За рівнем розвитку країни Азії дуже різні (конспект)

За рівнем розвитку країни Азії дуже різні. У цьому регіоні знаходиться Японія – друга (після США) за економічним потенціалом країна світу. В державі добре розвинуті всі галузі господарства, але провідними є високотехнологічні машинобудування та металообробка, виробництво електроніки, автомобіле- та суднобудування, хімічна промисловість. За часткою витрат на науку Японія займає провідне місце серед розвинутих країн. А за кількістю наукових працівників переважає ФРН, Велику Британію, Францію разом узяті.

До найбідніших країн планети відносяться Непал, Бутан, Афганістан, Камбоджа.

Особливе місце в Азії посідають Індія та Китай. Ці велетні мають в останні десятиріччя одні з найвищих рівнів економічного розвитку, а за обсягами валового внутрішнього продукту входять до групи світових лідерів. І хоча за обсягами ВВП в розрахунку на душу населення вони ще значно відстають від розвинутих держав, досягнення цих країн в останні роки є вражаючими. Значного розвитку тут також набувають високотехнологічні галузі, а Китай, крім того, має власну пілотовану космічну програму, є світовим лідером із видобування вугілля та залізної руди, виплавки сталі, виробництва телевізорів тощо.

Значних успіхів останнім часом досягли так звані азійські тигри (Південна Корея, Сінґапур, Тайвань, Сянґан (колишній Гонконґ), а також Малайзія.

Ці колись відсталі країни завдяки вдалій модернізацій власних економік сьогодні поставляють на світовий ринок сучасні автомобілі, побутову електроніку, одяг та іншу високоякісну продукцію.

Окремою групою виділяються країни Перської затоки. На цей регіон разом із Росією припадає левова частка розвіданих запасів нафти та газу. Саме залучення інвестицій у нафто-газову промисловість дало змогу деяким із країн Перської затоки (Кувейт, Бахрейн, Катар) за рівнем життя наблизитись до найрозвинутіших держав.

Велику роль у господарстві більшості країн Азії відіграє сільське господарство. Через велетенські розміри Азії та різноманітність природно-кліматичних умов тут сформувалася строката структура сільськогосподарського виробництва: від оленярства і лісового промислу на півночі до вирощування екзотичних тропічних культур на півдні.

Утім, через велику густоту населення, значні гірські масиви та пустелі в Азії дуже гостро стоїть проблема нестачі придатних для сільськогосподарського використання угідь. До того ж у сільському господарстві країн регіону дуже слабо використовуються досягнення аграрної науки та сучасна техніка. Виробництво тут ведеться здебільшого архаїчними методами і тому ефективність його невисока.  Відтак, низка країн регіону періодично стикається з проблемою забезпечення власного населення продовольством.