§ 55. Географічні пояси й природні зони (підручник)

§ 55. Географічні пояси й природні зони

 

Географічні пояси й природні зони. Географічні пояси – це природні комплекси, які широкими смугами простягаються у широтному напрямку і змінюють один одного від екватора до полюсів. Географічні пояси різняться між собою кількістю тепла, переважаючими повітряними масами і пануючими вітрами. Географічні пояси називаються за відповідними кліматичними поясами. На земній кулі виділяють 13 географічних поясів: екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних, два субтропічних, два помірних, два субполярних (субарктичний і субантарктичний) і два полярних (арктичний і антарктичний).

Різне співвідношення тепла і вологи в межах одного географічного поясу обумовлює його поділ на природні зони.

Природні зони. Тут протягом року панують холодні арктичні повітряні маси. Тривала полярна ніч. Температури повітря низькі: взимку до –30 0С, влітку +5 0С. Сніговий покрив тримається 300 днів на рік. Опадів випадає мало – 300 мм на рік. На невеликій глибині знаходиться багаторічна мерзлота. Вона охолоджує ґрунт, перешкоджає просочуванню поверхневих вод і сприяє заболочуванню. Рослинність і тваринний світ дуже бідні.

Зона арктичних пустель охоплює острови Північного Льодовитого океану. Серед рослин поширені лишайники, мохи, полярний мак, куріпкова трава. Тут живуть північний олень, білий ведмідь, песець, лемінг. Влітку гніздяться чайки, чорнодзьобі казарки.

 

Мал. Арктична пустеля

 

Зона тундри широкою смугою тягнеться узбережжям Північного Льодовитого океану як в Азії, так і в Північній Америці. Зима тут теж сувора, але влітку трохи тепліше. Температура липня дорівнює +12 0С. Ґрунти тундрово-болотні. Кількість опадів збільшується до 400 мм на рік. У тундрі рослинність багатша: поряд з мохами і лишайниками, ростуть осоки, злаки, брусниця, карликова береза, чагарникова вільха. Рослини низькорослі, стелються землею, схиляючись від сильних вітрів. Серед тварин поширені північний олень, песець, лемінг, біла куріпка, біла сова. Багато  водоплавних птахів: гуси, качки, лебеді, гагари.

 

Мал. Тундра

 

У зоні лісотундри літо триваліше і тепліше, ніж в тундрі. Серед мохів ростуть береза, сосна, ялина. Тут живуть представники тайги: лось, бурий ведмідь, росомаха, заєць-біляк, білка, з птахів – глухар, рябчик. Взимку сюди кочують мешканці тундри – північний олень і песець.

Зона хвойних лісів (тайга) займає північну частину поясу. Там тривала холодна зима і помірно тепле літо. Температура січня –24…–30 0С, липня +19 0С. Річна кількість опадів – 600 мм. Сніговий покрив лежить 200 днів на рік. Територія заболочена. Ґрунти – підзолисті й торф’яно-болотні. Ростуть хвойні ліси з ялини, сосни, є береза і осика. Більш різноманітний, ніж в тундрі, тваринний світ: лось, заєць-біляк, білка, вовк, лисиця, бурий ведмідь, рись, лісова куниця, тхір, ласка.

 

Мал. Тайга

 

Зона мішаних лісів розміщується південніше від зони тайги. Ґрунти там  дерново-підзолисті. В лісах поєднуються хвойні і листяні породи дерев: ялина, сосна, береза, осика, дуб, ясен, липа, бук. Там живуть лось, бурий ведмідь, косуля, вовк, лисиця, заєць-біляк, заєць-русак. Багато птахів: дятел, синиця, чиж, тетерів, рябчик.

Зона широколистих лісів лежить південніше від зони мішаних лісів. Там прохолодне літо (температура липня +16 0С), але тепла зима (температура січня +7 0С). Стійкий сніговий покрив не утворюється. Опадів випадає 800 мм на рік. Ґрунти бурі лісові. Ростуть широколистяні ліси з дуба, бука, липи, клена, в’язу, ясена і граба. Водиться багато тварин: благородний олень, кабан, косуля, борсук, лісова куниця, заєць, білка. З птахів звичайні дятел, синиця, дрозд, зяблик.

Лісостепова зона займає вузьку смугу і поширена на південь від зони мішаних лісів. В ній є і лісова, і степова рослинність. Зима холодна, температура січня сягає –20 0С. Літо тепле з липневими температурами +22 0С. Річна кількість опадів складає 400 мм на рік. Ґрунти родючі – сірі лісові, чорноземи. Тому ця зона сильно розорана. Рослинний покрив – луки та степи, що поєднуються з широколистими лісами. У степах ростуть високі трави – ковила, типчак, тонконіг, тимофіївка, жовтець. Тварини: лось, куниця, лісовий кіт, білка, ховрах, великий тушканчик та ін.

Степова зона займає центральну частину помірного поясу. Температура липня становить +24 0С, січня – –5…–12 0С. Зима досить холодна та тривала. Через сильні вітри сніговий покрив невеликий. Кількість опадів становить 400 мм на рік. Серед рослин переважають ковила, типчак, житняк, тонконіг, астрагал,  шавлія. Ґрунти – чорноземи і каштанові. Тварини – здебільшого гризуни: ховрах, земляний заєць, тушканчик, хом’як. Є степовий тхір, борсук та лисиця. Багато степових птахів: дрохва, сіра куріпка, жайворонок, степовий орел. Поширені степова гадюка, полоз.

 

Мал. Степ

 

Зона напівпустель і пустель помірного поясу сформувалась в помірному різко континентальному кліматі. Там жарке літо (+35 0С) та холодна зима при річній кількості опадів не більше 200 мм. Тому рослинний покрив бідний, сильно розріджений. Значні площі зайняті пісками. Там ростуть тонконіг, полини, солянки, чагарник тамариск, саксаул. Там водяться антилопи (сайгак, джейран), дикий осел – кулан, двогорбий верблюд. Серед гризунів поширені ховрах, піщанки, тушканчик. Є хижаки: лисиця, барханний кіт, піщаний борсук. Численні ящірки та змії: піщаний удавчик, степова гадюка, ефа, гюрза та кобра. Звичайними є павуки тарантул, каракурт, скорпіон.

 

Мал. Пустеля

 

Зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників лежить в субтропічному поясі й має субтропічний клімат з жарким і сухим літом і теплою, вологою зимою. Влітку переважає континентальне тропічне повітря, встановлюється суха, жарка погода. Температура липня становить +27 0С, температура січня – +10 0С. Опадів  випадає 500 мм на рік. Ґрунти коричневі, бурі лісові. В рослинному покриві панують вічнозелені ліси і чагарники, які складаються з вічнозеленого дуба, сосни і кедра, суничного дерева, оливи, ялівцю. Але переважають чагарники.

Зона мусонних перемінно-вологих лісів займає східну частину материків і тягнеться через кілька географічних поясів. Клімат має значні сезонні відмінності. Зима суха і прохолодна (температури січня +8 0С), літо тепле і вологе. Часті зливи. Кількість опадів, як і температура, збільшується з півночі на південь від 500 мм до 1500 мм на рік. Ґрунти – жовтоземи і червоноземи. Ростуть широколисті вічнозелені і листопадні ліси (дуб, бук, клен, ясен, липа, горіх, сосна, смерека, ялина). З субтропічних видів ростуть кипарис, тюльпанне дерево, камфорне дерево. Проте субтропічні ліси цієї зони значною мірою знищені, а землі розорані. Тут вирощують рис, бавовник, чайний кущ, тютюн, шовковицю, цитрусові. У залишках лісів водяться мавпи, лемури, бамбуковий ведмідь панда, чорний гімалайський ведмідь, єнотоподібний собака, кабан. Багато птахів – фазани, папуги, тетереви, куріпки. На берегах озер і річок водяться чаплі, пелікани, качки, гуси, журавлі.

У зоні напівпустель і пустель, що лежить у тропічному поясі, протягом року панує сухе тропічне континентальне повітря. Наслідками цього є високі температури повітря і мізерна кількість опадів. Це призвело до широкого поширення пустель. Пустелі має виняткову посушливість. Кількість опадів там не перевищує 200 мм на рік. Влітку дуже жарко (температура липня дорівнює +33 0 С). Зима тепла (температура січня +16 0 С).  Ґрунти – сіроземи. Величезні простори вкриті сипучими пісками або щебенем. З рослин, а їх дуже мало, на пісках ростуть полин, верблюжа колючка, перекоти-поле. В оазисах росте фінікова пальма, кавове дерево, акації. Тварини пустель – газелі, антилопи, шакал, смугаста гієна, лисиця фенек, тушканчик. Іноді зустрічається майже знищений страус. Багато змій (кобра, гадюка, гюрза) і ящірок.

 

Цікава географія

“Вогняний вітер” самум

Несприятливим явищем у тропічному поясі є ураганний гарячий сухий вітер – самум, що супроводжується піщаною бурею. Араби називають його “диханням смерті”. Коли він дме, температура повітря підвищується до +50 0С, а відносна вологість знижується іноді до 0 %. За таких умов різко збільшується випаровування з організму. Тоді починається сильний головний біль і може настати смерть. Лихо тому мандрівникові, якого самум настигне в дорозі.

Для субекваторіальних поясів характерна сезонна зміна повітряних мас. Влітку, внаслідок зміщення поясів тиску, в субекваторіальні широти приходять вологі  і жарки екваторіальні повітряні маси, взимку – сухі і жаркі тропічні повітряні маси. Тому влітку жарко і волого, як в екваторіальному поясі, а взимку жарко і сухо як в тропічному поясі. Такий клімат називають постійно жарким і перемінно вологим.

 

Зона саван – це рівнини, вкриті травою з окремими групами дерев і лісами в річкових долинах. Там, де період дощів триває 9 місяців і річна кількість опадів сягає 1000 мм, злаки (слонова трава і бородач) піднімаються до 3–5 м висоти. Ґрунти – червоні. Там, де вологий період скорочується до 3 місяців і річна кількість опадів становить 800 мм, трава стає нижчою – до 1м. У таких умовах ростуть баобаби й акації. Там, де вологий період триває не більше 2 місяців, а річна кількість опадів становить 300 мм, рослинний покрив утворюють колючі чагарники й акації. Трапляються також фінікова пальма і пальма дум. Тваринний світ саван багатий, особливо в Африці: антилопи, жирафи, зебри, буйволи, слони, бегемоти, носороги. Серед хижаків поширені леви, леопарди, гепарди, гієни. Багато мавп. Найбільший птах – африканський страус. З комах поширені терміти і муха цеце.

Екваторіальний географічний пояс тягнеться вузькою смугою обабіч екватора. Клімат там постійно жаркий і постійно вологий. Температура протягом року становить +25 0С. Опадів випадає до 2000 мм.

 

Мал. Савана

 

Зона екваторіальних вологих лісів вражає багатством видів і густотою рослинності. В лісах одних лише дерев нараховують до 3000 видів. Дерева ростуть у чотири-п’ять ярусів, виборюючи собі світло. Ґрунти – червоно-жовті. Тварини живуть переважно на деревах і берегах річок. Це – мавпи, карликовий бегемот, окапі. Найбільшим хижаком є леопард. Дуже поширені змії, більшість з яких отруйні. В екваторіальних лісах багато цінних порід дерев – чорне, або ебенове дерево, червоне дерево, винна пальма, каучуконоси.

 

Мал. Вологий екваторіальний ліс

 

Висотна поясність. У горах також відбувається зміна природних зон разом із зміною температури повітря і кількості опадів, але не в горизонтальному напрямку, а у вертикальному.  Наприклад, в Альпах виділяють сім висотних поясів. У першому низькогірському поясі до висоти 800 м ростуть дубові ліси на бурих лісових ґрунтах. Середньо гірський пояс до висоти 1200 м займають букові ліси на гірських бурих лісових ґрунтах. У верхньому середньо гірському  поясі до висоти 1800 м ростуть хвойні ліси з ялини, модрини, сосни на гірських підзолистих ґрунтах. Субальпійський пояс до висоти 2000 м займають криволісся з гірської сосни, рододендрони і високотрав’я. До висоти 2800 м поширені альпійські високотравні луки. Вище – панує пояс скель і кам’янистих розсипів, який майже не має рослинного покриву. У найвищому поясі – гірські льодовики.

 

Запитання і завдання

1. Що називають географічним поясом?

2. За якими природними особливостями розрізняють географічні пояси?

3. Які географічні пояси сформувалися на земній кулі?

4. Які природні зони розрізняють в арктичному і субарктичному поясах?

5. Чому помірний пояс вирізняється різноманіттям природних зон?

6. Охарактеризуйте природні зони тропічного поясу.

7. Поясніть, чому в екваторіальному поясі панує пишна рослинність і багатий тваринний світ?