§ 5. Доба Великих географічних відкриттів

§ 5. Доба Великих географічних відкриттів

Доба великих відкриттів. 200-річний період із ХV по ХVІІ ст. називають добою Великих географічних відкриттів, оскільки  тоді було здійснено найбільшу кількість видатних географічних відкриттів в історії людства. Цьому сприяв розвиток ремесел і торгівлі в Європі. Європейські мандрівники розповідали про незчисленні багатства країн Сходу і перш за все Індії. Відомі на той час сухопутні дороги на схід захопили турки. Це спонукало європейців розвідувати шляхи морем. Для морських експедицій стали будувати нові, достатньо надійні для далеких плавань, вітрильні судна – каравели. Вдосконалилися компас і морські карти. Тоді море стало своєрідним мостом у пізнані земель.

Великою морською державою на ті часи стала Португалія. Головним організатором її морських експедицій був принц Генріх, за що його прозвали Генріхом Мореплавцем, хоча сам він нікуди і не плавав. У 1418 р. Генріх заснував Географічний дослідницький інститут, де навчали географії. Ця установа охоплювала школу мореплавства, астрономічну обсерваторію, сховище карт і рукописів. З усього Середземномор’я Генріх запросив туди різних учених – географів, картографів, математиків, перекладачів, які читали написані різними мовами рукописи. Вчені вдосконалювали мореплавство і навчали цьому португальських капітанів.

Глобус Бехайма. Німецький учений Мартін Бехайм в 1492 р. створив глобус (глобус у перекладі з латинської означає куля). Це була зменшена модель нашої планети, ніби іграшкова Земля.

На глобусі Бехайма не було ні Південної, ні Північної Америки (на ньому, власне, немає півсвіту). Ці та інші материки стануть відомими європейцям пізніше. Глобус Бехайма дає нам уявлення про рівень географічних знань на початку доби Великих географічних відкриттів.

Мал. Глобус Мартіна Бехайма (1492 р.)

 

Відкриття Бартоломеу Діаша і Васко да Гами. Із віддалених районів Африки та Індії каравани доставляли золото, слонову кістку, прянощі та інші скарби, що продавалися арабськими купцями на базарах Північної Африки. Генріх Мореплавець задумав дістатися туди морем, щоб в інтересах Португалії прибрати до рук цю вигідну торгівлю. Його капітани поклали початок Великим географічним відкриттям. Вони плавали уздовж західного  узбережжя Африки, просуваючись щоразу все далі і далі на південь.

Першим, кому вдалося в 1487–1488 рр. досягти південного краю Африки, був Бартоломеу Діаш. Плисти далі Індійським океаном його моряки відмовилися, оскільки дуже стомилися від кількамісячного плавання. Тому Діаш був змушений повернути назад. Його плавання стало вінцем численних спроб Португалії провести кораблі на південь уздовж Африки і потрапити в Індійський океан. Відкритий Діашем південно-західний край Африки було названо мисом Доброї Надії – надії на те, що скоро буде відкрито шлях до Індії.

Земляк Діаша Васко да Гама завершив його справу. Він вирушив у путь в 1497 р., обігнув південний край Африки і, рухаючись далі уздовж східних берегів, за три тижні пройшов Індійський океан. У 1498 р. португальці вийшли до узбережжя Індії. Морський шлях до неї було відкрито. 

Мал. Маршрут плавання Бартоломео Діаша (1487 р.)

 

Мал. Маршрут плавання Васко да Гами (1497-1498 рр.)

 

Відкриття Америки. Сусідня з Португалією Іспанія також намагалася знайти морські шляхи до Індії. Італійський мореплавець Христофор Колумб, який перебував на службі в короля Іспанії, переконаний у кулястості Землі, вважав, що, рухаючись на захід через Атлантичний океан, можна досягти Індії зі сходу – з другого боку Землі.

У 1492 р. експедиція Х. Колумба вирушила з Іспанії. За місяць мореплавці перетнули Атлантичний океан і досягли островів Центральної Америки. Х. Колумб був переконаний, що дістався до східного краю Азії і Індія зовсім близько. Не вагаючись, він назвав нововідкриті острови Вест-Індськими (Західно-Індійськими), а тубільців (місцеве населення) – індіанцями. Проте в розрахунки Колумба вкралася помилка. Ні його знання, ні карти тих часів не давали можливості навіть уявити, що в просторах Атлантичного океану могли критися величезні материки.

Ще тричі потому (1492–1504 рр.) вирушав Х. Колумб з експедиціями до відкритих ним земель. Він відкрив багато островів і північне узбережжя Південної Америки. До кінця своїх днів мореплавець думав, що відвідав Азію. 12 жовтня 1492 р., коли Колумб вперше досяг невідомих берегів, вважають днем народження Америки.

Є відомості, що за 500 років до Колумба в Америці побували вікінги – жителі Північної Європи, які брали участь у морських походах. У Х ст. Ерік Рудий відкрив острів Гренландія. Через кілька років потому одне з невеликих суден під проводом його сина – Лейфа Еріксона – досягло східних берегів Північної Америки. Але про відкриття вікінгів, за винятком деяких північних народів, ніхто не знав.

 

Цікава географія

Пророцтво про відкриття Америки

У літературному творі Сенеки (І ст.!) “Медея” є такі рядки: “Спливуть роки, і настане час, коли океан відчинить двері, й у нім відкриється земля. Фетіда (богиня моря) відкриє новий світ і Туле (Ісландія) не буде останньою межею суходолу”. Колумб помер майже забутий. Його слава з часом звелася до простої згадки про мореплавця, який випадком відкрив Новий Світ завдяки пророцтву Сенеки. Колумбів син Фернандо написав на своєму примірнику “Медеї” такі слова: “Це пророцтво здійснив мій батько, Христофор Колумб, року 1492”.

 

Мал. Маршрути плавань Х.  Колумба

Відкритий Колумбом материк отримав назву іншого мореплавця – Амеріго Веспуччі. Той також плавав до Америки, але вже після Колумба. Проте Амеріго зрозумів, що знаходиться не в Азії, а на інших невідомих землях. Він назвав їх Новим Світом, тому що вони сильно різнилися від відомого європейцям світу своїм географічним розташуванням, народами і культурою.

Славу Веспуччі принесли його листи на батьківщину, в яких він майстерно описав побачене, а також карти нових земель. Згодом картографи назвали нові материки ім’ям Америго. А Колумбією стала називатися лише одна з країн Південної Америки і тільки в ХІХ ст.

Після відкриття Америки великі морські країни Європи намагалися увірвати за морем чим більший шмат Нового Світу. В Америку слідом за Х. Колумбом ринулися іспанські конкістадори (в перекладі з іспанської – завойовники). Їх походи супроводжувалися винищенням і поневоленням народів Америки, спустошенням і пограбуванням земель. Для цього відбувалося швидке географічне вивчення й освоєння Америки європейцями.

Відкриття Х. Колумбом Америки – найважливіша подія доби Великих географічних відкриттів. Вона мала далекосяжні географічні наслідки. Це була зустріч двох світів – Старого і Нового. З 1492 р. дві півкулі, дві половини Землі стали цілим. Відтоді почалося взаємопізнання і взаємообмін між усіма народами планети.

Запитання і завдання

1. Які умови сприяли настанню епохи Великих географічних відкриттів?

2. Хто створив перший глобус?

3. У чому полягає значення плавання Бартоломеу Діаша?

4. Які географічні відкриття зробив Васко да Гама?

5. Чому нововідкриті материки назвали Америкою, а не Колумбією?

6. Чи дійсно Колумб був першим, хто відкрив Америку?

7. Чому відкриття Колумбом Америки називають випадковим?

 

<< § 4. Географія середніх віків § 6. Продовження великих відкриттів Землі >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus