§ 21. Землетруси

§ 21. Землетруси

 

1. Пригадайте, які рухи здійснюють літосферні плити.

2. Які сили викликають рухи літосферних плит?

 

Виникнення землетрусів. Землетруси – це підземні поштовхи, що супроводжуються коливаннями земної поверхні. Їх викликають внутрішні сили Землі, що рухають літосферні плити. Ці сили спричиняють глибинні розриви земної кори. В зоні розриву миттєво зрушується земна кора. Упродовж кількох секунд товщі гірських порід зміщуються на кілька сантиметрів або навіть метрів у горизонтальному або вертикальному напрямках. Це породжує раптовий підземний поштовх.

Місце в надрах, де виникає розрив і зміщення земної кори, називається осередком землетрусу. Він може розташовуватися на різних глибинах – від кількох десятків до 700 км. Від глибини залежить сила струсу земної поверхні: чим глибше, тим слабше. Від осередку в усі боки поширюється потужна сейсмічна хвиля. Її можна порівняти з хвилями від кинутого у воду каменя. Сейсмічна хвиля передає коливання земної тверді на великі відстані. Це через неї здригаються породи в надрах і завалюються будинки на поверхні. Поширюється коливання гірськими породами дуже швидко – до 7 км/с.

Над осередком на поверхні Землі знаходиться епіцентр землетрусу (з грецького “епі” – над). В епіцентрі сила поштовхів найсильніша. З віддаленням від нього вона зменшується. Сейсмічна хвиля охоплює величезні площі. Наприклад, коли в 1977 р. трапився землетрус з епіцентром у Карпатах, то далеко від нього, в Москві, в будинках похитувалися люстри. Якщо епіцентр землетрусу розташовується на дні моря, то виникають моретруси. Тоді великі ділянки дна можуть швидко опуститися. Це в свою чергу спричиняє потужні велетенські хвилі – цунамі. Вони з великою руйнівною силою обрушуються на узбережжя, знищуючи все на своєму шляху.

Руйнівна сила землетрусів. Серед небезпечних сил природи землетруси завжди були найстрашнішим лихом для людини. Вони починаються зненацька, відбуваються блискавично і мають велику руйнівну силу. Сильні землетруси називають катастрофами (з грецької – “загибель”, “кінець”). Очевидці так описують це грізне стихійне явище. Земля глухо гуде і стогне, коливається, як морські хвилі, горбиться і здригається під ногами, утворюються глибокі тріщини й провалля, вигинаються залізні рейки залізниць, падають мости, під руїнами будівель гинуть люди, спалахують пожежі від пошкоджених газових й електричних мереж. Під час катастрофічного землетрусу в 1960 р. в Чилі (Південна Америка) гори обрушились і перекрили шлях річкам, утворилися западини, почали діяти вулкани, їх вогненна лава розтікалася в усі боки. І це ще неповний перелік наслідків землетрусів.

Для оцінювання їх сили використовують 12-бальну шкалу. Поштовхи силою в 1–3 бали відносять до слабких (їх відчувають тільки сейсмографи). Землетруси силою в 6 балів вважаються сильними (спостерігаються легкі пошкодження будівель), в 7 – дуже сильними (тріскаються будівлі), в 11–12 балів – катастрофічними (руйнується майже все). Щороку на Землі стається близько 100 тис. землетрусів. Катастрофічні землетруси бувають рідко – в середньому раз на кілька років. Щорічно в світі від них гине близько 10 тис. людей.

 

Мал. Наслідки землетрусу

 

Розвиток сейсмології. Землетруси вивчає наука сейсмологія. В різних країнах світу сейсмологи проводять спостереження за поведінкою земної кори. Їм допомагають прилади-сейсмографи. Вони вимірюють і автоматично записують найменші струси, що відбуваються в будь-якій точці земної кулі.

Важливим завданням сейсмології є прогноз землетрусів. На жаль, сучасна наука ще не може точно їх передбачати. Більш-менш достовірно можна визначити район і силу землетрусу, але його початок спрогнозувати дуже складно. Тому найкращий спосіб зменшити втрати – це підготуватися до землетрусу. Для цього будують сейсмостійкі будинки, що витримують 10-бальні землетруси. В країнах, де часто бувають ці грізні явища, в школах дітей навчають правильної поведінки під час землетрусу.

Сейсмологи з’ясували, що в одних районах земної кулі землетрусів майже не буває, а в інших вони трапляються часто. У їх поширені є певна закономірність. Землетруси виникають на межах літосферних плит, у місцях їх розривів і зіткнення – вдовж розломів земної кори. Там, нагромаджене напруження надр, періодично розряджається землетрусами. Земля ніби випускає пар. Часто такі місця збігаються з гірськими районами (гори Кавказу, Середньої Азії, Північної і Південної Америки). Коли вчені нанесли на карту епіцентри землетрусів, то виявилося, що вони зосереджені в сейсмічних поясах Землі – Тихоокеанському, Середземноморському йі  Атлантичному. В Україні землетруси бувають у Карпатах (силою до 9 балів) і Криму (до 7 балів).

Землетруси – одне з яскравих свідчень існування в надрах потужних внутрішніх сил, величезної внутрішньої енергії Землі.

Запитання і завдання

1. Як виникає землетрус?

2. Чим осередок землетрусу відрізняється від його епіцентру?

3. За якою шкалою вимірюється сила землетрусу?

4. Чим небезпечні моретруси? Які райони є цунамонебезпечними?

5. У яких районах Землі  найбільш поширені землетруси? Назвіть і покажіть на карті сейсмічні пояси Землі.

6. Де в Україні бувають землетруси?

 

<< § 20. Літосферні плити § 22. Вулканізм. Гейзери, гарячі джерела. >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus