§ 8. Сучасні географічні дослідження (підручник)

§ 8. Сучасні географічні дослідження

 

Що нині досліджують географи. Більш як 5 тис. років триває пізнання Землі. Люди проникли в глибини океанів, піднялися на найвищі гори, здолали найсуворіші пустелі. Вони освоїли космічний простір. На карті вже не залишилося “білих плям”. Географію почали вивчати в школах і університетах. Світ став однаковим в уявленні різних народів, тобто сформувався загальний погляд на Землю. У цьому – головний результат усіх попередніх пізнань нашої планети. Може скластися думка, що географам уже все відомо.

Так, час відкриття нових земель пройшов. Проте ще не всі таємниці Землі розгадано. У сучасну добу (з другої половини ХХ ст.) географи не тільки пізнають закони природи, а й думають про її перетворення для користі людей без шкоди самій природи. Вони приступили до пояснення зв’язків між явищами і процесами. Географія з описової науки перетворилася на пояснювальну.

У наш час вчені досліджують суходіл, океани, атмосферу. Роботи проводяться на наукових станціях, в експедиціях, космосі за допомогою складних сучасних приладів.

Людина і природа. З ХХ ст. розмах господарської діяльності людей так зріс, що став відчутним на всій Землі. Її материки оперезані залізницями і автошляхами, прорізані каналами. Використання природних багатств стало дуже швидким і у величезних розмірах. Крокуючи планетою, людина часто залишає неприємні сліди: вирубані ліси, виснажені ґрунти, отруєні річки, забруднене повітря. Натомість умови життя людини стають несприятливими, а іноді й шкідливими для здоров’я.

Тому нині першочерговим завданням географії є завбачення змін у природі внаслідок різнорідного втручання в неї людей. Географи мають виробити вказівки правильного, розумного використання природи та її охорони.

Дослідження Світового океану. Водні простори досліджують наукові експедиції. Їх учасники відкрили раніше невідомі підводні гірські хребти, острови і глибоководні западини. У 1957 р. експедиція на кораблі „Витязь” у Тихому океані виявила найглибшу океанічну западину – Маріанський жолоб (11 022 м). Згодом швейцарець Жан Пікар і американець Дональд Уош опустилися в батискафі на дно цієї западини.

Цінні відомості про течії в Північному Льодовитому океані дають дрейфуючі (ті, що переміщуються). Такі станції влаштовані на величезних крижинах. Разом з нею вони повільно пливуть за вітром або течією без будь-якого двигуна. Дрейфуючі станції обладнані спеціальними приладами для спостережень.

Відомий дослідник морських глибин француз Жак-Ів Кусто значну частину свого життя провів під водою, вивчаючи живий світ морів і океанів.

Нині багато країн світу досліджують океани з метою використання їх багатств. Що ж за скарби приховує вода? Перш за все, це – нафта і природний газ, залізні й марганцеві руди. Родовища цих корисних копалин відкрито в багатьох морях.

Дослідження атмосфери. Господарська діяльність і життя людини багато в чому залежать від стану повітряної оболонки нашої планети – атмосфери. Для спостереження за її станом у багатьох місцях на земній кулі розташовані метеорологічні станції. Спираючись на їх дані, завбачують погоду. Особливо важливо передбачувати такі несприятливі для людини явища, як грози, випадіння граду, буревії. Це дає змогу хоч якоюсь мірою захиститися від них.

Важливими в наш час є дослідження атмосфери для попередження її забруднення. Забруднене викидами підприємств і транспорту повітря дуже шкідливе для здоров’я.

Дослідження в Антарктиді. Регулярні дослідження в Антарктиді проводяться з 1956 р. На материку і прилеглих островах різні країни світу обладнали науково-дослідні станції. На одній з них – станції “Академік Вернадський” – з 1996 р. проводить дослідження й Україна.

У зв’язку з вивченням Антарктиди була підписана міжнародна угода, згідно з якою на цьому материку заборонено будь-яку господарську діяльність та розміщення військових баз. Тому Антарктиду називають материком учених.

