§ 2. Уявлення про Землю в давнину

§ 2. Уявлення про Землю в давнину

 

Пізнання Землі в первісні часи. У давнину (40–30 тис. років тому) вже первісні люди змушені були пізнавати довкілля, щоб збирати плоди, ловити рибу, полювати на диких тварин, рятуватися від стихійних сил природи. Первісні збирачі й мисливці намагалися розширити обжиті місцини за рахунок більш віддалених земель. Так вони дедалі більше пізнавали простір.

Краєвиди тоді люди зображали у вигляді насічок на стінах печер, корі дерев, кістках тварин. Так передавалася наступним поколінням інформація про мисливські угіддя та пастки, про шлях до нових місць. Такі стародавні замальовки віднайдено в багатьох частинах світу – Європі, Азії, Африці. Прадавні українці теж залишили по собі географічні відомості. Під час археологічних розкопів в Черкаській області знайдено бивень мамонта із записами, зробленими  нашими пращурами ще 13 тис. років тому. Якщо уважно придивитися, то на ньому можна помітити пагорби, ліс, річку.

Висікаючи символічні прикмети довкілля на підручному матеріалі, людина створювала схематичні креслення місцевості. Їх вважають прадавніми географічними картами, правда, дуже примітивними. Виникли вони ще задовго до з’яви писемності. Щоб відрізняти нові річки, озера, гори, ліси від уже відомих, люди нарікали їх назвами. Назви передавалися усно з покоління в покоління. Так у людей вироблявся географічний досвід.

Найдавніші плавання і відкриття. Імена перших мандрівників історія нам не зберегла. Та й не могла це зробити: ними були всі люди. Розширюючи межі пізнаних земель, вони натрапили на водні перепони – морські простори, якими оточений суходіл. Не дивно, що люди намагалися віднайти засоби для їх подолання. Знахідки стародавніх човнів свідчать, що корабель винайшли понад 6 000 років тому! Найдавніші значні плавання й географічні відкриття здійснили стародавні єгиптяни. Вони жили в Африці на берегах Середземного і Червоного морів. Відомо, що вже 3 000 років тому єгиптяни плавали вдовж берегів Червоного моря на південь. У ті часи ще ніхто не знав, що Африку (тоді її називали Лівія) з усіх боків омивають моря.

Це відкриття зробили фінікійці – народ, що жив на східному узбережжі Середземного моря. Фінікійці були відважними моряками. У VІ ст. до н. е. вони за три роки обігнули Африку, довівши, що вона зусібіч оточена водою. Про їх плавання доніс інформацію давньогрецький історик Геродот.

Плавання фінікійців довкола Африки вважається найзначнішим плаванням Стародавньої доби. Хоча імена перших мандрівників невідомі, проте свою справу вони зробили – здолали відстані, що роз’єднували народи. Люди потроху почали пізнавати один одного. Пролягли торгові шляхи, якими пішли найсміливіші. Із їхніх розповідей про невідомі землі, про людей, які там проживали, почала складатися географічна картина Землі.

Мал. Плавання фінікійців довкола Африки у УІ ст. до н. е.

 

Цікава географія

Про плавання фінікійців

Певно, йшов 595 рік до нашої ери, коли поблизу південного краю Африки з’явилися дивні кораблі. Їх колись блискуча обшивка потріскалася, величезні вітрила вигоріли. Фарба, що вкривала вирізьблені з дерева конячі голови на носі і зведені догори риб’ячі хвости на кормі, була змита хвилями. Смертельний жах охоплював мореплавців, коли біля узбережжя Сомалі налітав шалений вітер, коли в прибережних водах поблизу екватора підстерігали коралові рифи, коли в Мозамбіцькій протоці корабель підхопила могутня течія. Проте мореплавців охопили радість і впевненість, коли вони встановили, що берегова лінія повернула на північний захід...

До цього часу нам точно невідомо, ні коли відбулося це мужнє плавання, ні кількості та зовнішнього вигляду кораблів, на яких пливли стародавні мореплавці, ні імені бодай одного з них. Проте, так могло бути.

Німецький мандрівник Пауль Вернер Ланге, ХХ ст.

 

Назви розповідають

Цікаво, що назви частин світу, якими ми користуємося дотепер, походять від фінікійських слів: Європа від ереб – захід,  Азія від асу – схід.

 

Уявлення про форму Землі. Форму нашої планети різні народи світу уявляли по-різному. Жителям рівнин Земля видавалася пласкою, а горцям – у вигляді гір. У стародавній Індії, наприклад, уявляли її пласким диском, що лежав на спинах слонів. В Азії, де височать гори Гімалаї, віссю світу вважали гору Меру, навколо якої розташовувалися сім океанів. У давній Японії Землі приписували кубічну форму. Єгиптяни бачили нашу планету як яйцеподібну сферу. У Стародавній Греції одні уявляли Землю диском, що нагадує щит воїна, інші – у вигляді колони, на одному кінці якої жили люди. Цей цілісний масив суходолу омивався Океаном-Рікою.

На іншому кінці планети народи Америки – ацтеки – уявляли Землю у вигляді 5 квадратів, що розташовані у шаховому порядку. У центрі – земна твердь з богами, оточена водою. Нижче – поділ світу на чотири сектори, кожен з яких має свої ознаки, свої барви, своїх рослин і тварин. Інші народи Америки – інки – бачили Землю як порожній куб.

Отже, найбільш поширеною була думка, що Земля пласка. Це витікало із знань людей давнини про світ. Знання тоді зводилися до знайомства з найближчим оточенням. У кожному окремому місці земна поверхня здавалася пласкою. Тому й сума окремих пласких поверхонь також мала б бути пласкою. Звідси враження про пласку Землю. Звісно, що такі уявлення були далекими від сучасних.

 

Запитання і завдання

1. Як первісні люди пізнавали світ?

2. Які географічні відомості передавали найпростіші картографічні замальовки людей Стародавньої доби?

3. Чому винайдення човна мало величезне значення для пізнання світу?

4. Яке значне географічне відкриття зробили фінікійці?

5. Чому плавання фінікійців довкола Африки було таким тривалим?

6. Як люди в давнину уявляли форму Землі?

 

<< § 1. Що і як вивчає географія § 3. Географія античної доби >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus