§ 49. Льодовики (підручник)

§ 49. Льодовики

 

1. Пригадайте, як змінюється температура повітря з висотою?

2. Яка вода важча: рідка чи тверда?

 

Утворення льодовиків. Частина води гідросфери нашої планети перебуває у твердому стані. Сніг і лід покривають великі простори суходолу. Якби всі льоди розтали, то рівень Океану піднявся б на 64 м і були б затоплені величезні ділянки суходолу з тисячами населених пунктів.

Льодовик – це скупчення льоду на суходолі. На відміну від річкового льоду, він утворюється не з води, а із снігу. Льодовики утворюються там, де протягом року випадає більше снігу, ніж встигає розтанути. Такі умови створюються лише при від’ємних температурах зими і літа, тобто в полярних районах і в горах вище певного рівня. Межа, вище якої сніг протягом року не встигає розтати, називається сніговою лінією. Висота снігової лінії зменшується від екватора до полюсів, оскільки у цьому ж напрямку знижується температура повітря. Так, у горах на екваторі (наприклад, на Кіліманджаро) снігова лінія проходить на висоті 4500 м, у горах помірних широт (Альпах) – на висоті 3 000 м. У полярних широтах, де  температура повітря постійно низька, снігова лінія проходить внизу – на рівні моря. Вище снігової лінії нагромаджений сніг поступово ущільнюється і стає льодом.

Льодовиками на Землі вкрито 11 % суходолу. Льодовий покрив відбиває сонячне проміння назад у космос. В таких місцях немає грунту, відсутні рослини, рідко оселяються тварини і птахи. Серед льодовиків розрізняють гірські і покривні.

 

Мал. Гірський льодовик

 

Особливості гірських льодовиків. Гірські льодовики утворюються на вершинах високих гір у всіх широтах. Вони різняться за формою і розмірами. Форма льодовиків залежить від рельєфу гір: одні шапками вкривають вершини, другі займають чашоподібні заглиблення на схилах, треті заповнюють гірські долини. Найбільші гірські льодовики вкривають вершини Гімалаїв, Тянь-Шаню, Паміру.

Під дією своєї величезної ваги льодовики здатні рухатися – текти. Їх рух, на відміну від течії річки, помітити важко. Тому що швидкість дуже мала –кілька метрів на добу. Гірські льодовики спускаються вниз долинами у вигляді довгих язиків, що нагадують льодяні річки. Вони можуть приймати льодові притоки і мати льодопади. При цьому льодовик, як і річка, руйнує, переносить і відкладає гірські породи. На поверхні він виорює глибокі борозни та згладжує виступи. Дорогою в льодовик вмерзають уламки гірських порід (глина, пісок, каміння) і разом з ним рухаються вниз. Спустившись нижче снігової лінії, край льодовика тане. Там нагромаджуються принесені ним уламки гірських порід. Ці льодовикові відклади називаються мореною. З-під краю льодовика витікають струмки, які  живлять річки. Найдовший гірський льодовик Дарвін завдовжки 350 км розташований в Андах у Південній Америці. “Чемпіоном” за швидкістю руху є льодовик Кварайак, розташований на о. Гренландія. Він сповзає в океан зі швидкістю 24 м на добу.

Покривні льодовики. Покривні льодовики покривають поверхню суходолу незалежно від його рельєфу. Вони утворюються в полярних широтах, де снігова лінію проходить дуже низько. Льодовики, ніби щити покривають материк Антарктиду, острів Гренландію, острови Арктики. Вони мають форму куполів, потужність яких понад 3 км. Лід у такому льодовику наростає у центрі купола і повільно розтікається до країв. Тому й увесь льодовик рухається до країв.

Краї льодовика, спускаючись в океан, відламуються великими брилами. Брили сповзають у воду і перетворюються на – айсберги. Температура льоду в айсбергах сягає –60 0С. Тому великі айсберги не тануть роками. Деякі з них мають величезні розміри – десятки кілометрів у довжину і ширину. Рекордно великі айсберги народжуються біля берегів Антарктиди. Вони можуть бути завдовжки понад 200 км, завширшки 80 км і завтовшки понад 500 м. Більша частина айсберга – до 90 % – знаходиться під водою і її не видно. Переміщуючись під впливом течій і вітрів, вони стають дуже небезпечними для судноплавства. Відомо багато випадків, коли зіткнення з айсбергом призводило до загибелі кораблі і людей.

Значення льодовиків. Льодовики можна порівняти з гігантськими природними морозильниками, які дуже вихолоджують повітря. З поверхні льодовика постійно дмуть сильні вітри. Тому льодові щити на полюсах планети визначають погоду і клімат всієї Землі.

Завдяки кругообігу вода в гірських льодовиках затримується від 10 до 120 років, а в Антарктиді і Гренландії – до 250 тис. років. Отже, волога, що випала з атмосфери у твердому стані в районі Південного полюса, знову повертається в океан через чверть мільйона років. Тому льодовики містять величезну кількість (близько 80 %) “законсервованої” найчистішої прісної води нашої планети. Доставляти її з полярних широт могли б айсберги. Наприклад, один айсберг середніх розмірів містить стільки ж прісної води, скільки її за рік приносить невелика річка. Але поки що існують лише проекти транспортування айсбергів до берегів країн, які гостро відчувають нестачу прісної води.

 

Запитання і завдання

1. Що таке льодовик? Як він утворюється?

2. У чому виявляються особливості утворення льодовиків у горах?

3. Де снігова лінія буде проходити вище – на 300 пн. ш. чи на 500 пн. ш.?

3. Де поширені покривні льодовики?

4. Що називають айсбергами? Чим вони небезпечні?

5. Як вода льодовиків бере участь у світовому кругообігу води?

6. Чи можливе утворення льодовиків у Кримських горах чи Українських Карпатах? Що і як повинно змінитися для цього в природі?