Мал. Українська наукова станція "Академік Вернадський" в Антарктиді

 

Мал. Дослідження Антарктиди

 

Дослідження Землі з космосу. У 1957 р. земляни запустили в космос перший штучний супутник Землі, а згодом і корабель з першою людиною на борту. Відтоді почалася космічна ера у вивченні земної кулі. Україна також є космічною державою. Вона здійснила запуск двох космічних апаратів. У 1997 р. громадянин України Леонід Каденюк здійснив політ у космос у складі міжнародного екіпажу американського космічного корабля “Колумбія”.

Мал. Леонід Каденюк

 

Космічні апарати, що досліджують Землю, обладнанні спеціальними приладами для фотографування, за допомогою яких отримують космічні знімки. Аналізуючи їх, люди можуть відразу окинути оком величезні простори Землі. З висоти стало видно найбільші риси будови нашої планети. З поверхні ж їх просто неможливо розрізнити. З космосу вдалося зазирнути у важкодоступні куточки Землі: високогір’я, полярні райони, простори океанів, ліси і пустелі. Космічні апарати використовують для спостереження за стихійними явищами: виверженням вулканів, розливами річок, сходженнями снігових лавин, буревіями. Знімки швидко і головне безпечно передають відомості про район стихійного лиха. Метеорологічні супутники «оглядають» Землю і визначають характер хмарності, поширення снігового покриву. Космічні знімки допомагають завбачувати погоду, знаходити родовища корисних копалин, визначати розміри забруднень земної поверхні. Немає ніякого сумніву, що ми стоїмо на порозі нової доби великих відкриттів: космічного простору і разом з ним своєї планети.

   

Мал. Зйомка поверхні Землі

космічним апаратом

Мал. Універсальна орбітальна станція, створена вітчизняними

ВО ‘‘Південмаш‘‘ та КБ ‘‘Південне‘‘

 

Мал. Космічний знімок Центральної частини Києва

 

Дослідження українських учених. У ХХ ст. в Україні працювали відомі вчені-географи. З їх іменами пов’язане становлення української географії.

Павло Тутковський досліджував природу України і написав праці з геології і ландшафтознавства. Велику увагу він приділяв краєзнавству. Степан Рудницький вивчав природні особливості нашої країни. Учений заклав основи політичної географії України. У 1918 р. Рудницький склав першу настінну карту України та написав підручники для дітей “Україна – наш рідний край”.

Костянтин Воблий – український економіко-географ. Він вивчав природні ресурси і склав детальну характеристику господарства України. Каленик Геренчук досліджував рельєф і ландшафти. Численні його праці присвячені проблемам охорони природи.

У наш час географічні дослідження України здійснюють вчені, які працюють в Інституті географії Національної академії наук України та в університетах.

Міжнародні дослідження Землі. Своїми величезними успіхами в новітню добу географія завдячує міжнародному співробітництву. Особливо це стосується досліджень Світового океану, Антарктиди, космосу.

Так, у 1957–1958 рр. вчені всього світу об’єднали зусилля у вивченні Землі та навколоземного простору. Цей рік дістав назву Міжнародного геофізичного року. Протягом цього періоду Радянським Союзом було запущено перший штучний супутник Землі, з’явилися дослідницькі геофізичні ракети у США, Австралії, Канаді, Франції, Японії. З появою ознак забруднення Землі об’єднання зусиль учених стає ще необхіднішим. Спільно географи різних країн продовжують досліджувати Землю.

 

Запитання і завдання

1. Що вивчають сучасні географи?

2. Чому загострюються відносини людини і природи?

3. Чому важливо досліджувати Світовий океан?

4. Обґрунтуйте необхідність вивчення стану атмосфери.

5. Які дослідження проводяться в Антарктиді?

6. Як допомагають космічні знімки вивчати Землю?

7. Розкажіть про географічні дослідження відомих українських учених.