§ 18. Природні зони (підручник)

§ 18. Пустелі і напівпустелі. Вічнозелені твердолисті ліси і чагарники

 

1.     Пригадайте, які ознаки має тропічний пустельний клімат.

2.     Які особливості річок у зоні пустель?

 

РОЗТАШУВАННЯ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. Пустелі і напівпустелі займають в Африці величезні площі. Вони лежать у тропічному і субтропічному кліматичних поясах. У Північній півкулі розташована найбільша пустеля світу – Сахара, яка тягнеться із заходу на схід на 5 тис. км, а з півночі на південь – на 2 тис. км. У Південній півкулі розташовані пустеля Наміб і напівпустеля Калахарі. Самі назви (Сахара у перекладі з арабської означає дика місцевість, пустеля; Калахарі перекладається з мови місцевого племені як місце спраги, місце страждань, а Намібте, що обходять стороною) вже вказують на особливості тамтешніх природних умов.

Кількість опадів у напівпустелях мала – 400 мм, а в пустелях мізерна – 100 мм за рік. Літо у Сахарі надзвичайно спекотне. Хмар на небі майже не буває, тому сонячне проміння розпікає поверхню. Пісок і скелі нерідко нагріваються до +70 0С, а температура повітря сягає +50 0С. Безхмарне небо стає причиною і нічного холоду, оскільки хмари, як ви знаєте, вночі виконують роль ковдри, що не дає вихолоджуватися земній поверхні. Тому вночі температура повітря різко падає, іноді до 0 0С. Нестерпна денна спека змінюється пронизуючим нічним холодом. Це спричиняє дуже великі коливання добових температур. Спеку особливо важко переносити через гарячі і сухі вітри. Влітку вони здіймають хмари піску. Дюни на очах оживають, пил закриває сонце. Розпеченим сухим повітрям важко дихати. У рот, ніс і очі набивається пісок. Все живе забивається у щілини та коріння висохлих трав і пустеля видається мертвою.

ҐРУНТИ. В умовах надзвичайно сухого пустельного клімату органічних решток рослин майже немає, бракує води, тому й ґрунти майже не утворюються. Нерідко замість них поверхня вкрита щебінкою і сипучими пісками. Бідні ґрунти називають кам’янистими або піщаними ґрунтами пустель. Там, де під рослинним покривом ґрунт таки сформувався,  типовими є сіроземи.

РОСЛИННІСТЬ. В умовах украй сухого пустельного клімату рослинність надзвичайно бідна. Де-не-де ростуть пучки трав і колючі чагарники. Місцями рослин взагалі немає. Щоб вижити в суворих умовах вони пристосувалися або „добувати” і зберігати вологу, або зменшувати її випаровування. Так, довге коріння рослин дозволяє сягати глибших більш зволожених шарів. Щоб зменшити випаровування листки деяких чагарників перетворилися на колючки, у інших вони стали дрібними. Деякі чагарники під час тривалих посух здатні скидати не тільки листя, а й гілки та кору. У інших рослин ефективним пристосуванням став короткий життєвий цикл: з першими краплями дощу вони швидко проростають, швидко квітнуть і дають насіння.

У надзвичайно сухій Сахарі поширені здебільшого колючі чагарники, тамариск і невисокі  акації. Між ними подекуди ростуть жорсткі злаки. В оазисах, де підземні води залягають близько від поверхні (до 10 м), вирощують пшеницю, ячмінь, овочі. Але основною культурою є фінікова пальма.

Ще бідніша рослинність у пустелі Наміб, про яку кажуть, що Бог створив її у гніві. При щедрому тропічному сонці там місяцями не випадає жодної краплі дощу. Повітряні маси, охолоджені Бенгельською течією, перешкоджають підняттю вологого морського повітря і утворенню хмар. У результаті замість дощу утворюються тумани, які майже 300 днів на рік навідуються у пустелю. Вони приносять близько 50 мм вологи, якою користуються нечисленні рослини – здебільшого низькорослі колючі чагарники. Тумани, що пливуть з Атлантики, дають можливість унікальній рослині вельвічії дивовижній, яка має лише два гігантських стрічкоподібних листки, черпати ними воду «прямо з небес». Вельвічія справді дивовижна: два листки, що під вітрами розщеплюється на довгі вузькі смужки, ростуть прямо з широкого стовбура схожого на пеньок. Її корінь нагадує гігантську морквину, що слугує не тільки коморою поживних речовин, а й надійним якорем при частих піщаних бурях.

У напівпустелі Калахарі, де вологи більше, алое і молочаї нагромаджують її про запас у м’ясистих листках або стеблах. Там ростуть і дикі кавуни, які часто тваринам та місцевому населенню замінюють воду. 

Цікава географія

Королева пустелі

Так титулують фінікову пальму, яка є основною культурою оазисів. Це – струнке дерево заввишки 30 м. Арабське прислів’я каже, що вона тримає голову у вогні, а ноги у воді. З деревини пальми роблять двері, стовпи, листям вкривають помешкання, з волокон плетуть корзини і мотузки. Але головним її багатством є фініки. Їх їдять сирими, смаженими, в’яленими. За це фінікову пальму називають хлібом Сахари.

Цікава географія

Ні дерево, ні кущ, ні трава

Вельвічія дивовижна рослина загадкова – ні дерево, ні кущ, ні трава, а щось абсолютно своєрідне. Одним вона нагадує великий качан капусти, іншим – дерево-тумбу, живий пеньок, павука-гіганта і навіть купу сміття. Ботаніки вважають її деревом. Цікаво, що в цього дерева немає гілок, а є лише два листка. Проте, що це за листки! Вони вічні. На відміну від нашого дуба, який кожного року скидає листя, або сосні, в якої хвоїнки оновлюються кожні 3 роки, листки вельвічії служать їй все життя. А живе вона до 2 000 років! Якими ж довгими за такий час мають вирости листки? Природа обмежила їх 5-метровою довжиною і винайшла конвеєрний ріст: листя росте біля стебла, а його кінці поступово відмирають. Названа вельвічія на честь ботаніка Фрідріха Вельвича, який її описав. А місцеве населення з незапам’ятних часів називає її отджи тумбовеликий пан. І справді, великий пан майже голої пустелі!

 

ТВАРИННИЙ СВІТ. Якими посушливими не були б пустелі і напівпустелі, проте й вони населені тваринами. Всі істоти, як і рослини, пристосувалися до спеки та дефіциту вологи. Так, більшість тварин ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються від пекучих променів сонця у норах і щілинах. Деякі з них можуть довго обходитись без води, як верблюд. 

У Сахарі антилопи здатні пробігати великі відстані у пошуках води і їжі. Газель аддакс – ендемік Африки – живе серед безкрайніх пісків, тому має широкі копита, що допомагають їй легко пересуватися сипучими барханами. Поширені гризуни – піщанки, тушканчики, які у спеку ховаються у нори. З хижаків є шакал, гієна, барханний кіт. Каракал – пустельна рись –  у спритності і швидкості може позмагатися з гепардом. Вона полює на газелей і великих гризунів, а високо підстрибуючи, може ловити птахів просто на льоту. Лисиця фенек полює вночі на ящірок, гризунів і птахів, шукаючи їх за допомогою великих чутливих вух. Ящірки і змії, серед яких чимало отруйних (рогата гадюка, піщана ефа, єгипетська кобра), можуть довго обходитися без води. З комах є жук скарабей, сарана. Повсюдно поширені скорпіони.

 

Мал.Угамування спраги

Цікава географія

Священні крокодили

Долина Нілу завжди кишіла крокодилами, яких стародавні єгиптяни вважали священними тваринами – утіленням бога Сенека. З крокодилів робили навіть мумії і зберігали їх у храмах. На честь цих тварин названо одне з єгипетських міст ­­–  Крокодилополіс. Між тим цей 6-метровий винахідливий і підступний хижак живиться не тільки рибою, при нагоді хапає антилоп і зебр, які приходять на водопій, а й становить реальну небезпеку і для людини.

 

Мал. Крокодил

 

ВІЧНОЗЕЛЕНІ ТВЕРДОЛИСТІ ЛІСИ І ЧАГАРНИКИ. Ця природна зона невелика. Вона простягається вузькою прибережною смугою вздовж Атлаських і Капських гір на півночі і півдні Африки. Вічнозелені твердолисті ліси і чагарники сформувалися в умовах субтропічного клімату з прохолодною і вологою зимою та спекотним сухим літом. Кількість опадів там випадає достатня – 600 мм за рік. Під вічнозеленими твердолистими лісами і чагарниками сформувались коричневі ґрунти. Вони мають досить потужний гумусовий горизонт і достатньо родючі при зрошенні.

В Атлаських субтропіках утворилися густі зарості низькорослих вічнозелених дубів, сосен і карликових пальм. Подекуди збереглися ліси із коркового дуба. Там водяться берберський олень, кабан, алжирська лисиця, ласка, шакал, гієна. У Капських субтропіках сформувалися чагарникові зарості з протеї, маслини, носорожого куща, сумаха, вереса та ін. Там налічують велику кількість рослин, серед яких дикі гладіолус, гербера, кала, стреліція. Там водяться тварини саван: антилопи, зебри, леопарди.

 

Мал. Зебра

 

Мал. Молода антилопа

 

Природна рослинність цієї зони дуже змінена людиною – на її місці виникли виноградники, плантації цитрусових, ростуть зернові, тютюн, бавовник.

Запитанні і завдання

1. Чому савани змінюються пустелями? В яких кліматичних поясах розташовані пустелі і напівпустелі?

2. Що відрізняє пустелі від інших природних зон?

3. Які ґрунти утворюються в пустелях?

4. Як рослини пристосувалися до життя в пустелях і напівпустелях?

5. Завдяки чому тварини здатні виживати в пустелях?

6. Чим природні умови Калахарі відрізняються від природних умов Сахари?

7. Як змінена рослинність зони вічнозелених твердолистих лісів і чагарників?

 

Практична робота

Складіть порівняльну характеристику двох природних зон (за вибором) за планом:

1. Географічне положення (в якій частині материка розташована, в якому кліматичному поясі).

2. Клімат (який тип клімату, пануючі вітри, середні температури найтеплішого і найхолоднішого місяців, кількість опадів).

3. Ґрунти.

4. Рослинність.

5. Тваринний світ.