Середньорічні температура та солоність води на поверхні океанів. Кліматичні пояси та області

Найбільшим на планеті є Тихий океан – його площа значно перевищує площу всіх материків Землі і майже дорівнює площі всіх інших океанів, разом узятих, а велетенські простори визначають значне різноманіття природно – кліматичних умов.

Ім'я океанові надав португальський мореплавець Фернан Маґеллан. Очолювана ним експедиція перетнула океан у 1520 році під час навколосвітнього плавання.

Ложе океану має складний рельєф, що пов'язано з особливостями будови земної кори. Підводні гори, хребти, величезні улоговини, підводні жолоби розкинулись на велетенських просторах, однак більша частина дна океану рівнинна. У Тихому океані відмічена максимальна глибина Світового океану –11 022 м (Маріанський жолоб).

Величезними розмірами океану пояснюються значні відмінності клімату, який змінюється від жаркого біля екватора до холодного в північній і південній частинах. Крім того, для океану характерним є порушення зонального розподілу температур у помірних і тропічних широтах.

Багатий і різноманітний органічний світ океану. Особливо це проявляється в теплих широтах біля узбережжя материків у приповерхневих водах. Тисячами видів риб, молюсків, мідій; тюленями, дельфінами, китами, іншими представниками морських глибин представлений живий світ океану.

Багатство біологічних ресурсів приваблює до акваторій океану науковців, туристів, рибалок. Саме звідси людство отримує більше половини світового вилову морепродуктів. У шельфових зонах дна океану виявлено значні поклади нафти та газу, інших мінеральних ресурсів.

Через те, що океаном проходять важливі морські шляхи, води океану є дуже забрудненими. Крім того значними є екологічні проблеми, пов'язані з випробуваннями атомної зброї, що колись здійснювались на тихоокеанських островах.

Індійський океан має порівняно невеликі розміри, але досить різноманітний рельєф дна. Найбільшою формою рельєфу є серединно-океанічний хребет, що трьома гілками розходиться від центру. Підводна окраїна Євразії в північній частині океану зростає за рахунок великої кількості осадового матеріалу, винесеного річками. Материковий схил у Бенґальській затоці стрімко опускається до ложа океану. Біля Зондських островів низка підводних хребтів представлена сотнями вулканів, третина серед яких – діючі. Тут же знаходиться найглибша ділянка океану – Зондський жолоб, 7 729 м.

Клімат Індійського океану різноманітний із чітко вираженою широтною зональністю в температурі і кількості опадів. Температура води і повітря знижується від екватора і тропіків. Значно коливається в залежності від співвідношення опадів і випаровування солоність вод (від 34 ‰ на екваторі і 35-37 ‰ в тропіках, до 42 ‰ в Червоному морі). Взагалі води Індійського океану є найтеплішими і найсолонішими у Світовому океані.

Значний вплив на клімат океану справляє материк Євразія завдяки мусонній циркуляція. Взимку потужні охолоджені повітряні маси зі суходолу переміщуються на океан. Влітку, навпаки, вологі океанічні повітряні маси рухаються вглиб континенту. Дія атмосферної циркуляції повітря спричинює так званий мусонний кругообіг морських течій: півроку води Південної Пасатної і Мусонної течій рухаються за годинниковою стрілкою, а півроку – проти неї.

Багатий органічний світ і природні ресурси океану, а також його положення (головні морські шляхи сполучають порти Атлантичного і Тихого океанів) визначили давнє освоєння та інтенсивне використання водних акваторій. У басейні Індійського океану знаходяться найбільший нафтодобувний та один із найбільших газодобувних регіонів світу – Перська затока.

Разом з тим, інтенсивне використання океану становить серйозну небезпеку забруднення не тільки для водних акваторій, а й для прибережних територій.

Найменшим та наймілководнішим океаном планети є Північний Льодовитий океан. Природними межами океану є береги Євразії і Північної Америки, біля яких знаходиться багато окраїнних морів, заток і островів. За кількістю островів Північний Льодовитий океан поступається тільки Тихому.

Головними особливостями рельєфу дна океану є відсутність перехідної зони та значні розміри шельфу (до 1 300 км завширшки), що займають половину площі дна океану.

Клімат океану визначається його положенням і відносно невеликими розмірами. У зимовий період температура приповерхневих вод всюди має від'ємні значення, а кригою вкрито до 90 % поверхні. Влітку температура піднімається до +5°С, утворюючи біля берегів материків масиви плавучої криги.

Внаслідок наявності постійного льодового покриву на більшій частині океану течії океану слабо пов'язані з атмосферною циркуляцією. Значно більший вплив на їх формування мають води Атлантичного океану, що потужним потоком рухаються вздовж Євразії до Беринґової протоки. Води Північного Льодовитого океану мають відносно невелику солоність.

Органічний світ океану досить бідний за винятком його приатлантичної частини, причина цьому – суворі кліматичні умови. Складністю природних умов пояснюється й обмежене використання ресурсів океану.

 

<< Географічні пояси та природні зони світу Атлантичний океан >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus