§ 4. Географія середніх віків

§ 4. Географія середніх віків

 

Уявлення про світ у середні віки. У Середньовіччі (V–ХV ст.) науки занепали, що позначилося і на географії. Поширення релігії в Європі змусило людей забути про наукові досягнення грецьких учених. Натомість поширилися такі уявлення про Землю, які відображає малюнок із середньовічного літопису. Часто вони мали фантастичний характер і відображали релігійні уявлення. Так, у VІ ст. монах із Константинополя Козьма Індикоплов твердив, що Земля – плаский чотирикутник. На ньому стоїть гігантська гора, навколо якої ходить Сонце. Як не дивно, ця хибна точка зору проіснувала аж до ХV ст. Це було величезним кроком назад у розвитку географії.

Разом з тим, купці, що багатіли від торгівлі заморським крамом, а також завойовники, які захоплювали нові землі, організовували все нові й нові подорожі. Вони були тогочасними географічними інформаторами, які задовольняли допитливість і практичні потреби.

Подорож Марко Поло. Першим європейцем, який здійснив подорож Південною Азією, був Марко Поло – син італійського купця з Венеції. Його батько вів торгівлю в Азії і неодноразово бував на таємничому Сході. Вирушаючи в 1271 р. до Китаю Поло-старший узяв із собою і 17-річного Марко. Більш як 3 роки через бурхливі річки, високі гори, великі пустелі діставалися купці-мандрівники до Китаю. Там їх прийняв хан. Щоб підтримувати відносини з Європою, він запросив кмітливого Марко Поло до себе на службу. Це дало можливість італійцю здійснити чимало мандрівок Китаєм. Служба Марко Поло в хана розтяглася на 15 років, а повернення додому – ще на 10! В Європу він повернувся морем уздовж берегів Азії. Маршрут його подорожі виглядав велетенською петлею, описаною довкола Південної Азії.

Повернувшись додому, мандрівник “подарував” Європі побачене у вигляді рукописної книжки “Про різноманіття світів”. В ній він відкрив європейцям справжнє обличчя далекого, досі небаченого азіатського Сходу. Марко Поло не був географом і навіть не здогадувався про існування цієї науки. Проте його повідомлення стали цінним джерелом знань. Навіть через 200 років географічні назви з його книжки наводилися на багатьох картах. “Книга” Марко Поло перекладена багатьма мовами і видається в різних країнах світу. Написана понад 700 років тому, вона й сьогодні привертає увагу читачів.

 

Мал. Маршрути подорожей Марко Поло (ХІІІ ст.)

 

Подорож Ібн Баттути. Часто паломництва – подорожі до святих, визначених релігією, місць – перетворювалися на безцінні пізнавальні подорожі. З паломництва до мусульманських святинь Медини та Мекки, що у Саудівській Аравії, в 1325 р. почав свої мандри араб з Марокко Ібн Баттута. Він пройшов через усю Північну Африку, бував на Близькому Сход, морем плавав до Мозамбіка і Занзібару. Його шляхи сягали Поволжя і Середньої Азії. Згодом Ібн Баттута потрапив до Індії. Там він 7 років прожив у місті Делі і, як і Марко Поло, служив султану. Потім він подорожував Китаєм. Повертався додому мандрівник довгі роки через Південно-Східну Азію. Загалом подорож тривала 24 роки.

Цікаво, що арабський мандрівник бував і на землях України – у Криму. Ібн Баттута зупинявся в м. Керчі і фортеці Солхат (нині м. Старий Крим). Та  найбільше його вразила Кафа (Феодосія). Численні кораблі заходили і виходили з порту. Вони везли зерно, полотно і хутра з Московії, невільників із Кавказу і Поволжя. Мандрівник, який бачив чимало портів, Кафу відніс до найзначніших в світі.

Свої спогади про подорожі Ібн Батути виклав на сторінках книжки “Подарунок допитливим про дивовижі міст і чудеса мандрів”. Опис Китаю підняв завісу загадковості, що приховувала від європейців життя народів на Сході.

Мал. Маршрути подорожей Ібн Батути (ХІУ ст.)

 

Розвиток країнознавства. У середні віки географічні знання набували більш практичної спрямованості – країнознавчої. Цього вимагав розвиток торгівлі і мореплавства.

Праці тогочасних учених в описовій формі вміщували все: і фізико-географічні та біологічні, і релігійні та історичні, і культурні та економічні відомості про ту чи іншу країну. Країнознавство  досягло великих успіхів. Книжки, де описувалися чужоземні краї, були дуже популярними. Пізніше від простого збору географічних фактів учені приступили до виявлення зв’язків між ними.

 

Цікава географія

Середньовічні літописи – джерела географічних знань

Середньовічні літописи Київської Русі (від ХІ ст.) містили географічні відомості про українські землі. У літописі “Повість минулих літ” є інформація про річки, моря, ліси. Дуже добре описаний шлях “із варяг у греки” – торговельний річково-морський шлях, що зв’язував північ Європи з Середземним морем.

 

Карти Середньовіччя. Карти, що створювалися в Середновіччі в Європі, дослідники вважають дуже спрощеними і ненауковими. Вони складалися під сильним релігійним впливом і вражають своєю примітивністю. На деяких картах через Середземне море і Африку була прокладена навіть дорога до раю – Едему!

Натомість значно більших успіхів у складанні карт досягли араби. З VII ст. вони поширили свою владу на величезні території. Арабські купці знали Південну Азію, Східну Європу, перетинали Африку. Арабською мовою було перекладено твори стародавніх греків, зокрема Птолемея. Араби створили “Атлас мусульманського світу”, що вміщував  21 карту. Отже, в VІІ–ХІІ ст. центр географічних знань змістився з Європи до Азії. Араби зберегли ідеї античної географії для наступних поколінь та значно розширили відомості про Африку і Азію.

 

Цікава географія

Де розташований земний рай?

Посилаючись на Біблію, Едем на середньовічних картах розміщували між Тигром і Євфратом – річками, які ніби-то омивали його. Зацікавлення земним раєм серед багатьох набожних людей було таким палким, що зберігалося до порівняно недавнього часу, попри успіхи картографії в зображенні світу. У 1666 р. була опублікована карта, де земний рай розміщувався у Вірменії, а на карті 1882 р. він був на Сейшельських островах.

 

Запитання і завдання

1. Чи дістали розвиток знання античних учених про форму Землі у середні віки?

2. Якими географічними відомостями збагатив уявлення про світ Марко Поло?

3. Яку географічну цінність мали подорожі Ібн Баттути?

4. Чому географія Середньовіччя набула краєзнавчого характеру?

5. У чому полягали особливості створення карт у середньовічній Європі?

6. Куди і чому в Середньовіччі змістився центр наукового створення карт?

 

<< § 3. Географія античної доби § 5. Доба Великих географічних відкриттів >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus