний міжнародний природний заповідник. Його територія, яка перевершуватиме 36 тис. км2, стане найбільшим на планеті місцем для екотуризму. Зняття кордонів дозволить диким тваринам вільно мігрувати традиційними стежками.

Запитання і завдання

1. Які стихійні лиха виникають на теренах Африки?

2. Яка діяльність людини завдає найбільшої шкоди природі?

3. Чому рослинність і тваринний світ Африки потребують охорони?

4. З якою метою створюються заповідники і національні парки?

 

 

<< § 18. Природні зони § 20. Населення. Сучасна політична карта >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus